"Все, що є добрим, рано чи пізно завершується" -- Непран про "економічний безвіз".

Ілюстрація: europarl.europa.eu

Без "предательства"

5 червня припинить дію "економічний безвіз" України із Євросоюзом, тобто преференції, якими українці користувалися впродовж 3 років війни. Як це може вдарити по Україні, кого зачепить і чи зможуть наші політики якісь перехідні періоди виторгувати?

Перш за все, хочу висловити свою вдячність за те, що ви підійшли до цієї проблеми з холодним розумом і об'єктивністю. На жаль, коли я спілкуюся з деякими вашими колегами, вони часто реагують зі страхом, заявляючи про "зраду", "втрати" чи "зупинки", і це веде до традиційної паніки. Тому я щиро вдячний вам за вашу стриману позицію. Адже, безумовно, пільги — це позитивно, але всі добрі речі, на жаль, мають свій кінець. Важливо усвідомлювати, що нам була надана суттєва підтримка, особливо в 2022-2023 роках, коли порти були заблоковані до моменту, як запрацювала "Зернова ініціатива", і порти Великої Одеси були розблоковані, через які проходило 70% нашого експорту. Це стало вирішальним моментом для нас. До речі, за цей час Україна зайняла третє місце за експортом агропромислової продукції в Європу. Але, як вже згадувалося, все хороше колись завершується.

З іншого боку, на яку угоду можуть прийти наші політики? По-перше, я хотів би їх підтримати. Якщо ви ознайомитеся з інформацією про цю ситуацію, то побачите, що в основному коментують її наші ЗМІ або Financial Times, і на їх основі в Україні часто звучать песимістичні прогнози про "все пропало". Данило Гетманцев, який останнім часом активно критикує економічний блок уряду та міністерку Юлію Свириденко, говорить про 3,5 млрд євро. Проте, наскільки я спілкувався з експертами та аналітиками, точних даних про можливі втрати немає, і невідомо, хто скільки недопоставить. Якщо взяти, наприклад, ті ж 3 млрд, про які згадує Financial Times, чи є це великою чи малою сумою, і як це може вплинути на нашу ситуацію? Безумовно, будь-які обмеження не можуть принести нічого позитивного.

Хотілося б, щоб воно працювало далі. Але з іншої боку, торік ми отримали від європейської спільноти 3 млрд грантів, які пішли на забезпечення соціальної сфери, виплату пенсій, на підтримку підприємців. Тобто, це гроші, які напряму зайшли. Які гроші йдуть від експорту? В нас експорт не оподатковується. Тобто експортер продав, заплатив за перевалку, заробив порт, заплатили фермерам чи виробникам зерна, виплатити зарплату своїм і, в принципі, все. Тому воно діє, але більш опосередковано. А коли ми отримуємо прямі гроші від європейських спільнот, у минулому році це було 16 млрд, то вони йдуть прямо в бюджет.

З політичної перспективи, напевно, це можна вважати виправданим.

Отже, підсумовуючи, хочу зазначити, що коментар Тараса Качки, який є заступником міністра економіки та торговим представником України, справив на мене значний вплив. Він підкреслив, що те, що було раніше, вже не повернеться, і це цілком зрозуміло. З політичної точки зору, це може бути виправдано, адже нині ця ситуація використовується антиукраїнськими силами, зокрема радикальними правими елементами. Наприклад, нещодавнє блокування українсько-польського кордону є яскравим прикладом діяльності таких сил, які маніпулюють "українською картою", щоб привернути до себе увагу. Вони поширюють інформацію, що, мовляв, польські фермери страждають, тоді як українці процвітають, що, звісно, не відповідає дійсності. З цієї причини нам важливо уникати формування навколо України антиукраїнського політичного поясу з країн, які сьогодні нас підтримують. Тому, якщо розглядати цю ситуацію з політичної та адміністративної точки зору, ведуться переговори, і я вважаю, що в результаті ми отримаємо компроміс, який балансує між умовами, що діяли під час підписання Угоди про зону вільної торгівлі в 2016 році, з обмеженими квотами, і більш відкритими умовами. Очевидно, що квоти будуть, але, ймовірно, вони стануть більшими і більш збалансованими.

І четверте. Мене більше хвилює те, що зараз робиться в світовій економіці, в продовольстві. Проілюструю. В цьому році Бразилія звела до мінімуму переробку цукрової тростини на біоетанол. Чому? Тому що ціна на нафту і нафтопродукти впала і економічно стало невигідно. Скоріш за все, в цьому році будуть переробляти більше кукурудзи, ніж цукрової тростини. До чого це приведе? Це приведе до того, що буде вироблено більше тростинного цукру. І в усьому світі, зокрема в Європі, цей бразильський тростинний цукор, який дешевший за наш буряковий, появиться на ринках і буде конкурувати з українським цукром. І тут уже не питання квоти, а питання ціни. Більше того, враховуючи, що він дешевший, я цілком допускаю, що він також може з'явитися на ринку України. І буде конкурувати з нашими виробниками.

Михайло Непран. Фото: facebook/gennadiy.chizhikov

"Ми змагаємося з російськими партнерами на різних фронтах, від торгівлі зброєю до постачання продуктів харчування."

Якщо розглядати інші категорії продуктів харчування, які виробляє Україна, можна з упевненістю стверджувати, що попит на них, безумовно, буде збільшуватися. Це зумовлено зростанням населення, особливо в Африці. В Індії, наприклад, спостерігається підвищення платоспроможності громадян, що відкриває нові можливості для нас на цьому ринку. Які ж види харчових продуктів можуть стати затребуваними в найближчому майбутньому?

Ви згадали Індію, а я, в свою чергу, мав можливість відвідати Китай і помітив, скільки їжі вживають китайці. Наші колеги, які працюють там, діляться спогадами про часи Культурної революції, коли все було строго нормовано і розподілялося за картками, як у нас раніше. Я звернув увагу, що на сніданок вони споживають величезну кількість їжі. Це нація, яка перейшла від велосипедів, які колись вважалися символом успіху, до "Мерседесів". В Індії ситуація схожа. Наші традиційні ринки охоплюють Єгипет, Північну Африку, Близький Схід, і саме там ми конкуруємо з росіянами. Коли у 2023 році Путін організовував форум Росія-Африка, на якому зібралися представники так званого Глобального Півдня, він пропонував їм 100 тисяч тонн зерна безкоштовно. Основний меседж був простим: "Нав навіщо вам Україна? Там війна і нестабільність, краще беріть російське зерно". Адже одна з причин війни має економічне підґрунтя. Політика є концентрованим вираженням економіки. Ми є конкурентами росіян - від зброї до продовольчих ринків. Тому, безумовно, цей аспект також розглядається.

"Сконцентруємося на позитиві, а не на негативі."

Які сфери та сектори можуть зазнати найзначніших втрат у випадку скасування "економічного безвізу"? Я натрапив на дані про те, що квоти на 30 позицій агропродовольчої продукції будуть відновлені. Які ще галузі можуть бути під загрозою, і які саме продукти або послуги можуть постраждати найбільше?

Я б взагалі не вживав термін "постраждати". У нашій ситуації слово "постраждали" має зовсім інше значення, адже справжні втрати – це коли ракета влучає або стаються ще гірші події. По-перше, давайте дочекаємося результатів. Наразі триває підписання угоди про перехідний період, що наступить після закінчення "безвізу". Яким він буде? Поки що ніхто офіційно нічого не підтвердив, а лише ведуться попередні переговори. Тому, давайте не зосереджуватися на негативі. Дочекаємося завершення переговорів, підписання угоди, і тоді вже зможемо проаналізувати ситуацію. Я впевнений, що українська сторона прагне звести всі можливі проблеми до мінімуму.

Тобто, ви очікуєте, що може бути якийсь перехідний період, під час якого будуть діяти не такі вигідні для нас умови як зараз, але явно кращі, ніж вони були до 2022-го року?

Так. Я маю надію, що так воно й буде.

Нагадуємо, що Українське радіо є відкритим майданчиком для обговорень. Щодо завершення дії "економічного безвізу" 5 червня існують різні думки — зокрема, думки Михайла Непрана, голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, а також члена фракції "Слуга народу" Данила Гетманцева та оцінки представників уряду.