Повернення у 2022 році? Які наслідки може мати нова блокада чорноморських портів України?

Внаслідок посилення російських атак на Одесу та Чорноморськ, українські глибоководні порти, які відігравали ключову роль в експорті, зокрема агропродовольчої продукції, фактично зупинили свою діяльність.

Офіційно порти не закриті, проте судновласники самостійно вирішують призупинити завантаження та розвантаження своїх кораблів. Трагедія з судном Golden Leo, внаслідок якої загинуло 10 осіб, лише підсилює цю тенденцію. 22 липня один з найбільших контейнерних операторів у світі, компанія Maersk, оголосила про тимчасове призупинення своїх послуг та діяльності в Чорному морі, а своє судно, яке планувалося до прибуття в український порт, перенаправила до румунського міста Констанца.

"Ми нічого не обмежували як держава", - заявив новопризначений міністр аграрної політики Тарас Висоцький, наголосивши, що український уряд докладає максимум зусиль для відновлення морської логістики.

Однак він закликав фермерів і торговців не впадати в паніку та "відкласти швидкі продажі" своєї продукції, зазначивши, що зараз "в Україні є достатньо місць та обсягів для зберігання".

Зростання інтенсивності російських атак та призупинення функціонування портів відбулося в той самий період, коли відбувався збір урожаю і стартував новий аграрний маркетинговий рік, що є критичним моментом для встановлення цін та укладання угод.

Навіть у часи повномасштабного конфлікту Україна здатна виробляти значно більше продуктів харчування, ніж це потрібно для внутрішнього споживання. Отже, якщо експортні маршрути зазнають обмежень, це призведе до зниження цін на сільськогосподарську продукцію для виробників, які планували реалізувати свої товари на міжнародних ринках.

За інформацією, наданою головою Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком, наразі ситуація не є катастрофічною, але існує ризик її ускладнення в найближчі два-три місяці.

Тим часом українські зернотрейдери закликають уряд офіційно визнати проблему, адже нині вони не можуть ніяк пояснити клієнтам - наприклад, у Єгипті чи Алжирі - припинення поставок та невиконання контрактів: факти обстрілів портів не є аргументом, адже вони були і раніше.

Все це відбувається на тлі великої посухи в Європі, через яку вже зараз втрати зернових оцінюються у близько 9 млн тонн на близько 2 млрд євро, - і Україна могла б замістити якусь частину цих втрат.

Київ ініціював термінове засідання Ради безпеки ООН на 27 липня. Повідомляючи про це, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що впродовж останніх днів Росія обстріляла щонайменше три цивільні судна, через що загинули і постраждали десятки членів екіпажів.

Сьогодні, 22 липня, в українському морському коридорі в Чорному морі не пройшло жодне судно, що відбувається саме в період активного збору врожаю. Міністр зазначив у своїй публікації в соціальних мережах, що це є свідомим економічним і гуманітарним тиском. Він також попередив, що "мільйони родин в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін на продукти та голодом, якщо цей тиск триватиме".

Але що зупинка в роботі чорноморських портів означає для України та українців?

Події першої половини 2022 року, коли після початку російського вторгнення українські чорноморські порти були заблоковані, показали, що певні альтернативи є, але вони не можуть "перетравити" весь потенційний український експорт, особливо аграрний, а також є довшими і дорожчими логістичними варіантами, що здорожчують українську продукцію для покупців та зменшують прибутки для виробників.

З альтернатив є Дунай, залізниця та автошляхи, пояснює голова ВАР Марчук. Але дунайські порти можуть взяти на себе до 2,5 млн тонн зерна, залізниця - в межах 1 млн тонн, автошляхи - близько 600 тис. тонн. Проте український аграрний експорт є набагато більшим, - лише залишки від минулорічного урожаю на початок липня складали 10 млн тонн.

"Ми будемо намагатися виконувати це в міру можливостей, проте це призведе до підвищення витрат на логістику. Фінансові збитки зростають в кілька разів. Це негативно вплине на маржинальність виробників товарів і, відповідно, на їх підготовку до посіву озимих культур. Тому морський шлях є для нас критично важливим логістичним маршрутом," - зазначив Марчук в інтерв'ю агенції УНІАН.

Однак навіть на альтернативних маршрутах експорту існує ряд як великих, так і менших труднощів.

Цьогорічна посуха в Європі спричинила падіння рівня води у ріках, що, в свою чергу, обмежує кількість вантажів, які можна транспортувати Дунаєм.

Слід зазначити, що на відміну від 2022 року, обстановка з експортом через залізничні та автомобільні маршрути зазнала значних змін, головним чином унаслідок протестів польських фермерів та, в меншій мірі, фермерів з інших сусідніх країн України.

Тому не дивно, що глава МЗС Сибіга підкреслив важливість обговорення "посилення стійкості альтернативних логістичних шляхів і маршрутів для експорту зерна" під час зустрічі з віцепрем'єром Молдови Міхаєм Попшоєм.

Ще однією проблемою, на яку звертають увагу фахівці, є інтенсифікація російських атак як на залізничну інфраструктуру, так і на рухомий склад залізниці.

Оглядачі також звертають увагу на те, що в 2022 році ситуація з автомобільним транспортом була набагато простішою. Тоді ще залишався певний запас ресурсів, і на ринку було достатньо як автомобілів, так і водіїв, багато з яких з тих пір були мобілізовані до збройних сил.

За результатами першого півріччя 2026 року, українські морські порти загалом перевантажили 42,4 мільйона тонн вантажів, серед яких 23,6 мільйона тонн становила аграрна продукція.

Через посилення російських атак Україна втратила близько третини своїх можливостей з експорту зерна через свої ключові чорноморські порти, пише Reuters з посиланням на власні джерела та звіт Асоціації аграріїв (ААУ).

Щомісяця Україна експортує аграрну продукцію на суму, що перевищує 2 мільярди доларів. Відсутність цих фінансів стане помітною як у державному бюджеті, так і на валютному ринку.

Внаслідок неможливості експортувати урожай цьогоріч, ціни на зернові значно знизяться, а виробники можуть залишитися з меншими прибутками — або ж зовсім без них.

У той же час, зниження цін на зернові в Україні навряд чи позначиться на вартості продуктів харчування, оскільки споживачі не потребують таких великих обсягів пшениці або кукурудзи, які експортуються.

А от ціни на імпортні продукти можуть зрости, - і через напругу на валютному ринку та ріст курсу долара, і через подорожчання логістики імпорту, який також йшов через морські порти. І навіть якщо порти будуть розблоковані, фрахт, очевидно, подорожчає - в обидва боки.

Не слід ігнорувати ще одну важливу сферу — металургію. Хоча обсяги виробництва в цій галузі зменшилися внаслідок війни та втрати кількох ключових заводів, вони все ж залишаються значними для української економіки, яка зорієнтована на експорт.

Отже, в цілому закриття морських портів завдає значного удару по економіці, підприємствам, валютним надходженням в Україні, що, в свою чергу, негативно впливає на її можливості забезпечити фінансування оборонних потреб.

Є і ще один важливий аспект в ситуації із фактичною зупинкою роботи українських морських портів. Це підготовка до нової серії мирних переговорів, яка цілком очевидно відбувається як з українського, так і з російського боку, а також у США - наразі головному посереднику.

Кожен учасник прагне вступити в цей процес з потужними перевагами.

Позиції України, що активно посилює свої удари вглиб території Росії, виглядають найсильнішими за останній час.

Проте, після того як з'явилася інформація про потенційний візит президента Зеленського до Вашингтона в останні дні липня (офіційного підтвердження ще немає), багато експертів почали розмірковувати, чи не стане питання продовольчої безпеки в світі головним акцентом переговорів з президентом Трампом, замість спроб переконати Росію зупинити військові дії.