Українська Бессарабія потрапила в ізоляцію: активісти вимагають зняти блокаду з регіону.

Рух "Простір свободи" сприймає ізоляцію південних районів Одещини не просто як соціально-економічну проблему, а також як серйозну загрозу для національної безпеки. Активісти звертаються до держави з пропозицією переглянути чинні обмеження на свободу пересування, зміцнити український культурний та інформаційний вплив у цьому регіоні, а також активніше розвивати туристичний потенціал.

Цю інформацію було озвучено в заяві руху "Простір свободи".

Росія експлуатує відокремлення даного регіону.

Мова йде про Болградський, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський райони, які знаходяться між Дністровським лиманом та рікою Дунай. У "Просторі свободи" підкреслюють, що географічне становище й історико-культурні риси Бессарабії багато років сприяли посиленню російського впливу в цьому регіоні.

Після початку повномасштабної агресії Російської Федерації, регіон зазнає регулярних атак на свою транспортну інфраструктуру. Зокрема, під ударами опинилися мости через Дністер, порти та переправи на Дунаї, а також прикордонні переходи з Молдовою й Румунією. Як наслідок, південна частина Одещини фактично виявилася відрізаною від інших територій України.

Активісти зазначають, що південна частина Одещини страждає від соціально-економічного занепаду через недостатнє сполучення з іншими українськими регіонами. Вони вважають, що це також сприяє поширенню російських наративів, особливо на фоні зростання впливу російської мови, медіа-контенту та історичних міфів.

Відновити зв’язок і усунути штучні перешкоди.

Окремо "Простір свободи" висловлює незадоволення щодо обмежень на пересування українців у регіоні. Як зазначають автори заяви, нині частина українців має можливість дістатися з одного куточка Одещини до іншого лише через територію Молдови, а сама Бессарабія опинилася під посиленим прикордонним контролем.

"Отже, українська влада фактично сприяє Росії в ізоляції південної частини Одещини від інших регіонів країни", – зазначено в заяві.

Рух виступає за забезпечення безперешкодного пересування всіх громадян України між Ізмаїльським, Болградським та Білгород-Дністровським районами Одеської області та іншими регіонами країни.

З юридичної перспективи це передбачає вільне переміщення з особистими, туристичними чи професійними цілями без необхідності проходити будь-які дозвільні процедури. Звісно, прикордонники, військові та правоохоронні органи мають право перевіряти паспорти та військові документи громадян, проте вони не повинні створювати безпідставні штучні бар'єри для їхнього пересування чи перебування в українській Бессарабії.

З точки зору логістики, необхідно розглянути кілька альтернативних маршрутів: збудувати декілька кілометрів автодороги, яка проходитиме територією України без перетворення в Молдову, максимально спростити транзитний проїзд між двома частинами Одеської області через молдавське село Паланка, а також запровадити принаймні пасажирські перевезення, використовуючи водний транспорт та понтони в південній зоні Дністровського лиману, -- зазначено в заяві.

Українська культура, туризм і людські контакти

Водночас у "Просторі свободи" наголошують, що інтеграція Бессарабії не обмежується транспортом. Держава, на думку авторів заяви, має підтримувати українські культурні проєкти в регіоні, популяризувати українську мову й культуру та водночас зберігати самобутність болгарської, гагаузької, молдавської та інших національних спільнот.

"Автори підкреслюють, що українська Бессарабія повинна бути насичена якісними медіа, фільмами, музикою, літературою та іншими культурно-інформаційними матеріалами."

Ще одним напрямом вони називають розвиток внутрішнього та в'їзного туризму, освітніх і культурних поїздок та навчання молоді з Бессарабії в університетах інших регіонів України.

У русі підкреслюють, що географічна близькість до Дунаю та Чорного моря, а також сусідство з Румунією і Молдовою, разом із культурним багатством регіону, слід вважати його значними перевагами. На думку "Простору свободи", ці унікальні характеристики можуть стати фундаментом для розвитку та більш глибокої інтеграції української Бессарабії в загальнонаціональний контекст.