Напади на судна в Чорному морі підвищують загрози глобальної продовольчої кризи, повідомляє Bloomberg.

Ураження портів і торгових суден ускладнює транспортування сільськогосподарських товарів до різних країн світу.

Перебої у постачанні енергоресурсів через Ормузьку протоку вже починають негативно впливати на виробництво добрив, ускладнюючи глобальну логістику та підвищуючи витрати на транспортування зерна. Це створює додаткові ризики для світової продовольчої безпеки. В умовах цього розвитку подій Росія посилила атаки на торгові судна, портову інфраструктуру та морські шляхи в Чорному та Азовському морях. Як наслідок, світові ціни на пшеницю досягли найвищих значень за останні два роки. Вартість кукурудзи, ріпаку та інших ключових сільськогосподарських продуктів також почала зростати. Цю інформацію повідомляє Bloomberg.

Останнім часом Росія та Україна значно посилили свої атаки на торгові судна й порти, розташовані в Чорному та Азовському морях. Це призвело до серйозних ризиків для стабільності експорту зерна та викликало суттєве збільшення міжнародних цін на аграрну продукцію.

Ціна на пшеницю досягла максимуму за останні два роки. Водночас вартість кукурудзи та ріпаку також зросла, оскільки ринкові учасники все більше стурбовані можливими перебоями у постачанні продукції з чорноморських країн.

Поточні порушення ще не набули обсягів, які спостерігалися у 2022 році. Тоді, з початком повномасштабної агресії Росії, вантаження кораблів в українських портах практично припинилося, що призвело до рекордного зростання світових цін на зерно.

Проте нове загострення ситуації відбувається в надзвичайно невдалий час для світової продовольчої індустрії. Через конфлікт з Іраном рух через Ормузьку протоку періодично зазнає обмежень, що ставить під загрозу постачання добрив, пального та інших ресурсів, які необхідні фермерам. Одночасно аномальна спека завдає шкоди посівам у Європі. Формування погодного явища Ель-Ніньйо створює додаткові ризики для врожайності та може призвести до нових перебоїв у глобальному сільському господарстві.

Упродовж кількох місяців Росія завдавала авіаційних і ракетних ударів по українській інфраструктурі, що використовується для експорту зерна. Пошкоджень зазнали об'єкти, якими керують найбільші світові компанії з торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема Bunge та ADM.

У липні Москва активізувала свою кампанію. Російські військові почали частіше завдавати ударів по вантажним судам, а також намагалися атакувати ключові зернові термінали в Чорноморську, Одесі та Південному. Через ці інтенсивні обстріли Україна втратила близько третини своїх можливостей експорту зерна через Чорне море.

11 і 12 липня Росія здійснила атаки на порт Ізмаїл, розташований на Дунаї. Після того як традиційні чорноморські маршрути були порушені, цей порт став одним із ключових альтернативних центрів для експорту українського зерна.

Україна станом на 20 липня атакувала 183 балкери та танкери, пов'язані з Росією, у Чорному та Азовському морях. Крім того, у липні Україна завдала ударів по двох ключових російських портах в Азовському морі. Росія суттєво обмежила рух Донсько-Азовським каналом - водним шляхом, який сполучає річку Дон з Азовським морем.

У 2022 році повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до безпрецедентного зростання цін на продукти харчування у всьому світі. Однією з основних причин цього явища стала стратегічна важливість чорноморського регіону для міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Чорне море виступає одним з ключових маршрутів у глобальному експорті сільськогосподарської продукції. Значна частина міжнародної торгівлі пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією відбувається саме через цей водний шлях. Порти України виконують важливу роль у транспортуванні зерна до країн Африки, Близького Сходу та Азії. Багато з цих країн стикаються з фінансовими обмеженнями і не мають можливості переходити на дорожчі альтернативи з інших регіонів.

Будь-які перебої у чорноморських портах одразу впливають на ціни, доступність продукції та транспортні витрати. Аналітик Kpler із зернових та олійних культур Метт Дарраг наголосив, що пшениця з чорноморського регіону зазвичай є найдешевшою на глобальному ринку.

За його думкою, споживачі, які особливо уважні до цін, матимуть вибір: або зменшити обсяги імпорту, або прийняти підвищення цін на товари. У будь-якому з цих варіантів наслідком може стати збільшення темпів глобальної продовольчої інфляції.

Глобальні запаси зерна наразі залишаються на достатньому рівні завдяки щедрим врожаям останніх років. Окрім цього, Румунія, Болгарія та Сербія мають потенціал частково компенсувати постачання чорноморської пшениці з України та Росії.

Для України зернові культури залишаються ключовим джерелом надходження іноземної валюти. Внаслідок цього збої в функціонуванні чорноморських шляхів впливають не лише на глобальний ринок, але й на економічну ситуацію в самій Україні.

Внаслідок атак аграрні підприємства будуть зазнавати зниження доходів. Одночасно витрати на транспортування товарів зростатимуть, що призведе до додаткового навантаження на економіку держави в умовах війни.

Зазначимо, що загрози для глобальної продовольчої безпеки зростають не лише через проблеми з експортом зерна, але й через ймовірні перебої в постачанні добрив на фоні загострення обставин в Ормузькій протоці. Країни Перської затоки забезпечують приблизно 25% світового експорту карбаміду, тоді як третина сірки, необхідної для виробництва фосфорних добрив, походить з Близького Сходу. Китай є основним виробником, контролюючи 44% світових фосфатів, 30% азотних добрив, 23% сірки та 13% калію. Це надає Китаю значну владу над міжнародним аграрним ринком. Особливо вразливою в цій ситуації є Індія, чий уряд, зважаючи на залежність від постачальників з Перської затоки, прискорив закупівлю карбаміду і звернувся до Китаю за допомогою в покритті нестачі.