Удар "Орєшніка" та новий розстріл військовополонених: рашизм знову вдається до залякування. Огляд інформаційної війни за період з 16 по 22 листопада.

Протягом минулого тижня українці уважно слідкували за новинами про обстріли. Вершиною тижня стало використання умовно нової ракети. Крім того, цього часу відзначали важливі історичні дати: тисяча днів з моменту повномасштабного вторгнення та початок двох Майданів.

Ось деякі позитивні новини тижня стосовно війни: отримано дозвіл на проведення ударів у глибину території Росії, Данія передала літаки F-16, запроваджено нові санкції та пакети допомоги. Також зафіксовано удари по Брянській та Курській областях (вірогідно, із застосуванням далекобійних ракет) і численні атаки дронів на тилові позиції противника.

Погані новини – 17 листопада відбулася масштабна атака, в результаті якої постраждали енергетичні об'єкти. Обстріли торкнулися Одеси, Сум, Глухова та інших міст, призвівши до втрат серед цивільного населення. Також було завдано удару по Дніпру балістичною ракетою, а ситуація загострилась ворожим наступом.

Неоднозначні - План стійкості, бюджет-2025, робота ППО, затримання зрадників.

Індекс соціальних мереж, що відображає настрої щодо війни, залишався на історично низькому рівні з показником -26 пунктів.

Удари по Сумах і Одесі викликали хвилю скорботи в соцмережах. Хоча самі атаки і новини про них викликали обурення, коли мова заходить про наслідки та жертви в Одесі та Сумах, мережі заповнюються глибоким смутком, що підкреслюється численними фото і відео з місць ударів. Популяризується думка В. Зеленського про те, що напади на цивільних осіб є відповіддю Путіна на "телефонні переговори".

Перший випадок, коли військовослужбовець збив крилату ракету, викликав хвилю гордості серед українців на фоні агресії з боку Росії. Проте, деякі критики відзначили, що раніше лояльні до Офісу Президента медіа не звертали уваги на успіхи Т. Чорновол у використанні ПТРК.

Неофіційна згода США на завдання ударів на територію Росії викликала справжній сплеск оптимізму. Подальші атаки на тилові позиції противника допомагають розвіяти страхи, пов’язані з оновленою ядерною доктриною РФ. Українська влада поки що утримується від коментарів щодо можливого використання ATACMS під час нещодавньої операції на арсеналі в Брянській області. В цілому, удар по Брянщині приніс два значні позитиви: він зменшив побоювання українців щодо ядерної загрози (навіть перевів їх у площину страху самого В. Путіна) та відвернув проросійську частину соцмереж від теми "переможного" наступу на Донбасі, де РФ, на відміну від подій у Брянській області, залишається в центрі уваги. Наступні повідомлення стосувалися атак по Білгородській області (командний пункт угруповання "Північ", завод з виробництва дронів), а також дронів, що вдарили по 13-му арсеналу ГРАУ в Новгородській області (де зберігалися "Іскандери" та KN23 - ЦПД), вибухи також були зафіксовані в Підмосков'ї. Другий сплеск радості настав після повідомлень Bloomberg про удар Storm Shadow по об'єкту в Курській області, йшлося про можливий бункер, де зібралися російські та північнокорейські військові керівники. Згодом стали відомі детальні дані про втрати серед офіцерів РФ та КНДР.

Удар міжконтинентальної балістичної ракети по Дніпру: на перший план виходять наслідки цього інциденту, затінюючи інші обстріли, а також нагнітаються побоювання з приводу можливого використання ядерної зброї. Російська Федерація чітко контролює інформаційний порядок денний. Соціальні мережі зафіксували два сплески негативних емоцій (17 листопада - 60%, 21 листопада - 55%). Новинні платформи активно розповсюджували чутки про використання МБР та відеозаписи удару. Місцева влада Дніпра акцентує увагу на коментарях щодо пошкоджень інфраструктури. Аналітики діляться інформацією про характеристики ракет, що є в арсеналі РФ, згадують про попередження від західних партнерів (включаючи закриття посольств) та неофіційні повідомлення про "Рубеж", які з'явилися напередодні атаки з тривожними заголовками в медіа. Офіційні особи (В. Зеленський, Г. Тихий, СтратКом ЗСУ) підтверджують факт атаки МБР. Пізно ввечері 21 листопада В. Путін шокував світ заявою про нову ракету "Орєшнік", яка, за його словами, не має аналогів і є невразливою для систем протиповітряної оборони.

Синхронізація Днів Гідності та Свободи та Дня Збройних Сил України уже не викликає такого оптимізму, як минулого року, проте все ж допомагає уникнути повного песимізму. У привітаннях часто підкреслюється значення обох свят, як, наприклад, у дописі А. Парубія. Загалом, військові лідери та представники громадських організацій частіше висловлюють свої вітання військовим. Освітні заклади, в свою чергу, більше зосереджуються на нагадуванні про річниці Майдану, інтегруючи їх у навчальні програми з історії. Основними емоціями в таких привітаннях є гордість та вдячність. Проте на офіційних та партійних акаунтах більше інформації про заплановані пам'ятні заходи. На відміну від попереднього року, цьогоріч не спостерігається домінування позитивних настроїв, частково через нагальні питання, пов'язані з використанням МБР, а також з огляду на звичні обстріли та тривоги. Проте святкові теми все ж допомагають відволікти від основних проблем, які в привітаннях практично не згадуються.

1000 днів війни: гордість за наших захисників, смуток за загиблими, гнів на агресора. Настрої з приводу цієї важливої дати виявляються змішаними: з одного боку, відчувається гордість за військових, волонтерів, визнання героїзму та вдячність за збереження незалежності України; з іншого – гіркота від численних втрат. У поширенні спогадів про ці 1000 днів беруть участь громади, регіональні новинні платформи, освітні та військові акаунти, а також національні медіа та звичайні користувачі, переважно жінки. Водночас існує певний рівень гніву до влади: багато хто вважає, що відлік часу почався з 24 лютого 2022 року, а не з 2014-го, коли українці вже почали боротися за свою країну.

Обговорення особи Дональда Трампа та загалом питання американської підтримки триває, викликаючи як занепокоєння, так і оптимізм. Зокрема, звучать критичні висловлювання членів майбутньої команди, зокрема заклик Тулсі Габбард до "духу Алохи" на початку конфлікту. Президент Володимир Зеленський підкреслює, що США не надали навіть половини обіцяної військової допомоги.

Б. Джонсон критикує дзвінок О.Шольца Путіну, його заяви підхоплюють люди і спільноти. При тому в соцмережах все-ж переважає надія на те, що Трамп не зупинить підтримку Україні, бо не може дозволити собі "власного Афганістану" (Д.Кулеба в колонці The Economist), поширюють і думку Шольца після розмови з очільником Кремля: мовляв, Трамп не піде на невигідний мир проти волі українців.

У соціальній мережі "Однокласники" було зафіксовано активізацію ботів, які розповсюджували заклики до участі в мітингу на Грушевського в День свободи та гідності. Акаунти-боти з аналогічними іменами, такими як "Олэнка Дарий" і "Анджолина Ярмоленко", закликали українців зібратися на акцію "STOP WAR" о 9:00 на вулиці Грушевського, 10, заплановану на 21 листопада. Хоча всі повідомлення були російською мовою, формулювання закликів варіювалося: від вимог щодо встановлення термінів служби до закликів про припинення війни загалом або протесту проти влади, яка наживається на конфлікті. Деякі пости безпосередньо запрошували людей приєднатися до заходу, в той час як інші висловлювали підтримку та надію на численність учасників.

Відомості про виконання смертних вироків щодо українських військових у полоні знову викликають обурення, страждання та занепокоєння, але влада продовжує визначати основні теми для обговорення.

Почуття українців

Тривога відображається у 32% дописів про війну. Вона викликана агресивними діями на Донбасі, Харківщині та в Курській області. Після масованих обстрілів 17 листопада та отримання дозволів на удари по Росії, акцент тривоги переміщується на ймовірність нових атак. Обговорюються можливості використання МБР "Рубіж", закриття посольств, а також побоювання щодо нового удару "Орєшніком", зокрема, по Києву. Окрім того, викликають занепокоєння дані про запаси ракет у Росії, можлива нестабільність підтримки з боку Д. Трампа, загроза блекаутів та активність північнокорейських військ.

Гнів - 26% - на росіян за 1000 днів війни, обстріли (зокрема, Одеси) та руйнування, удар по Дніпру МБР, знеструмлення, ядерні погрози (зміна доктрини). Страти полонених на Покровському напрямку та на Курщині, утиски на ТОТ. Також недостатня світова підтримка: мемуари А. Меркель, дзвінок Шольца Путіну, Дж. Салліван закликає до мобілізації замість давати зброю тощо. На зрадників (затримує СБУ); у критиці влади (бюджет, корупція, ситуація на фронтах).

Радість - 16% - щоденні успіхи в атаках на ворожі позиції, повідомлення про знищення російських військ та техніки, підрахунок втрат супротивника, звіти від волонтерів; також отримане схвалення від США для ударів по території РФ, постачання озброєнь (F-16 з Данії, протипіхотні міни від США, дрони з Німеччини тощо), санкції проти "Газпромбанку", і життя продовжується, незважаючи на війну.

Сум - 10% - стосується загиблих мирних жителів (таких як у Сумщині, Одесі тощо), у меншій мірі це відображено в некрологах; також спостерігається значний інтерес у публікаціях, присвячених 1000 дням війни та героям Небесної Сотні.

Гордість – 8% – присутня у святкових привітаннях (особливо, на День Гідності); у відзначенні тисячі днів протистояння великій війні (Україна витримала); у повідомленнях про нагородження, а також у деяких некрологах; військовослужбовець перехопив крилату ракету (після цього пішли публікації про її нагородження).

Надія – це 3% шансів на успіх у війні (ми вже витримали 1000 днів); сподіваємось на посилену підтримку з боку міжнародної спільноти після використання МБР, зокрема на отримання ракет Taurus.

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів -- загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами -- у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією -- у середньому 85% від загальної кількості -- і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Протягом останніх двох з половиною років громадська організація CAT-UA активно аналізує настрої у соціальних мережах та готує звіти для військово-політичного керівництва України. Метою цього моніторингу є зміцнення інформаційної стійкості країни у відповідь на спроби зруйнувати її інформаційне середовище, які здійснює путінський режим.