Усі жителі Херсона мають електропостачання, подібно до одного з супермаркетів у Києві, зазначив Олександр Прокудін, голова ОВА.
Херсонська область разом з обласним центром щоденно потерпають від десятків обстрілів. Росіяни гатять по Херсону і області з усього, чим дістають - артилерією, КАБами, дронами. Особливо дістається від дронів - окупанти періодично влаштовують справжнє полювання на місцевих жителів, пускаючи проти них FPV.
Нещодавно російські військові вдарили по Херсонській ТЕЦ. З тих під голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін закликає місцевих евакуюватися, попереджуючи - зима буде важкою. Як змінилася ситуація і Херсоні і області, чому не всі хочуть виїжджати і до чого готуватись тим, хто лишається - в інтерв'ю РБК-Україна розповів Олександр Прокудін.
- Після ударів по Херсонській ТЕЦ ви закликали жителів евакуюватися за можливості. Наскільки погіршилася ситуація в місті?
- За останній місяць ситуація дуже погіршилася. Вважаю, що з дорослими людьми варто говорити чесно.
І я не закликав це зробити евакуацію, коли стане гаряче і коли буде Херсон виживати без тепла, без світла і без всього, а зараз і не для того, щоб посіяти паніку чи налякати, чи перекласти відповідальність, а для того, щоб завчасно попередити людей, підготуватися і разом зробити все можливе, щоб мінімізувати наслідки.
Наразі, у зв'язку з посиленням обстрілів, неможливо очікувати, що ТЕЦ та інші важливі об'єкти інфраструктури зможуть функціонувати в звичному режимі, забезпечуючи теплом та електрикою. Херсон може залишитися без електропостачання на тривалий період. Ми звісно працюємо над відновленням, шукаємо альтернативні рішення для забезпечення тепла та електрики.
Проте в цій ситуації позиція є однозначною: матеріальні речі чи будівлі можна відновити, але людське життя не повернути. Тому заклик до евакуації не є проявом паніки, а свідченням відповідальності.
- Бо ми маємо розуміння, що зима для Херсона може бути максимально важкою.
Звісно. Це було справді нелегко.
В цілому, як ви оцінюєте, скільки осіб наразі перебуває в Херсоні, і яка частка з них опиняється в найбільш небезпечній зоні?
- Приблизно 20% від до повномасштабного вторгнення. Кількість була приблизно 300 000, зараз 60 000. І хочу сказати, що, напевно, немає сьогодні найнебезпечніших місць. Вся зона, де перебуває Херсон, є небезпечною, і навіть ті райони, які два місяці тому можна було назвати більш-менш безпечними. Зараз це червона зона, де більше у нас поранених і вбитих людей.
- А чи є план на випадок, якщо зима стане дуже важкою для Херсона - альтернативне опалення, генератори і так далі? Чи цим можна взагалі забезпечити зараз Херсон?
- Звичайно, план є. Ми готуємося до тривалих перебоїв. Перш за все працюємо над тим, щоб критична інфраструктура могла функціонувати навіть у таких складних ситуаціях. Це лікарні, насосні станції, пункти життєзабезпечення, інші важливі об'єкти. На всіх цих об'єктах передбачені резервні джерела живлення.
Зараз, у теплу пору, ми активно працюємо над створенням альтернативних варіантів постачання тепла та енергії. Крім того, ми підготували пункти незламності, які забезпечать людей основними послугами в разі тривалих відключень: можливістю зігрітися, зарядити мобільний телефон, отримати зв’язок та необхідну допомогу.
Зображення: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)
На даний момент функціонує 152 стаціонарних пункти, а 47 мають можливість оперативно активуватися в разі виникнення додаткової потреби. Додатково, у нас є приблизно 400 укриттів різного рівня захисту, включаючи як більш захищені, так і первинні, які також обладнані всіма необхідними засобами.
Протягом років нашої війни ми здобули досвід у наданні допомоги людям, які залишилися без тепла та електрики. Це включає газові обігрівачі, плитки для приготування їжі та інші необхідні предмети, такі як спальні мішки та багато іншого. Наразі вже заплановано постачання цих важливих речей.
Весь рік працювали з міжнародними партнерами, з установами, які можуть нам допомогти, типу Нафтогазу, щодо отримання цих речей. Ну і плюс паливні матеріали для теплозабезпечення приватних домівок. Також ми підготовлені до цього.
- А як загалом зараз можна описати життя в Херсоні? Тобто я розумію, що під постійними обстрілами, під цим безкінечним російським дроновим терором і ще з таким розумінням, як херсонці будуть проходити холоди, атмосфера не дуже. Чи все-таки люди більш-менш позитивний якийсь настрій зберігають?
Позитивний настрій, здається, зник кілька років тому, починаючи з 2024 року, коли розпочався дроновий терор. Зараз удари завдаються різними засобами: щодня використовують реактивні шахеди та КАБи. Як можна оцінювати життя в умовах шести тисяч дронових атак на тиждень? Сумніваюся, що комусь вдається зберегти позитивний настрій чи мати реалістично оптимістичні уявлення про майбутнє.
Я взагалі по військовій ситуації і по наближенню зими бачу тільки погіршення, тому тільки реалізм і допомога людям.
Що ви маєте на увазі, коли говорите про погіршення військової ситуації?
Якщо порівнювати, наприклад, початок року, коли фіксувалося приблизно 2,5 тисячі атак на тиждень, то зараз цей показник зріс до 6 тисяч. Це означає, що кількість атак збільшилася в 2,5 рази. Крім того, якщо взяти до уваги перше півріччя, то було використано близько 100 КАБів, тоді як лише за останній місяць їхня кількість досягла 200, зокрема, по Херсону. Це також стосується реактивних шахедів, які раніше не спостерігалися. Вони регулярно завдають ударів по нашим критично важливим об'єктам щоночі. Ситуація продовжує погіршуватися, і це пов'язано в першу чергу з атаками російських сил на Херсон.
Нещодавно ми всі стали свідками відео, на якому чоловік продає овочі, і раптом за ним з'являється дрон. Це мене особисто вразило і викликало сильні емоції, як і багатьох інших.
Вчора сталася подія, яка викликала обурення: в Telegram-каналах з’явилося відео, де дрон переслідує людину, і, на жаль, ця людина загинула. Це був працівник водоканалу, який намагався сховатися, одягнений у джинсові шорти. Ясно, що він був цивільним, і дрон націлився на нього, поки не завдав удару. Ця молода людина працювала, щоб забезпечити водою літніх людей, які залишилися в одному з районів міста, вмикаючи насоси. Він загинув, повертаючись з роботи. І подібні випадки трапляються щодня.
Людина їде на велосипеді, пересувається на візку, мати з двома дітьми перебігає вулицю, людина стоїть на зупинці - вони в усе це влучають. Маршрутки - це взагалі біль, це велика кількість автобусів, де гинуть люди і отримують поранення.
Останній факт - це дев'ять постраждалих: чотири відразу загинули, п'ять вижили завдяки водію автобуса, який не зупинився і довіз усіх людей до лікарні. Дві людини вижили саме завдяки мужності, яку він проявив.
- В цьому ж немає ніякої військової вигоди. Це просто якесь сафарі. Навіщо це робиться? Залякати чи тероризувати? Яка ціль?
Це тиск на населення з метою їхньої евакуації, щоб окупація цих територій стала простішою. Адже без людей, без електрики, без функціонуючих військових засобів і комунікацій, їм буде значно легше реалізувати свої плани. Водночас, вони поширюють пропаганду, стверджуючи, що життя під російською владою було комфортним, а українці, які прийшли до Херсона, лише все зруйнували.
- Але хто дронами б'є?
- Звичайно, вони.
Зображення: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)
Після нападів на працівників комунальних служб, чи були введені нові правила їхньої роботи? Чи розглядається можливість налагодження діалогу з ними для посилення заходів безпеки, щоб полегшити їхню діяльність? Я усвідомлюю, що в умовах Херсона це може бути вкрай складно, але, можливо, існують якісь рішення для покращення цієї ситуації.
Ось деяка статистична інформація: внаслідок збройної агресії Росії загинуло 38 осіб, серед яких одна дитина. Поранення отримали 490 людей, включаючи 12 дітей. Що стосується атак дронів, то в серпні в результаті російських дронових ударів загинуло 30 осіб, з них одна дитина, а 393 людини, серед яких 12 дітей, отримали травми.
Сьогодні наші комунальні служби, медицина і всі інші працюють у надзвичайно важких умовах. По одній лікарні кожен день прилітає. Немає дня без цього, там є поранені медичні працівники і персонал.
Отже, ми невпинно коригуємо діяльність цих служб відповідно до умов війни, підвищуючи їхню безпеку. Це охоплює не лише засоби особистого захисту (такі як бронежилети та шоломи), але й технології для виявлення російських безпілотників, а також забезпечення військового прикриття під час виконання найбільш ризикованих завдань.
Сьогодні ситуація така, що працівники водоканалу, енергетики та газовики не можуть виїхати без охорони з боку військових. Навіть в умовах нинішньої реальності самі спеціалісти водоканалу організовують свою безпеку: вони займаються ремонтом, формують групи з охорони, озброюються гвинтівками та ведуть боротьбу з дронами. Після кожного трагічного інциденту ми переглядаємо наші робочі процедури.
У найбільш ризикованих зонах фахівці повинні залишатися на місці лише на час, необхідний для виконання конкретних завдань. Ситуація постійно напружена. Ми спостерігаємо на детекторах, як вони ховаються, відступають, а потім знову повертаються до роботи. У сучасних умовах ми не можемо забезпечити нашим співробітникам повний захист, оскільки загрози надходять не лише від дронів, але й від артилерії, а також високолетючі дрони здійснюють непередбачувані скиди.
Це пошук людей. Хоча бронежилет, каска чи детектор не можуть забезпечити повну безпеку від удару, ми адаптуємося і прагнемо оснастити себе системами радіоелектронної боротьби.
Я усвідомлюю, що військові хочуть ліквідувати якомога більше дронів, проте, зважаючи на близькість ворога, це стає складним завданням. Чи ведуться якісь обговорення або розробляються плани з військовими щодо вдосконалення роботи протиповітряної оборони в місті, щоб дрони не наражали цивільних на небезпеку?
Ця комунікація триває з самого початку і є безперервною: ранок розпочинається з неї, а вечір завершується співпрацею з військовими. Якщо розглянути та проаналізувати всі населені пункти вздовж кордону нашої країни в усіх регіонах, то можна відзначити, що в Херсонській області й самому Херсоні була створена одна з найефективніших систем протидії безпілотникам в Україні. Це результат роботи військових експертів. Тут застосовується комплексний підхід, що включає радіоелектронну боротьбу, мобільні вогневі групи, а також фізичний захист об'єктів і маршрутів.
Зараз понад 260 км маршрутів обладнані антидроновими сітками для логістики. Ми тестували ці сітки, проводили експерименти, для прикладу, наші жінки клали в морозильники, а через два тижні діставали і рвали, перевіряючи, що вони витримають взимку. Завдяки цій системі в середньому наші військові знищують близько 93-96% російських дронів щотижня, які ворог запускає по громадам. Минулого тижня з 5700 дронів військові знищили 5300.
Проте ворог змінює свою стратегію, і ми завжди знаходимося в стані адаптації. Вони атакують з різних напрямків, використовують більше дронів з оптоволокном і підвищують інтенсивність атак — замість одного або двох дронів запускають по десять. Це пов'язано з тим, що системи радіоелектронної боротьби здатні виявляти лише кілька одиниць, тоді як інші проходять непоміченими. Ситуація настільки складна, що можна написати цілу книгу; нам постійно потрібні нові технології та інноваційні засоби для виявлення загроз. Ми адаптуємося і підлаштовуємося до нових умов.
Насправді, жодна парасолька не може похвалитися бездоганною роботою, навіть у високотехнологічних країнах. На інших ділянках фронту ефективність виявляється на 15% нижчою.
Зараз ми спостерігаємо за розвитком роботизованих систем, які здатні автономно пересуватися та знищувати дрони на НРК (оператор знаходиться в безпечному місці і просто натискає кнопку). Це також включає дрони-перехоплювачі та заходи проти оптоволоконних технологій. Наша ефективність значно зросла. Все, що проникає і створює загрози, становить невелику частку від того, що було нейтралізовано.
Проте мій чат переповнений повідомленнями про появу дронів. Ми, звісно, інформуємо людей через наш Telegram-канал, де вони можуть дізнатися, в якій частині міста і на якій вулиці спостерігається дрон, і знайти безпечне місце. Однак навіть це не забезпечує бажаного результату, і щодня ми стикаємося з жертвами.
- Через ці дронові атаки та обстріли артилерією, чи є райони в місті, в яких ви рекомендуєте людям не перебувати або довго не ходити?
У всіх куточках міста раджу уникати перебування на вулиці та прогулянок.
- А щодо евакуації, чи вона є й чи люди виїжджають?
Вона завжди була присутня. Евакуаційні заходи з 2023 року тривають з моменту мого призначення. Наразі ми вже евакуювали близько 53 тисяч осіб, серед яких 7 тисяч дітей і 600 людей з обмеженими можливостями. Лише за минулий тиждень вдалося вивезти близько 250 осіб, і цей процес продовжується.
Зони обов'язкової евакуації, в першу чергу, розширюються для сімей з дітьми. Наша основна увага зосереджена на дітях. Примусова евакуація дорослих не проводиться. Головне завдання — захистити дітей, тому ми їх вивозимо. Наразі в зонах обов'язкової евакуації залишилося приблизно 100 дітей, і триває процес їхньої евакуації.
Зображення: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)
- Тобто дітей взагалі не має залишитись у Херсоні наразі, я правильно розумію?
На даний момент Херсон не є територією, де оголошена обов'язкова примусова евакуація. У місті наразі проживає близько 4800 дітей, а в регіоні – приблизно 10 600. У разі введення обов'язкової евакуації в Херсоні, ми будемо змушені співпрацювати з усіма відповідними структурами для організації евакуації всіх мешканців.
Зараз ситуація з тепло- та енергопостачанням критична, але не нульова. Ми просимо і пропонуємо батькам з дітьми здійснити евакуацію, пропонуємо їм місця для виїзду в інші регіони.
Які можуть бути підстави для відмови, якщо люди вирішують відмовитися? Які найпоширеніші аргументи вони використовують?
"Це моє місце, чому я маю залишити його? Тут все можуть забрати." Вони просто тримаються за свої стіни, я вам скажу. "Хто нас чекає, в якій частині країни, чому мені оплачувати оренду?" Багато запитань: "Як я зможу там жити?" Це ті причини. Люди не шукають варіанти та шляхи вирішення, а лише виправдання.
Минулого тижня приїжджаю біля під'їзду в Херсоні, а там сидить компанія. Розказую, а мені такі причини. Сидить молода людина, 40 років, з пивом, нічого не хоче робити, хоче залишатися в Херсоні. Я пропоную роботу: "Давайте, ми вас забезпечуємо, у вас діти, ви їдете, будете працювати в комунальній чи іншій установі".
Але є такий контингент, який нічого не хоче, хоче отримувати гуманітарку і не задумується про майбутнє своїх дітей. Є й такі.
Щодо розміщення осіб, які потребують евакуації: куди саме вони будуть направлені, і які умови ви створюєте для їхнього комфортного перебування? Наскільки це реально здійснити в умовах, що склалися на сьогодні?
Велику кількість людей було евакуйовано, і ми активно працюємо над цим процесом. Евакуація здійснюється за допомогою залізниць та автомобільного транспорту. Всі регіони країни готові прийняти наших громадян. Умови в кожному з них можуть відрізнятися, але ми також отримуємо фінансову підтримку від міжнародних партнерів. У нас функціонує транзитний центр, який займається розподілом евакуйованих, надаючи інформацію про їхні маршрути з використанням картинок, відео та інших матеріалів.
Більшість людей залишаються в межах області: Миколаїв, Кривий Ріг, Одеса, Кропивницький. Також чимало людей обирають Хмельницький, Тернопіль, Черкаси та Вінницю. Проте ми пропонуємо можливості в усіх регіонах. Кожна область готова прийняти і надати житло. Ми прагнемо покращити умови, і активно працюємо над цим.
Ми відкрили спеціалізовані хаби в регіонах, які орієнтовані на потреби мешканців Херсона. Люди можуть звертатися туди за допомогою. Наші співробітники працюють з дітьми, допомагають у пошуку роботи та надають різноманітні соціальні послуги, зокрема для людей похилого віку. Серед цих послуг – відшкодування витрат та інші підтримуючі програми.
Отже, чи існує можливість виїхати і на деякий час оселитися в пансіонаті або санаторії?
- Совершенно верно.
- Щодо навчального року. Більшість шкіл у Херсоні зруйновані або пошкоджені. Що таке навчальний рік для херсонських дітей?
На даний момент ми не маємо жодного навчального закладу, який залишився б неушкодженим або не був би повністю зруйнований. Це важливо усвідомлювати. Однак, дистанційно функціонують 162 загальноосвітні школи та 6 їхніх філій, а також 66 дитячих садків. В онлайн-режимі навчаються близько 44 тисяч учнів та 4 тисячі вихованців дошкільних закладів.
З 1 вересня у Херсонській області, на відстані понад 40 км від лінії зіткнення, розпочали навчання 8 освітніх установ у змішаному форматі. У цих закладах заняття проходять виключно в укриттях. Крім того, дві школи були переміщені до Кривого Рогу, де навчається багато наших дітей. Завдяки зусиллям місцевої влади Кривого Рогу, були надані приміщення, проведено ремонти, і тепер там є комфортне укриття. Також за парти повернулися учні з Берислава.
Ми маємо намір впровадити змішаний формат навчання в двох підземних школах, які наразі добудовуються, а також у одній з них наступного семестру.
Аби більше дітей пішло навчатися в змішаному форматі, продовжуємо будівництво споруд. Зараз триває будівництво 6 таких об'єктів (5 шкіл і один садок), до кінця року додадуться ще 5 (3 школи і 2 дитсадки). Тому намагаємося хоч якось повернути і соціалізувати наших дітей в цьому жорстокому світі.
Щодо процесу евакуації: ви зазначали, що російські війська посилюють терор, аби зменшити кількість населення і спростити захоплення міста. Водночас, ми самі стверджуємо, що оптимальним варіантом буде евакуація.
Звичайно. Життя в Херсоні стало небезпечним для всіх протягом останніх півтора року. Щодня ми стаємо свідками 20 випадків поранень або загибелі людей. Моя машина піддавалася атакам чотири рази (мені довелося замінити вікна). У місці, де я ночую, вже вчетверте вибивають усі вікна. Моя робоча локація зазнавала обстрілів десятки разів. Люди просто намагаються жити далі.
Це моя відповідальність, я був призначений на цю посаду, і моя присутність тут є необхідною. Напевно, я б сам не обрав це місце. Я намагаюся донести цю думку до людей, але багато з них воліють залишатися в небезпеці, аніж покинути все і розпочати нове життя, як роблять інші. Наразі близько 80% населення нашого регіону виїхали в інші частини України або за межі країни.
Я правильно розумію, що ви рекомендуєте евакуацію через можливість надзвичайно суворої зими? Але ж багато людей переживають такі умови вже кілька років.
- Вони жили зі світлом, водою і теплом. Якщо порівнювати з Києвом, який минулого року в опалювальний сезон був без світла, то Херсон жив нормально, бо ми з 2023 року будували захист. Був лише один тиждень без світла, і люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде.
Протягом останнього місяця ворог завдав руйнівних ударів півторатонними КАБами, від яких не зможе захистити жодне укриття. Наголошую на правді: цього року ситуація буде іншою. Діти, які нині перебувають тут, не лише ризикують своїм життям, живучи в підземеллях і пересуваючись під сітками, намагаючись перейти вулиці. Вони також стикаються з відсутністю світла та інтернету, що порушує їхнє право на освіту. І, на жаль, багато батьків не звертають на це уваги.
Зображення: Олександр Прокудін (facebook.com/alexandr.prokudin)
Яким чином наразі забезпечується енергопостачання в Херсоні? Які інші джерела енергії були залучені?
- Можу так сказати - зараз все місто отримує світло в обсязі, як один супермаркет у Києві. Тобто немає такої потужності, як раніше, щоб дати.
Яка, на вашу думку, причина того, що росіяни так настирливо прагнуть контролювати Херсон?
Вони вже вчепилися у всі куточки. Це можна спостерігати по Києву. Чекаємо на ситуацію в Запоріжжі, Сумах. Наразі Слов'янськ і Краматорськ опиняться в ще складніших обставинах. Хоча російські сили там розташовані далі: у нас до них 5 км, а в тих містах — відстань 20-25 км і більше. І Запоріжжя також буде під загрозою. Отже, це не лише про Херсон. Він потерпає більше через близькість.
Тут достатня кількість їхніх груп, які тут тренуються, тому що до них не можна дістати ножками, ми не можемо дійти через воду. І вони тренуються на звичайних цивільних, потім їдуть на Донбас. У нас тестуються системи й нові механізми, які не відпрацьовуються на інших ділянках фронту.
І потім вони переїжджають там на Запорізький напрямок, на Донецький і далі там працюють. Бачать, що це ефективно проти нашого захисту і так далі. Тому я не хочу сказати, що саме Херсон, це буде неправильно і не вірно. А в той же час от ці всі міста - а їх 80 таких -, які росіяни от знищують під нуль і там уже немає світла. От такі як Костянтинівка Донецької області, Вовчанськ і так далі. Їх просто не існує, вони стерті.
Якби ми зараз не протистояли, Херсон вже через чотири роки міг би бути повністю знищений. На лінії фронту є близько 200 населених пунктів, які піддаються постійним обстрілам, подібно до нашого. Наша ситуація є найскладнішою, оскільки ми знаходимося надзвичайно близько до зони конфлікту.
Отже, їхня стратегія залишається незмінною, що створить труднощі не лише для Херсона, але й для всіх міст і регіонів України. Хоча, можливо, західні області відчують це менш гостро.