Як тютюнова галузь трансформувала точки роздрібного продажу в ефективний маркетинговий інструмент.

Діти, які бачать тютюн у місцях торгівлі, на 64% мають вищий ризик стати залежними. Втім тютюновій індустрії саме це і треба, адже діти -- це потенційні довготривалі споживачі, а отже й прибутки

Уявити собі похід до супермаркету, крамниці, кіоску чи автозаправної станції без помітної стіни з сигаретами практично неможливо. Яскраво освітлені та виставлені на показ тютюнові вироби створені спеціально для того, щоб привернути увагу кожного відвідувача.

Після запровадження законодавчих обмежень на рекламу та просування тютюнових товарів, індустрія тютюну швидко адаптувала свої маркетингові стратегії, перетворивши торгові точки на основну арену для активного просування. Сьогодні традиційні рекламні банери замінили так звані "потужні стіни" (Power Walls) – яскраві вітрини та брендовані касові зони, які презентують тютюнові продукти, а також рекламні екрани.

Законодавчі норми забороняють рекламу тютюнових виробів, а також використання кольорових вставок, підсвічувань чи візуальних акцентів у місцях продажу. Проте, незважаючи на ці обмеження, тютюнова індустрія активно впроваджує подібні елементи для залучення нових клієнтів та утримання існуючих споживачів, які вже мають залежність від нікотину.

Як пункти реалізації тютюнових виробів і продуктів з нікотином впливають на повсякденне життя українців.

Згідно з інформацією Державної податкової служби, станом на червень 2026 року в Україні налічується більше 65 тисяч місць, де здійснюється продаж тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.

* 64 897 дозволів на роздрібний продаж тютюнової продукції.

* 560 дозволів на роздрібний продаж рідин для електронних сигарет.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом демографії та проблем якості життя НАН України, на липень 2026 року постійне населення в контрольованих Україні територіях налічує приблизно 29 мільйонів осіб. В умовах такої чисельності населення 65 тисяч місць для продажу тютюнових і нікотинових виробів забезпечують 2,24 точки на тисячу жителів, враховуючи немовлят та дітей.

У порівнянні з 2022 роком кількість ліцензій суттєво не змінилася, проте кількість точок продажу на 1 000 осіб зросла на майже 10%.

Згідно з оцінками Міністерства соціальної політики, на територіях, контрольованих урядом України, в даний час проживає від 22 до 25 мільйонів осіб. Це призводить до збільшення пропорції: на кожні 1 000 мешканців припадає від 2,6 до 3 точок продажу тютюнових виробів та нікотинових продуктів.

Завдяки великій кількості точок продажу тютюнових та нікотинових виробів, тютюнова індустрія забезпечує свою присутність практично в кожному куточку, де може опинитися дитина чи підліток.

Максимальна кількість ліцензій була видана в найбільших регіонах України: Львівська область отримала 5865 ліцензій, Дніпропетровська — 5882, Київська — 5510, Одеська — 4404, Харківська — 3659, а також у столиці було видано 4453 ліцензії.

Схожа картина спостерігається і щодо доступності та реклами алкогольних напоїв. На сьогодні в Україні видано приблизно 87 тисяч ліцензій на роздрібну продаж алкоголю, що в розрахунку на кількість населення становить приблизно 3 ліцензії на 1000 осіб. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує регулювати кількість, щільність і розташування торгових точок, що реалізують алкоголь, з метою зменшення його споживання.

Що кажуть дослідження

Глобальні наукові дослідження свідчать, що наявність великої кількості точок продажу тютюнових та нікотинових продуктів і їх приваблива викладка не лише забезпечують легкий доступ, а й становлять потужний маркетинговий вплив на покупців.

Однак важливо усвідомлювати, що споживачами є всі особи, яким пропонують придбати тютюнові та нікотинові продукти, незалежно від того, чи здійснюють вони покупку. Підвищена концентрація торгових точок безпосередньо пов'язана зі збільшенням рівня куріння серед дорослого населення і підлітків, знижує ймовірність подолання нікотинової залежності та може спровокувати рецидиви у тих, хто вже відмовився від куріння.

Основною цільовою аудиторією рекламних кампаній тютюнової промисловості залишаються підлітки. За інформацією Американської академії педіатрії, діти, які бачать сигарети на полицях магазинів, на 64 % частіше починають курити у порівнянні з тими, хто живе в районах, де продаж тютюнових виробів у торгових точках заборонений.

Крім того, викладка тютюнових виробів є перешкодою у відмові від нікотинової залежності для дорослих: 38% дорослих курців, які намагаються кинути курити, зазначають, що наявність тютюнових виробів у вітринах магазинів викликає імпульсивне бажання до вживання тютюну.

Тютюнова індустрія активно застосовує агресивну рекламну стратегію для просування тютюну та нікотину з метою підвищення своїх доходів. Дослідження показують, що розміщення продукції в торгових точках може збільшити загальний обсяг продажів тютюнових виробів на 12-28%.

Відповіддю на цей виклик стало впровадження нових заходів у Нідерландах, де уряд вирішив системно обмежити продаж тютюнових виробів. З 1 січня 2024 року в країні було повністю заборонено продаж тютюну в супермаркетах, що призвело до закриття близько 40% усіх торгових точок, які займалися його реалізацією. Цей крок сприяв зменшенню числа курців на 23 тисячі осіб, що становить приблизно 1% від загальної кількості курців за всього лише один рік.

Урядова стратегія на період до 2030-2032 років передбачає повну заборону продажу тютюнових виробів на автозаправних станціях і в невеликих магазинах, дозволяючи їх реалізацію лише в спеціалізованих торгових точках.

Ще одним переконливим прикладом є Угорщина, де внаслідок проведеної реформи кількість точок продажу тютюну зменшилася до 0,6 на 1 000 осіб. Інші країни також застосовують подібні підходи: у Фінляндії цей показник складає лише 1 точку продажу на 1 000 жителів, тоді як в Австралії він дорівнює 1,2 на 1 000 осіб.

Рішення для України

Агресивна реклама тютюну та нікотину в торгових точках залишається одним із головних факторів, які спонукають дітей і молодь до формування нікотинової залежності. Згідно з даними ВООЗ, кожна друга дитина в Україні піддається впливу реклами тютюнових виробів безпосередньо в місцях їх продажу. Для молоді віком від 18 до 29 років викладка тютюнових і нікотинових товарів у магазинах є основним способом просування цих продуктів. Водночас, 81% населення виступає за заборону викладки тютюнових та нікотинових виробів у торгових точках.

Враховуючи наведене, для України надзвичайно важливо реалізувати статтю 13 Рамкової конвенції ВООЗ щодо контролю над тютюном. Ця стаття містить керівні принципи, які зобов'язують "повністю заборонити будь-які зображення та видимість тютюнових виробів у точках продажу", оскільки це розглядається як "реклама та стимулювання продажу". Цей підхід вже продемонстрував свою ефективність і застосовується в 59 країнах світу.

Для вирішення цієї проблеми в Україні створено євроінтеграційний законопроєкт №12091, який, зокрема, містить положення про абсолютну заборону розміщення тютюнових та нікотинових виробів у торгівельних точках.

Заборона викладки тютюнових виробів звільнить вулиці українських міст від навʼязливої реклами тютюну та нікотину від дому до школи. Це доведений інструмент для остаточної ліквідації агресивного маркетингу тютюнової індустрії, який знизить загрозу залучення дітей до вживання тютюну і нікотину та захищає від рецидивів тих, хто вже подолав або намагається подолати нікотинову залежність.

Щорічно в Україні близько 100 тисяч осіб втрачають життя через хвороби, викликані тютюновою залежністю, що завдає державі збитків у розмірі приблизно 3,2% від валового внутрішнього продукту. У контексті демографічної кризи ефективне впровадження антитютюнових ініціатив може знизити навантаження на систему охорони здоров'я, запобігти ранній смертності та позитивно вплинути на соціально-економічний розвиток країни.

Співавторка: Юлія Мануйлова, консультантка з юридичних питань ГО "Життя"