Розшукують інвестора для Чечельницького спиртзаводу: причини занепаду галузі та поточний стан справ - 20 хвилин

* З молотка вже пішло дев'ять спиртових заводів Вінниччини. Проте процес приватизації багатьох об'єктів затягується на роки.

Причинами цього є старе обладнання, значні боргові зобов'язання та непередбачувана ситуація на ринку.

* Колись величезні підприємства, які забезпечували роботою тисячі людей і сприяли наповненню місцевих бюджетів, тепер переживають повну руйнацію.

* Скільки держава вже виручила на приватизації і яка нині ситуація на ринку?

В Україні процес приватизації спиртових заводів стартував восени 2020 року після набрання чинності закону про демонополізацію галузі.

Першим підприємством, яке було виставлено на продаж, став "Немирівський спиртзавод", що знайшов нового власника за 55 мільйонів гривень, хоча стартова ціна складала 49,5 мільйона. Протягом наступних кількох років Фонд державного майна України (ФДМУ) організував понад 40 аукціонів, які забезпечили бюджету понад два мільярди гривень. Серед проданих активів – значна кількість заводів, розташованих у Вінницькій області.

Незважаючи на те, що процес приватизації триває вже шість років, деякі з колишніх державних спиртових заводів у регіоні все ще залишаються на продаж.

Не завжди вдається передати об'єкт у приватні руки з першого разу -- на це впливають різні чинники. Часто заводи перебувають у дуже поганому стані після років простою та недогляду, обладнання зношене, а будівлі потребують капітального ремонту. Через це потенційні інвестори не завжди готові брати на себе такі ризики одразу, і аукціони доводиться повторювати кілька разів.

Одним з таких прикладів є спиртзавод у Чечельнику.

Тепер їх можна придбати за ціною нижче півтора мільйона.

Фонд державного майна оголосив про проведення онлайн-аукціону для приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод".

* Дата проведення аукціону: 27 березня 2026 року

* Термін подачі заявок: до 20:00 26 березня.

* Початкова вартість: 1 148 555 гривень (без урахування ПДВ)

Комплекс складається з 37 одиниць технічного обладнання (машини та інструменти) та 44 об'єктів нерухомості та інфраструктури, серед яких виробничі, складські та адміністративні споруди. Загальна площа нерухомих активів становить 10 884 м², а його географічне положення охоплює такі райони:

* м. Чечельник, вул. Паркова, 17 (будівлі та земельна ділянка),

село Тартак (ділянка землі)

Чечельник, вулиця Орлова.

Одеська область, місто Кодима (об'єкт для зберігання зерна, місце для перевантаження та вагова станція).

Потужності та логістика

У ФДМУ відзначають, що поєднання виробничих потужностей на Вінниччині з активами біля залізничної станції на Одещині створює унікальний логістичний вузол для виходу на ринки півдня України.

-- Величезна площа та розвинена інфраструктура дозволяють зайти в проєкт із мінімальними витратами, адаптувавши приміщення під сучасне виробництво, елеватор або великий логістичний центр, -- зазначають у ФДМУ.

Час покаже, чи зможуть цього разу реалізувати Чечельницький спиртзавод, який нині знаходиться в критичному стані, страждаючи від значних боргів та потребуючи суттєвих інвестицій.

Цей об'єкт — далеко не єдиний випадок занепаду в Вінниччині, викликаного змінами в галузі та тривалою зупинкою діяльності.

Продажі тривають роками без будь-якого успіху.

Яскравим прикладом такої долі є державне підприємство "Бджільнянський спиртовий завод" у селі Бджільня Гайсинської громади. Підприємство зареєстроване у 1994 році і спеціалізується на виробництві етилового неденатурованого спирту з вмістом не менше 80%.

Завод, який займає територію більше семи гектарів, створював приблизно 75 робочих позицій.

У 2024 році цей завод також виставили на приватизацію. Пропонували інвесторам придбати його зі стартовою ціною 68,5 мільйона гривень. У липні та серпні того ж року Фонд держмайна знову оголошував торги, а вже у жовтні стартову ціну знизили до 34,1 мільйона гривень.

В січні та березні минулого року завод знову намагалися продати і тоді навіть завищували ціну до 72 мільйонів гривень. Попри все, завод досі не змінив власника.

Протягом цього періоду заборгованість компанії сягнула понад 120 мільйонів гривень. Тому, навіть якщо в майбутньому з'явиться інвестор, йому доведеться зіткнутися з суттєвими труднощами.

Затримання та невизначеність попереду.

У історії приватизації державного майна на Вінниччині були справжні успіхи, які вселяли надію на відродження занепалих виробництв. Продажі радянських підприємств, що десятиліттями простоювали, сприймали як шанс повернути у регіон роботу, інвестиції та розвиток.

Проте реальність виявилася більш заплутаною, ніж очікувалося. Яскравим прикладом цього є ситуація з Юрковецьким спиртовим заводом. Цей об'єкт, розташований у селі Юрківці Могилів-Подільського району, був виставлений на продаж Фондом державного майна України в жовтні 2022 року. Аукціон, що відбувся 19 жовтня 2022 року на платформі Prozorro Sale, почався з початковою ціною у 15,3 мільйона гривень.

Тоді й обрали переможця -- ТОВ "Таймкол", яке запропонувало 34 мільйона гривень, майже вдвічі перевищивши початкову вартість лоту.

Після успішного завершення аукціону "Таймкол" підписав угоду про купівлю-продаж з Фондом державного майна України 25 листопада 2022 року. Однак, процес передачі активів затягнувся: на вересень 2023 року інвентаризація майна все ще не була завершена, і новий власник не отримав активи та зобов'язання.

Також варто зазначити, що стан справ із колишніми спиртовими заводами погіршився не лише через довгі процедури передачі активів. У липні 2023 року Фонд державного майна України ухвалив рішення про ліквідацію Юрковецького спиртового заводу. Антимонопольний комітет України розпочав розгляд справи щодо можливих порушень з боку підприємства, зокрема через неповне надання інформації на запити.

При цьому вже в листопаді 2024 року Печерський районний суд міста Києва арештував і передав у управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) низку активів, пов'язаних із бізнесом олігарха Костянтина Жеваго -- серед них і колишні спиртові заводи, включно з Юрковецьким та Уладівським (Хмільницький район).

Таким чином, незважаючи на офіційні спроби приватизації, процес передачі прав на ці активи було зупинено, і в даний час заводи залишаються під контролем агентства, яке готує їх до майбутнього прозорого продажу. Це, в свою чергу, накладає додаткові вимоги як на потенційних інвесторів, так і на державні органи, які повинні забезпечити збереження майна, провести незалежну оцінку та організувати відкриті конкурси для управителів і оцінювачів.

Чому підприємства опинилися на грані кризи?

Протягом кількох десятиліть Вінниччина залишалася важливим осередком спиртової галузі в Україні. За різних умов на її території функціонувало не менше 11 провідних заводів, серед яких Овечацький, Гайсинський, Бджільнянський, Бершадський, Тростянецький, Немирівський, Юрковецький, Уладівський, Мартинівський та інші.

Ці компанії виконували не лише функцію потужного виробництва. Вони мали вирішальне значення для економічного розвитку громад, створюючи тисячі робочих місць, сприяючи розвитку місцевої інфраструктури та наповнюючи бюджетні кошти.

Однак після проголошення незалежності, а особливо в 2000-х роках, промисловість почала втрачати свої позиції. Деякі заводи припинили свою діяльність через нерентабельність, інші — внаслідок змін на ринку. Ключовий момент настав із ліквідацією державної монополії та реформуванням "Укрспирту", коли частину підприємств залишили під контролем державного холдингу, а інші почали поступово виставляти на приватизацію. Не всі об'єкти змогли адаптуватися до нових економічних реалій, і багато з них опинилися в занепаді ще до передачі приватним інвесторам.

Не менше дев'яти підприємств з Вінницької області були виставлені на продаж в рамках приватизації, яка, на жаль, не виправдала сподівань. Лише кілька з цих об'єктів змогли успішно адаптуватися та продовжити свою діяльність після зміни власника.

Таким чином, Немирівський спиртзавод став першим об'єктом, який був успішно приватизований в історії України. Після того, як у 2020 році його придбала компанія LVN Limited (Nemiroff), завод продовжив свою роботу під управлінням нових власників і поступово впроваджує модернізацію виробництва.

На даний момент обсяги виробництва становлять приблизно дев'ять тисяч декалітрів спирту щомісяця, що дозволяє не тільки задовольняти внутрішні виробничі вимоги, але й виходити на міжнародні ринки.

Бершадський спиртовий завод також був проданий через аукціон. Покупцем стало ТОВ "Аква Солар Інвест" і наразі виробництво працює поза державною системою. Після приватизації він працює, проте не в повному обсязі через ринкові ризики та необхідність інвестицій для модернізації.

Втім, таких історій небагато, і загалом галузь демонструє низхідну динаміку. За останні роки обсяги виробництва етилового спирту в області скоротилися в рази.

Наприклад, ДП "Гайсинський спиртовий завод" раніше виробляв етиловий спирт для широкого ринку, а його потенційна продуктивність до змін на ринку складала до 10 000 дал/доба ректифікату (майже один мільйон літрів спирту на місяць). Сьогодні ж підприємство не працює. У 2023-му році була розпочала процедура ліквідації ДП "Гайсинський спиртовий завод", що фактично означає завершення його діяльності та виведення з державного управління.