Син бійця УПА нині служить у Третій штурмовій дивізії Білецького: спадок "Кривоноса" в боротьбі за незалежність.

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Ігор Симчич, син сотенного УПА Мирослава "Кривоноса" Симчича, нині служить у складі Третього армійського корпусу. Військовий аналітик і блогер Олександр Коваленко, відомий під псевдонімом "Злий одесит", вважає, що його історія є яскравим прикладом спадковості українського руху опору: нащадки тих, хто боровся за свободу, продовжують відстоювати незалежність України.

Цю інформацію Коваленко поділився у своєму Telegram-каналі, коментуючи інтерв'ю Симчича, яке було опубліковано на каналі "Новинарня". У бесіді син командира УПА поділився спогадами про свого батька, сучасні бойові дії та тривалу боротьбу з Росією, що передається з покоління в покоління.

Заповіт батька та служба в Третій штурмовій частині.

Мирослав "Кривоніс" Симчич провів 32 роки в радянських в'язницях, залишаючись вірним своїм переконанням і світогляду. Коваленко цитує його звернення до сина та товаришів, яке стало заповітною настановою для продовження боротьби.

"Ми зробили все, що могли, і передали вам нашу боротьбу. Тепер це ваш обов'язок - зберегти й примножити її," - висловився старший Симчич.

В даний час Ігор "Вітер" Симчич обіймає посаду заступника командира роти з психологічної підтримки у 3-й окремій штурмовій бригаді. Він надає допомогу військовослужбовцям у подоланні наслідків складних ситуацій, з якими вони стикаються на фронті, а також займається ідеологічною діяльністю. Коваленко відзначає, що ця робота має значний вплив на світогляд та особистість солдатів.

"Конфлікт має екзистенційний вимір. Кожен українець, незалежно від того, є він цивільним чи військовим, повинен усвідомити величину цього протистояння," - підкреслює молодший Симчич.

Як доля родини переплетена з Білецьким.

Зв'язок між родиною Симчичів та бригадним генералом Андрієм Білецьким, який очолював угруповання військ "Центр", зародився ще у 2014 році. На початку російської агресії він завітав до Мирослава Симчича, щоб віддати йому шану. Коваленко вважає, що цілком природно, що згодом син сотенного вирішив служити у складі Третього армійського корпусу. За словами оглядача, ця зустріч стала відображенням ідеологічних та філософських основ, які згодом активно втілювались у підрозділах під керівництвом Білецького.

Коваленко вбачає спадкоємність у традиціях взаємодопомоги, братерства та незламності, які були закладені українськими повстанцями. Він вважає, що ці цінності є основою бойової культури найкращих підрозділів Збройних сил України. На його думку, сучасна війна є продовженням багаторічної боротьби проти спроб Росії підкорити Україну, незалежно від того, як змінювалася назва держави-агресора в різні епохи: від Московського царства до Російської імперії, СРСР і сучасної РФ.

Спадок УПА живе в пам'яті сімей, у діяльності прямих нащадків героїв та у передачі їхніх цінностей новим поколінням захисників. Ця традиція є невід’ємною частиною процесу створення потужної нації та розвитку незалежної України.

Як повідомляв "Телеграф", операція під командуванням Білецького почалася з ліквідації російської інфільтрації, а потім переросла в масштабний наступ на Лиманському напрямку. Українські сили звільнили 277 км² і повернули під контроль 16 населених пунктів.