Bentley на застарілих трубах: як підрядник "Центренерго" заробляв мільйони на обробці металобрухту.

Довіртеся перевіреному джерелу — підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

У столичному суді розгортаєтся напружена ситуація навколо конфіскації розкішного синього Bentley Continental GT. Власниця цього елітного автомобіля разом із чоловіком потрапили під увагу правоохоронних органів через підозри у причетності до схеми привласнення державних коштів, що були виділені на постачання труб для теплових електростанцій.

"Телеграф" вивчив, як сім'я з Дніпра створила тендерну імперію, використовуючи сумнівні поставки, та які статки заробили учасники на виконанні підрядів. Детальніше - у нашому матеріалі.

Сімейний бізнес: як розпочинали свою справу подружжя Марченків

Клопотання СБУ щодо арешту майна у межах розслідування розкрадання коштів ПАТ "Центренерго" кілька днів тому розглядав Солом'янський районний суд міста Києва. Одним з найцікавіших об'єктів у списку став Bentley Continental GT 2019 року випуску, вартість якого становить орієнтовно 8,5 -- 11 млн грн. Це розкішне авто синього кольору, як з'ясував "Телеграф", належить Богдані Марченко, яка разом із чоловіком Олексієм Марченком володіє низкою підприємств у Дніпрі. Таких, як ТОВ "Металобаза Гефест", ТОВ "ТД "Гефест", ТОВ "Корпорація Гефест" та інших.

А ключовим активом подружжя є ТОВ "Виробничо-конструкторське підприємство "Лідер". Компанія заснована ще у 2004 році, проте довгий час залишалася в тіні. Справжній фінансовий прорив стався лише нещодавно:

* у 2022 році дохід фірми склав лише 371 тис. грн;

* У 2023 році досягнув 63,8 мільйона гривень.

У 2024 році — на рівні 155 мільйонів гривень.

* за 2025 рік виручка сягнула вже 221 млн грн.

Частина цих доходів - кошти від державних тендерів, причому апетит фірми зростав блискавично. Так у травні 2024 року ВКП "Лідер" отримало контракт з МКП "Херсонтеплоенерго" на скромні 11,2 тис. грн. Проте вже за місяць після першого успіху суми зросли в рази, і фірма уклала угоду із КП "Добро" Добропільської міської ради на 4,79 млн грн. Наступного року серед клієнтів з'явилися серйозні гравці:

Філія "Хмельницька атомна електростанція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" уклала контракт на суму 16,78 мільйона гривень, термін якого закінчується у травні 2025 року.

* АТ "Укргазвидобування" (контракт на 14,81 млн грн у липні 2025 року);

* ПАТ "Центренерго" (контракт на 20,2 млн грн у березні 2025 року).

У змаганні за можливість постачати труби для ПАТ "Центренерго" компанії "Лідер" довелося зіштовхнутися з серйозною конкуренцією, оскільки на тендер подали заявки одразу вісім учасників. Ключовим моментом для фірми Марченків стала комерційна пропозиція №26/03/03, в якій було підтверджено намір постачати 393 тонни труб марки "530х10 Ст3" за ціною 47 470 грн за тонну. Виробництво товару, який повинен відповідати останнім стандартам ДСТУ 9218:2023 та бути новим, вказано в Китаї.

Цікава деталь: хоча пропозиція подавалася від імені "Лідера", на фірмовому бланку компанії красується водяний знак та герб із написом Gefest. А цей бренд Марченки активно використовували в назвах своїх компаній.

Аби обійти суперників, фірма Марченків вдалася до агресивного зниження ціни. Якщо початкова очікувана вартість закупівлі становила 25,19 млн грн (без ПДВ), то "Лідер" у фіналі запропонував лише 16,89 млн грн за постачання труб для потреб Трипільської та Зміївської ТЕС. Таким чином, компанія скинула понад 8,3 млн грн, а загальна сума контракту (від "Центренерго" підписав начальник департаменту матеріально-технічного забезпечення Володимир Щабельський) з урахуванням податків була 20,2 млн грн.

Кримінальний переворот: як старий непотріб перетворився на "новий Китай"

На жаль, керівництво ТОВ "ВКП "Лідер" не виконало своїх зобов'язань. Як виявили правоохоронці, на теплоелектростанцію доставили труби іншого типу - "530х8мм" (замість передбачених "530х10"), які взагалі не були імпортовані. За даними розслідування, продукцію закупили Марченки у одеських компаній ПрАТ "Синтез Ойл" та ПрАТ "Синтез Транзит", що входять до бізнес-групи "Приват" Ігоря Коломойського та родини Кіперманів.

Цікаво, що цей товар офіційно числився на рахунках цих компаній ще з 2008 року. Щоб перетворити 17-річний металобрухт на "дефіцитний імпорт", у Дніпрі створили справжнє виробництво підробок:

Старі труби обробляли піскоструйним методом для видалення іржі.

* за допомогою трафаретів та аерозольної фарби на них наносили нові дані, імітуючі заводське маркування;

Згідно з інформацією, наданою слідством, під керівництвом вищого менеджменту було створено підроблені сертифікати якості, що нібито походять від китайської компанії Shandong Zida Steel Group Co., LTD. У ці документи співробітники підприємства внесли свідомо неправдиві дані про дату виготовлення продукції та її відповідність актуальному стандарту ДСТУ 9218:2023.

У цій схемі "Лідер" не діяв самотньо. Згідно з матеріалами справи, організатором з боку замовника виступав зазначений раніше топменеджер "Центренерго" Володимир Щабельський. Правоохоронці вважають його не лише формальним підписантом, а справжнім організатором цієї діяльності.

Правоохоронні органи з'ясували, що Щабельський обіцяв підприємствам «зелене світло» для участі в тендерах в обмін на відкат у розмірі 10-20% від вартості контрактів. Компанії, що були пов'язані між собою, надавали замовнику спеціально підготовлені комерційні пропозиції, на основі яких формувалися кошториси з завищеними цінами. Крім того, керівники відділів Трипільської ТЕС розробляли технічні вимоги до тендерів таким чином, щоб максимально обмежити реальну конкуренцію та забезпечити перемогу лише своїм підрядникам.

У ситуації з успішним тендером для "Лідера" всебічна перевірка виявила, що поставлені труби не відповідають зазначеним характеристикам. Внаслідок цього, ПАТ "Центренерго" понесло збитки у розмірі 10,4 млн грн, що становить половину від загальної суми контракту.

Наразі Богдані Марченко та її чоловіку інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану та підроблення офіційних документів та їх використання (ч. 5 ст. 191, а також ч. 3 та 4 ст. 358 КК України). За цими статтями підприємцям загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Лише частина цілого: які втрати можуть зазнати "трубні" мільйонери.

Якщо провину Богдани та Олексія Марченків у справі про підробку труб буде підтверджено, то втрата синього Bentley Continental GT стане лише початком. Адже подружжя володіє не тільки виробничими приміщеннями та обладнанням, а й значним автопарком та нерухомістю.

Наприклад, з березня 2017 року Олексій Марченко є співвласником половини виробничого приміщення та складу, загальною площею понад 370 квадратних метрів у Дніпрі. Починаючи з жовтня 2020 року, він також володіє житловим будинком площею 243 квадратних метри в престижному селищі Південне, що розташоване під Дніпром, а також земельною ділянкою площею 0,105 гектара. Крім того, у листопаді 2019 року в цьому ж регіоні він придбав ще одну ділянку, площею 0,103 гектара.

У січні 2023-го, якраз перед тим, як виручка підприємства почала рахуватися в мільйонах, Богдана Марченко стає власницею складського комплексу у Дніпрі площею 349,6 кв. м. Тут же, на просп. Богдана Хмельницького, 151, підприємиця орендує з 2018 року у міськради ще 0,6 га землі.

Окрім Bentley, який був придбано в 2023 році, власниця компанії "Лідер" також має у своєму автопарку Volkswagen Jetta 2019 року та Mitsubishi Lancer 2008 року. У свою чергу, Олексій Марченко володіє чорним Mercedes-Benz G63, випущеним у 2021 році. Для слідства важливе значення має й логістичне підрозділ бізнесу. На ім'я Олексія зареєстровано близько десяти вантажівок, більшість з яких, згідно з версією правоохоронців, використовувалися для перевезення "іржавого металу" для теплових електростанцій: 5 тягачів марки MAN та DAF, а також 4 тентовані напівпричепи Krone та Schmitz. СБУ також вимагає арешту цього автопарку, вважаючи його знаряддям злочину.

Слід зазначити, що у справі з ТОВ ВКП "Лідер" Марченки вже застосували методику "використати та позбутися" на кількох інших компаніях.

Зокрема, компанія "ТД "Гефест", де Богдана Марченко займала посаду керівника, також опинилася під слідством поліції через фальсифікацію маркування труб відомого бренду Interpipe. У розпалі розслідування, яке розпочалося в січні 2021 року, підприємство було переписано на Віталія Лісового з Жовтих Вод.

Компанія "Завод сталевих труб "Титан" здобула перемогу в тендерах на суму півмільйона гривень, але при цьому отримала кримінальний "досвід" і була передана наступному номінальному власнику - Кирилу Михайлову.

Ще один проєкт Богдани Марченко, відомий як ТОВ "Ест Стілпайп", був залучений до схеми "відбілювання" ризикових податкових кредитів та продажу вживаних труб під виглядом нових за допомогою фальшивих документів. Починаючи з 2021 року, діяльність компанії була зупинена, а перед цим вона була передана Іллі Кармазіну.

Компанія "Контур" продовжує бути пов'язаною з подружжям та з'являється у справі, що стосується розкрадання 10,5 млн грн у ПАТ "Центренерго". Правоохоронці включили цю фірму до списку підприємств, контроль над якими здійснюється з метою легалізації вживаних товарів та проведення підозрілих фінансових операцій.

Переслідування розкоші на фоні енергетичної вразливості.

Прагнення до швидкого збагачення та спокуса отримати легкі гроші, ймовірно, спонукали Марченків ризикувати енергетичною безпекою країни. Використання іржавих труб замість нових китайських виробів на стратегічних об'єктах, таких як Трипільська та Зміївська ТЕС, могло серйозно підірвати стабільність їхньої роботи. Цей аспект справи привернув увагу Служби безпеки України.

Якщо бізнесмени могли вдавати з себе наївних, то топменеджер "Центренерго" Володимир Щабельський цілком усвідомлював наслідки своїх дій. За версією слідства, він сприяв перемозі певних компаній, і його вчинки наразі кваліфікуються як зловживання службовим становищем, що призвело до серйозних наслідків (ч. 2 ст. 364 КК України). Щабельського затримали, встановивши заставу в розмірі 1,8 млн грн. Якщо його провину буде доведено, він ризикує провести у в'язниці від 5 до 8 років.

Однак важливо усвідомлювати, що в структурі такого великого підприємства начальник департаменту є лише частиною середнього рівня управління. Виникає логічне питання: чи мав він можливість самостійно давати "зелене світло" компаніям без підтримки з боку вищого керівництва? Швидше за все, ні. Варто зазначити, що слідство виявило, що відсотки у розмірі 10-20, які були отримані, розподілялися серед групи посадових осіб "Центренерго".

Показово, що якраз у період підготовки та реалізації цієї трубної схеми -- у травні 2025 року -- змінилось керівництво ПАТ "Центренерго": Сергій Ісаченко замінив на посаді Євгенія Гаркавого, який керував компанією з 2024 року.

Не менш важливою є роль працівників на самих станціях. Коли 17-річні труби, "освіжені" піскоструйною обробкою і аерозольною фарбою, були доставлені на об'єкти, їх хтось повинен був прийняти. Чи могли досвідчені інженери не помітити підміну марки сталі та фальшиве маркування? І чи діяли вони самостійно, чи були головні керівники на ТЕС (Зміївську з вересня 2023 року очолює Сергій Тарутін, а Трипільську - Петро Кравець) обізнані про ці махінації? Ці питання є цілком слушними, однак поки що не мають чітких відповідей.

Згодом це може вплинути на розслідування, яке досі триває та займається збором доказів про інших членів злочинної групи. Згідно з судовими рішеннями, до цього пулу, окрім ТОВ "ВКП "Лідер", увійшли також:

* ТОВ "СП "Універсал" - столична фірма, що існує з 2018 року і спеціалізується на вантажному автомобільному транспорті, належить Аліні Ульяненко;

ТОВ "Спецтермомонтаж-Енерго" — це підприємство, створене в 2013 році в столиці України, Києві. Компанія спеціалізується на виконанні електромонтажних робіт, а її керівником є Андрій Онупрієнко.

* ТОВ "НВП "Енерго-Плюс" - функціонує з 2013 році у Кременчуці, спеціалізація - виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури, власник - Євген Корфу.

На думку слідства, представники цих компаній брали участь в організації схеми "відкатів" та фальсифікацій тендерних пропозицій. Також вони могли бути дотичні до виведення -- через інші фірмі з ознаками фіктивності -- отриманих з бюджету коштів. Проте поки офіційного статусу підозрюваних директори чи власники цих ТОВок не отримали. Тож "Телеграф" й надалі слідкуватиме за справою, адже найдорожчою втратою у справі може стати зовсім не Bentley.

Якщо вірити висновкам слідства, то головною вартістю цієї схеми стали не лише десятки мільйонів гривень збитків і навіть не розкішні автомобілі її учасників. Найважливішим аспектом стало (не)безпечне функціонування українських теплоелектростанцій у період війни. І якщо один тендер дозволив отримати прибуток, що дорівнює майже половині його вартості, завдяки використанню старих труб і нового маркування, виникає логічне питання: скільки ще подібних постачань залишилися поза увагою? Не перемикайтеся.