Кількість судових вироків за розповсюдження заборонених фотографій та відеоматеріалів, пов'язаних із діяльністю військових, стрімко зростає.

Хто й чому цим займається і як їх карають?

Протягом минулого тижня у Києві було затримано трьох місцевих мешканців, які розкрили позиції протиповітряної оборони. Серед них виявилася 45-річна доцентка одного з університетів столиці. Жінка фіксувала діяльність військових на свій мобільний телефон під час відбиття ворожої атаки, а потім виклала це відео на своїх акаунтах у Facebook, Instagram, TikTok та YouTube. Згодом даний контент потрапив на ворожі сайти.

Служба безпеки України повідомила мешканці Києва про підозру відповідно до частини 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про несанкціоноване розповсюдження інформації про позиції Збройних Сил України в умовах воєнного стану, що може сприяти ідентифікації військовослужбовців на території.

Протягом періоду з 2022 по 2026 роки співробітники правоохоронних органів зафіксували 826 випадків правопорушень, що підпадають під цю статтю. 461 особі було повідомлено про підозру, а 341 справа була направлена до суду. Лише в цьому році ухвалено 75 судових рішень.

Отже, районний суд Пересипа в Одесі виніс вирок у вигляді п’яти років ув’язнення для жителя міста Рубіжного. Він оприлюднив у ТікТок відео, на якому зафіксовано, як військові відбивають атаку дронів в Одесі та її околицях. Це відео набрало понад 40 тисяч переглядів.

Центральний районний суд Миколаєва визнав місцевого жителя винним у незаконному поширенні інформації про розташування ППО. Під час розгляду справи було встановлено, що чоловік за допомогою месенджера Telegram поширив у групі проросійської спрямованості скриншот із сервісу Google Maps із місцем розташування підрозділу протиповітряної оборони. Вирок -- п'ять років в'язниці.

За такі дії відповідальність несуть не тільки українці, але й іноземці. Наприклад, Приморський районний суд в Одесі ухвалив вирок щодо громадянина Китаю, який публікував на YouTube відео про роботу протиповітряної оборони в Одесі. Суд присудив йому мінімальний термін ув'язнення у п'ять років, проте звільнив від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік.

Адвокат Олег Мицик зазначає, що Верховна Рада України 24 березня 2022 року внесла зміни до Кримінального кодексу, додавши статтю 114-2. Цей крок був зумовлений тим, що громадяни іноді свідомо або ненавмисно поширюють відомості про діяльність систем протиповітряної оборони, що, в свою чергу, може сприяти російським військам у коригуванні їхніх атак.

Згідно з судовою практикою, існує кілька типових груп осіб, які скоюють подібні злочини, -- зазначає Роман Мовчан, доктор юридичних наук та професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса. -- Серед них можна виділити випадкових свідків, які не усвідомлюють небезпечності своїх вчинків. Також є "горе-патріоти", як, наприклад, жінка з Буковини, яка виклала у TikTok фото військової колони з підписом "Їдуть наші", не усвідомлюючи, що завдає шкоди. Деякі блогери, прагнучи отримати більше переглядів чи прибутку, також публікують відео на військову тематику, вчиняючи аналогічні злочини. Ще одна категорія – це зрадники та "ждуни", які підтримують проросійські настрої та розповсюджують інформацію на користь ворога.

Чи існує значна кількість подібних нелегальних відео, які залишаються поза увагою правоохоронних органів?

На мою думку, кількість випадків, коли фіксуються дії та переміщення Сил оборони, набагато більша, ніж повідомляють правоохоронні органи, — зазначає Іван Ступак, колишній працівник Служби безпеки України. — Нереально відстежити всі соціальні мережі, де можуть з’являтися такі відео. Більше того, навіть якщо і вдається виявити особу, яка виклала в мережу інформацію про роботу ППО або місця прильоту, часто проти неї не відкривають кримінальну справу. Це стосується, зокрема, кількох відомих блогерів, які просто публічно вибачилися та закликали не повторювати їхніх помилок. На мою думку, це не зовсім справедливо. Всі повинні бути рівні перед законом.

Які ризики пов'язані з розповсюдженням зображень та відеоматеріалів, що зображують діяльність протиповітряної оборони та переміщення військової техніки?

Certainly! Here’s a unique version of the text: ● І. Ступак:

Російські розвідувальні служби активно слідкують за активністю в соціальних мережах. Наприклад, якщо в мережі з’явиться інформація про розташування пунктів ППО, це може призвести до того, що наші військові не встигнуть евакуюватися і опиняться під атакою. Також це дає можливість ворогу обходити системи протиповітряної оборони, використовуючи альтернативні маршрути для запуску дронів та ракет, що підвищує ймовірність успішних ударів і збільшує ризик людських втрат. Що стосується фіксації переміщень військової техніки та особового складу, така інформація є надзвичайно цінною для ворога, який активно її шукає. Іноді вони навіть пропонують фінансову винагороду, щоб заохочувати українців ділитися "корисними" відео. Проте, як правило, гроші не виплачуються, і замість цього можуть використовуватися методи шантажу, щоб змусити людей продовжувати зйомки.

Які рішення зазвичай ухвалюють суди в аналогічних справах?

Certainly! Here’s a unique rendition of that text: ● Р. Мовчан:

У 64% випадків суди виносять реальні вироки у вигляді позбавлення волі. Це досить значний показник, який також стосується зрадників, котрі усвідомлено знімали військових і передавали їх координати противнику. Натомість у 36% випадків правосуддя ухвалює рішення про умовне звільнення від відбування покарання. Якщо доведено, що дії підсудних не були обумовлені злочинними намірами, їх, як правило, звільняють від покарання.