Яким чином українська ювелірна промисловість адаптується та розвиває свою діяльність під час війни?

Українська ювелірна індустрія є однією з небагатьох галузей переробної промисловості, які за останні десять років зазнали низки значних потрясінь, проте все ще демонструє потенціал для зростання. Анексія Криму та початок конфлікту на сході країни у 2014 році, зміни в податковій системі, повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році, різке підвищення світових цін на дорогоцінні метали та зниження купівельної спроможності населення суттєво вплинули на ринок.

Еволюцію ринку найяскравіше ілюструють обсяги клеймування ювелірних виробів — це обов'язкова державна процедура, що засвідчує пробу дорогоцінних металів. Цей показник найкраще відображає фактичні обсяги виробництва ювелірних прикрас.

Якщо оперувати цим показником, то, за даними Асоціації "Союз ювелірів України", переломним для галузі став саме 2015 рік (фактори російської агресії та запровадження 10-відсоткового авансового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час подання виробів на клеймування) коли виробництво ювелірної продукції різко скоротилося. За підсумками року кількість золотих виробів, поданих на клеймування, зменшилася у 2,6 раза, а їх маса -- у 3,2 раза порівняно з 2014 роком. При цьому різні сегменти ринку проходили кризу по-різному. Якщо виробництво золотих прикрас після різкого падіння поступово стабілізувалося, то сегмент срібних виробів продовжив довгострокове скорочення.

Після початку повномасштабної війни ринок знову пережив серйозний спад, однак уже у 2023-2024 роках почали з'являтися ознаки відновлення

Кількість ювелірних виробів, які були представлені на клеймування до державних підприємств контролю якості бізнесами-виробниками в період з 2021 по 2023 роки.

Відповідно до інформації, наданої Союзом ювелірів України

Згідно з інформацією від YouControl, загальний дохід виробників ювелірних виробів у 2024 році склав 1,23 млрд грн, що приблизно на 50% більше, ніж у попередньому році. Водночас, у 2025 році виручка компаній з КВЕД 32.12 знизилася до 929,8 млн грн, проте цей показник слід аналізувати з обережністю.

По-перше, на фінансові результати суттєво впливає зміна світових цін на золото, яке Україна майже повністю імпортує. За останні роки його вартість на міжнародному ринку суттєво зросла -- з $1300 за унцію до $5100 (зараз на світовому ринку -- $4136 - $4170 за унцію).

"У період з 2024 по 2035 роки було зафіксовано значне підвищення вартості срібла на рівні 147-165%, тоді як ціни на золото зросли на 62-66%", -- повідомляють представники Союзу ювелірів України.

По-друге, на ринок також вплинула девальвація гривні. У зв'язку з цим, коливання доходів не завжди точно відображають фактичні обсяги виробництва.

Союз ювелірів України, зокрема, акцентує увагу на обсягах виробництва та масі ювелірних виробів. У 2025 році, після рекордного року 2024, в галузі відбулися коригування: кількість золотих виробів зменшилася з 3,4 мільйона до 2,7 мільйона одиниць, а срібних – з 3,9 мільйона до 2,6 мільйона. Також відзначено зниження загальної маси продукції.

Обсяги клеймування у 2024 та 2025 роках

Відповідно до інформації, наданої Союзом ювелірів України

Динаміка клеймування ювелірних виробів у 2023-2025 роках

Відповідно до інформації, наданої Союзом ювелірів України

"Кількість виробів є індикатором споживчого інтересу, а їхня маса -- показником платоспроможного попиту. Ми бачимо, що населення продовжує цікавитися прикрасами, однак через подорожчання золота та зниження купівельної спроможності дедалі частіше відкладає покупки або обирає дешевші вироби", -- пояснює Дмитро Видолоб, президент Асоціації "Союз ювелірів України".

У 2026 році, згідно з інформацією від OPENDATABOT, 1,1 мільйона ювелірних виробів отримали державну сертифікацію вперше. Якщо ж аналізувати середньомісячні дані, то цей показник виявляється на 18% нижчим у порівнянні з минулим роком.

Попри зменшення обсягів виробництва та складні умови на ринку, ювелірний сектор України продовжує зацікавлювати нових гравців. "З осені і до кінця 2025 року дев'ять виробників та онлайн-торговців ювеліркою пройшли навчання у мене," -- підкреслює Видолоб. Згідно з даними YC.Market, станом на червень 2026 року в Україні налічувалося 1483 господарських одиниці, які працюють за основним КВЕД 32.12 "Виробництво ювелірних та подібних виробів". Серед них 626 - юридичні особи, а 857 - фізичні особи-підприємці.

Динаміка розвитку малого бізнесу є особливо показовою. Згідно з інформацією YouControl, у період з 2021 по 2025 рік в Україні було зареєстровано 191 нового фізичної особи-підприємця, чия основна діяльність пов'язана з "Виробництвом ювелірних та подібних виробів". Як підкреслюють представники Союзу ювелірів України, особливість виготовлення прикрас полягає в тому, що люди, які здобули відповідні навички, з часом можуть самостійно запускати невеликі виробництва. Вони також зазначають, що багато виробників наразі стикаються з браком кваліфікованих майстрів ювелірних виробів.

Хоча в галузі з'являються нові майстри та виробництва, вона залишається значущою, впізнаваною та зрілою завдяки брендам, які тривалий час функціонують на ринку і здобули довіру споживачів. Середній вік виробничих компаній становить приблизно 15 років.

Київ продовжує бути безумовним центром українського ювелірного виробництва, де зосереджено понад третину юридичних осіб у цій сфері. Окрім столиці, важливими регіональними осередками залишаються Харківська, Запорізька, Київська, Львівська, Дніпропетровська та Одеська області. Проте варто зазначити, що географічні межі цього ринку є дещо умовними, оскільки з 2022 року багато виробництв були переміщені з зон, наближених до фронту.

У 2025 році на ринку діяло 622 компанії, і, згідно з інформацією YouControl, у 71 з них були власники або співвласники з 25 різних країн. Серед цих країн можна відзначити Туреччину, Узбекистан, Ізраїль (7 підприємств) та росію (7 підприємств) тощо.

Лише одна з семи компаній, ймовірно пов'язаних з Росією, опублікувала фінансову звітність за період 2022-2024 років. Це ПрАТ "Білоцерківський ювелірний завод". Відповідно до реєстраційних документів, засновником компанії залишається Едуард Уткін, який до своєї смерті у травні 2023 року обіймав посаду генерального директора російської асоціації "Гільдія ювелірів Росії" та був однією з ключових фігур в російській ювелірній індустрії. Після його смерті ювелірне виробництво в Білій Церкві продовжує функціонувати, але на базі заводу працюють роздрібні інтернет-магазини та нові фабрики, зокрема ювелірний бренд Svitozar.

Три компанії, які були включені до вибірки YouControl, мають імовірні непрямі зв'язки з Росією, оскільки учасники, кінцеві бенефіціарні власники чи представники цих компаній можуть бути залучені до статутного капіталу російських юридичних осіб. Крім того, деякі з проаналізованих компаній, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей, ймовірно, були перереєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.

Ведучі компанії ювелірної галузі

До десятки лідерів за підсумками 2025 року в українському ювелірному бізнесі увійшли як добре відомі виробники з багаторічною історією, так і нові компанії.

За підсумками 2025 року, лідером у виробництві ювелірних виробів стало ТОВ "Ювелірний завод №1", яке оголосило про дохід у 274,2 млн грн, що є значним зростанням у порівнянні з 147,7 млн грн у 2024 році. Ця компанія змогла витіснити з лідируючої позиції ТОВ "Герольдмайстер", яке протягом тривалого часу утримувало статус абсолютного фаворита за обсягами продажу з 2004 року.

Власником ТОВ "Ювелірний завод №1" є Валл Віталій Евальдович, підприємство виробляє продукцію, яка реалізується через загальновідомі мережі магазинів торгових марок "Укрзолото", "Золотий Вік". Поєднання виробництва та розгалуженої мережі роздрібної торгівлі робить цю групу компаній фактично ядром вітчизняної ювелірної галузі.

На другому місці за підсумками 2025 року опинилася компанія ТОВ "Герольдмайстер" з доходом у 110,3 млн грн. Цей показник став значним зниженням для підприємства, яке ще рік тому займало першу позицію в своїй галузі з вражаючими 342,6 млн грн. Компанія, що належить Анатолію та Євгенію Шиянам, спеціалізується на виготовленні державних нагород, медалей, відзнак та сувенірної продукції. Її унікальність на ринку полягає в тому, що основна частина прибутку формується не через традиційне ювелірне виробництво, а за рахунок виконання державних замовлень. Згідно з даними Prozorro, у період 2024-2025 років "Герольдмайстер" виграв тендери на загальну суму приблизно 578 млн грн.

Одним із найцікавіших кейсів останніх двох років стало ПП "Савана Голд, яке у 2025 році посіло третє місце із виторгом 70 млн грн.( у 2022-2023 роках підприємство не демонструвало суттєвих фінансових показників, а от у 2024 році виторг становив 43,3 млн грн) Наприкінці 2023 року, колишній "Ювелірний завод "Артзолото" змінив назву, керівництво та структуру власності. Новим власником став Володимир Сакали (за даними YouControl, особа із ідентичним ПІБ була депутатом Бахмутської міської ради Донецької області). Історія бренду "Артзолото" бере початок (ще до повномасштабної вторгнення) у Бахмуті. Окрім самого заводу існувало також окреме компанія ПП "Торговий дім "Артзолото", яка займалась оптовою та роздрібною торгівлею ювелірними виробами.

Ще одна тенденція 2025 року - вихід на ринок компаній з китайським капіталом.

Яскравим прикладом успішного бізнесу є львівська компанія Solar Stones Trade, яка вже в перший рік свого існування змогла досягти вражаючих 38 мільйонів гривень прибутку. Аналогічний профіль має і ТОВ "Оріон Трейд Компанії", зареєстроване в той же день — 10 січня 2025 року. Засновником цієї компанії також є громадянин України. З виручкою в 29,2 мільйона гривень, "Оріон Трейд Компанії" вже зайняло місце серед десяти найбільших виробників згідно з даними YC.Market.

Ще одна важлива тенденція – це збільшення кількості компаній, які фокусуються на розвитку власного бренду та міжнародних онлайн-продажах. Прикладом такої компанії є ТОВ "Кочут", що в 2025 році досягло виторгу в 36,8 млн грн. Бренд, заснований братами Кочутами, став одним із провідних виробників авторських прикрас на міжнародній арені.

Проте, нещодавно ТОВ "Кочут" втрапив у справжній бізнес-скандал в Threads -- їх звинуватили у відсутності проб на прикрасах. Державне пробірне клеймо засвідчує, що ювелірний виріб пройшов офіційну перевірку та відповідає заявленій пробі дорогоцінного металу. В Україні продаж прикрас без такого клейма заборонений законодавством. Такі випадки, можуть мати не лише правові наслідком, але й репутаційні втрати на конкурентному ринку.

Подібно до цього, львівський бренд Wrings демонструє суттєвий розвиток. Компанія ТОВ "ВРІНГС" (WeddingRingsStore), заснована в 2020 році, за інформацією OpenDataBot, показала вражаюче зростання доходів — з 13,1 млн грн у 2023 році до 31,2 млн грн у 2025 році.

WeddingRingsStore фокусується на міжнародних маркетплейсах, зокрема Etsy, що дає можливість компанії отримувати значну частину своїх доходів від експорту, не розбудовуючи широкої роздрібної мережі в Україні. Юридична адреса компанії зареєстрована у Львові, а її засновники походять із Запорізької області.

Окремим напрямком, що також є частиною ювелірної індустрії, є сектор, пов'язаний із бурштином. Серед найбільш активних гравців у цій сфері варто відзначити ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд", яке за рік змогло збільшити свій дохід з приблизно 13 млн грн до 32,7 млн грн. Один із головних співвласників підприємства – Олег Богельський. Компанія займається видобутком та обробкою бурштину під брендом Amber Galbin. Відповідно до інформації з офіційного сайту, до складу групи компаній входять, окрім ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд", також ТОВ "БУРПРОМ", яке має родовища площею понад 19 га, ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" з ділянками площею 58 га, ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" з площами 68 га, ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" з родовищами понад 220 га, а також ТОВ "ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІССЯ" з площами понад 280 га.

У 2025 році Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету оголосило про накладення штрафів на кілька підприємств Рівненської області через антиконкурентні узгоджені дії під час аукціонів з продажу спеціальних дозволів на видобуток бурштину. Серед компаній, які були згадані в контексті рішень АМКУ, виявилися ТОВ "Потенціал-Полісся" та ТОВ "Західземресурс".

Восени 2025 року у ЗМІ повідомляли про проведення обшуків на підприємствах, пов'язаних із групою Amber Galbin та Олегом Богельським. У публікаціях йшлося про перевірку правоохоронцями інформації щодо можливого незаконного видобутку бурштину та ймовірного ухилення від сплати податків на суму понад 1,2 млрд грн.

Ще одним вагомим учасником ювелірної індустрії, який асоціюється з видобутком бурштину, є ТОВ "Альфа Ембер". За інформацією Opendatabot, після різкого підвищення доходу компанії до 28,9 млн грн у 2024 році, у 2025 році її виручка зменшилася майже в чотири рази, до 7,5 млн грн. Директором і засновником цієї компанії є Олексій Михайлович Подерня. "Альфа Ембер" згадується в ряді судових справ, пов'язаних з розслідуванням можливих схем незаконного видобутку та експорту бурштину. Окрім того, до нещодавнього часу існував зв'язок між ТОВ "Альфа Ембер" та ТОВ "Ісландвей". До вересня 2025 року кінцевим бенефіціаром останньої був Сергій Михайлович Подерня, але наприкінці 2025 року його місце зайняла Луніна Катерина Олексіївна, яка в OPENDATABOT числиться бенефіціаром близько тридцяти компаній.

Серед компаній з багатою історією варто відзначити АТ "Львівський ювелірний завод", який у 2022 році пройшов етап приватизації, а також змінив структуру власності. У жовтні 2022 року 100% акцій заводу було придбано ТОВ "Джі Ді Сі Україна", яке належить Павлу Романовичу Зваричу. Цей чоловік, згідно з відкритими джерелами, раніше був помічником народного депутата VII-VIII скликань Володимира Зубика. Крім того, Зубика часто асоціюють із будівельною компанією "Інтергал-Буд". Що стосується фінансових показників заводу, то вони свідчать про поступове відновлення – дохід у 2023 році склав 14,4 млн грн, а до 2025 року прогнозується зростання до 21,1 млн грн.

До ювелірних виробників, які демонструють найбільші фінансові показники, відносяться компанії як колишніх, так і нинішніх депутатів. Серед них особливо вирізняються ТОВ "Сова Джевелрі Хаус" та ТОВ "Ювелірний дім "СОВА". Згідно з інформацією Opendatabot, в результаті діяльності у 2025 році, загальна виручка цих двох підприємств склала приблизно 18,3 млн грн, зокрема 8,77 млн грн та 9,53 млн грн відповідно.

Розширення мережі магазинів SOVA продовжується. За інформацією ЗМІ, якщо у 2021 році в Україні налічувалося 22 торгові точки, то тепер їх вже 50. Ця компанія належить народному депутату дев'ятого скликання Олександру Георгійовичу Сові, який згадується в документах НАБУ у справі "Мідас". Наразі Сова обіймає посаду голови підкомітету з митних питань у Комітеті Верховної Ради України з фінансів, податків та митної політики.

Цікаво відзначити, що до 2022-2023 років SOVA сприймався переважно як ювелірний бренд. Проте дослідження корпоративних зв'язків вказує на те, що сьогодні компанія представляє собою значно більш складну бізнес-структуру, яка об'єднує виробництво, роздрібну торгівлю, нові ювелірні марки, а також девелоперські фірми та інвестиційні активи. Наприклад, бренд LOVE YOU, який на перший погляд виглядає як самостійний учасник ювелірного ринку, насправді має певні ознаки інтеграції з SOVA. Зокрема, на офіційному веб-сайті LOVE YOU сторінки, що стосуються оренди торгових площ і вакансій, перенаправляють користувачів на корпоративний сайт sovajewels.com. Це свідчить про спільне використання операційної інфраструктури, принаймні в області управління персоналом та розвитку мережі.

Торговельна марка LOVE YOU зареєстрована на ім'я Юрія Сови, брата Олександра Сови, який є засновником компанії ТОВ "ЛАВ Ю". Крім того, серед учасників цієї компанії зазначений Роман Олександрович Сова. Враховуючи по батькові, можна припустити, що він є сином Олександра Сови, хоча офіційних підтверджень цьому у загальнодоступних реєстрах немає. Роман Сова займає посаду директора в ТОВ "Індустріальний Ренесанс" і також бере участь у венчурному корпоративному інвестиційному фонді "Інвест Актив". Серед засновників та пов'язаних із фондом компаній можна знайти "Сіті Капітал Девелопмент", "Іста Буд" та "Нерухомість Інвест 21". Окрім того, в компанії "Терра Буд Девелопмент" Роман Сова виконує роль уповноваженої особи, а серед співвласників присутні Юрій Сова та Ольга Сова. Це підтверджує, що бізнесова діяльність родини давно вийшла за межі ювелірного виробництва.

Цікаво відзначити, що Олександр Сова не є єдиним членом фракції "Слуга народу", пов'язаним із ювелірною індустрією. За інформацією, оприлюдненою народним депутатом Ярославом Железняком, алмазний бізнес, заснований на колишніх активах Коломойського, протягом багатьох років розвивався під керівництвом вже згаданого фігуранта "плівок" – Міндіча. Ця діяльність охоплювала не лише Україну, але й Росію.

Крім вищезгаданих депутатів, ще кілька публічних діячів або пов'язані із ними особи, ймовірно є співвласниками компаній-виробників ювелірних виробів в Україні. Власником 40% статутного капіталу ТОВ "Торговий дім "Ювелір" є Олександр Степанович Ксенжук. Його повний тезка був народним депутатом України 8 скликання. У 2017 році ЧЕСНО звернула увагу, що народний депутат не задекларував корпоративні права цієї компанії, яка за даними Опендатабот, у 2025 році вона отримала 5,7 млн грн виручки проти 8,6 млн грн роком раніше.

Як і в інших сферах, в умовах військової агресії, українська ювелірна індустрія прагне зберегти свої позиції та розвиватися. Проте, вона не може функціонувати у вакуумі, оскільки стикається з численними викликами: військовими загрозами, падінням купівельної спроможності населення та коливаннями світових цін на сировину. За інформацією Асоціації "Союз ювелірів України", виробництво відчуває значну нестачу кадрів; нині є потреба в працевлаштуванні щонайменше 20-25 спеціалістів, таких як монтувальники та закріплювальники. Однак, умовами війни цей процес ускладнюється, адже багато молодих фахівців виїжджають з країни, що створює дефіцит робочої сили. Додатково, Дмитро Видолоб підкреслює ще одну тривожну тенденцію: українські виробники втрачають частку на ринку срібних виробів. У 2024 році імпортери вперше зайняли близько половини цього сегмента, а в 2025 році динаміка сповільнилася через підвищення вартості срібла та накопичення залишків, чого раніше не спостерігалося. Однак кількість підприємців чи ювелірів не завжди є показником розвитку галузі, оскільки ювелір може самостійно створювати як капсульні колекції, так і вироби на індивідуальне замовлення. Великі виробничі підприємства, такі як харківський ювелірний завод "Восток", Київський ювелірний завод, компанія "Брюс" з Харкова та запорізький "Ювелірний завод №1", відомий під брендом "Золотий Вік", намагаються зберегти свої команди та підтримувати виробництво в цей непростий час, частково переміщуючи свої потужності на захід України.

Варто підкреслити, що ювелірна індустрія — це не лише процес виготовлення виробів, а й важлива частина ринку праці. Вона включає в себе різноманітні професії, починаючи від працівників роздрібної торгівлі та дистриб’юторів, закінчуючи спеціалістами у сфері реклами, зовнішньої реклами та логістики, не забуваючи про електронну комерцію. Проте, як зазначає голова Союзу Ювелірів, відновлення української ювелірної галузі в нинішніх умовах неможливе без експорту. Відсутність зовнішніх ринків призведе до подальшої стагнації. Деякі бренди прагнуть вийти на міжнародні ринки, особливо з огляду на велику кількість українців, які перебувають за кордоном. Проте навіть у найсприятливіші часи експорт української ювелірної продукції становив лише до 10% від загального обсягу виробництва в Україні.

Дмитро Видолоб зазначає, що з початку цього року в Україні розгорнулася активна кампанія з дискредитації ювелірних брендів. У березні та квітні атаки були спрямовані на найбільші роздрібні мережі, такі як Золота Країна, Столична Ювелірна Фабрика, Золотий Вік та інші. У червні під удар потрапили Кочути, а в липні — ювеліри з Одеси. Очевидно, що ці дії мають системний характер, проте в Асоціації поки не готові робити висновки щодо того, кому вигідні такі атаки. Загалом, можна стверджувати, що коли подібні ситуації виникають регулярно, слід задуматися, кому це вигідно. Як показує статистика, існує ймовірність, що наших виробників можуть замістити імпортні товари, або ж, як це часто буває в Україні, конкуренція може відбуватися нечесними методами з використанням адміністративного ресурсу, що відкриває шлях для розвитку тих торгових марок, які мають вплив у владних колах.

Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, дайте нам знати.