Ключові події 2024 року: знакові моменти в Україні – останні новини з країни.

Рік, що минає, став роком складних випробувань і важливих рішень для України, визначаючи не лише її військові стратегії, але й місце на міжнародній арені. Фокус розповідає, які події були найбільш значними у третій рік повномасштабного вторгнення.

Цей рік став для України ще одним роком великої боротьби за свою незалежність і суверенітет. Протягом 2024-го події на фронті та в тилу швидко змінювали один одного, створюючи нові виклики та можливості для країни. Від ключових операцій Збройних сил України до нових етапів дипломатичних зусиль та міжнародної підтримки -- цей рік ознаменувався як важливими перемогами, так і тяжкими втратами. Всі ці події не лише визначають хід війни, але й формують майбутнє України, як у воєнному, так і в політичному контексті. Від обміну полоненими до новітніх технологій зброї, від ударів по стратегічних об'єктах до міжнародних дипломатичних ініціатив -- кожен день 2024 року приносив нові повороти у війні, яка впливає на безпеку та стабільність не тільки в Україні, але й у світі загалом.

Відновлення українських героїв на рідній землі

Найбільший обмін полоненими за весь період війни відбувся 3 січня 2024 року. Під час операції додому повернулися 230 українців, серед яких 224 військовослужбовці та 6 цивільних осіб.

Звільнені військові представляють різні підрозділи: 130 бійців Збройних сил України, 55 нацгвардійців, 38 прикордонників, а також 1 поліцейський. Серед них є оборонці Маріуполя, острова Зміїний і Чорнобильської атомної електростанції. Звільнено також 48 осіб, яких раніше вважали зниклими безвісти.

Цей обмін став результатом складних переговорів та дипломатичних зусиль, зокрема за участі Об'єднаних Арабських Еміратів, які виступили посередниками в процесі звільнення українців.

Повернення цих українців стало значущим символом надії для їхніх близьких і підкреслило важливість продовження дипломатичних зусиль задля звільнення всіх утримуваних.

Протягом 2024 року відбулося ще десять обмінів: 31 січня повернулися 207 українців, 8 лютого - 100, 31 травня - 75, 25 червня - 90, 28 червня - 10, 17 липня - 95, 24 серпня - 115, 13 вересня - 49, 14 вересня - 103, 19 жовтня - 95 наших людей.

Напади на нафтопереробні заводи в Росії.

З початку лютого 2024 року Україна активізувала ряд успішних операцій проти російських нафтопереробних підприємств та нафтових установок. Завдяки використанню безпілотних літальних апаратів (БПЛА), Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) здійснює точкові атаки на стратегічні об'єкти, розташовані на території Росії.

У січні відбулись напади на нафтобази в Брянській, Курській та Бєлгородській областях, зокрема на об'єкти "Орелнафтопродукт" в Орлі та "Петербурзький нафтовий термінал". Одним з важливих інцидентів став удар по нафтобазі "Польова" в Курській області. Через місяць відбулась атака на нафтопереробний завод "Перший завод" у Калузькій області, а також на інші нафтові об'єкти в Ростовській та Курській областях. У квітні сталися удари по "Лукойлу" в Смоленській області та нафтобазах у Нижньокамську і Єлабузі. У травні пролунали вибухи на нафтопереробних заводах у Туапсе, Волгоградській та Рязанській областях. На початку літа українські безпілотники атакували нафтобазу в Білгородській області, а потім пройшлися по нафтопереробним заводам у Рязані та Волгоградській областях.

Атаки тривають. Нещодавно в Орлі пролунав вибух, коли українські дрони знову завдали удару по місцевій нафтобазі. Крім того, у ніч на 29 листопада безпілотники атакували нафтобазу в Кам'янському районі Ростовської області РФ, що призвело до великої пожежі на її території. Раніше, 13 листопада, дрони ЗСУ вразили нафтобазу в Пензі, а в ніч на 12 листопада – російський склад паливно-мастильних матеріалів у Бєлгородській області.

Ці дії націлені на зниження потужностей російської нафтової інфраструктури, яка є ключовим аспектом економічної та військової сили Росії. Удари по нафтопереробних установках мають стратегічну важливість і підтверджують високу ефективність українських військових.

Відставка Залужного може бути виражена як "Звільнення Залужного".

8 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України. Залужний, який очолював ЗСУ з липня 2021 року, став символом українського спротиву в умовах війни з Росією.

Зеленський обґрунтував своє рішення потребою в "оновленні" керівництва Збройних Сил України, зазначивши, що це не передбачає зміну стратегічних підходів чи напрямків діяльності. Призначення нових фахівців на важливі посади стало складовою частиною стратегії з метою покращення військових структур та їхньої адаптації до нових викликів, що виникають у ході війни.

На місце Залужного головнокомандувачем був призначений генерал-полковник Олександр Сирський, який до цього керував Сухопутними військами України. Президент Зеленський також нагородив Залужного званням Героя України за його значні досягнення у військовій справі.

Залужний, зокрема, продовжує свою кар'єру в дипломатії: у березні 2024 року його призначено послом України в Об'єднаному Королівстві.

Це звільнення стало знаковою подією для України та її збройних сил, викликавши широкий відгук як усередині країни, так і за її кордонами.

Вихід ЗСУ з Авдіївки

17 лютого українські військові завершили процес виведення своїх підрозділів з Авдіївки, розташованої в Донецькій області, яка протягом кількох місяців була ареною інтенсивних боїв.

Конфлікт за Авдіївку триває з 2014 року, коли місто опинилося в епіцентрі збройних зіткнень на сході України, що почалися після війни в Донбасі. Однак найбільш напружені та значні бойові дії розгорнулися в середині 2022 року, внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

З початку 2022 року битви за Авдіївку стали частиною більш масштабної боротьби за домінування в Донбасі. Це місто мало стратегічне значення через своє розташування, яке дозволяло контролювати ключові транспортні маршрути та спостерігати за діями ворога. Російські військові формування та сепаратисти активно прагнули оволодіти Авдіївкою, що спричинило безперервні та запеклі збройні зіткнення.

Зокрема, з осені 2022 року бої набрали нової інтенсивності, коли російські війська спробували здійснити штурм міста. Протягом 2023 року Авдіївка залишалася однією з найбільш обстрілюваних та зруйнованих точок на фронті.

На початку 2024 року Збройні сили України ухвалили рішення залишити місто, щоб уникнути оточення та зберегти свою бойову готовність. Це стратегічне рішення ґрунтувалося на ретельному аналізі обстановки, оскільки подальше знаходження в місті могло загрожувати значними втратами серед військовослужбовців ЗСУ.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначив, що відступ був складовою частиною стратегії переходу до оборони на більш вигідних позиціях. Виведення військ з Авдіївки сприяло збереженню життів українських солдатів і створенню сприятливіших умов для майбутніх оборонних дій.

Протягом п'яти місяців, з жовтня 2023 року до лютого 2024 року, російські збройні сили неодноразово намагалися захопити Авдіївку, використовуючи важку техніку, артилерію та авіацію. У цей період було знищено понад 364 російських танки, 748 бойових броньованих машин та більше 250 артилерійських систем. Завдяки контрнаступальним операціям українських військ було взято в полон 95 російських військовослужбовців.

Паралельно, збройні сили Росії понесли серйозні втрати. Під час наступальних операцій було ліквідовано більше 47 тисяч ворожих солдатів та кілька літальних апаратів. Українські війська активно протистояли агресору, утримуючи контроль над територіями на сході Донбасу. Проте врешті-решт було прийнято рішення відступити з Авдіївки, щоб запобігти великим втратам серед особового складу.

Незважаючи на відступ з міста, українські військові все ще утримують позиції на різних фронтах Донбасу та готуються до наступних бойових операцій.

1100 ракет, націлених на енергетичну інфраструктуру України.

Навесні 2024 року Росія провела низку великих атак на енергетичну інфраструктуру України, використовуючи різні типи ракет і безпілотників. Протягом цього часу було запущено приблизно 1100 ракет, серед яких були як крилаті, так і балістичні. Це призвело до серйозних ушкоджень енергетичних систем і викликало перебої в електропостачанні по всій території країни.

Перші відключення електроенергії у 2023 році розпочалися 22 березня. Цього дня Росія провела великий комбінований ракетно-авіаційний наступ на Україну, використавши 151 повітряну ціль, з яких 92 було нейтралізовано українськими силами протиповітряної оборони. Ударів зазнали такі міста, як Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, а також Хмельницький, Полтавська, Вінницька, Львівська, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська області та інші регіони країни.

Внаслідок атаки постраждала інфраструктура Дніпрогесу: знищено другий енергоблок, що призвело до забруднення ґрунтів і витоку нафтопродуктів у річку Дніпро. У Харкові були зафіксовані випадки відключення електроенергії, а в семи областях – Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській та Донецькій – відбулося екстрене вимкнення світла.

Протягом всього цього часу Росія не припиняє своїх агресивних дій, спрямованих на українську енергетичну інфраструктуру. Найбільш серйозні відключення електрики відбувалися влітку, коли тривалість блекаутів сягала 8-10 годин. Наразі ситуація залишається складною, але блекаути тривають лише до 4 годин на добу і не охоплюють всю територію України.

Законодавство про призов на військову службу

Одне з найбільш непопулярних рішень українського уряду — це посилення мобілізаційних заходів.

18 травня в Україні набули чинності нові законодавчі зміни, що регулюють питання мобілізації, військового обліку та служби в армії.

Однією з головних змін -- обов'язок для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років самостійно оновити свої дані для військового обліку протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону.

Ще одна важлива новація полягає у зменшенні віку призову з 27 до 25 років. Крім того, зазнали змін правила надання відстрочок від мобілізації. Окремо посилено відповідальність за порушення законодавства у сфері мобілізації та військового обліку. Особи, які не оновили свої дані вчасно або порушили вимоги щодо військового обліку, можуть підлягати штрафам. Також передбачено введення санкцій, зокрема конфіскації транспортних засобів, у випадку неналежного дотримання встановлених норм.

Після того, як вийшов термін в 60 днів для оновлення даних -- посилилась так звана бусифікація. Представники ТЦК почали примусову мобілізацію на вулиці тих, хто ніби не оновив свої дані, порушуючи при цьому права людей і чинні закони.

Удар по лікарні "Охматдит"

8 липня Росія провела масштабний ракетний обстріл України, в результаті якого загинуло кілька десятків осіб, а сотні отримали травми. Серед мішеней цього удару опинилася спеціалізована дитяча лікарня "Охматдит" у Києві. Відповідно до інформації з розслідування, Збройні сили РФ використали ракету Х-101 для цієї атаки.

Внаслідок ракетного удару по лікарні "Охматдит" загинули двоє медичних працівників, а ще 32 особи, включаючи дітей, отримали травми. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко зазначив, що всі пацієнти, які знаходилися в операційних та реанімаційних відділеннях під час нападу, були успішно евакуйовані та врятовані.

Внаслідок потужного ракетного нападу загинуло 47 людей, серед яких 33 в Києві, 10 у Кривому Розі, 3 у Покровську та 1 у Дніпрі. Приблизно 190 осіб зазнали поранень.

Після атаки рятувальні та аварійно-рятувальні роботи тривали протягом кількох днів.

Ця трагедія ще раз підтвердила використання Росією терористичних стратегій у військових конфліктах, водночас акцентуючи увагу на важливості зміцнення оборонних можливостей України та забезпечення безпеки цивільних громадян.

F-16 в Україні: нові горизонти для повітряних сил.

У серпні 2024 року Україна отримала перші винищувачі F-16. Це не тільки значний крок у посиленні повітряної сили країни, а й важлива перемога в переговорному процесі з міжнародними партнерами, зокрема США та країнами Європейського Союзу, які погодилися надати Україні ці високотехнологічні бойові літаки.

F-16 є одним з найпоширеніших бойових літаків у світі, здатним виконувати широкий спектр завдань, включаючи захист повітряного простору, удари по наземних цілях та проведення розвідки. Їхня здатність працювати в умовах протиповітряної оборони робить їх незамінним елементом для забезпечення національної безпеки України, особливо в умовах постійних загроз з боку Росії.

Отримання F-16 стало результатом інтенсивних переговорів, які тривали багато місяців.

В даний момент винищувачі виконують критично важливу функцію в охороні повітряного простору України. У грудні президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News повідомив, що під час потужного ракетного обстрілу збройних сил Росії українські F-16 ефективно перехопили і знищили сім російських крилатих ракет, які були націлені на цивільні об'єкти.

В цілому, Україні планували передати 85 винищувачів F-16 від Нідерландів, Данії, Норвегії та Бельгії, що повинно було суттєво укріпити її повітряні сили.

Курська операція

25 грудня ЗСУ завдали удару по пункту управління 810-ї окремої бригади морської піхоти (ОБРМП) Російської Федерації, розташованому в покинутій цивільній будівлі у місті Льгов Курської області.

Цей удар став складовою тривалої операції Збройних Сил України в Курській області, що почалася 6 серпня 2024 року, коли українські військові перетнули кордон з Росією неподалік міста Суджа. Упродовж наступних місяців українські підрозділи просувалися вглиб російської території, захоплюючи кілька сотень квадратних кілометрів. Це стало першою загальновійськовою операцією України на прикордонних територіях Росії з моменту початку повномасштабного вторгнення.

За час операції втрати російської армії наближаються до 21 тисячі солдатів, зокрема знищено 1101 одиницю озброєння і військової техніки, серед яких 54 танки та 276 бойових броньованих машин. Курська операція ЗСУ також змусила Росію перегрупувати свої війська, зокрема перекинути підрозділи з Донецької області та Запорізького напрямку для зупинення українського наступу.

Попри тиск з боку російських військ, українські сили продовжують утримувати контроль над значною частиною Курської області, що свідчить про ефективність операції та здатність ЗСУ до ведення бойових дій на території противника.

Стратегія тріумфу

16 жовтня президент України Володимир Зеленський розкрив подробиці "Плану перемоги", масштабного документа, який має на меті закінчення конфлікту з Росією та відновлення національної безпеки держави. Цей план включає п'ять ключових аспектів:

А також трьох засекречених додатків, які були надані керівникам США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії для подальшого обговорення.

Президент Зеленський підкреслив, що реалізація цього плану стане важливим етапом у примушенні Росії до миру та завершенні конфлікту. Він також зазначив, що "Стратегія тріумфу" вже підтримали ключові міжнародні партнери, і його виконання має на меті повне відновлення миру та суверенітету України вже в найближчі роки.

Нагадаємо, Фокус запитав військових, як вони оцінюють цей "документ" та яка ймовірність швидкого закінчення війни. Думки бійців розділились.

"Горіховий гай" на Дніпрі

21 листопада Росія вперше використала нову ракету середньої дальності під назвою "Орешник" для атаки на завод "Південмаш" у Дніпрі.

Напередодні повідомлялося, що РФ може готувати удар по Україні стратегічною ракетою РС-26 "Рубеж". Пуск планувався з полігону в Астраханській області.

Президент Російської Федерації Володимир Путін оголосив про запуск новітньої балістичної ракети "Орешник", яка була оснащена без'ядерною гіперзвуковою технологією. Цей крок став відповіддю на атаки українських збройних сил, що використовували західні ракети ATACMS та Storm Shadow на території Росії. За інформацією США, ця ракета є експериментальною балістичною ракетою середньої дальності, розробленою на основі міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 "Рубеж".

Путін знову відкрито висловлює загрози щодо можливого удару "Орешником" по Україні. На зустрічі лідерів країн ОДКБ, що відбулася в Астані 28 листопада, він зазначив, що Генеральний штаб разом із Міністерством оборони Росії вже займаються визначенням цілей. У цей список входять "центри ухвалення рішень", військові установи та підприємства оборонної галузі.

Дійшло до того, що на своїй пресконференції глава Кремлю запропонував вдарити по Києву "Орешником" і подивитися, чи зможуть з нею впоратися західні системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він додав, що Росія до такого "експерименту" готова, але сумнівається, що до цього готова інша сторона.

У відповідь Зеленський підкреслив наслідки такого "дослідження", вживаючи нецензурне слово на адресу лідера країни-агресора.

"Люди гинуть, а йому "цікаво"... До***йоб", -- написав він.