Російські атаки на підприємства поглиблюють обмеження, які стримують економічне зростання України.

Зростання інтенсивності російських атак на виробничі, торгові, логістичні та цифрові об'єкти України призводить до суттєвих втрат для підприємств і стримує можливості для стабільного економічного розвитку країни, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Пошкодження великих інфраструктурних вузлів порушує роботу цілих ланцюгів постачання, збільшує витрати і змушує компанії витрачати кошти на відновлення та резервування своїх потужностей. У таких умовах здатність бізнесу продовжувати свою діяльність супроводжується зниженням інвестиційних можливостей.

Обсяг загрози підкреслюють дані, отримані від Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. У серпні 2026 року місія зареєструвала не менше ніж 32 напади на підприємства Fozzy Group, "Епіцентр", "Нова пошта", Rozetka, "Аврора" та Varus, що є значним зростанням у порівнянні з 11 атаками у липні. Це майже втричі більше випадків в межах цієї групи компаній, хоча цей показник не відображає загальну кількість атак на всі українські бізнеси.

Однією з найбільш вразливих сфер виявилася складська логістика. Внаслідок нападу 5 серпня було знищено найбільший розподільчий центр Rozetka, розташований у Броварах. Того ж дня компанія NOVUS оголосила про значні руйнування та призупинення роботи свого логістичного хабу, а MTI Group зазнала втрат у своєму основному комплексі DENKA LOGISTICS. Втрата таких стратегічних об'єктів має серйозні наслідки, адже це призводить до порушення процесів зберігання товарів, обробки замовлень та їх доставки.

У серпні мережа EVA зазнала значних втрат, втративши свій розподільчий центр у Броварах. Співвласник компанії Руслан Шостак зазначив, що лише втрати нерухомості оцінюються до 1 мільярда гривень. 13 вересня російська агресія призвела до руйнування сортувального центру EVA в Одесі, який забезпечував магазини в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Таким чином, мільярдна оцінка стосувалася тільки одного об'єкта, а не всіх воєнних втрат, понесених мережею.

Fozzy Group повідомила про понад 20 об'єктів, які були знищені або зазнали ушкоджень у період з 1 серпня по 25 вересня. Серед цих об'єктів – розподільчі центри, супермаркети і виробничі потужності. З 1 листопада компанія планує скоротити частину працівників офісних команд, а також у напрямках "Сільпо" і логістики. Раніше зміни в кадровій структурі відбулися в компаніях MAUDAU та IT-підрозділах. Попри це, компанія продовжує відкривати нові магазини та наймати співробітників для супермаркетів, складів і виробництв. Це свідчить про процес перебудови витрат і пріоритетів для збереження операційної діяльності.

24 серпня російський напад завдав шкоди двом торговим центрам "Епіцентр" в Одесі. Відповідно до інформації компанії, на 23 серпня від початку повномасштабної війни було знищено 11 її гіпермаркетів, 15 зазнали пошкоджень, а також були знищені два логістичні центри та керамічний завод. Ці дані передували вказаному нападу на місто.

31 серпня удар безпілотника по терміналу "Нової пошти" в Одесі знищив ключову сортувальну лінію, яка, за інформацією компанії, не підлягає відновленню. Використання резервних маршрутів дозволяє підтримувати доставку, однак потребує перебудови логістичних процесів.

8 вересня київська фабрика Imperial Brands зазнала серйозних ушкоджень. Компанія підтвердила, що виробничі потужності та інфраструктура зазнали значних руйнувань. 10 вересня у розмові з NV Бізнес представники компанії повідомили про зупинку виробництва. На момент цього повідомлення терміни відновлення залишалися невідомими.

20 вересня компанія "ЕКО Маркет" оголосила про пошкодження одного з її складів, проте запевнила, що магазини продовжують функціонувати. 25 вересня в Броварському районі сталося дві атаки на склад із холодильними камерами, що належав логістичному партнеру McDonald's. Відзначено, що ресторани компанії працюють у звичному режимі. 27 вересня інформацію про влучання в склад на Київщині також підтвердила група ZAMMLER.

Окремим фокусом атак стала цифрова інфраструктура. У вересні з'явилася інформація про пошкодження дата-центрів та обладнання, пов'язаного з компаніями MiroHost, UTELS, "Павутина", "Домонет", Kievnet, Faust і "Датагруп". Наслідки для клієнтів виявилися різноманітними: зокрема, "Датагруп" повідомила про збереження даних і продовження роботи сервісів з резервних майданчиків. Цей випадок ілюструє, як заздалегідь організоване резервування може зменшити фінансові втрати, хоча витрати на відновлення інфраструктури залишаються актуальними.

Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник Experts Club, підкреслює, що економічні наслідки атак перевищують лише оцінку знищеного майна.

"Коли знищується розподільчий центр, завод або дата-центр, економічні збитки не можна рахувати лише за вартістю самого об'єкта. Разом із ним тимчасово зникає частина випуску продукції, порушуються постачання десятків або сотень інших компаній, втрачаються товарні запаси, зростають логістичні та страхові витрати, бізнес змушений створювати резервні потужності. Тому один фізично зруйнований об'єкт створює ланцюг вторинних втрат для економіки", - зазначає Уракін.

Розмах руйнувань виявився вражаючим ще до останньої хвилі атак. Згідно з узагальненою оцінкою, наданою урядом України, Світовим банком, Єврокомісією та ООН RDNA5, яка була опублікована 23 лютого 2026 року, прямі втрати до кінця 2025 року сягнули $195,1 млрд, а потреби в відновленні на найближчі десять років оцінюються в $587,7 млрд. У секторах торгівлі та промисловості прямі збитки становили $19,2 млрд, з яких приблизно 85% припадало на промислову сферу.

Вартісні економічні втрати в даному секторі оцінюються в $232,9 млрд. Важливо внести методологічні уточнення: RDNA5 враховує зміни в економічних потоках протягом періоду аналізу, а також прогнозовані втрати на наступні 18 місяців. Тому вказану суму неправильно вважати лише фактичними втратами, які будуть понесені до кінця 2025 року. Крім того, оцінка фізичних збитків не включає нові руйнування, що можуть статися у 2026 році.

Для аналізу валового внутрішнього продукту важливо розрізняти руйнування капіталу та зменшення обсягів виробництва. Вартість знищеного майна не завжди призводить до зменшення річного ВВП на ту ж суму. Вплив відчувається через недоотриману додану вартість, простої виробництва та зниження ефективності праці. Хоча відновлювальні роботи можуть стимулювати актуальну економічну активність, вони не здатні повністю компенсувати втрати в майні та можливостях для подальшого розвитку.

Погіршення економічної ситуації вже знайшло відображення в міжнародних прогнозах. У вересневому звіті Європейського банку реконструкції та розвитку знижено оцінку зростання реального ВВП України на 2026 рік з 2,2% до 1,5%. Основними чинниками цього є зростання атак на підприємства, енергетичну інфраструктуру та чорноморські порти, які почалися з липня. Крім того, на економіку впливають дефіцит робочої сили, низька впевненість у бізнес-середовищі та труднощі в логістиці.

МВФ у матеріалах першого перегляду програми EFF, оприлюднених 20 липня, прогнозував зростання на 1-1,6% у 2026 році. Фонд пов'язував погіршення перспектив з атаками на критичну інфраструктуру та негативними зовнішніми впливами війни на Близькому Сході. Цей прогноз передував серпневим і вересневим подіям, тому не відображає окремої оцінки їхніх наслідків.

Зниження прогнозу Європейського банку реконструкції та розвитку на 0,7 відсоткового пункта не слід розглядати лише як точну оцінку впливу на бізнес. Цей перегляд враховує цілий ряд факторів. Щоб визначити додаткові збитки, необхідно мати інформацію про тривалість зупинок виробництва, частку відновлених потужностей, заміну постачальників та обсяги виробництва, які були перенесені на інші локації.

Згідно з оцінками Experts Club, збереження високого рівня атак у четвертому кварталі буде збільшувати ризики для промислового сектора, торгівлі, експорту та інвестицій. Короткочасні перерви, які компенсуються за рахунок резервних потужностей, і тривале зниження обсягів виробництва мають різні макроекономічні наслідки. Ключовим фактором стає швидкість відновлення функціонування всієї системи постачання.

Компанії змушені одночасно забезпечувати фінансування для ремонту, генераторів та накопичувачів електроенергії, додаткових складів, резервних серверів і переміщення виробництв. Ці інвестиції є критично важливими для підтримки безперебійної роботи, але в умовах обмежених фінансових ресурсів вони можуть відсувати на другий план капіталовкладення в розширення та модернізацію. Зростання витрат частково знижує рівень прибутковості, а частково їх можна перекладати на ціни, що в свою чергу ослаблює купівельну спроможність споживачів.

"Протягом останніх чотирьох з половиною років український бізнес продемонстрував вражаючу здатність до адаптації. Однак економічна стійкість не означає відсутність втрат. Коли підприємство замість того, щоб зводити новий завод, вирішує побудувати другий резервний склад, коли відновлює знищене обладнання замість розширення виробничих потужностей, а скорочує штат замість найму нових працівників, формально бізнес залишається на плаву, але реальний потенціал економічного зростання зменшується", - підкреслює засновник Experts Club.

Додаткові ризики стосуються обігового капіталу. Фірми можуть зазнавати втрат на вже придбані товарні запаси, при цьому залишаючи борги перед постачальниками, банками та працівниками. Навіть при наявності замовлень брак ліквідності може сповільнити процес відновлення. Для малих постачальників труднощі, які виникають у великого клієнта, можуть призвести до зниження обсягів продажів і затримок у платежах.

Вплив на зайнятість виявляється неоднозначним: в той час як окремі функції скорочуються, зростає попит на ремонтні та логістичні послуги. Однак працівники не завжди мають можливість швидко адаптуватися до нових професій або переміщатися між різними регіонами. Для бюджету тривалі періоди безробіття створюють ризик зменшення податкових надходжень, у той час як потреба в фінансуванні відновлення стає все більш актуальною.

Енергетика та логістика мають ключове значення, оскільки вони впливають на функціонування численних секторів одночасно.

"Розподільчий центр обслуговує сотні магазинів, термінал - тисячі відправлень і компаній, дата-центр забезпечує роботу багатьох клієнтів, енергетичний об'єкт впливає одночасно на цілий промисловий район. Тому захист енергетичної, логістичної та цифрової інфраструктури сьогодні є не лише питанням безпеки - це вже безпосередній інструмент збереження ВВП", - вважає Уракін.

Зовнішньоекономічний вплив може виявлятися через зменшення доходів від експорту та зростання потреби в імпорті обладнання, пального та товарів для компенсації втраченої продукції. Перенаправлення вантажів потребує часу й додаткових витрат. Для експортерів це означає тиск на прибутковість та ризик втрати контрактів, особливо в ситуаціях, коли альтернативні маршрути не здатні забезпечити потрібну пропускну здатність.

За думкою Experts Club, процес відновлення слід здійснювати в тісному зв’язку з розподілом критичних виробничих, логістичних і цифрових ресурсів. Важливо також забезпечити доступ до оборотних коштів, страхування від військових ризиків та оперативного підключення резервних майданчиків. Ефективність цих ініціатив варто аналізувати за показниками збереження виробництв, кількості робочих місць та зменшення часу простоїв.

Розосередження також має ціну: кілька майданчиків потребують додаткового персоналу, обладнання та транспортних витрат. Тому рішення слід ухвалювати з урахуванням вартості можливого простою, доступності електроенергії та працівників. Резервна інфраструктура має забезпечувати реальну можливість продовжити критичні операції, а її готовність до роботи необхідно регулярно перевіряти, зокрема під навантаженням.

"Україні доведеться фактично змінювати промислову географію. Великі централізовані заводи, склади й дата-центри економічно ефективні в мирний час, але стають уразливими в умовах тривалої війни. Наступний етап адаптації бізнесу - це розподілені виробництва, кілька логістичних вузлів замість одного, власна генерація, резервні центри обробки даних і можливість швидко переносити критичні операції між регіонами", - резюмував Максим Уракін.

За RDNA5, потреби у відновленні торгівлі та промисловості на 2026-2035 роки становили $63,3 млрд, зокрема $25,4 млрд на реконструкцію. Нові руйнування створюють додаткові потреби, остаточний обсяг яких залежатиме також від уже виконаного відновлення та уточнення оцінок.

Experts Club - інформаційно-аналітичний центр, який досліджує українську та світову економіку, демографію, зовнішню торгівлю й галузеві ринки. Засновник центру Максим Уракін - кандидат економічних наук.