Які витрати несе Україна на захист енергетичного сектора і чому цей захист (не) є ефективним?

Україна інвестує величезні суми, обчислювані десятками мільярдів гривень, у захист важливих енергетичних об'єктів від інтенсивних атак з боку Росії. Проте, через три роки після початку конфлікту, частина цих об'єктів залишається недобудованою, а затримки у їх реалізації іноді викликані корупційними схемами.

У червні цього року президент Володимир Зеленський проводив нараду з урядом, присвячену захисту енергетичної інфраструктури від російських ударів.

"Російська Федерація має намір продовжити агресію проти енергетичних об'єктів... Цю інформацію підтверджують розвідувальні служби наших партнерів. Щодо загрози, яку становить Росія для інфраструктури української атомної енергетики, дані були передані міністром енергетики України до МАГАТЕ та спецпосланцю США, пану Віткоффу", - зазначив голова держави в своєму звіті.

Здавалося б, українська влада повинна була б активізувати будівництво захисних конструкцій на важливих енергетичних об'єктах, включно з атомними електростанціями, замість того, щоб покладатися лише на підтримку партнерів.

Проте, через кілька тижнів після цієї зустрічі тіньові куратори енергетичного сектора почали дискутувати про доцільність продовження будівництва захисних конструкцій для трансформаторів на атомних електростанціях. І якщо таке будівництво все ж необхідне, то яким чином можна отримати від підрядника "відкат" і в яких обсягах.

Принаймні, таке враження складається з деяких документів, які були опубліковані НАБУ в рамках спецоперації "Мідас", що стосується корупційних схем у сфері енергетики. Слідство вважає, що організатором цих схем є колишній бізнес-партнер президента Тімур Міндіч.

Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України тривають з перервами вже більше трьох років. Протягом цього періоду Росія неодноразово коригувала свою стратегію обстрілів, в той час як Україна інвестувала десятки мільярдів гривень у захист своїх об'єктів. БізнесЦензор вирішив дослідити, як були використані ці кошти.

Як Росія модифікувала свої стратегії нападів.

Восени 2025 року російські військові знову почали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України, але їхня стратегія зазнала змін. На початку конфлікту Росія прагнула "знищити" всю енергосистему шляхом широкомасштабних ракетних атак на підстанції "Укренерго" по всій країні. Натомість тепер їхні удари зосереджені на повному знищенні окремих енергетичних об'єктів, зазначив голова НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко.

Росіяни також почали бити по розподільчих підстанціях "Укрзалізниці" і невеликих підстанціях обленерго, насамперед, в прифронтових регіонах. Передусім, це стало можливим завдяки збільшенню виробництва ударних дронів типу "шахед", розповідав заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький.

"У період 2022-2023 років, коли зима виявилася особливо суворою, російські війська здійснили 400 атак дронів "шахед" на енергетичну інфраструктуру протягом усього опалювального сезону. Натомість сьогодні ця кількість досягає 400 атак за одну ніч", - зазначає екс-голова "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Він зауважує, що Україна теж готувалася до відбиття атак: за цей час з'явилися мобільні вогневі групи, зенітні дрони та фізичний захист на критично важливих об'єктах. Втім, подекуди зведення укріплень гальмувалося через корупцію, додає Кудрицький.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначає, що кількість захисних споруд для енергетичних об'єктів є недостатньою. Однак, на швидкість їх будівництва вплинула також минула зима, яка пройшла практично без необхідності впровадження графіків відключення електроенергії.

"Після зими 2024 року стало ясно, що ми навчилися відбивати атаки на енергетику і вони майже нічого москалям не дають, і розслабились практично всі. Я не думаю, що не можна було передбачити, що атаки змінять формат. І вони змінили формат, вже втретє за час війни. Але дійсно, після 2024 року зима всіх розхолодила, всі розслабились, ніхто не думав що загроза ударів по енергетиці так яскраво повернеться назад", - додає експерт.

Зведення захисту для підстанцій "Укренерго"

Ідея створення інженерних конструкцій для захисту ключових об'єктів енергетичної системи з'явилася після масованих атак, що розпочалися в жовтні 2022 року. Ці події призвели до першого в історії України блекауту та введення графіків відключення електроенергії протягом зимового сезону.

Цілями перших атак переважно були високовольтні підстанції системи передачі електроенергії НЕК "Укренерго" потужністю 220-330-750 кВ. Відтак, і захищати у першу чергу вирішили саме їх.

Вже у грудні 2022 року Кабмін доручив спільно з Генштабом та ДСНС розробити типи захисних споруд та визначити перелік підстанцій, які відіграють найважливішу роль для забезпечення надійної роботи та стійкості об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України.

У літній період 2023 року обсяги зведення фортифікаційних (захисних) споруд були розподілені між Агентством відновлення, яке отримало 22 підстанції, та НЕК "Укренерго", що відповідає за 63 підстанції. Також було встановлено три рівні захисту, які повинні були бути реалізовані:

Перший рівень захисту передбачав розміщення мішків з піском (так званих біг-бегів) і габіонів, що мали на меті захистити важливі компоненти підстанцій від можливих уламків.

Другий рівень безпеки - це створення бетонних укриттів для автотрансформаторів, які можуть витримати удари від дронів-кілерів.

Третій рівень захисту передбачав будівництво масивних, міцних конструкцій, які мали на меті уберегти важливі компоненти підстанцій від прямих ударів окремих ракет.

Варто зауважити, що площа однієї підстанції може сягати кількох десятків гектарів, тому захист ІІ та ІІІ рівня передбачався лише для найціннішого обладнання, яке складно замінити, - потужних автотрансформаторів. Окрім фізичних укріплень до захисту ключових об'єктів енергетики залучаються також сили ППО та засоби РЕБ.

Що збудувало Агентство відновлення?

Від початку всі захисні споруди планували зводити за кошти міжнародних партнерів. Агентство відновлення протягом 2023-2024 років провело велику кількість консультацій з потенційними донорами, але безуспішно, зазначається у звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства у сферах енергетики (далі - ТСК). Тому фактично всі витрати Агентства здійснювалися за рахунок коштів держбюджету.

Згідно з інформацією Тимчасової слідчої комісії, в регіонах було підписано 44 угоди на виконання робіт, пов'язаних зі зведенням фортифікаційних споруд, що здійснювались Службами відновлення та розвитку інфраструктури.

* 22 договори щодо фортифікацій ІІ рівня захисту на загальну суму 19,3 млрд грн;

* Укладено 22 контракти на фортифікації III рівня захисту на загальну суму 98,26 мільярдів гривень.

Слід зазначити, що спорудження фортифікацій третього рівня захисту виявилось настільки витратним, що роботи на більшості об'єктів довелося зупинити вже влітку 2024 року. Тоді представники уряду пояснили, що міжнародні партнери не вважають доцільним інвестувати в такий дорогий проект, поки не будуть проведені тестування цієї технології.

"На сьогоднішній день партнери не вважають за доцільне продовжувати будівництво всіх об'єктів одночасно. Наразі ми ведемо переговори щодо консервації тих проектів, де вже розпочалося будівництво. Планується залишити в роботі один-два об'єкта, які найближче до завершення," - поділився прем'єр-міністр Денис Шмигаль у вересні 2024 року.

За даними ТСК, станом на жовтень 2025 року жодна споруда ІІІ рівня захисту не готова, усі будівельні роботи припинені майже рік тому, а доцільність у їх добудові відсутня.

Згідно з інформацією Рахункової палати, для фінансування проєкту Агентства відновлення на 2023-2024 роки було заплановано 35,9 мільярда гривень. Проте, на даний момент, фактично отримано 29,97 мільярда гривень, з яких лише 18,71 мільярда гривень було витрачено.

Згідно з інформацією, наданою Агентством відновлення, в період з 2023 по 2025 роки на реалізацію проектів захисту було виділено 39,2 млрд грн, з яких використано 27,78 млрд грн. Найменше фінансування було зафіксовано у 2024 році, коли Мустафа Найєм залишив посаду голови Агентства, висловивши занепокоєння щодо "системних перешкод" у його діяльності.

Згідно з даними ТСК, на жовтень 2025 року на 20 підстанціях, для яких Агентство відновлення є замовником будівництва захисту другого рівня, 25 автотрансформаторів успішно переміщено в захисні споруди та підключено до електромережі (один з них було знищено в подальшому). Три трансформатори наразі проходять процес підключення під захистом, а роботи зі зведення захисних конструкцій для ще трьох трансформаторів продовжуються.

Водночас у Агентстві відновлення, відповідаючи на запит БізнесЦензора, зазначили, що наразі успішно завершено ключові будівельні роботи зі створення захисних споруд ІІ рівня для 38 критично важливих об’єктів на 20 електричних підстанціях. Рівень готовності цих споруд коливається від 95 до 100%.

"Захисні споруди ІІ рівня захисту вже продемонстрували високу надійність, ефективно захищаючи критичне обладнання електричних підстанцій, та підтвердили здатність витримувати влучання на понад 14 підстанціях у різних регіонах України", - запевнив голова Агентства Сергій Сухомлин.

Він зазначив, що при наявності достатнього фінансування до завершення року планується реалізувати основні будівельні роботи на восьми критично важливих об'єктах на двох підстанціях, серед яких є електропідстанції потужністю 750 кВ.

Однак, з огляду на нестачу стабільного фінансування, роботи на обʼєктах третього рівня були зупинені. Рівень будівельної готовності складає від 10 до 56%, - зазначив Сухомлин.

Що створило "Укренерго"?

НЕК "Укренерго" розпочала пошуки фінансових ресурсів для зведення захисних споруд (першочергово І рівня, а згодом і ІІ рівня) ще влітку 2022 року. На відміну від Агентства відновлення, компанії вдалося залучити фінансування від міжнародних партнерів.

Згідно з даними звіту ТСК, "Укренерго" змогло залучити загалом 725 мільйонів євро (більше 840 мільйонів доларів за актуальним курсом). З цієї суми близько 312 мільйонів євро були спрямовані на будівництво захисних споруд, з яких 107 мільйонів євро становили грантові кошти. Інша частина фінансування була використана для формування резерву обладнання.

Крім цього, в тарифі "Укренерго" на 2023-2024 роки було заплановано приблизно 270 мільйонів гривень для фінансування проектних робіт щодо зведення захисних споруд.

"Інакше кажучи, більшість фінансів, які НЕК "Укренерго" витратила на проектування та зведення фортифікаційних конструкцій, не походили з державного бюджету чи тарифів на передачу (тільки в частині повернення кредитних коштів з розстроченням у часі)", - зазначено у звіті ТСК.

Спочатку компанія облаштувала перший рівень захисту ключового обладнання, а з другої половини 2023 року почала будувати другий рівень захисту.

Втім, ці роботи також досі повністю не завершені. У самій компанії пояснюють затримки необхідністю вносити корективи до проєктів з урахуванням нових даних Генштабу, а також численні зауваження до проєктної документації з боку ДСНС, з якою лише у серпні 2024 року вдалося погодити загальний перелік вимог.

Компанія також інвестувала 409,01 млн грн у закупівлю засобів радіоелектронної боротьби для важливих об'єктів у 2024 році. Проте на кінець минулого року лише 10 з 22 пріоритетних об'єктів НЕК "Укренерго" були повністю забезпечені відповідними засобами, згідно з інформацією, наданою ТСК.

Проте загалом система захисту другого рівня підтвердила свою ефективність. За інформацією тієї ж ТСК, було зафіксовано лише один випадок, коли російська ракета змогла прорвати захисну споруду ІІ рівня і знищити трансформатор, який вона охороняла. Декілька інших трансформаторів були втрачені в другій половині минулого року через удари ракет і безпілотників по об'єктах, де другий рівень захисту ще не був завершений.

Станом на жовтень 2025 року, на підстанціях, де НЕК "Укренерго" є замовником будівництва другого рівня захисту, 44 автотрансформатори вже перенесено до захисних споруд і підключено до електромережі. Додатково, два трансформатора були переміщені в захисні конструкції, і наразі тривають роботи з їх підключення. Також ведуться роботи з облаштування захисту для 42 автотрансформаторів.

Проте, згідно з інформацією від голови правління НЕК "Укренерго" Віталія Зайченка, захисні споруди вже зведені для основних підстанцій.

Зараз близько 50% трансформаторного обладнання НЕК "Укренерго" забезпечене захистом другого рівня, що включає потужні залізобетонні конструкції, які запобігають прямим ударам дронів і уламків ракет. Інші ключові високовольтні підстанції, визначені урядом, отримають захисні споруди другого рівня до середини 2026 року, - повідомив голова "Укренерго" в інтерв'ю для РБК-Україна.

Він зазначає, що на даний момент компанія розпочала зведення захисту "ІІ рівня+", забезпечуючи бетонним укриттям не лише трансформаторне обладнання, а й ключові елементи управління підстанцією.

Яка ціна забезпечення безпеки для об'єктів "Укренерго"?

За даними ТСК, сукупні витрати Агентства відновлення та НЕК "Укренерго" на спорудження фортифікаційних споруд на підстанціях системи передачі станом на жовтень 2025 року становили понад 40 млрд грн. Проте вартість цих споруд у різних замовників суттєво відрізнялася.

У 2024 році видання "Наші гроші" повідомляло, що відповідно до контрактів, укладених "Укренерго", витрати на створення другого рівня захисту для одного трансформатора становили в середньому близько 120 млн грн. Державне агентство відновлення не оприлюднило офіційних даних про вартість своїх контрактів, проте за інформацією видання, забезпечення захисту одного трансформатора у них коштувало від 200 до 500 млн грн.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради прийшла до висновку, що ціни на будівельні проекти "Укренерго" в цілому відповідали ринковим стандартам, тоді як вартість проектів Державного агентства відновлення перевищувала ринкові ціни у 3-4 рази.

Голова Тимчасової слідчої комісії Олексій Кучеренко з партії "Батьківщина" зазначив, що ці угоди повинні були підлягати перевірці з боку правоохоронних органів.

"Я маю можливість озвучити ціну укриттів другого рівня. Виявляється, ціни суттєво варіюються. У "Укренерго" початкова вартість укриття складала 69 мільйонів гривень, а згодом середня ціна піднялася до 120 мільйонів. Щодо "Агентства відновлення", то стартова ціна становила 250 мільйонів гривень, і з часом вона також значно зросла. Тож, щонайменше, фінансові аспекти слід ретельно перевіряти", - зазначив депутат.

Які витрати несуть генеруючі компанії на забезпечення своєї безпеки?

Надійно захистити великі електростанції від російських ударів складно через великі масштаби і вартість робіт. Тому генеруючі компанії переважно зосереджуються на зведенні фізичного захисту для трансформаторних підстанцій на їх території та критичних елементів обладнання.

"Захистити велику ТЕС - це приблизно п'ять років роботи й саркофаг, як на Чорнобильській атомній станції. Це, напевно, десятки мільярдів гривень на один об'єкт. Це абсолютно нереальна ситуація. Ми можемо захистити лише елементи цієї ТЕС, що дасть можливість частково працювати у разі ураження", - пояснював голова Держагентства відновлення Сергій Сухомлин у нещодавньому інтерв'ю Liga.net.

На думку Дмитра Сахарука, виконавчого директора найбільшого приватного енергетичного холдингу ДТЕК, єдиним дієвим методом захисту теплових електростанцій від ракетних атак з боку Росії є система протиповітряної оборони.

Внаслідок цього компанія основну увагу приділяє оперативному відновленню пошкоджених об’єктів. Згідно з інформацією, наданою самим енергетичним холдингом, у період з 2022 по 2024 рік ДТЕК інвестував близько 10 мільярдів гривень у реконструкцію та ремонт своїх теплоелектростанцій.

Теплові електроцентралі (ТЕЦ) також неможливо облаштувати захистом ІІ рівня, може йтися лише про окремі їх елементи, розповідав і заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

За інформацією, наявною на сьогодні, підстанції комунального підприємства "Київтеплоенерго" забезпечені першим рівнем захисту. В даний час ведеться будівництво другого рівня захисту, а також об'єктів розподіленої когенерації, які відразу ж оснастять захистом другого рівня. Загалом компанія має намір інвестувати в ці роботи 2,7 млрд грн.

"Це винятково кошти міста й муніципального підприємства. Кошти державного бюджету на ці потреби Києву не виділялись", - розповідав Пантелєєв в інтерв'ю "Громадському".

Проте, у минулому році найбільші державні енергетичні компанії також розпочали замовлення на спорудження захисних конструкцій для обладнання, яке можна захистити. Зокрема, це стосується електричних підстанцій, розташованих на їхніх територіях.

Який саме захист замовляли - невідомо, адже ця інформація на час воєнного стану закрита з міркувань безпеки. Але БізнесЦензор поцікавився у них, що вже вдалося зробити.

"Енерегоатом"

У вересні 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив необхідність захисту атомних електростанцій від можливих російських агресій, покладаючи відповідальність за цей процес на міністра енергетики Германа Галущенка та керівника "Енергоатома" Павла Котіна.

У тому ж місяці президент Володимир Зеленський у своїй промові на засіданні ООН зазначив, що "Путін готує атаки на наші атомні електростанції та їхню інфраструктуру, з наміром відключити їх від енергетичних мереж".

Тільки після оголошення Зеленського компанія "Енергоатом" розпочала укладення контрактів на проєктування та зведення захисних споруд на трьох атомних електростанціях, які знаходяться на території, контрольованій урядом. У жовтні минулого року було підписано три угоди на загальну суму 2,8 мільярда гривень, а згодом — ще дві угоди на майже 4 мільярди гривень.

Який саме захист замовляли - невідомо, але компанія оприлюднила дані про вартість закупівель та підрядників у системі Prozorro. Згідно з ними, зведення захисту на кожній із трьох АЕС замовили окремій компанії:

* підряд на захист для Хмельницької АЕС вартістю 1,71 млрд грн отримало ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія";

* ПрАТ "Юженергобуд" підписало дві угоди на будівництво захисних споруд для Південноукраїнської АЕС, загальна вартість яких становить 2,86 млрд грн.

Дві угоди на будівництво захисних споруд для Рівненської АЕС були підписані з компанією ТОВ "Західелектромонтаж" на загальну вартість 2,31 мільярда гривень.

На якому етапі перебуває зведення захисних споруд та скільки коштів на них уже витрачено, також невідомо. У відповіді на прохання БізнесЦензора прокоментувати ці питання в "Енергоатомі" відповіли, що дані про графіки виконання робіт, а також про стан зведення захисту належить до інформації з обмеженим доступом. Хоча б загальну або оціночну відповідь у держкомпанії також не надали.

Не виключено, що така позиція пов'язана з тим, що саме будівництво захисних споруд на об'єктах "Енергоатома" обговорювали фігуранти так званих "плівок Міндіча", частину з яких НАБУ оприлюднило у листопаді. На них зафіксовані розмови виконавчого директора з безпеки "Енергоатому" Дмитра Басова ("Тенор") та колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка ("Рокет").

Зокрема, у липні 2025 року вони шкодують, що з попередніх контрактів на 3 млрд грн отримали лише "90" і обговорюють проєкт щодо захисту підстанцій вартістю 4 млрд грн. Тоді фігуранти записів вирішують почекати більш вигідної пропозиції ще місяць. А наприкінці вересня учасники схеми обговорювали, як їм підняти суму відкату за цими контрактами з 10% до 15%.

Голова правління компанії "Енергоатом" Петро Котін раптово пішов у відставку ще в серпні цього року, в той час, коли "плівки Міндіча" лише почали обговорюватися на рівні чуток.

"Укргідроенерго"

"Укргідроенерго" є другою за величиною державною генеруючою компанією в Україні, враховуючи потужності, розташовані на території, підконтрольній уряду. Ще в 2022 році вона розпочала ініціативу з замовлення будівництва захисних споруд для своїх об'єктів у відповідь на російські агресії.

Згідно з даними, опублікованими виданням "Наші гроші", у період з 2022 по 2024 рік компанія "Укргідроенерго" уклала контракти на встановлення систем протиповітряної оборони від дронів та відновлення об'єктів різних гідроелектростанцій після ракетних атак, витративши на це близько 20 мільярдів гривень.

Однак, ще тоді представники ЗМІ відзначали, що можуть виникнути сумніви щодо здатності вибраних підрядників виконати поставлені завдання.

Зокрема, найбільший підряд на суму 4,36 млрд грн для реалізації проекту захисту Дніпровської ГЕС отримала компанія ТОВ "БК "Адамант". Раніше це підприємство було частиною корпорації "Укрбуд", коли її очолював скандально відомий екснардеп Максим Микитась. Наразі компанія зареєстрована на Закарпатті і належить мешканцю Ужгорода Роману Топазлі.

Перед цим контрактом найбільшою перемогою компанії в тендерній діяльності стала реконструкція сміттєзвалища у селі Підгірці, розташованому під Києвом, яка відбулася шість років тому і коштувала 326 мільйонів гривень.

Житомирське підприємство "Елітбуд-1" отримало новий значний контракт на будівництво захисних споруд для Дністровської ГАЕС, вартість якого складає 4,19 млрд грн. Ця компанія, що до цього часу займалася переважно місцевими проектами з ремонту шкіл та лікарень значно меншого масштабу, тепер має можливість реалізувати масштабний проект.

Відповідно до більшості угод, укладених "Укргідроенерго", роботи планується завершити до 2026 року, однак деталі їх виконання в системі Prozorro залишаються недоступними.

Проте, за інформацією директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, процеси все ж таки активно розвиваються.

"Великі гідроелектростанції - це об'єкти, атака на які є досить складною. Вони виконали значну частину підготовчої роботи, і найбільш уразливі компоненти або вже захищені, або в даний момент проходять етапи будівництва, що ускладнює можливість їх пошкодження", - зазначив фахівець.

Слід зазначити, що ще перед початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, міністр енергетики Герман Галущенко виступив з ініціативою щодо звільнення генерального директора "Укргідроенерго" Ігоря Сироти. Відзначимо, що Сирота обіймав цю посаду з 2010 року, але у травні 2025 року вирішив піти з роботи самостійно. Згідно з інформацією, що з'явилася у ЗМІ, команда Галущенка знову наполягала на звільненні Сироти, оскільки планувала призначити на цю посаду "людину з власного оточення".

"Центрэнерго"

"Центрэнерго" до останнього часу було третьою найбільшою державною компанією за обсягами генерації електроенергії. Вона об'єднує три потужні теплові електростанції (ТЕС): Вуглегірську (окупована у 2022 році), Трипільську та Зміївську.

Ці електростанції не раз опинялися під ударом масованих атак з боку Росії. У весняний період 2024 року компанія повідомила, що Зміївська ТЕС, розташована в Харківській області, та Трипільська ТЕС, що знаходиться на Київщині, були змушені призупинити свою діяльність через ці удари. Для їх відновлення в травні минулого року Кабінет Міністрів виділив понад 1,5 мільярда гривень з державного бюджету.

З того часу роботу двох електростанцій на підконтрольній території вдалося частково відновити. Але у ніч на 8 листопада російські війська завдали наймасованішого удару по ТЕС "Центрэнерго" від початку війни і вони знову повністю зупинилися, заявляли в компанії.

Для ключових елементів електростанцій "Центрэнерго" також мали зводити укріплення. У жовтні 2024 року "Центрэнерго" уклало дві угоди вартістю 520 млн грн на реконструкцію та зведення захисту ІІ рівня для автотрансформаторних підстанцій на території Зміївської та Трипільської ТЕС з нещодавно створеним консорціумом "Будівельно-енергетична компанія". Втім, вже кілька тижнів ці угоди розірвали без жодних оплат, а сам консорціум згодом ліквідували.

Пізніше ці роботи для Трипільської ТЕС, які обійшлися в 250 млн грн, були замовлені компанії "Техномайн Інжиніринг". Серед співвласників цієї фірми є відомий бізнесмен з Кривого Рогу Костянтин Караманіц. Після виборів президента, коли переміг Володимир Зеленський, він під його керівництвом взявся до відновлення футбольного клубу "Кривбас" і значно розширив свої підприємницькі активи.

Захист для Зміївської ТЕС було доручено компанії "Опитний завод М". У грудні минулого року був підписаний контракт на суму 245,73 млн грн, а в травні 2025 року укладено ще одну угоду на 204,4 млн грн.

Стан виконання цих угод невідомий. У відповідь на запит БізнесЦензора у "Центрэнерго" також відмовилися коментувати стан захисту об'єктів компанії, пояснивши це конфіденційністю інформації.

Зауважимо, що наглядову раду "Центрэнерго" з 2023 року очолює представник держави Андрій Гота. До призначення він очолював кабінет вже колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а після залишався його радником, писала УП.

Читайте також: "Центрэнерго" під наглядом екскерівника офісу Єрмака роздало аванси на сотні мільйонів за непоставлене вугілля. ВIДЕО

Чи створювали оператори систем розподілу ("обленерго") системи захисту?

У більшості випадків оператори системи розподілу електроенергії (ОСР), які в Україні також називають "обленерго", є приватними компаніями. Держава володіє контрольними пакетами акцій лише шести з цих компаній, і в 2023 році Міністерство енергетики передало їх під управління державної компанії "Українські розподільні мережі".

У червні агенти НАБУ затримали родича Тімура Міндіча через підозру в участі в розкраданні під час закупівель енергетичного обладнання для компанії "Харківобленерго".

До останнього часу обленерго майже на зводили захисту для своїх об'єктів від російських атак. Однак з осені 2025 року вони все частіше стають ціллю російських ударів, передусім - у прифронтових регіонах.

Автотрансформаторні підстанції обленерго мають меншу потужність у порівнянні з підстанціями на магістральних лініях електропередач "Укренерго", і їх заміна є значно простішою. Проте, запасів необхідного обладнання практично не вистачає, зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

"На жаль, в обленерго по всій країні лише кілька об'єктів отримали захист, а серйозних запасів матеріалів для оперативного відновлення не було створено. Хоча "Укренерго" має деякі резервні автотрансформатори, які можна доставити і встановити, більшість обленерго володіють лише найменшими запасами," - зазначає експерт.

Крім того, всі обленерго функціонують на основі тарифу, затвердженого регулятором, в якому не закладені кошти на створення захисних систем, зазначає директор Центру енергетичних досліджень.

"Кожна така організація є тарифною. Усі її фінансові ресурси надходять від тарифів, які сплачують споживачі. Ці тарифи визначає національний регулятор, але в них не передбачено коштів на укриття. Якщо директор розподільчої компанії спробує створити якийсь захист у цій ситуації, його можуть покарати. Проте, у нього просто немає грошей для цього," - зазначає Харченко.

На його думку, Міністерство енергетики повинно було зайнятися вирішенням цієї проблеми, особливо стосовно операторів розподільчих систем у прифронтових регіонах, але цього не було реалізовано.

Тільки в листопаді 2025 року урядовий Координаційний штаб із захисту енергетики розпочав процес формування другої хвилі об'єктів, на яких планується зведення захисних споруд, зокрема йдеться про обленерго. Наразі на оцінку представлено понад 350 таких об'єктів.

У жовтні цього року Кабінет Міністрів України виділив 6 мільярдів гривень з Резервного фонду державного бюджету для створення захисних споруд. Серед цих коштів 800 мільйонів гривень призначено на будівництво укриттів для 15 підстанцій "Укрзалізниці", які почали зазнавати атак восени цього року. Решту, а саме 5,2 мільярда гривень, планується витратити на зведення захисних споруд для більш ніж 100 об'єктів регіональних електромереж.

"На даний момент укладення угод завершено, а підготовчі етапи також виконані. Основні будівельні роботи наразі тривають. Як повідомив у відповідь на запит БізнесЦензора голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин, завершення всіх робіт заплановано протягом трьох місяців."

Перш за все, мова йде про створення системи захисту для невеликих електричних підстанцій у Донецькій, Сумській, Чернігівській, Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях.

Більшість укладених угод становить від 60 до 63 мільйонів гривень, як повідомляють "Наші гроші", посилаючись на першу частину контрактів. Однак інформація про кошторисну вартість будівельних матеріалів у системі Prozorro не була оприлюднена. Натомість Агентство відновлення почало публікувати на своєму веб-сайті ціни на будматеріали, які підрядники вже придбали для виконання робіт, і ціни переважно відповідають ринковим умовам.