ВАКС святкує сім років: тисячі рішень, мільярди втрачених активів та незавершені гучні справи.

5 вересня відзначається сьома річниця з моменту першого засідання Вищого антикорупційного суду. За цей період сталося багато важливих подій: винесено сотні вироків, ухвалено десятки рішень про цивільну конфіскацію, державі передано санкційні активи на мільярди гривень, здійснено діяльність в умовах пандемії та повномасштабної війни, відбулося розширення штату та проведено два конкурси на посади суддів.

Мали місце тиски на суд у зв'язку з дисциплінарними провадженнями, а також замовлені публікації, спроби оскаржити саме функціонування ВАКСу через звернення проросійських депутатів до Конституційного Суду, а також вибух невідомого об'єкта у внутрішньому дворі – ймовірно, з метою залякування.

Незважаючи на це, ВАКС укріпив усталену практику у розгляді справ, пов'язаних з топкорупцією, а також розробив нові стандарти обґрунтування рішень, на які тепер покладаються й інші суди.

Проте, цей шлях не був безперешкодним. Виникали суперечливі та безпідставні рішення: керівництво суду часто помічали на сумнівних "заходах", розгляд резонансних справ досі затягується, а деякі з них слухаються з моменту відкриття ВАКС. Варто окремо зазначити, що протягом усіх 7 років існування суду не було жодного належного приміщення для роботи. Це не зменшує досягнень, але підкреслює, що формування інституції – це тривалий процес, що вимагає постійного моніторингу та уваги.

Для початку давайте розглянемо деякі цифри. Впродовж перших семи місяців функціонування ВАКС було винесено всього три вироки. З них два були ухвалені на основі угод про визнання вини. Проте за сім років роботи суду ми вже можемо підрахувати понад чотириста винесених рішень.

У порівнянні з періодом, коли НАБУ та САП тільки розпочинали свою діяльність, прогрес став ще більш очевидним. З 2016 року до вересня 2019-го, тобто до моменту створення ВАКС, усі загальні місцеві суди винесли близько 40 вироків у справах, що стосувалися НАБУ та САП, що складає в середньому лише 10 рішень на рік. Натомість, уже в перші роки функціонування ВАКС цей показник зріс утричі, досягнувши більше 30 вироків щороку. У 2025 році суд ухвалив 109 вироків за рік, що в 11 разів перевищує показники до створення ВАКС.

Зазначимо, що кількість судових вироків поступово зростала: від поодиноких рішень на початку до сотень щорічно. Це свідчить про те, що судді та судовий апарат налагодили ефективні внутрішні механізми для розгляду справ, включаючи складні та багатосерійні. Однак останніми роками на цей зріст вплинула також значна кількість угод про визнання винуватості.

Цивільна конфіскація набирає все більшої популярності. Цей процес дозволяє вилучати активи державних службовців, які не можуть обґрунтувати їх походження законними доходами. Кількість таких справ стрімко зростає. Дослідження колег з TI Ukraine показало, що у 2023 році було лише 7 позовів щодо цивільної конфіскації, у 2024 році їх стало 16, а у 2025 році кількість зросла до 45. Станом на 3 вересня вже ухвалено 55 рішень у цій категорії справ.

Є вже й 79 рішень у санкційних справах -- про стягнення активів росіян та їхніх пособників. За даними Мін'юсту, за час дії санкційного механізму за рішеннями ВАКС в дохід держави конфісковано активи у 96 підсанкційних осіб. Серед найбільших активів:

Сьомий рік роботи ВАКС став чи не найбагатшим на резонансні підозри й викриття чинних топпосадовців. Українці навіть не сподівалися побачити таких людей на лаві підсудних. Судді ВАКС завершили розгляд низки гучних справ -- вироків у них чекали роками. Цього ж року відбувся масштабний добір кандидатів на посади суддів першої та апеляційної інстанцій. Суд також стикнувся з новою проблемою -- де розмістити нових суддів.

Але про все по порядку.

Найбільш помітні профілактичні заходи на сьомому році функціонування ВАКС.

ВАКС переважно розглядає кримінальні провадження. Тож варто окремо сказати про роботу слідчих суддів. На стадії досудового розслідування вони, серед іншого, розглядають клопотання про обрання запобіжних заходів. Ось найрезонансніші рішення: :

У справі "Мідас", що стосується колишніх та нинішніх високопосадовців, які разом з бізнесменами впливали на діяльність стратегічних державних підприємств та отримували значні прибутки, прийняті такі рішення: заочний арешт для бізнесменів Тімура Міндіча, відомого як "Карлсон", та Олександра Цукермана, який також зветься "Шугармен" або "Шеф". Наразі ці особи перебувають в Ізраїлі, звідки їх екстрадиція ускладнена. Також ухвалено рішення про тримання під вартою екс-міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, відомого як "Професор" або "Сигізмунд", з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн; ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка, який має прізвисько "Рокет", з заставою у 112 млн грн; колишнього віцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова, більш відомого як "Че Гевара", з заставою у 51 млн грн; виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки АТ "Енергоатом" Дмитра Басова, якого називають "Тенор", з можливістю внесення застави у 40 млн грн. Також під арештом перебувають працівники "бек-офісу" Ігоря Фурсенка, відомого як "Рьошик", а також Леся Устименко та Людмила Зоріна, з заставами 95, 25 та 12 млн грн відповідно.

Застава в розмірі 33 мільйони 280 тисяч гривень була встановлена для Юлії Тимошенко, лідерки партії "Батьківщина", що підозрюється у спробі дати хабар народним депутатам за їх голоси у парламенті.

У справі колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва застосовано запобіжні заходи до чотирьох суддів. Вони підозрюються в отриманні хабарів за ухвалення рішень на користь бізнесмена Костянтина Жеваго в контексті справи щодо акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Суддя Жанна Єленіна отримала заставу в розмірі 3 мільйонів гривень, суддя Ірина Григор'єва – 2,5 мільйона гривень, екссуддя Ігор Железний – 2 мільйони гривень, а екссуддя Олександр Прокопенко – 900 тисяч гривень.

У справі про легалізацію 460 мільйонів гривень, пов'язаній з будівництвом котеджного комплексу "Династія" в Козині, ексголові Офісу Президента Андрію Єрмаку було обрано запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень.

* 6 млн грн застави для колишньої віцепрем'єрки з питань євроінтеграції, експослу України в США Ольги Стефанішиної у справі про незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації.

У рамках операції "Форест Гамп" у серпні були призначені запобіжні заходи для Ірини Мудрої, колишньої заступниці керівника Офісу Президента, та Максима Микитася, колишнього народного депутата. Ірині Мудрій було встановлено утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 млн грн, в той час як Максим Микитась отримав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю застави у 30 млн грн. Важливо відзначити, що, крім обвинувачень у рейдерстві, антикорупційні органи мають велику кількість матеріалів, які стосуються можливого організування внесення застави за Германа Галущенка у справі "Мідас".

Найкращі рішення Вищого антикорупційного суду

Почнімо з того, що у жовтні 2025 року ВАКС визнав винуватим у зловживанні службовим становищем ексголову Державної фіскальної служби Романа Насірова. За ухвалення незаконних рішень про відстрочення та розстрочення податкових платежів на користь фірм екснардепа Олександра Онищенка йому призначили 6 років ув'язнення.

У травні 2026 року апеляційний суд підтвердив раніше винесене покарання. Судді апеляційної інстанції також вирішили стягнути з Насірова 11,25 млн грн на користь АТ "Укргазвидобування" в якості матеріальної компенсації. Розгляд цієї справи тривав близько 6,5 років. Однак варто відзначити зусилля суддів апеляційної палати ВАКС, які змогли розглянути апеляційні скарги на вирок всього за кілька місяців. У той же час, в інших судах справи подібного роду могли б свідомо затягуватися на роки, в результаті чого могли б бути закриті через сплив строку давності.

Наразі колишній голова ДФС вже відбуває своє покарання. Також у справі нещодавно відкрили касаційне провадження у Верховному Суді.

У листопаді 2025 року 3,5 роки ув'язнення призначили екснардепу Аркадію Корнацькому, який в парламенті попереднього скликання входив до фракції "Блок Петра Порошенка". Свій вирок він отримав за незаконне отримання понад 900 тис. грн компенсації за оренду готельного номера у Києві.

У січні 2026 року Вищий антикорупційний суд заочно виніс вирок президенту-втікачу Віктору Януковичу, засудивши його до 15 років ув'язнення за незаконне привласнення державних земель у Сухолуччі. Мова йде про 17,5 гектарів лісового фонду на Київщині, які оцінюються більш ніж у 22 мільйони гривень.

Земельні ділянки були виведені з державної власності ще в 2007 році, коли прем'єр-міністром був Янукович. Особи, близькі до нього, отримували ці ділянки "для особистого використання", після чого їхнє призначення змінювалося. Таким чином, земля потрапляла під контроль структур, пов'язаних з Януковичем. Згодом на цій території з’явився готельно-ресторанний комплекс для експрезидента. Суд також виніс рішення про конфіскацію всього його майна.

У березні 2026 року ВАКС призначив 2 роки позбавлення волі народній депутатці від "Слуги народу" Людмилі Марченко. За версією прокуратури, за хабар вона пообіцяла внести двох чоловіків призовного віку до системи "Шлях" для подальшого виїзду за кордон. Нардепка стала відомою на весь інтернет після того, коли камера відеоспостереження зняла, як вона викидає хабар за паркан свого будинку.

У червні 2026 року до 4,5 років ув'язнення засудили адвоката Олексія Носова у справі про пропозицію 200 тис. доларів хабаря НАБУ та САП. За ці кошти адвокат хотів отримати перекваліфікацію справи та передачу її за підслідністю до Нацполіції.

Також у червні ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з ексголовою Верховного Суду Всеволодом Князєвим. Йому призначили 5 років ув'язнення з конфіскацією майна та спеціальною конфіскацією неправомірної вигоди.

В останній день серпня Мін'юст повідомив, що до державного бюджету вже перерахували 1,25 млн доларів за процедурою спецконфіскації. Також за умовами угоди Князєв передав 1 млн доларів на підтримку ЗСУ через фонд "Повернись живим".

Для багатьох ця угода виглядала занадто поблажливою — всього 5 років, тоді як інші судді, які отримували менші хабарі, отримують значно більші терміни. Однак необхідно враховувати ситуацію в більш широкому контексті. Князєв визнав свою провину, що означає, що суди не витрачатимуть роки на розгляд справи в різних інстанціях. Крім того, він не був єдиним підозрюваним. Завдяки цій угоді були висунуті звинувачення ще кільком суддям Верховного Суду — про запобіжні заходи щодо них ми вже згадували. Важливо також, що двоє з цих суддів (Єленіна та Григор'єва) на момент висунення підозри залишалися діючими суддями та продовжували здійснювати правосуддя.

На сьогоднішній день Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийняла рішення про подання щодо їх звільнення з займаних посад. Проте це рішення ще може бути оскаржене в ВРП. У разі, якби угода з Князєвим не була укладена, ці судді продовжували б виконувати свої обов'язки у Верховному Суді, приймати рішення від імені України, а в майбутньому отримали б можливість на почесну відставку та довічне утримання.

Угоди про визнання винуватості відіграють ключову роль, особливо в справах з кількома підозрюваними. На початку сторони обговорюють і домовляються про умови. Потім судді оцінюють, чи є угода добровільною, законною та чи відповідає вона інтересам суспільства. Якщо все відповідає вимогам, суд затверджує угоду. Це також має фінансові переваги: обвинувачені самостійно компенсують завдані збитки та перераховують значні кошти на підтримку Збройних сил України.

Тож оцінюючи вироки на підставі угод про визнання винуватості, варто пам'ятати, що це палка з двох кінців. З одного боку -- так, це пом'якшення покарання для фігурантів. Але з іншого -- показання щодо інших учасників справи, відшкодування збитків, кошти для армії. І, не менш важливо, -- зекономлені час і ресурси, які можна спрямувати на інші справи.

Окрім справи Князєва, цей рік для ВАКС виявився надзвичайно продуктивним у питаннях винесення вироків стосовно представників судової системи.

Ексголову Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка засудили на 8,5 років із конфіскацією майна. Він був визнаний винним у отриманні хабаря в розмірі 26 тисяч доларів за ухвалення рішення на користь будівельної фірми.

* 7 років ув'язнення з конфіскацією отримав колишній суддя Київського апеляційного адмінсуду Ігор Петрик. ВАКС визнав його винним в одержанні 5 тис. доларів хабара за потрібне рішення в адміністративній справі.

Суддя Володимир Гончар з Кропивницького апеляційного суду отримав 6,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за те, що обіцяв "сприяти" в пом'якшенні тюремного покарання за суму в 10 тисяч доларів.

* 6 років з конфіскацією частини майна за хабар у 4 тис. доларів для судді Київського райсуду Одеси Людмили Салтан.

* 6 років з конфіскацією половини майна для судді Дружківського міського суду Донецької області Геннадія Молібоги за хабар у 13 тис. грн за непритягнення особи до адмінвідповідальності. Це вже другий вирок судді Молібоги.

Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок у вигляді 5,5 років ув'язнення з конфіскацією майна для Олени Власенкової, колишньої судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва, за отримання хабаря в розмірі 10 тисяч доларів.

Екс-судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Володимиру Пʼятковському призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією половини його майна. Це рішення було ухвалене за вимагання 1000 доларів за закриття справи, пов'язаної з п'яним водієм.

Ексголову Олександрівського райсуду Кіровоградської області Павла Івченка оштрафували на 93,5 тисячі гривень за зловживання своїми повноваженнями. Спочатку йому інкримінували отримання хабаря, але під час судового процесу обвинувачення було змінено.

Якщо розглядати весь період діяльності ВАКС, варто також згадати про інші знакові рішення:

Конкурс на вакантні посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати, а також труднощі з наявністю приміщень і ресурсами.

З лютого по березень 2026 року тривали співбесіди із кандидатами на посади суддів ВАКС та АП ВАКС. Добір був розрахований на 13 нових суддів першої інстанції та 10 суддів апеляції. Причин для цього було кілька.

По-перше, більшість справ у ВАКС стосуються тяжких та особливо тяжких злочинів. Треба зібрати в одному місці й у той самий час багато фігурантів і захисників. Обсяг матеріалів справ великий -- на ознайомлення з ними йдуть тижні. Усе це напряму впливає на строки розгляду справ і навантаження суддів, яких зараз лише 38.

За сім років діяльності антикорупційного суду вдалося заповнити лише дві вакантні позиції в першій інстанції: у червні 2025 року до складу команди приєдналися Тетяна Литвинко та Олена Чернова.

По-друге, чисельність працівників НАБУ та САП останнім часом зростає. Це призводить до збільшення кількості обвинувальних актів, що надходять до суду. Наприклад, у період з 1 січня 2026 року по 31 липня 2026 року було розпочато 433 кримінальних провадження, а до суду було подано 64 обвинувальні акти щодо 118 осіб. Таким чином, розгляд такої великої кількості справ у розумні терміни стає все більш складним завданням.

Конкурс, що проходив цього року, виявився більш успішним у порівнянні з минулим. 21 серпня Президент підписав указ, яким було призначено 11 нових суддів до судів першої інстанції, а також ще 5 осіб на посади в Апараті Вищого антикорупційного суду.

31 серпня додався ще один указ -- про призначення одного судді до першої інстанції. Очікують ще рішень щодо двох суддів апеляції та кандидаток на 3 вакансії у ВАКС, які можуть з'явитися через перехід чинних суддів до апеляції. Уже зараз можна сказати, що конкурс дав змогу заповнити більшість вакантних посад. Найближчими роками нових масштабних відборів не очікується.

Наразі судді здійснюють правосуддя у трьох будівлях у Києві. У березні цього року керівник апарату ВАКС Богдан Крикливенко зазначав, що суду критично бракує залів засідань, вартових відділень, кабінетів для суддів і працівників. Поповнення збільшить штат суддів ВАКС приблизно на 60%. А зростання апарату суду, пов'язане з цим, -- ще на 40%. Тож із розширенням колективу питання приміщення стає ще актуальнішим.

У березні цього року збори суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звернулися до Президента з проханням терміново вирішити питання щодо надання постійного приміщення для суду. У червні Кабінет Міністрів ухвалив рішення про передачу ВАКС в управління будівлі, розташованої на вулиці Митрополита Василя Липківського, 35 у Києві, де працюватимуть судді першої інстанції. Апеляційна палата, в свою чергу, переїде на проспект Берестейський, 41.

Утім передача приміщення -- лише половина справи. Його ще треба зробити придатним для здійснення правосуддя. Як показав досвід 2019 року, це завдання далеко не на кілька тижнів. Станом на кінець серпня приміщення звільнив колишній користувач -- Міністерство економіки. Наразі там працюватимуть деякі співробітники апарату. А повноцінно розглядати справи ВАКС планує розпочати лише наступного року.

Виклики, які стоять перед ВАКС

На нашу думку, суддям ВАКС надзвичайно важливо демонструвати три речі: послідовність у напрацьованій практиці, незалежність у прийнятті рішень і прискорення темпів розгляду справ. Але без "конвеєра" неякісних рішень. Попри вагомі здобутки за сім років, перед судом досі стоїть низка викликів. Від того, як він їх вирішить, залежить, чи втримає ВАКС високі стандарти роботи та довіру суспільства й міжнародних партнерів.

По-перше, необхідно прийняти остаточні рішення щодо важливих справ, які затягуються протягом кількох років. Це стосується колишнього мера Одеси Геннадія Труханова, екснардепів Миколи Мартиненка, Максима Микитася та Олександра Онищенка, а також "бурштинових депутатів" Бориса Розенблата і Максима Полякова, нардепів-"слуг" Олександра Юрченка та Сергія Кузьміних, колишнього судді Павла Вовка та його спільників у справі "плівок ОАСК". Також потрібно прискорити розгляд важливих справ, пов'язаних із "Роттердам+", "Приватбанком" і "ВіЕйБі банком".

Кожна з цих справ -- це тест, чи здатна держава довести до логічного кінця багаторічні розслідування. Багато з цих справ роками вважали символами безкарності. Дуже не хотілося б, щоб у ВАКС це лише підтвердилося. Деякі з них не можуть розглянути вже понад 5 років. Якщо розгляд затягнеться далі на роки -- чи, тим паче, справи закриють через сплив строків давності -- це сильно підірве довіру до суду і саму віру людей у справедливість. Адже суспільство оцінює ВАКС насамперед за вироками у топсправах. Заради них, власне, і створювали суд.

По-друге, необхідно вжити системних заходів для боротьби зі зловживаннями процесуальними правами, які використовуються для затягування судових розглядів. Це стосується подання безглуздих і повторюваних клопотань, безпідставного перенесення засідань, а також регулярних неявок учасників. Суддям слід не лише прискорити процес, а й забезпечити поступове зменшення кількості справ, які "зависають" в системі. Важливо, щоб судді дотримувалися чіткої позиції у протидії недобросовісним діям учасників процесу. Також необхідні законодавчі зміни, які суд міг би активно підтримувати.

По-третє, залишається важливим питання належної інфраструктури для функціонування суду. Підготовка нового приміщення є не лише організаційним завданням, а й складовою частиною інституційної спроможності: умови безпеки та комфорту суттєво впливають на здатність суддів ефективно розглядати справи, без затримок, викликаних побутовими чи безпековими чинниками. Постійні переміщення між судовими приміщеннями та транспортування томів матеріалів протягом усіх цих років створювали додаткові труднощі та затримки.

По-перше, важливим викликом стане процес розширення штату та контроль за діяльністю нових суддів. Це охоплює не лише відбір суддів, їхніх помічників, секретарів судових засідань та інших співробітників судового апарату, а й потребу у постійному моніторингу того, як новопризначені судді ведуть справи. Важливо, щоб вони зберігали ту ж принциповість і незалежність, яка стала характерною рисою багатьох суддів ВАКС. Також потрібно стежити за тим, чи не піддаються вони зовнішнім впливам і ризикам, з якими стикаються всі інституції під час розширення штату.

На ці виклики має відгукнутися всіх разом: судді Вищого антикорупційного суду, співробітники апарату, прокурори, адвокати, журналісти, представники громадських організацій та активні громадяни, які повинні продовжувати уважно слідкувати за роботою ВАКС.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Семирічна історія ВАКС доводить, що незалежне правосуддя в Україні можливе. Але воно не є даністю раз і назавжди. Це результат щоденної, часто дуже складної і не завжди помітної роботи суддів та працівників апарату. І не лише їх, а й детективів, прокурорів, адвокатів та інших причетних до цього процесу людей. І ця робота потребує постійного підтвердження -- ухвала за ухвалою, вирок за вироком, справа за справою.

Одночасно важко ігнорувати ті труднощі та проблеми, з якими стикається судова система. Це і потреба в ефективній організації роботи в новому приміщенні, і необхідність залучення додаткових працівників до складу апарату, а також боротьба із зловживаннями процесуальними правами та тривалою затримкою у розгляді деяких резонансних справ, про які ми вже згадували.

Наступні роки продемонструють, чи зможе суд не лише зберегти темпи та стандарти, встановлені протягом перших семи років своєї діяльності, але й істотно прискорити досягнення цих цілей.

Автори матеріалу: Вадим Валько та Дар'я Носік