Ідеологія без комплексів: російська пропаганда дедалі частіше використовує лозунги, які колись звучали від пропагандистів "Третього Рейху".
Михайло Міщенко, віце-директор соціологічної служби Центру Разумкова.
Чи звернули ви увагу, що в риториці російських політиків та пропагандистів практично більше не згадується тема "боротьби з нацизмом" як виправдання для "спеціальної військової операції" в Україні?
29 серпня, під час зустрічі зі студентами та викладачами, Путін представив нову метафору, порівнюючи косаток і ведмедів, щоб пояснити причини війни Росії в Україні. Він зауважив, що косатки "завдають ударів цим ведмедям, як дрібниці. Вони просто атакують зграєю – бум! – і розривають на частини. Це все дуже цікаво. Так, так, це справжня харчова ланка. Про це також потрібно розповідати дітям, щоб вони усвідомлювали, в якому світі ми живемо і чому ми проводимо цю спеціальну військову операцію".
Не має значення наскільки, історія про косаток та ведмедів є правдивою з точки зору зоологів, головне ˗ це уявлення Путіна про те, "в каком мире мы живём". І ці уявлення цілком відтворюють світоглядну концепцію націонал-соціалізму. Її головні складові:
Соціальний дарвінізм: адаптація біологічної концепції природного відбору, розробленої Дарвіном, до соціальних структур і взаємодій в людському суспільстві.
Заява про те, що історія є безперервною боротьбою між народами та расами за існування і глобальне домінування.
Відмова від пацифістських принципів: Концепція, що стверджує, що мир і співпраця можуть призвести до деградації, тоді як безперервна боротьба сприяє зміцненню нації.
* Знищення слабкого: Слабкі народи та раси, з погляду нацизму, приречені на підпорядкування чи знищення.
* Життєвий простір (Lebensraum): Ідея, що виправдовує агресивну політику розширення та захоплення нових територій шляхом військової сили.
* Мілітаризм: Перетворення війни та агресії на основоположний елемент державної стратегії.
Окрім висловлювань Путіна, можна навести безліч цитат представників російського інформаційного простору, які фактично повторюють ідеї відомого нацистського пропагандиста Юліуса Штрейхера, редактора тижневика "Der Stürmer". Цей діяч став єдиним із одинадцяти осуджених Нюрнберзьким трибуналом, який отримав смертну кару не за свої дії, а за пропаганду, що її поширювало його видання.
Життєвий простір (Lebensraum) — це концепція, яка пов'язана з думками Дугіна. Нещодавно він висловився у соціальній мережі X, заявивши: "Якщо ви не бажаєте, щоб ситуація загострювалася, передайте нам Україну, і ми не будемо продовжувати ескалацію".
Знищення країн, міст та мирних громадян – це те, про що говорить Соловйов. У березні 2024 року він закликав знищувати Харків "квартал за кварталом", а в листопаді 2025 року виступив з вимогою повністю зруйнувати Київ, Миколаїв, Одесу, Суми та Дніпро. У серпні 2025 року він навіть погрожував ядерним ударом по Львову, заявляючи, що "російській армії не варто звертати увагу на дітей і жінок під час атак".
Це також стосується віце-спікера Держдуми Росії Толстого, який заявив: "Ви вважаєте, що ми закликаємо до жорстоких дій? Насправді, ми прагнемо деморалізувати людей настільки, щоб вони вийшли до наших військ з піднятими руками".
Про голову партії "Родіна" Журавлева: "Допустимо уничтожить или изгнать до 50% жителей Украины".
Про заступника голови Ради Безпеки РФ Медведєва: "Гаагские конвенции о законах и обычаях войны утратили актуальность".
Ця трансформація ідеологічної риторики вказує, що частина російського суспільства, на яку спирається влада, більше не потребує концепцій про "боротьбу з нацизмом". Прихильники Путіна вже давно психологічно налаштовані на прийняття ключових ідей нацистської ідеології.
Російський філософ Іван Ільїн, який був послідовним прихильником фашизму і якого називають "улюбленим філософом Путіна" (останній спонсорував перепоховання його праху, одночасно з перепохованням білогвардійського генерала Антона Денікіна, в Росії) заповідав побудувати майбутню Росію, відтворивши головні принципи фашизму, не повторивши помилок попередніх поколінь фашистів: "Будем надеяться, что и русские патриоты продумают ошибки фашизма и национал-социализма до конца и не повторят их". Зокрема, "фашизм не должен был занимать позиции, враждебной христианству и всякой религиозности вообще. Фашизм мог и не создавать тоталитарного строя; он мог удовлетвориться авторитарной диктатурой". А головне ˗ "не называть открыто свой режим фашистським".
Судячи з усього саме ці заповіді реалізуються російським політичним режимом.