Не тільки Чорнобиль: найбільші катастрофи в СРСР, які залишилися поза увагою влади (фото)

Інформація про них з'явилася лише після розпаду Радянського Союзу.

Нещодавно Росія вжила заходів, щоб налякати українців, стверджуючи про можливі спроби підірвати греблі в Києві та Каневі. Це, безсумнівно, є лише маневром для створення страху серед українців та тиском на країну з метою змусити її до капітуляції.

Всі ми знаємо, що подібні техногенні катастрофи були завжди, і найсильнішою залишається трагедія на ЧАЕС. Однак вона далеко не єдина, і "Телеграф" розповість про кілька.

Особливо важливою подією став інцидент у Куренівці, що трапився у 1961 році. 13 березня дамба, яка оберігала територію Бабиного Яру, не витримала навантаження, і 14-метрова хвиля рідкої пульпи з київських цегельних заводів вилилася на свободу.

Протягом кількох хвилин 30 гектарів промислових і житлових площ опинилися під водою. Під товстим шаром швидко затверділої глини опинилися цвинтар, трамвайне депо, дитячий садок та безліч автомобілів. Внаслідок цього були зруйновані міська та психіатрична лікарні, пологовий будинок, два заводи і стадіон "Спартак". Вибухнув газорозподільний пункт, а також постраждали автобус і трамвайний вагон. Стихія зруйнувала 22 приватні будинки, десятки двоповерхових споруд і два гуртожитки.

Офіційно підтверджено загибель 145 людей (неофіційні дані свідчать про утричі більшу кількість). Тіла жертв були вилучені лише через місяць, а деякі досі залишаються безвісти зниклими. Ця подія стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф в історії СРСР, проте члени партії забороняли розповсюджувати інформацію, яка могла б викликати паніку, і замовчували трагедію.

У 1970 році в Одесі сталася епідемія холери. Перший випадок захворювання був зареєстрований 3 серпня, і вже того ж дня хворий помер увечері.

У шпиталі для пацієнтів вже на наступний день знаходилися 12 осіб, з яких двоє, на жаль, не пережили. Крім того, 353 людини, які мали з ними контакт, були поміщені в ізоляцію.

Епідемія спочатку охопила Миколаївську та Херсонську області, а згодом були зафіксовані випадки захворювання в Криму, Запорізькій та Чернігівській областях. Варто зазначити, що інформації про хворобу в газетах не було, а точні дані про кількість загиблих досі залишаються невідомими.

Перший ядерний вибух, відомий як "Смолоскип", відбувся в Україні 9 липня 1972 року неподалік села Хрестище в Красноградському районі Харківської області. Історія цієї трагедії розпочалася ще в 1968 році, коли на цій території виявили значне газове родовище, що призвело до запуску 17 свердловин.

1971 року газ вирвався назовні і його фонтанування призвело до сильної пожежі. Погасити його не вдавалося майже рік.

Науковці висунули ідею ліквідації пожежі шляхом застосування підземного ядерного вибуху. Однак експеримент виявився невдалим: вогонь вдалося загасити лише через кілька місяців. Учасники дослідження підписали угоду про нерозголошення, і інформацію про цей випадок розкрили лише після розпаду Радянського Союзу.

Наступний ядерний вибух відбувся 16 вересня 1979 року в Донецькій області, в місті Бунзі, на шахті "Юнком". Він стався на глибині 903 метри між шарами вугілля. Основною метою цього вибуху було зменшення тиску в шахтному рукаві.

Внаслідок вибуху виникла радіоактивна сфера з розплавленого матеріалу. Цю інформацію засекретили, а територію охрестили "Об'єкт Кліваж". Усі входи замурували бетонним циліндром і контролювали, щоб вода не наближалася до цієї зони.

На даний момент ця територія перебуває під російською окупацією з 2014 року. У 2021 році з'явилася інформація, що відкачка води на об'єкті "Кліваж" була припинена, внаслідок чого він цілком заповнився водою.

Радіаційні викиди мають значний вплив на якість питної води в регіоні та забруднюють морські води, але без проведення вимірювань важко оцінити рівень радіоактивності. З розширенням бойових дій ситуація у Луганській та Донецькій областях стає дедалі небезпечнішою, проте Росія не звертає уваги на цю екологічну кризу.

Потужна залізнична катастрофа сталася на станції Користівка 6 листопада 1986 року. Тоді зіткнулися два пасажирські потяги "Кривий Ріг -- Київ" та "Київ -- Донецьк". Внаслідок аварії загинуло 44 особи, поранення отримали понад 100 людей. У ЗМІ вона не згадувалась -- інформація про аварію просто не вписувалася у святкування річниці жовтневої революції.

Увечері 31 серпня пароплав "Адмірал Нахімов" зіткнувся з вантажним судном "Петро Васьов". Після удару пароплав втратив електропостачання, нахилився на праву сторону і затонув всього за 8 хвилин.

Внаслідок аварії загинуло 423 людини, з яких більшість були громадянами України. Перші новини про цю трагедію з'явилися в ефірі радіо та телебачення СРСР лише 1 вересня, проте інформація про жертв і постраждалих залишалася втаємниченою. Тим, хто вижив після катастрофи, було заборонено в телеграмах до родичів згадувати про цю подію. Повні обставини стали відомі згодом, і загибель "Адмірала Нахімова" визнана найбільшою катастрофою на Чорному морі в мирний час.

У кінці 1970-х років в Каранському кар'єрі, розташованому в Донецькій області, де відбувався видобуток гравію та щебеню, сталося невелике лихо: зникла капсула з цезієм-137, що випромінює іонізуючу радіацію. Протягом тижня проводилися пошуки, проте результатів це не дало. Оскільки будівельні роботи потрібно було завершити в терміни, про інцидент вирішили не говорити.

У 1980 році в Краматорську завершили будівництво панельного будинку №7 на вулиці Гвардійців Кантемирівців, де в стіну дитячої кімнати була вмурована втрата ампули.

Далі пішла низка загадкових смертей від лейкозу: 1981 року померла 18-річна дівчина, через рік - її 16-річний брат, згодом - їхня мати та ще кілька людей. Ці лікарі смерті пояснювали поганою спадковістю.

Батько ініціював розслідування, яке виявило підвищений рівень радіації в будинку. Для цього була вирізана частина стіни, яку потім доставили до Київського інституту ядерних досліджень. Під час перевірки знайшли ампулу, проте через радіоактивне опромінення трагічно загинули 4 дитини та 2 дорослі, а 17 людей отримали інвалідність.

Безумовно, найвідомішою катастрофою часів СРСР вважається Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 року -- тоді вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС і утворилася радіоактивна хмара. В результаті в Україні стали забрудненими стали 2293 населені пункти, постраждали понад 3 млн осіб, 200 тисяч переселено.

Катастрофа завдала величезних збитків навколишньому середовищу, мільйони гектарів земель, лісів та водойм забруднені радіацією. Навколо АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищено та закопано важкою технікою сотні дрібних населених пунктів.

Раніше ми ділилися інформацією про п’ятірку найвідоміших закритих міст колишнього СРСР. Крім того, ми обговорювали причини, чому в радянських квартирах встановлювали по дві вхідні двері.