"Безперечно, українська енергетика не зможе витримати це навіки. Однак критично важливо вистояти до весняного періоду", - зазначив експерт Володимир Омельченко.

Енергетичний спеціаліст Володимир Омельченко поділився з УНІАН своїми думками щодо наслідків нещодавніх російських атак. Він також обговорив, в яких регіонах ситуація є найскладнішою, чи доцільно киянам думати про евакуацію, а також коли Україні вдасться вийти з суворих графіків відключень електроенергії.

У ніч на 20 січня Російська Федерація вчергове масовано атакувала Україну, націлившись передусім на енергетичну інфраструктуру. Внаслідок нічної атаки ворог частково залишив без світла Київ та шість областей України. Тисячі будинків у столиці лишилися без опалення, світла і води.

Головне управління розвідки повідомило, що Кремль розглядає можливості для атак на електропідстанції, які відповідають за постачання електроенергії українським атомним електростанціям (АЕС). Цю інформацію згодом підтвердив президент України Володимир Зеленський.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова та експерт у сфері енергетики, в інтерв'ю для УНІАН поділився своїми думками щодо критичного стану енергозабезпечення столиці України. Він обговорив, як довго можуть тривати жорсткі відключення електроенергії та опалення у Києві та інших регіонах, а також оцінив, скільки ще ракетних атак здатна витримати українська енергетична інфраструктура.

Сьогодні Росія знову провела масштабний ракетний обстріл енергетичної інфраструктури України. Які наслідки цієї агресії?

На цей момент у Києві відключено від теплопостачання понад три тисячі житлових будинків. Однак це не свідчить про те, що тепло більше не буде подаватися. Ймовірно, ці відключення мають превентивний характер, і як тільки ситуація з енергозабезпеченням стабілізується, тепло знову почнуть постачати, вірогідно, для 90% будинків.

Знову зазнали атак київські теплоелектростанції та інші енергетичні інфраструктури. Обстріли також торкнулися Дніпра, Одеси, Харкова, Сумської та Чернігівської областей. Загалом, ситуація є напруженою.

Які саме об'єкти зазнали найбільших ушкоджень?

В Києві вчергове постраждали ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. За попередніми оцінками, наслідки, на мій погляд, менші, ніж за попередніх атак.

Відбулися атаки на підстанції, які відповідають за передачу електроенергії з атомних електростанцій. Через ушкодження в системі видачі, деякі енергоблоки АЕС були змушені перейти на режим обмеженої потужності. Як наслідок, графіки відключень електрики значно зросли. Це торкнулося не лише Києва, а й Івано-Франківська та інших областей України.

Немає інформації про ступінь пошкоджень підстанцій з видачі потужності АЕС. Мабуть, це інформація секретна. Але це факт, що на сьогодні у нас великий дефіцит потужності - більше 40% від потреб споживачів.

У нас також існують обмеження в мережі. Ці труднощі можуть виявитися досить серйозними протягом найближчих кількох днів.

Як довго кияни можуть залишатися без світла й тепла в умовах морозів?

Необхідно з’ясувати, які саме елементи постраждали, які методи відновлення можуть бути застосовані та в якому стані перебувають житлові будівлі. Проте повне відновлення ТЕЦ-5, наприклад, не буде можливим до завершення поточного опалювального сезону. Можливе лише часткове відновлення, яке стосується Голосіївського та Печерського районів, а також Теремків.

Ситуація складна, але це ж було передбачувано, що росіяни будуть наносити удари в мороз насамперед по системі теплозабезпечення.

Протягом останніх кількох днів представники влади безперервно наголошували на загрозі атак з боку Росії на ключові підстанції атомних електростанцій. І, зрештою, це сталося. Які можуть бути наслідки таких дій, і в чому полягає реальна небезпека?

Росія неодноразово завдавала ударів по подібним об'єктам, починаючи з листопада 2022 року, хоча про це чомусь не повідомлялося. Можливо, це робили, щоб уникнути паніки. Російські війська регулярно атакують підстанції, що відповідають за розподіл енергії атомних електростанцій.

Яку тактику обстрілів української енергетики наразі обрала Росія? Які об'єкти представляють для них найвищий інтерес?

Спочатку їхнім планом було досягти до нового року розділення української енергетичної системи щонайменше на три частини: Лівобережну, Правобережну та Одеський регіон. Однак, їм це не вдалося. Очевидно, що й надалі вони не досягнуть цієї мети. В якості виправдання для своїх атак було використано інсценовану атаку українських дронів на резиденцію у Валдаї. Цей фейковий наліт був організований Путіним, щоб виправдати масштабну кампанію обстрілів критично важливої інфраструктури в Києві, Дніпрі та інших містах.

Насамперед концентрують удари по Києву, тому що це центр прийняття рішень. У них надія на те, що люди не витримають, почнуть просити владу капітулювати і піти на російські умови. Хочуть посіяти паніку, хаос, соціальне напруження. Тому насамперед б'ють по найбільш чутливим місцям Києва. Це системи теплозабезпечення в морозну погоду, які важко захистити. Це критична інфраструктура взимку для мільйонів людей. Навколо Києва є енергетичне кільце. В основному, це 330 кіловольт лінії напруги проходять. Вони наносять удари по підстанціям для того, щоб залишити Київ без внутрішнього енергозабезпечення і без зовнішнього.

Чи вистачає нам обладнання для ремонтів пошкоджених об'єктів? Яке обладнання є найкритичнішим і чого бракує найбільше?

Ця інформація є конфіденційною. У нашому розпорядженні залишилося певне обладнання для критично важливих об'єктів, але частина ресурсів уже вичерпана. Уряд активно працює над отриманням та придбанням всього необхідного.

Проте, після знищення ТЕЦ-5, відновлення в цьому місці може виявитися складним, оскільки навіть наявність обладнання не гарантує швидкого ремонту через серйозні пошкодження.

В яких областях України сьогодні спостерігаються найбільші труднощі та які причини цьому? Яка загальна картина з електропостачанням по всій країні?

Найскладніша обстановка спостерігається в Києві, оскільки саме тут найбільше житлових будинків залишилися без опалення. До того ж, відбуваються часті аварійні відключення. Чому ситуація така критична? Адже це столиця, яка зазнає найбільше обстрілів.

Ситуація в прифронтових районах залишається вкрай напруженою: Харків, Дніпро, Полтавщина та Запоріжжя відчувають на собі наслідки конфлікту. Особливо важка обстановка спостерігається в Херсоні, де було знищено теплові електростанції, що призвело до серйозних проблем з енергопостачанням.

На заході України справи значно кращі.

Який обсяг генерації потрібно для покриття потреб української енергосистеми?

Президент зазначив, що наша потреба в електроенергії становить 18 ГВт, а наразі ми маємо лише 11 ГВт. Отже, у нас спостерігається дефіцит у 7 ГВт. Ми, можливо, зможемо імпортувати деяку частину, але все ж таки потужностей в енергосистемі катастрофічно не вистачає через її руйнування.

Чи вважаєте ви, що ця зима стала найскладнішою для столиці за весь період незалежності? Які причини цього, на вашу думку?

Можливо, так і є. Проте я не впевнений, чи насправді за всі роки незалежності це було так, адже 90-ті також принесли чимало труднощів. Особливо важкими були 1992-1993 роки. Хоча в енергетичній сфері ситуація була кращою, людям бракувало коштів на життя та харчування.

На мою думку, нинішню ситуацію можна порівняти з тим, що відбувалося в 1992-1993 роках. Можливо, сьогоднішні труднощі є навіть більшими для людей.

Як ви вважаєте, чи адекватно Київ підготувався до цієї непростої зими? Які ще заходи, на вашу думку, варто було б вжити?

Вважаю, що цього явно недостатньо. Але це не лише проблема Київської адміністрації. Зараз багато хто намагається покласти всю провину на міську адміністрацію та мера. Вони реалізували проєкти з будівництва приблизно 50 МВт генераційних потужностей, а зараз триває добудова, що має додати ще близько 100 МВт. Можливо, вони могли б збудувати більше.

Київ - це місто, яке є домівкою для безлічі державних організацій та установ. Серед них можна виділити держкомпанії, такі як "Укрнафта", "Укртранснафта", "Енергоатом", "Укрзалізниця" та "Укргазвидобування", а також центральний офіс "Нафтогазу". Усі ці компанії мають значні фінансові ресурси. Чому ж вони не інвестували у розвиток когенераційних потужностей?

У яких ситуаціях жителям Києва або інших міст слід серйозно подумати про можливість тимчасового виїзду чи евакуації?

Людям, які мають фінансові можливості та житло в інших містах, а також проживають в будинках без опалення протягом 3-4 днів і більше, де температура в приміщеннях опускається нижче 8 градусів Цельсія, безумовно, варто розглянути можливість переїзду.

Проте існують особи, які не мають можливості здійснити евакуацію. Я маю на увазі житлові будинки, які залишилися без опалення і не мають шансів на відновлення. Це люди похилого віку, особи з інвалідністю, матері з дітьми та малозабезпечені сім’ї. Необхідно визначити ці будівлі та людей, які в них проживають. Київська адміністрація, ДСНС та відповідні державні органи повинні виділити фінансові ресурси для переведення таких вразливих категорій. Але мова йде не про масову евакуацію всього Києва, а про цілеспрямоване тимчасове переміщення певної кількості осіб, які потребують допомоги.

Враховуючи сучасну ситуацію з обстрілами, як довго ще зможе витримувати українська енергетична система?

Вічно вона не може триматися, це зрозуміло. Але важливо протриматися до весни. Там вже буде легше, оскільки буде тепліше і запрацюють сонячні панелі. У нас багато сонячних електростанцій - близько 9 ГВт. У нас є імпорт електричної енергії, атомні станції. Тобто на якомусь мінімально необхідному рівні для життєзабезпечення критичної інфраструктури вона ще може протриматися певний час. Але це залежить від дуже багатьох чинників.

Коли Україні вдасться позбутися суворих режимів відключення електроенергії?

Можливо, з початку лютого, після святкування Дня Бабака (2 лютого 2026 року - УНІАН), стане легше. Суттєві покращення в ситуації можуть відбутися приблизно на початку березня.

Що, на вашу думку, можна і потрібно зробити вже зараз, аби зменшити навантаження на систему та покращити ситуацію для споживачів?

Перш за все, необхідно усунути бар'єри на ринку імпорту електричної енергії. Для цього слід привести прайс-кепи, які наразі встановлені НКРЕКП, у відповідність до вимог Європейського Союзу. Це надзвичайно важливо, оскільки без цього імпорт електричної енергії стане економічно невигідним. Наразі ми використовуємо приблизно половину від можливого обсягу імпортних постачань, тоді як необхідно максимально задіяти весь потенціал, що становить 2,5 ГВт — еквівалентно потужності двох атомних реакторів. Це значний обсяг. На сьогодні ми імпортуємо в середньому близько 50%.