Росія активізує терористичні дії, переслідуючи кілька ключових цілей: які мотиви криються за "камікадзе" атаками на українських кордонах з іншими європейськими державами?

Російські війська активізували атаки дронами-камікадзе на український кордон з європейськими державами. Якщо раніше удари були зосереджені на межі з Молдовою та Румунією, то тепер вони поширилися й на прикордонні пункти з Польщею. Які ж наміри стоять за цими діями ворога, і чого він прагне досягти? Давайте розглянемо це детальніше.

Не лише виклик.

У ніч з 12 на 13 вересня безпілотник Росії атакував автозаправну станцію, що розташована неподалік пункту пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею. Вже вранці того ж дня дрон-камікадзе здійснив напад на пасажирський потяг, який перебував всього за два кілометри від кордону з сусідньою державою.

Перед цим Росія активно атакувала контрольні пункти між Молдовою та Румунією, систематично порушуючи повітряний простір обох держав за допомогою своїх терористичних засобів. Водночас, декілька безпілотників та одна підроблена ракета "Бандероль" приземлилися на території Молдови.

Це може здатися очевидною провокацією з боку Росії та випробуванням на стійкість не лише для Європейського Союзу, а й для НАТО. Проте таке враження може бути оманливим.

Звісно, Росія такими ударами перевіряє межі дозволеного на кордоні НАТО, але це не єдина мета Москви. Удари вздовж кордону слід розглядати як комплексні дії, пов'язані з розширенням можливостей російських окупаційних військ, використанням нових сценаріїв для терору в Україні та створення умов для призупинення або мінімізації автомобільної та залізничної логістики.

Мета Росії - логістична ізоляція України.

Ізоляційні вектори

Власне, ініціатива з логістичної ізоляції України розпочалася в другій половині червня, коли військові сили держави-агресора почали цілеспрямовано атакувати чорноморську інфраструктуру Одеської області, а також комерційні судна, які прямували до портів Одеси та Чорноморська.

Протягом короткого часу і завдяки використанню комплексних засобів ураження, РОВ швидко перекрили Чорне море для комерційного судноплавства. Проте, після завершення цього етапу, спостерігалося зростання атак на кордоні з Молдовою та Румунією — відбувалися цілеспрямовані удари по контрольним пунктам і "полювання" на потяги, знищуючи локомотиви.

З'явилася цілісна концепція терору, що охоплює не лише систематичні атаки на конкретні інфраструктурні об'єкти, а й має на меті досягнення логістичної ізоляції Одеси та її регіону через морські, автомобільні та залізничні маршрути.

Схожий сценарій ми можемо зараз спостерігати й у тому, як були завдані удари по залізниці та поблизу пропускного пункту на кордоні з Польщею.

Ясно, що основною метою РОВ є прагнення, якщо не зупинити повністю, то значно обмежити автомобільний та залізничний транспорт України з сусідніми державами. Це здійснюється шляхом створення максимально складних умов через періодичні атаки, що також призводить до підвищення витрат на перевезення.

Виклики для України та Європейського континенту

Безумовно, дії Росії вказують на спробу перевірити стійкість як Європейського Союзу, так і НАТО. Дрони, які проникають на територію Румунії, є не просто випадковістю, помилкою в навігації або скороченням маршруту до мети — це явне порушення встановлених меж. Чим більше Європа демонструє пасивність, тим більш рішучим і впевненим стає противник.

Цілком ймовірно, що з наростанням кількості нальотів Росії на українську територію, цей процес може стати постійною, буденною практикою. У таких умовах час від часу може бути задіяна група безпілотників, націлених на удари по прикордонним зонам однієї з європейських держав.

У першій половині вересня 2026 року противник використав 3 308 безпілотників, з яких 2 944 були знешкоджені, що складає 89% від усіх запущених.

Важливо зазначити, що протягом цього періоду РОВ могли запускати до 9 дронів майже щогодини. Хоча це й не є абсолютним рекордом, адже в травні окупанти використали 8 150 безпілотників, що становить приблизно 11 дронів на годину протягом місяця. Проте основна різниця полягає в тому, що в травні ворог зосереджувався на масових групових атаках, тоді як зараз ми спостерігаємо поодинокі, розподілені атаки з постійними періодами повітряної тривоги.

Очевидно, що супротивник на тлі задовільних результатів застосування тактики адаптивного розподіленого терору (про яку я писав раніше у статті на OBOZ.UA "Росія застосувала тактику розподіленого адаптивного терору: що це означає для міст України, які перебувають під ударом") перейшов до її розширення шляхом створення максимально несприятливих умов для підтримання нормального сполучення України з іншими країнами.

Паралельно, використовуючи як прикриття удари по Україні, російська армія може здійснювати гібридні атаки на прикордоння країн ЄС, поширюючи свій терор і на недоторканні країни - члени НАТО.

Висновки

Росія істотно модифікувала свою стратегію розподіленого адаптивного терору, знову ж таки, підлаштовуючи її не лише для досягнення цілей, пов’язаних із створенням транспортної ізоляції окремих регіонів та областей України, але й для можливих точкових, ситуаційних атак на країни Європи.

Системні порушення повітряного простору Молдови та Румунії в якийсь момент стануть звичним явищем і для Польщі, а також низки інших країн. За порушеннями послідують удари.

Дуже ретельно зважений підхід до розподілу ресурсів, а також формування протягом місяця необхідного боєкомплекту для безперервних атак, разом із виконанням прямих і гібридних завдань Москви - це те, що нам і нашим європейським сусідам варто очікувати від Росії в найближчі місяці.