Україна не підготовлена до нових викликів, які вже настали.

Економіка України знову зіткнулася зі значним викликом структурних змін через нові обставини війни.

Перший такий виклик виник на початку війни 2022 року. Тоді це коштувало нам падіння ВВП на рівні 29% і промислового виробництва -- більш як на 30%. Додалися ще девальвація гривні та інфляція на рівні 26%.

Після 2022 року ми вступили в етап оновлення економічної моделі. Отже, маю для вас дві новини: одну не надто приємну та іншу, яка може виглядати більш оптимістичною.

Відносно позитивна -- економіка знайшла точку опори в зовнішній допомозі, секторі послуг і сировинному експорті. Цей процес вироблення резистентності до шоків війни дав змогу 2023 року відштовхнутися від дна (зростання ВВП на 5% на низькій статистичній базі порівняння) та зростати на рівні 2-3% у подальші два роки (2024-2025).

Недобра новина: економіка не змогла перейти до стадії структурних змін і вироблення стійкості до негативних впливів війни. Причиною цього стало недостатнє забезпечення внутрішніми кредитними ресурсами внаслідок надто жорсткої політики Національного банку України, орієнтованої на створення сприятливих умов для певних груп банківського лобі.

Економіка, яка не адаптувалася до умов війни і просто "купила" собі кілька років умовно сталого розвитку за рахунок зовнішньої допомоги, приречена на постійне занурення в крижану купіль структурної кризи щоразу, як змінюються базові умови зовнішнього фінансування чи режим фізичних руйнувань під час війни.

Простими словами, нинішня криза є результатом незавершених зобов'язань усіх попередніх урядів Дениса Шмигаля та Юлії Свириденко.

Насправді це не були уряди, що здійснювали структурні реформи в економіці та адаптували її до воєнних умов, а лише "кадри чиновників", які виконували роль фінансового управління.

Ступінь підготовки економіки до нових викликів ілюструє законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік.

У пояснювальній записці до законопроєкту уряд визнає ймовірність економічної рецесії, підкреслюючи, що на початку 2026 року економічна динаміка вперше з I кварталу 2023 року стала негативною. Зокрема, у липні-серпні 2026 року бізнес-середовище знову ускладнилося. Збільшення ударів по виробничій, складській, поштовій та транспортній інфраструктурі призвело до порушення окремих ланцюгів постачання, а істотне обмеження роботи чорноморських портів звузило можливості реалізації товарів на міжнародних ринках на невизначений час.

Найбільша криза на тлі засилля імпорту спостерігається в промисловому секторі: у січні -- липні 2026 року обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 0,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року.

У проєкті державного бюджету на 2027 рік заплановано видатки у розмірі 69,4 мільйона гривень для забезпечення функціонування державного матеріального резерву. З цієї суми 26,6 мільйона гривень буде використано з загального фонду, а 42,8 мільйона гривень – з спеціального фонду. Кошти призначені для розрахунків із підприємствами, які здійснюватимуть обслуговування запасів матеріального резерву шляхом реалізації матеріальних цінностей у рамках програми освіження.

Видатки на заходи з підготовки до мобілізації для різних секторів національної економіки заплановані в загальному фонді на рівні 144,4 мільйона гривень.

Для порівняння, за бюджетною програмою "Реалізація Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американо-Українського інвестиційного фонду відбудови" передбачені видатки в обсязі 960,3 млн грн. Ця сума вдвічі більша, ніж витрати держави на формування матеріального резерву та на мобілізаційну підготовку галузей національної економіки.

Отже, в умовах, коли необхідно максимально наростити державні резерви перед надзвичайно складною зимою (запаси пального, продуктів харчування, медикаментів тощо), уряд має намір виділити на поповнення стратегічного резерву лише 69 мільйонів гривень, що еквівалентно приблизно 1,5 мільйона доларів. Ці кошти явно недостатні навіть для забезпечення потреб середнього обласного центру. Крім того, на мобілізаційні заходи в економічній сфері на п'ятому році війни планується виділити лише 144 мільйони гривень, що є вкрай малим обсягом фінансування.

Вносить нові акценти Національний банк України у своєму Макроекономічному та монетарному звіті за вересень 2026 року.

Щодо інфляції: "У липні промислова інфляція пришвидшилася до 42,5% рік до року (р/р). Визначальним чинником залишалося подальше зростання цін у галузі постачання електроенергії, газу та пари (до 83,7% р/р) через вищу, ніж торік, оптову ціну на е/е, зокрема на тлі підвищення прайс-кепів та імпорту з ЄС".

НБУ окремо підкреслює, що темпи зростання цін у переробній галузі прискорилися до 14,2% в річному вимірі. Це сталося на фоні значних виробничих витрат підприємств, пов’язаних із енергоресурсами, логістикою та оплатою праці. Додатково у липні негативно вплинули масовані атаки Росії на складську, логістичну та виробничу інфраструктуру бізнесу.

Щодо ділових очікувань НБУ зазначає, що ділові очікування підприємств погіршилися в більшості видів діяльності на тлі масштабних руйнувань об'єктів логістики й бізнесу та блокування морського коридору. Ділові настрої послабилися в промисловості, торгівлі й будівництві. Скоротилися й реєстрації компаній і ФОП, що додатково свідчило про послаблення економічної активності.

Щодо експорту: "...обсяги експорту сільськогосподарської продукції в серпні зменшилися до 1,5 млн тонн, що на 60% менше в порівнянні з минулим роком та на 49% у порівнянні з попереднім місяцем". Головною причиною цього стало значне зниження морського експорту через порти Великої Одеси, яке склало 95% в річному вимірі. Водночас, "експортні перевезення через порти Дунаю зросли в 6,5 разів, залізничні перевезення – на 2,9 разу, а автомобільний транспорт показав зростання на 10%".

Щодо промислового виробництва, варто зазначити, що в цілому воно зменшилося на 1,7% в річному вимірі. При цьому, зростання в добувному секторі уповільнилося до 0,3% р/р, тоді як переробна промисловість зазнала зниження на 0,2% р/р через відновлення негативної динаміки в харчовій та металургійній галузях, що стало наслідком блокування портів. Лише машинобудування продемонструвало прискорення, зумовлене збільшенням оборонних замовлень.

Попри те, що Національний банк України зафіксував збільшення роздрібних продажів у липні на 8,7% у річному вимірі згідно з даними Держстату, у серпні спостерігалися ознаки уповільнення цього зростання. За інформацією Державної податкової служби, у серпні зростання становило вже лише 10,8% у порівнянні з 17,7% у липні. Це сповільнення відбувається на фоні руйнувань торговельної інфраструктури та обстрілів торгових центрів.

Щодо ринку праці варто зазначити, що вперше з початку року кількість нових вакансій виявилася нижчою, ніж у минулому році. Згідно з даними Work.ua, кількість резюме в серпні зросла на 24% в річному вимірі, тоді як кількість вакансій зазнала легкого зниження (-0,3% в річному обчисленні). Проте в останній тиждень серпня нових вакансій стало на 6% менше у порівнянні з минулим роком. Основними факторами зменшення попиту на робочу силу стали масштабні атаки на інфраструктуру в серпні та підвищена невизначеність щодо економічної активності. Найбільше постраждали торговельні мережі, внаслідок чого у сфері роздрібної торгівлі вакансії скоротилися на 17% в річному співвідношенні, а в сфері обслуговування – на 4%.

Дані Опендатабот надають аналітику щодо інших аспектів кризи, що насувається на горизонті подій.

З липня 2024 року сума податкового боргу українських підприємств зросла з 132 мільярдів до 263 мільярдів гривень. Важливо зазначити, що 92% з усіх боржників складають малі та середні бізнеси.

Епіцентр кризи наразі спостерігається в гірничо-металургійній галузі. За інформацією Опендатабот, експорт чорних металів з України за період з січня по травень 2026 року приніс лише 1,7 млрд доларів, що фактично дорівнює сумі, отриманій у найвищий місяць експорту металургійної продукції у 2021 році. Для порівняння, у 2021 році експорт чорних металів забезпечив Україні 15,7 млрд доларів, тоді як у 2025 році ця цифра знизилася до 4,7 млрд доларів. Серед основних причин цього падіння можна виділити атаки на металургійні підприємства, кризу в портовій інфраструктурі й впровадження механізму CBAM в ЄС, що передбачає спеціальне мито на "вуглецевий слід".

Зараз криза поширюється на сектор послуг унаслідок ударів РФ по логістичних складах і ТРЦ. Для розуміння значущості знову звернемося до даних Опендатабот: "697,27 млрд грн сягнув сукупний дохід десятки компаній-лідерів у сфері оптової торгівлі за даними Індексу Опендатабот-2026. Це на 23% більше, ніж сукупний дохід лідерів Індексу-2025. За рік дохід удалося збільшити всім компаніям, а ось прибуток -- ні. До топу потрапили 3 компанії, що торгують паливом, по 2 компанії з тютюнового бізнесу, фармацевтики й металургії та 1 продовольча компанія. "Вхідний квиток" до переліку найкращих цьогоріч склав 43 млрд грн доходу".

Отже, можна стверджувати, що економіка вступає в період системного охолодження. Рецесія найближчим часом виглядає більш ніж ймовірною. Основні проблеми зосереджені в таких сферах, як логістика, транспорт, експорт сільськогосподарської продукції, гірничо-металургійний комплекс, а також у секторі торгівлі та послуг. Ця криза призведе до зниження кількості вакансій, скорочення податкових надходжень до державного бюджету та загальної бізнес-активності. Економіка повинна або зазнати структурних змін, тобто розподілитися і перейти до нових моделей ведення бізнесу, або покладатися на завершення війни у 2027 році. В іншому випадку, нас чекає криза.