Херсонська область потребує фінансових вливань для розвитку переробки льону та амаранту.

Херсонська область потребує фінансових вливань та грантових ініціатив для розвитку переробки дрібнонасінних культур, зокрема льону, що вирощується в прикордонних регіонах, а також для зведення та ремонту елеваторних комплексів.

Цю інформацію кореспонденту Укрінформу надав директор департаменту аграрного розвитку та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов.

"У осінній період аграрії здійснили посів озимих культур на площі понад 110 тисяч гектарів. Додатково ми плануємо засіяти ще 136 тисяч гектарів для врожаю 2025 року, що в підсумку складе 246 тисяч гектарів. Переважно залишилось посіяти соняшник, площа якого перевищує 90 тисяч гектарів. Також зараз аграрії активно займаються сівбою ярової пшениці, ячменю, гороху, проса та льону", - зазначив керівник департаменту.

За його словами, у цьому регіоні льон вирощували ще до початку широкомасштабного вторгнення, проте аграрії не змогли зібрати врожай через російську окупацію. У 2023 році площа посівів цієї культури становила приблизно 1 тисячу гектарів, а в поточному році планується засіяти вже понад 3 тисячі гектарів. Керівник відповідного департаменту зазначив, що аграрії бачать у цій культурі кілька суттєвих переваг.

"Я спілкувався з фермерами, які працюють у прифронтових зонах. Безумовно, основною перевагою вирощування льону є його економічна вигідність. Але в громадах, де існує висока ймовірність обстрілів і дронових атак, є ще один важливий фактор: льон не піддається горінню. На відміну від пшениці чи ячменю, минулого року багато полів згоріли внаслідок ворожих атак, і фермери не завжди встигали ліквідувати пожежу, навіть чергуючи вдень і вночі. У спеку навіть маленька іскра може викликати вогонь. Тому аграрії в прифронтових громадах надають перевагу культурам, які не займаються вогнем", - зазначає Юнусов.

Як він розповів, області не вистачає переробних підприємств взагалі, а зокрема, для переробки дрібнонасінних культур - льону, амаранту та елеваторів.

"Наша область страждає від дефіциту переробних підприємств, що негативно позначається на рентабельності продукції. Сподіваємося на можливість залучення грантів і реалізації інвестиційних проєктів у сфері переробки, зокрема для зведення нових елеваторів. Як ви знаєте, у регіоні немає жодного функціонуючого елеватора, що призводить до серйозних проблем з логістикою. Аграріям доводиться витрачати додаткові кошти, вивозячи зерно в необробленому вигляді до Одеської та Миколаївської областей, де елеватори починають знижувати ціни через проблеми з вологістю та якістю. У нас є потенціал для відновлення і можливості для будівництва нових об'єктів", - зазначає керівник департаменту.

Юнусов вважає, що реалізація таких проєктів можлива в більш безпечних громадах області, які розташовані на відстані 40-50 км від зони конфлікту, зокрема у Великоолександрівській, Калинівській, Кочубеївській та Високопільській громадах.

За інформацією Укрінформу, аграрії Херсонщини активно збільшують свої площі посівів. У 2025 році вони планують засіяти приблизно 246 тисяч гектарів, що на 50% більше, ніж у минулому році.

Станом на 11 квітня 2025 року, на деокупованих землях Херсонської області, було розміновано 82% сільськогосподарських угідь.

На деокупованих територіях правобережжя Херсонщини, де садівництво зазнало збитків через заморозки, аграрії фіксують втрати. Проте, зернові та технічні культури отримають необхідну вологу з снігу, що стане в нагоді для їхнього розвитку, оскільки посівам бракувало вологи.