Страждання невідомості. В Одеській області урочисто відкрили Алею Надії на честь захисників України.

Нещодавно в Білгород-Дністровському було урочисто відкрито центр пам'яті та підтримки, присвячений військовим, які зникли безвісти за незвичайних обставин або опинилися в полоні у ворога.

Ця локація перетворилася на символ надії, стійкості та віри. Тут зустрілися ті, чиї серця щодня сповнені очікуванням: родичі українських захисників і захисниць, військові, представники органів влади, активісти та мешканці міста.

Ідея створення цього простору виходить від родин військових, які стали полоненими або зникли безвісти. На Алеї, поруч із державним прапором України, розвівається синьо-чорний громадянський символ "Між небом і землею". Синій колір уособлює віру і надію на повернення, тоді як чорний - відображає щоденний біль невідомості, який переживають їхні близькі.

Унікальним символом стала "лавка очікування" - простір, де завжди панує атмосфера очікування. Тут чекають на сина чи доньку, чоловіка, дружину, батька, матір, брата чи сестру.

У тиші спільної молитви, яку провів військовий капелан, кожен звертався до Бога зі своїм найзаповітнішим проханням, щоб усі українські воїни повернулися додому живими.

В завершення події в небо піднялися повітряні кулі й кольоровий дим, символізуючи непохитну віру в те, що навіть після тривалого очікування неодмінно настане момент зустрічі.

Ми чекаємо. Ми віримо. Ми не забудемо жодного імені.