Як знищували Краян

Редакційна команда Цензор.НЕТ не завжди поділяє думки авторів. Відповідальність за вміст у розділі "Блоги" лежить на самих авторів.

Одеський завод ВАТ ХК "Краян" є провідним підприємством в Україні в сфері виробництва кранів, що спеціалізується на виготовленні вантажопідйомних механізмів з вантажопідйомністю від 40 до 250 тонн.

5000 висококваліфікованих професіоналів, величезна територія виробничих потужностей, що займає десятки гектарів, експорт продукції у понад 70 країн світу, а також вражаючі показники виробництва — 80 кранів щомісяця. Але це лиш спогади з минулого. Завод пережив окупацію та руйнування під час Другої світової війни, відновився і став лідером у галузі важкого машинобудування. Проте, на жаль, не зміг витримати удару від некомпетентного та руйнівного керівництва Миколи Приступи, який очолив завод на початку 2000-х. Його управлінські рішення справедливо можна назвати "преступними" і стали початком занепаду для великого виробника Краян.

Сьогодні завод являє собою занедбану, простору ділянку в серці Одеси, де розташовані аварійні будівлі та об'єкти, що перетворилися на притулок для бездомних людей.

Історія підприємства починається в далекому 1863 році, коли для ремонту складу Одеської залізниці, поряд із паровозним депо були засновані залізничні майстерні. У 1930 році підприємство стало кранобудівним заводом.

Перші крани на колісній базі почали виробляти тут з середини 1980-х років. Після здобуття незалежності України підприємство було перетворено на державне акціонерне товариство і отримало нову назву – холдингова компанія ВАТ ХК "Краян".

І з нового тисячоліття все кардинально змінилося.

У 1999 році була ініційована перша процедура банкрутства. У 2001 році, під час першого етапу санації, 80% активів і устаткування заводу було продано за мізерні ціни. Це відбувалося під безпосереднім наглядом голови правління Краяну Миколи Филиповича Приступи, який очолив санацію в контексті банкрутства. Якщо відновлення платоспроможності підприємства мало бути досягнуто завдяки санаційним заходам, то насправді Приступа став на чолі процесу масштабного і безцеремонного знищення виробничих потужностей, що призвело до зупинки виробництва та звільнення 5000 працівників за кілька років.

Вступивши на посаду керівника санації, я отримав всебічний доступ до активів компанії і право управляти ними на власний розсуд. Проте процедура санації виявилася лише формальністю: жодного економічного відновлення не сталося, а також не відбулося погашення боргів.

В цілому, замість того, аби шукати шляхи відновлення функціоналу заводу та завантаження підприємства роботою, Приступа, довірену йому владу, направив на банальне розграбування.

У 2001 році підприємство зазнало значних втрат, втративши 7 гектарів нерухомості, а спеціалізоване устаткування було передано компанії "Істріан", яку очолювала Тетяна Усольцева. Ця компанія зобов'язалася виплатити 10 мільйонів гривень за територію та вивезені верстати, хоча ця сума була значно меншою за ринкову вартість підприємства на той час. Згодом з'ясувалося, що "Істріан" ще й заборгував 2 мільйони гривень. Проте, це не викликало занепокоєння у керівництва підприємства, оскільки всі документи були підписані відповідною особою, і жодних претензій до "Істріан" та її директора Тетяни Усольцевої не висувалося. В свою чергу, "Істріан" швидко перепродала активи третій стороні – компанії "Інвест-груп". Проте, директором "Інвест-груп" на той час був син Тетяни Усольцевої, Василь Усольцев.

Згодом майно, яке Приступа віддав за копійки, намагалися продати за 15 млн доларів.

Нові власники продовжили знищувати завод "Краян": цехи демонтували, а унікальні металеві конструкції розпилювали на металобрухт. Вони намагалися виправдати свої злодіяння та заявляли, що знайшли інвестора, який реконструює будівлю під офісний центр. Інвестор нібито відмовився від проєкту через високу вартість робіт. Таким чином, під прикриттям вигаданої реконструкції ВАТ ХК "Краян" просто розбирали на брухт.

З 2003 року ВАТ ХК Краян почав втрачати контроль над своїми дочірніми підприємствами. Зокрема, Приступа підписав угоду на купівлю-продаж з компанією "Ріелтор 3Д". За суму в 900 тисяч гривень він передав тепличний комплекс, обладнаний на території понад 10 гектарів, розташований у житловому масиві "Совіньйон" в Овідіопольському районі. На цьому місці згодом були зведені елітні будівлі та котеджі.

11 травня 2006 року, під керівництвом Приступи, було підписано мирову угоду між ВАТ ХК "Краян" та ТОВ "Закордонпраця". Відповідно до цього договору, ТОВ "Закордонпраця" стало власником корпусу №1, що займає площу понад 5 гектарів, а також центральної прохідної площею близько 500 квадратних метрів, сплативши при цьому дещо більше 1 мільйона гривень.

Екс-співробітники заводу згадують, що Приступа безсоромно розграбовував "Краян" прямо на очах у всіх. Робоче обладнання вивозили на металобрухт, а метал навіть витягали з несучих конструкцій будівель заводу.

У 2006 році процес банкрутства, який розпочався ще в 1999 році, було закрито. Проте, всього через кілька місяців виникла нова справа.

У наступному році Приступу було звільнено з його посади. На той час на підприємстві залишилося майже жодного працівника, зате накопичилися величезні борги — близько 70 мільйонів гривень, які мали бути сплачені як кредиторам, так і співробітникам. Підприємство стояло в зруйнованому стані: приміщення були пограбовані, територію засмічено, що призводило до виникнення пожеж, а будівлі потребували термінового ремонту через їх аварійний стан. Унікальне обладнання було вивезене в невідомому напрямку. Діяльність Приступи на Краяні нагадувала катастрофічну стихійну біду, наслідки якої відчуваються й донині.

У 2015 році було розібрано будівлю ливарного цеху заводу, що знаходилася в аварійному стані. Тоді ж унаслідок пожежі повністю згорів недіючий одноповерховий столярний цех, збудований у 1902 році. На сьогодні територія заводу залишається занедбаною та вже перетворилася на звалище - більшість корпусів просто розграбували.

Попри те, що Миколу Приступу було усунено з посади голови правління, у 2013 році фінансова інспекція Одеської області провела аудит фінансово-господарської діяльності ВАТ ХК "Краян". У ході перевірки було виявлено численні порушення, скоєні попередніми керівниками, включаючи Приступу. Внаслідок цих дій підприємству було завдано збитків приблизно на 26 мільйонів гривень!

У грудні 2015 року Господарський суд Одеської області визнав незаконним процес передачі майна "Краян", що було під управлінням Миколи Приступи.

Діяльність Приступи та його спільників привернула увагу правоохоронних органів, внаслідок чого було відкрито декілька кримінальних справ. Проте справа так і не дійшла до свого логічного завершення: особи, відповідальні за знищення "Краяна", залишилися безкарними і продовжують уникати відповідальності.

25 липня 2014 року Господарський суд Одеської області виніс рішення, яке знову оголосило ВАТ ХК Краян банкрутом. На той момент компанія мала величезні борги по заробітній платі, що не виплачувалася протягом п'яти років.

У рамках третьої процедури банкрутства та ініційованого процесу ліквідації, спрямованого на погашення заборгованості по зарплатах, боргам перед кредиторами та комерційними структурами, у 2015 році майновий комплекс заводу був виставлений на аукціон з початковою оцінкою 67 мільйонів гривень. Проте знайти покупців для цього занедбаного об'єкта з аварійними будівлями не вдалося. Наступні торги також не відбулися, навіть після зниження оцінки до 43 мільйонів гривень. Лише на початку 2016 року, з третьої спроби, територіальний комплекс був проданий за 10,5 мільйона гривень. Аукціон відбувся не так, як очікувалося: компанія-переможець не мала жодних зв'язків з Приступою, а запропонована вартість не відповідала його сподіванням.

Таким чином, Микола Приступа та його оточення намагаються оскаржити результати аукціону 2016 року, що стосувався продажу активів, і прагнуть відновити своє право керувати процесом ліквідації ВАТ ХК "Краян". Насправді ж, їх мета полягає у продовженні розпочатої кампанії з безцеремонного знищення того, що вже майже не існує.

Серед осіб, які надавали та продовжують надавати підтримку Приступі у реалізації схем з майном Краяну для особистого збагачення, може бути суддя Господарського суду Одеської області Геннадій Лепеха. У 2023 році він був усунутий з посади Вищою кваліфікаційною комісією. Причиною цього рішення стало виявлення у його родини дорогого майна, автомобілів та численних об'єктів нерухомості в Одесі та регіоні. Комісія дійшла висновку, що Лепеха не зміг надати вичерпних та обґрунтованих пояснень щодо походження своїх статків.

Згідно з інформацією, що міститься в реєстрі судових рішень, до моменту свого звільнення з суду Геннадій Лепеха міг виступати як лобіст інтересів Миколи Приступи у справі про банкрутство ВАТ ХК Краян.

Лепеха був "спеціалістом" саме у справах про банкрутство. Зокрема, він відповідав за оформлення банкрутства проблемних фірм, які роками освоювали державні гроші через тендери з постачання продуктів харчування для армії. Ці фірми повʼязували з одіозним "регіоналом", соратником Віктора Януковича, Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакіївський). Загалом Лепеха допоміг збанкрутувати близько десятка компаній Іванющенка. І саме ця "професійна навичка" екс-судді в галузі банкрутства знадобилася у сприянні реалізації схем Миколи Приступи.

Геннадій Лепеха прямо докладав руку до винесення судових рішень по справі ВАТ ХК "Краяна" з 2007 року - затвердив реєстр вимог кредиторів. (Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007). Це ключовий етап у процедурі банкрутства, він є основою для подальшого розподілу активів боржника.

Після звільнення з Господарського суду Одеської області у 2023, існує думка, що Геннадій Лепеха міг передати естафету кординувати справу Краяну судді Райчевій Світлані. І в розрізі незадоволення команди Приступи результатами аукціону 2016 року, суддя Райчева у 2023 ймовірно підіграла Приступі та Лепехі, ухваливши рішення, яким результати аукціону скасувала. Цікаво, що Апеляційний розгляд справи було перенесено до м. Дніпро, адже в Одеському суді не виявилось жодного судді, який би вже не торкався справи Краян.

Схоже, що Геннадій Лепеха, аби не втратити контроль за процесом банкрутства ВАТ ХК Краяна та тримати руку на пульсі, розраховуючи на свою частку від Краяну і не щиро сподіваючись на обіцяну винагороду від Приступи, заздалегідь підготувався та ще у 2016 році долучив до справи свого сина-адвоката Костянтина Лепеху представляти інтереси Приступи.

Попри свої сумнівні знання у судовій сфері, Лепеха-молодший продовжує надавати юридичні послуги Приступі. Разом вони борються за право контролювати залишки майна, яке було вкрадене у Краян. У 2023 році Костянтин Лепеха подав клопотання про відвід суддів у цій справі, але отримав відмову (Ухвала від 26.12.2023). Наприкінці 2024 року адвокат знову спробував затягнути розгляд справи, двічі подаючи заяви про відвід суддів (Ухвала від 28.10.2024 та Ухвала від 08.11.2024), проте суд визнав ці клопотання безпідставними і відмовив у відводі суддів.

Узагалі, затягування процесу (схоже, саме таку стратегію обрав Лепеха) дає змогу виграти час та маневрувати: вести переговори, впливати на ситуацію, змінювати позиції сторін і створювати сприятливі юридичні умови для призначення Приступи. Під час затягування процесу можуть виникати нові обставини, зокрема, формальні підстави для зміни ліквідатора підприємства. Цей час, ймовірно, використають Приступа та Лепеха для переговорів з потенційними кандидатами на посаду ліквідатора, суддями чи іншими зацікавленими сторонами. Їхнє завдання, здається, просте - остаточно розподілити активи "Краян".

Можемо відзначити, що Микола Приступа не лише розпродав активи ВАТ ХК "Краяна" за безцінь, а й зруйнував усі можливості для реконструкції та відновлення заводу. Однак найважливіше питання полягає в тому, наскільки він особисто отримав вигоду від закриття кранобудівного заводу №1?

Що відбувається зараз - виглядає все так ніби Приступа та його посібники сподіваються повернути собі право й далі дерибанити завод за допомогою підставного ліквідатора. На щастя, злочинні схеми руйнуються, а спроби тиснути на суддів - залишаються марними. Є надія, що правоохоронні органи нарешті звернуть увагу на всіх учасників процесу, які десятиріччями збагачуються, зсередини руйнуючи конституційність України.