Балістичні технології, реактивні системи "Шахед" та енергетична ситуація: які виклики очікують від російських атак цієї осені та взимку.

Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі України, зокрема в енергетичному секторі, що особливо помітно в Одеській області та в прифронтових і прикордонних районах. Армія РФ активно впроваджує нові стратегії та засоби для атак, проте також не відмовляється від традиційних дронів "Шахед".

РБК-Україна поговорило з профільними експертами й дізналось, яка зброя росіян є найбільш небезпечною, які удари стануть найбільш масованими та що нового додасться до вже знайомих "Кинджалів", "Іскандерів" та "Гераней".

Перегляд стратегії та встановлення нових завдань.

Як зазначив авіаційний експерт Костянтин Криволап у коментарі РБК-Україна, як і минулі зими, окупанти ймовірно активно використовуватимуть ракети "Іскандер-К", Х-101, "Калібри". Також до переліку крилатих ракет доєднується "Бандероль", причому остання у новій модифікації. З балістичних ракет - "Іскандер-М", "Циркони" і "Онікси-М". Крім того, не можна забувати про північнокорейські KN-23.

Експерти, опитані РБК-Україна, одностайні в своїх оцінках: незважаючи на наявність різноманітного ударного озброєння, безпілотники залишатимуться основним засобом для проведення масованих атак. Проте, суттєва зміна цього року полягає не лише в збільшенні їхньої кількості, а й у трансформації складу самих атак.

Так, Росія нарощує застосування реактивних ударних БпЛА та паралельно активніше використовує балістичні ракети.

Як підкреслили у коментарі РБК-Україна в Українській раді зброярів, останні тижні показують, якими можуть бути комбіновані атаки, де одночасно застосовуються БпЛА-імітатори, звичайні "Шахеди", реактивні "Герані", крилаті та балістичні ракети. Завдання таких атак полягає у перевантаженні різних ешелонів української ППО та примушенні України витрачати дорожчі засоби перехоплення.

Авіаційний фахівець Анатолій Храпчинський в інтерв'ю для РБК-Україна зазначив, що нещодавно Росія модифікувала навчальну мішень, перетворивши її на економічну крилату ракету, яка може долати сотні кілометрів. Цю новинку було названо "Дань-Т". Однак, масове виробництво цього озброєння наразі стикається з проблемою нестачі двигунів.

За його словами, ключовим завданням Росії було створити велику кількість дешевих засобів ураження на реактивній тязі, здатних перевантажувати українську протиповітряну оборону. Саме з цією метою почалась розробка й модифікація ракет Х-69, Х-59 та подальших зразків.

В цілому, експерти, з якими спілкувалося РБК-Україна, підкреслюють, що енергетичний сектор залишиться однією з основних цілей. Однак, в порівнянні з минулою зимою, російська стратегія стає більш масштабною. В останні тижні спостерігаються систематичні удари по залізничній інфраструктурі, таких як депо, локомотиви та станції, а також зосередження атак на важливих міських та економічних вузлах.

Фото: енергетична мережа (Getty Images)

Найближчими місяцями можна очікувати, що Росія шукатиме слабші та менш захищені елементи енергосистеми. Великі електростанції та частина підстанцій сьогодні краще прикриті ППО й інженерним захистом, тому противник може більше уваги приділяти елементам мережі, які фізично складніше захистити.

Перш за все, мова йде про лінії електропередач високої напруги та інші елементи розподільчої системи. Ураження таких об'єктів може бути не таким вражаючим, як атака на велику електростанцію, проте це призведе до суттєвих труднощів у передачі електроенергії та вимагатиме складних ремонтних робіт.

Експерти Ради зброярів також зазначають, що варто очікувати подальшого розвитку тактики комбінованих атак: кілька хвиль у різний час доби, різні висоти та швидкості польоту, попередня розвідка позицій ППО та концентрація великої кількості засобів на одному напрямку.

Не можна ігнорувати можливість виникнення спеціалізованих засобів, призначених для ураження енергетичних мереж. Проте важливо розрізняти те, що Росія вже використовує, і ті технології, які наразі є лише потенційними напрямками розвитку.

Балістика — це найбільший виклик?

Серед найбільш серйозних викликів сучасної оборони виділяються балістичні й гіперзвукові ракети, зокрема "Іскандер-М" та "Циркон". Проблема полягає в їхній надзвичайній швидкості, траєкторії руху та надзвичайно обмеженому часі, доступному для їх виявлення та перехоплення.

Для ефективної протидії цим загрозам необхідні спеціалізовані системи протиповітряної оборони, зокрема комплекси Patriot з ракетами PAC-3. Наявність лише обмеженої кількості таких систем і перехоплювачів є одним з найбільш вразливих аспектів української ППО.

Зображення: "Іскандер" (Getty Images)

Реактивні "Шахеди" ж - швидкозростаюча проблема: вища швидкість робить їх менш доступними для мобільних вогневих груп і більшості дронів-перехоплювачів, тому боротьба з ними частіше вимагає авіації та зенітних ракет.

На практиці Росія змушує Україну використовувати більш витратні засоби протиповітряної оборони для захисту від дешевих засобів нападу. Поки ця ситуація триває, ймовірно, що використання подібних дронів зросте. Тим часом українська ППО та військово-промисловий комплекс вже реагують на виклики, створюючи швидкісні перехоплювачі.

Керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирило Люков у коментарі РБК-Україна додає, що швидше за все, у майбутньому "Герань-4" буде основним реактивним дроном дальнього ураження у РФ.

При цьому він додав, що "реактивна історія" все-таки значно складніша насамперед з міркувань масштабування, тому що реактивні двигуни не настільки доступні, як ДВЗ. Відповідно, і ціна самих виробів в рази вища.

Обговорюючи нову класифікацію повітряних загроз, фахівці Ради зброярів наголошують на тому, що найбільш ймовірний напрямок вже починає формуватися: зростає використання реактивних ударних безпілотників та різноманітних гібридних технологій, що поєднують в собі дрон і крилату ракету. Ці системи є економічнішими в порівнянні з традиційними крилатими ракетами, проте вони швидші та важчі для перехоплення, ніж стандартні Shahed.

Для Росії це є економічно вигідна стратегія. Замість того, щоб безкінечно розширювати виробництво дорогих ракет Х-101 чи "Калібр", можна зосередитися на створенні значно простіших засобів з реактивними двигунами, які матимуть достатню дальність та бойову частину.

Другий можливий напрямок розвитку - більша автономність і координація БпЛА. Зокрема, використання алгоритмів для розподілу цілей, вибору маршрутів і взаємодії груп безпілотників. Але тут поки варто говорити саме про перспективний напрямок, а не про вже сформовану спроможність масово застосовувати повноцінні автономні "рої".

У коментарі для РБК-Україна Тимофій Юрков, один із засновників компанії Contra-Drone, підкреслив, що основною складністю у протидії "ракетоподібним" дронам є їхня висока швидкість. Це значно обмежує час, доступний для реагування сил перехоплення, а також істотно зменшує період, протягом якого ракета чи дрон знаходяться в зоні дії засобів радіоелектронної боротьби.

Протягом того невеличкого проміжку часу, коли швидка ціль минає станцію перешкод, її навігаційна система не має змоги накопичити суттєву похибку, що могла б призвести до значного відхилення від заданого маршруту або зриву виконання місії.

Ситуація додатково ускладнюється тим, що ворог починає активно впроваджувати 16-канальні завадозахищені CRPA-антени та застосовувати Mesh-зв'язок для взаємодії між засобами ураження.

Ось чому єдиною ефективною реакцією з боку радіоелектронної боротьби (РЕБ) є значне збільшення кількості та щільності відповідних систем на маршрутах підльоту. Лише створення безперервного ешелонованого поля завад забезпечує умови, які гарантують розрив Mesh-мереж і ускладнюють точне наведення на об'єкти інфраструктури.

Чи врятують Patriot'и?

Українські спікери чи не щодня говорять про необхідність надання нових пакетів допомоги з ракетами-перехоплювачами. Так, ця позиція є у чи не найбільшому дефіциті. Але варто зазначити, що ключовим фактором у захисті України від атак РФ є багаторівнева система ППО. Різні види озброєння закривають різні загрози, і замінити один компонент іншим повністю неможливо.

Так, проти балістики критично необхідні Patriot із PAC-3 та SAMP/T, проти масових поршневих "Шахеди" важливу роль відіграють дрони-перехоплювачі, мобільні вогневі групи, авіація та зенітні комплекси. У випадку реактивних "Шахедів" зараз значно зростає роль авіації, паралельно Україні необхідно масштабувати швидкісні дрони-перехоплювачі. Не менш важливими є радари та системи виявлення.

Image: Patriot (Getty Images)

Осіння й зимова негода дещо ускладнює виявлення повітряних цілей, вона б'є насамперед по оптиці: низька хмарність у 100-150 метрів і щільний туман залишають операторам ПЗРК лічені секунди на візуальне захоплення реактивної цілі тепловою головкою до того, як вона знову пірне в хмару.

Для систем радіоелектронної боротьби мороз і погодні негаразди не становлять серйозної загрози – радіохвилі здатні проходити крізь будь-які хмари та тумани, незалежно від їхньої густини. В умовах поганої видимості важливість радіоелектронного захисту лише зростає, зазначає Тимофій Юрков.

Однак зима приносить свої специфічні експлуатаційні виклики: навантаження на електричні системи та генератори значно зростає, поворотні механізми антенних комплексів потребують регулярного обслуговування для запобігання обмерзанню, а важкий вологий сніг викликає додаткові втрати в високочастотних сигналах.

Як зазначив у коментарі РБК-Україна СЕО NAUDI Сергій Гончаров, на жаль, не у повній мірі був зроблений акцент на цій проблематиці захисту неба та роботі ППО на початку року. Про це кажуть і військові, і певні представники державної влади.

Компанії активно працювали над розробкою рішень для досягнення більш швидких цілей, і ініціатива Brave1 також сприяла цьому процесу. Проте, як зазвичай, основною перепоною виявилися фінансові ресурси.

Таким чином, ключове завдання полягає в тому, щоб усі рівні ППО були забезпечені достатньою кількістю засобів і працювали як одна система. Найбільш проблемним сегментом сьогодні залишається протибалістична оборона.

Питання та відповіді (Часто задавані питання):

Які засоби озброєння використовуватиме Росія для атак на Україну в осінній та зимовий періоди?

- Окрім уже відомих "Кинджалів", "Іскандерів" та "Гераней", Росія розширює арсенал: крилаті ракети "Бандероль" у новій модифікації, балістичні "Іскандер-М", "Циркони" та "Онікси-М", північнокорейські KN-23, а також дешева крилата ракета "Дань-Т", перероблена з навчальної мішені. Головна зміна - не кількість, а склад атак: зростає частка реактивних ударних БпЛА, а також частіше застосовуються балістичні ракети.

- Чому балістичні ракети вважають найскладнішою загрозою?

- Через швидкість, траєкторію польоту та дуже короткий час, який залишається на виявлення і перехоплення. Для боротьби з ними потрібні спеціалізовані комплекси - насамперед Patriot з ракетами PAC-3, а обмежена кількість таких систем і перехоплювачів залишається одним із найбільш вразливих місць української ППО.

Які загрози несуть реактивні "Шахеди"?

Вони суттєво перевершують звичайні поршневі дрони за швидкістю, що робить їх менш доступними для мобільних вогневих підрозділів та більшості дронів-перехоплювачів. Для протидії таким апаратам часто необхідні повітряні сили та зенітні ракети. Таким чином, Росія змушує Україну використовувати дорожчі засоби протиповітряної оборони для боротьби з дешевшими засобами нападу.

Які вимоги має українська протиповітряна оборона для успішного виконання своїх завдань?

Багаторівнева оборонна система: Patriot з PAC-3 та SAMP/T для протидії балістичним загрозам, дрони-перехоплювачі, мобільні вогневі групи, авіаційна підтримка та зенітні комплекси проти поршневих "Шахедів", а також вдосконалення швидкісних перехоплювачів для боротьби з реактивними дронами. Важливу роль відіграють радари, системи виявлення та автоматизоване управління - без своєчасного виявлення цілі навіть найкращі засоби перехоплення не зможуть проявити свою ефективність у повному обсязі.