В Одесі виявили вежу стародавньої фортеці Хаджибей.

В Одесі під час спільної експедиції Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського та Інституту археології НАН України була виявлена одна з веж замку Хаджибей, розташована на Приморському бульварі.

Про це у Фейсбуці повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету професор Андрій Красножон, передає Укрінформ.

"На досліджуваній території фундаменти будівлі виявилися практично неушкодженими. Навіть перший ряд стіни зберігся в доброму стані. Хоча на історичних картах вежа зображена в круглій формі, виявлений фундамент має багатокутний контур. Діаметр вежі становив 8 метрів, а товщина стін досягала 2,5 метра. У кутовому перетині були зафіксовані канали для дерев'яних армуючих балок, що є характерною рисою середньовічних оборонних споруд," - повідомив Красножон.

За його словами, результати експедиції вперше за двісті сорок років дозволили не лише точно визначити місцезнаходження цього оборонного комплексу, але й встановити його справжні розміри, які до цього часу залишалися предметом суперечок.

"Ця споруда мала розміри 32 на 37 метрів, що дещо перевищує площу цитаделі Аккерманської фортеці. Вежі, що її складали, були невисокими та відносно компактними. Прибудована батарея шириною не перевищувала 12 метрів (що узгоджується з проектом Лафітта-Клаве), проте її фактичний контур не зафіксований жодним з історичних зображень. Крім того, бічні стіни виявилися довшими, ніж зазначено на всіх відомих планах", - зазначив дослідник.

Фортеця була зведена на основі залишків стародавньогрецької колонії Гавань Істріан, що знаходилася неподалік. Проте, за словами Красножона, питання щодо точного часу її побудови залишається невирішеним. Професор підкреслив, що навіть якщо османи не зводили цю споруду, вони, принаймні, активно використовували її в 18 столітті.

Як зазначив науковець, у будівництві вежі використовувалася османська плінфа та "татарська" черепиця, уламки яких зі слідами розчину знайдено в завалах будівельного сміття з внутрішнього боку вежі. В цих завалах при фундаменті знайдено срібну монету султана Абдул-Хаміда I 1785 р. та деякі елементи одягу, аналогічні тим, що виявлені у заповненні кладки фронтальної стіни батареї минулого року. Це значить, що вежу якщо й не збудували османи, то як мінімум активно експлуатували у 18 столітті.

Він зазначив, що з зовнішньої сторони підстави вежі було виявлено господарську яму, в якій знаходився золотоординський глек, виготовлений у другій половині 14 століття. Цю яму перекривала культурний шар, що належить до того ж періоду. Відомо, що ця посудина походить з центральної частини сучасної Молдови.

"Сім століть тому територія, де нині знаходиться Приморський бульвар, була сповнена активного життя. Ця яма, що має давніше походження, встановлює нижню межу часу, коли міг з'явитися замок," - підсумував дослідник.

Нагадуємо, що в історичному серці Луцька було знайдено залишки фундаменту ще однієї вежі Окольного замку, відомої як Свинюрська. Археологи детально вивчили план давнього міста і змогли віднайти фрагменти старовинної споруди.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб завжди бути в курсі найсвіжіших новин з Волині, України та з усього світу!