Річниця російського вторгнення: як виглядає енергетична система України та чи очікуються зміни в тарифах на електроенергію.

Четверта зима в умовах енергетичного терору показала, що не всі стратегічні рішення були ухвалені вчасно, і до багатьох викликів виявилося неможливо підготуватися. Корупційні схеми також завадили зміцненню об'єктів. Поки енергетики та комунальники, ризикуя власним життям, повертають світло в наші домівки, ми з нетерпінням чекаємо на весняне тепло, сподіваючись, що подібні важкі зими більше не повторяться. Чи справді це можливо?

Після старту повномасштабної агресії Росії проти України 24 лютого 2022 року енергетична інфраструктура країни опинилася в центрі уваги ворога. Інтенсивні атаки на теплоелектричні станції, електростанції та підстанції спричинили нестачу електричної потужності та тривалі відключення електроенергії. Журнал "Фокус" звернувся до фахівців галузі, щоб дізнатися про поточний стан української енергетики та можливі зміни в тарифах для споживачів.

Четвертий рік під обстрілами: аналіз ситуації в енергетичній системі від початку першого блекауту.

Російські військові регулярно здійснюють напади на енергетичні об'єкти України, прагнучи занурити країну в темряву та примусити до переговорів на умовах, що відповідають інтересам Кремля.

23 листопада 2022 року українська енергетична інфраструктура зазнала серйозних ушкоджень: вперше в історії всі атомні електростанції були змушені призупинити свою роботу в аварійному режимі. Це призвело до значного блекауту, внаслідок якого по всій території країни спостерігалися перебої з електрикою, стільниковим зв'язком, водопостачанням і системами опалення.

За чотири роки повномасштабного вторгнення росіяни змінили тактику ударів. Якщо 2022 року основними цілями були підстанції, то тепер агресор концентрується на великих теплових генераційних потужностях.

Деякі атомні електростанції продовжують функціонувати, але не на максимальному рівні через необхідні обмеження, які були впроваджені після атак. Наприклад, в результаті масштабного удару з боку Росії в ніч на 7 лютого, всі атомні електростанції в Україні були змушені зменшити свою генерацію.

"Ворог здійснив масштабну атаку за допомогою дронів та ракет, націлившись на підстанції та повітряні лінії напругою 750 кВ і 330 кВ. Як наслідок, атомні електростанції були змушені зменшити свою генерацію", -- зазначили у Міністерстві енергетики.

Міністр енергетики України Денис Шмигаль розповів на засіданні Штабу 12 лютого, що найбільше постраждали енергетичні об'єкти у Києві, на Одещині та Дніпровщині. Вже 14 лютого він повідомив про покращення ситуації завдяки цілодобовій роботі ремонтних бригад та сприятливим погодним умовам.

Він підкреслив важливість об'єктивного аналізу ситуації, оскільки в Україні прогнозують нове похолодання, що може збільшити навантаження на інфраструктуру. Додатково, існує значний ризик ворожих атак.

Нижче наведена статистика руйнувань об'єктів енергосистеми України.

Збитки енергетичної інфраструктури України (четвертий рік війни, лютий 2026 року)*

Протягом останніх чотирьох років енергетична інфраструктура зазнала серйозних руйнувань внаслідок численних атак, що призвело до значних втрат у генерації електроенергії. Унаслідок пошкоджень великих об'єктів, таких як ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та інших станцій по всій Україні, енергосистема опинилася в ситуації дефіциту електрики. Це, в свою чергу, спричинило тривалі відключення електроенергії, які українці відчувають з моменту початку масованих обстрілів після 24 лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії.

*Джерела: Звіти Міністерства енергетики, дані Укренерго, спостереження МАГАТЕ за Запорізькою атомною електростанцією*

Перший віцепрем'єр та міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що на 12 лютого очікуваний пік споживання електроенергії досягне 16,4 ГВт: "Це той обсяг, який економіка прагне спожити. Однак ми можемо забезпечити лише 12,3 ГВт".

Частина споживання, а саме 2 ГВт, забезпечується за рахунок імпортованої електроенергії. Основним джерелом генерації є атомні електростанції, які виробляють близько 7,5 ГВт електрики. В той же час функціонують лише п’ять енергоблоків ТЕЦ, потужність яких разом не перевищує 1 ГВт.

Директор з досліджень українського аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович у коментарі Фокусу зауважив, що оцінювати рівень дефіциту можна за непрямими ознаками, наприклад, за графіками відключення електроенергії в регіонах, де вони не є аварійними.

"Графіки відключення світла є певним маркером стану енергосистеми. Якщо діють 3-4 черги одночасно, це означає, що нам бракує близько 4 ГВт електроенергії. Відповідно, чим більше черг, тим більший обсяг дефіциту", -- пояснив він.

Ситуація може частково покращитися через сезонні фактори:

* подовжений світловий період;

* збільшення виробництва енергії сонячними станціями;

можливе збільшення обсягів виробництва гідроелектричних станцій.

Експерт підкреслив, що, окрім сезонних впливів, ситуацію також визначають ймовірність нових атак та здатність енергетичних фахівців швидко відновлювати інфраструктуру.

Чи буде дефіцит електроенергії у 2026 та 2027 роках

Роман Ніцович зазначає, що в Україні дефіцит електроенергії може залишатися актуальним і в 2026 та 2027 роках. Головними факторами цього є триваюча військова агресія Росії, регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру країни, підвищене споживання електроенергії в літній період, а також проведення ремонтних робіт на атомних електростанціях.

"Необхідно усвідомлювати, що в літній період споживання електрики значно зростає. Окрім цього, саме влітку проводяться інтенсивні ремонти на атомних електростанціях: енергоблоки тимчасово зупиняються для технічного обслуговування, поточних ремонтних робіт та заміни пального. Це планова процедура, яка дозволяє забезпечити максимальну ефективність роботи обладнання в зимові місяці," -- зазначив фахівець.

Кожен з дев'яти енергоблоків, розташованих на території України, проходить зупинку в середньому на 50-60 днів для здійснення ремонтних робіт. Як підкреслив Ніцович, існує встановлений графік, за яким основний етап ремонту стартує відразу після закінчення опалювального сезону і продовжується до вересня.

"На літо планується, що певна кількість енергоблоків не буде функціонувати. Тому в цей час існує ймовірність виникнення дефіциту електрики", -- зазначив він.

Нагадаємо, що влітку 2024 року країна стикалася з нестачею електроенергії внаслідок весняних атак, а також минулого літа були проблеми з електропостачанням через заплановані відключення.

"Зрозуміло, що дефіцит потужності буде існувати. Наскільки глибоким він буде порівняно з нинішнім станом залежить від інтенсивності подальших атак та здатності нашої протиповітряної оборони протистояти цьому", -- додав Роман Ніцович.

Імпорт електричної енергії: як заповнюється нестача під час воєнних дій в Україні.

Протягом чотирьох років повномасштабної агресії Україна стикнулася з нестачею потужностей в енергетичній системі та була змушена збільшити імпорт електроенергії. Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС), зазначив у коментарі виданню Фокус, що в січні імпорт електроенергії досяг рекордних обсягів — 896 ГВт·год. За його оцінками, до кінця лютого цей показник може ще зрости.

"Для розуміння, максимальна потужність імпорту, доступна для України, становить близько 2 ГВт, і зараз ми практично весь час повністю використовуємо цю потужність. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що в пік морозів Україна споживає 18 ГВт -- тобто імпорт покриває більше 10% споживання, це багато", -- зазначив експерт.

За його словами, збільшити імпорт вдалося завдяки двом рішенням, а саме через:

* збільшення цінових меж (цінових лімітів);

* зобов'язання для державних підприємств використовувати не менше 50% електроенергії, отриманої шляхом імпорту, для власних потреб.

"Зростання цінових меж призводить до підвищення тарифів на електрику для підприємств, проте це все ж краще, ніж повна відсутність електроенергії. Крім того, енергетичні ресурси з мережі залишаються більш економічними в порівнянні з використанням генераторів," – зазначив Максим Самойлюк.

Він зазначив, що актуальний обсяг імпорту трохи коливається від 2,45 ГВт, які зазвичай згадуються, оскільки ця потужність розподіляється між Україною та Молдовою.

"Ймовірно, у лютому ми досягнемо фізично можливого максимуму. Далі зростання імпорту можливе лише за умови будівництва додаткової інфраструктури на кордоні та співпраці з європейськими партнерами", -- зазначив економіст.

Важливо: електроенергію імпортують не за рахунок держбюджету. Її закуповують приватні компанії та державні підприємства за власні обігові кошти

Вимкнення електрики - це короткочасний феномен для України чи ж нова звичайна ситуація?

Графіки вимкнення електрики, ймовірно, перетворяться на звичне явище для громадян України. Роман Ніцович, директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group, зазначає, що резерви енергосистеми, які залишалися протягом попередніх років, поступово вичерпуються.

"На жаль, у попередні роки в нас був певний запас міцності енергосистеми, який зараз поступово стирається. Кожен новий удар забирає ту резервну потужність, яка могла б підтримувати систему", -- пояснив експерт.

Навіть у відсутності нових атак, відновлення технічного обладнання вимагає певного періоду, перш ніж енергетична система зможе функціонувати без нестачі ресурсів.

"Однак, ми усвідомлюємо, що російські сили не зупиняться на цих атаках. Можливо, нас очікує короткочасна затримка, щоб вони змогли зібрати нові запаси ракет і дронів. Але насправді відключення електрики стало, певно, новою реальністю для нас. На жаль, ми опинилися у ситуації, коли процес відновлення триває повільніше, ніж ворог накопичує ресурси та здійснює нові напади," – підкреслив Ніцович.

Які недоліки виявилися в процесі підготовки енергетичної системи: аналіз фахівця.

У період війни в Україні деякі рішення, які стосуються підготовки до ворожих наступів та проходження опалювального сезону, виявилися затриманими або реалізованими не в повному обсязі.

За словами Романа Ніцовича, лише після серії масованих атак держава почала активно запускати програми підтримки для багатоквартирних і приватних будинків. Зокрема, це допомога на придбання генераторів, сонячних панелей та інверторів, а також пільгові кредити на встановлення систем накопичення енергії для живлення найважливіших елементів будинку, наприклад, насосів, ліфтів, освітлення сходових клітин тощо. Втім, експерт вважає, що ці програми могли з'явитися раніше.

"Спроба вирішити частину проблем через разові виплати "зимової підтримки" у кілька тисяч гривень має досить дивний вигляд. Аналогічний ресурс можна було б спрямувати на здешевлення банківських кредитів. Це допомогло б значно більшість кількості людей ефективно використати ці кошти", -- вважає Роман Ніцович.

Він також акцентував увагу на швидкості виконання проектів з інженерного захисту. Деякі труднощі викликані бюрократичними перешкодами, а інші — наявністю певних корупційних практик.

"Ми всі є свідками розслідування щодо будівництва захисних споруд в тій же справі, яку назвали операцією "Мідас". Очевидно, що корупційні скандали мали певний негативний вплив", -- зауважив Роман Ніцович у коментарі.

Існують певні труднощі, що виникають при реалізації проєктів розподіленої генерації. Це стосується не тільки встановлення когенераційних установок, але й їх ефективного функціонування. Для цього необхідно додаткове обладнання, кваліфіковані спеціалісти та цілий ряд заходів для підключення, налаштування і запуску таких систем.

"На справді, кожен з цих проєктів потребував належного та професійного супроводу, щоб обладнання не лише було доставлено та встановлено, а й коректно підключене та ефективно експлуатоване. Це можна було реалізувати, але, на жаль, цього не було зроблено в повній мірі," -- підкреслив експерт.

Роман Ніцович зазначив також, що конкурс на зведення нових потужностей, який був призупинений у травні 2025 року, був відновлений лише в грудні. Упродовж цього часу розробники мали б можливість реалізувати проєкти, забезпечити фінансування, здійснити замовлення на необхідне обладнання та підготувати території для будівництва.

"Возможную часть этих установок можно было бы запустить в действие уже сейчас. К сожалению, это время было упущено по непонятным причинам," – отметил он.

Локальне виробництво тепла: способи запобігання перебоям у мегаполісах

У 2026 році Україна стикнулася з серйозними труднощами не лише через брак електричної енергії, а й через нестабільність у постачанні тепла. Зокрема, 9 та 13 січня внаслідок обстрілів з боку Росії Київ зазнав втрат, втративши одну з теплоелектроцентралей. Це призвело до того, що тисячі людей залишилися без опалення у своїх домівках на тривалий час, оскільки традиційна централізована система теплопостачання виявилася вкрай вразливою.

"Теплопостачання має вироблятися локально, найближче до місця споживання. Ми бачимо вразливість великих міст, коли удари можуть виводити з ладу одне велике джерело тепла, як-от ТЕЦ у Києві чи Харкові. Тому паралельно з відновленням пошкоджених об'єктів потрібно створювати додаткові джерела тепла меншого масштабу, щоб система не залежала від однієї котельні чи однієї ТЕЦ. Це найшвидший спосіб підвищити надійність", -- розповів він.

Як зауважив експерт, навіть коли Київ за власний бюджет придбав когенераційні установки, лише через півтора року частину з них було запущено в експлуатацію, а з рештою це відбувається тільки зараз, після завершення всього комплексу необхідних робіт.

За словами Ніцовича, пріоритетом має стати одночасне відновлення того, що ще можна ремонтувати на ТЕЦ, принаймні водогрійних котлів,та розвиток розосередженої теплогенерації в містах.

Щодо можливостей використання геотермальної енергії, зокрема через впровадження теплових насосів у централізовані системи опалення, це сприяє кільком громадам у підготовці техніко-економічних обґрунтувань для реалізації подібних проєктів.

"Теплові насоси мають найвищу ефективність: з одного кВт електроенергії можна отримати до п'яти кВт тепла. Це відновлюватиме тепло і добре для довкілля. Питання в тому, щоб реалізувати ці пілотні проєкти і вже на основі цього досвіду масштабувати їх на інші міста, де це технічно можливо", -- Роман Ніцович.

Тарифи на електроенергію: чи слід готуватися до істотного підвищення цін?

У період війни введено мораторій на підняття тарифів, проте цей захід не стосується всіх комунальних послуг. Згідно з законом №2479-ІХ, ухваленим 19 серпня 2022 року, заборонено підвищення цін тільки на природний газ та тепло. Це означає, що тарифи на електроенергію можуть варіюватися під час повномасштабного вторгнення.

Суттєве зростання вже відбулося у 2024 році. Від 1 червня для побутових споживачів діє єдиний фіксований тариф -- 4,32 грн за кВт·год. Його затверджено урядовою постановою №632, а згідно зі змінами, внесеними постановою №1331. Як Фокус повідомляв раніше, ця ціна залишатиметься чинною щонайменше до 30 квітня 2026 року.

Водночас у січневому інфляційному звіті Національний банк України зазначив, що тарифи на комунальні послуги можуть зрости через потребу фінансувати відновлення енергосистеми після масованих обстрілів через вторгнення Росії в Україну: "...зросла ймовірність подальшого поступового та поетапного приведення частини з цих тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів".

Незважаючи на це, міністр енергетики Денис Шмигаль на засіданні Комітету з енергетики та ЖКП запевнив, що в травні ціни на електроенергію не підвищаться.

"Ми не маємо наміру підвищувати ціни для населення в травні. І крапка," - зазначив він.

Проте, зростання тарифів на електроенергію може стати реальністю, оскільки аналогічні наміри вже враховані в макроекономічних прогнозах урядових структур. Таку інформацію в інтерв'ю Фокусу надав голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

За словами експерта, відповідно до прогнозів Міністерства економіки та Національного банку, у 2023 році вартість електроенергії може досягти 5,5 грн за кВт·год. У середньостроковій перспективі Міністерство енергетики та НБУ очікують поступового зростання тарифу до 7,5 грн протягом трьох років, із щорічним підвищенням на 1 гривню.

Попенко відзначає, що точні дати перегляду тарифів передбачити важко. За його прогнозом, підвищення відбудеться, проте не обов'язково з 1 травня, коли закінчиться дія фіксованого тарифу на електроенергію, можливо це перенесуть на літо.

За словами експерта, на рівень ставок і темп зростання впливають не лише економічні, а й політичні фактори.

Олег Попенко також звернув увагу на те, що навіть відносно невелике підвищення тарифу відчутне для домогосподарств. Якщо ціна електроенергії зростає на 1 гривню за кВт·год, то при середньому споживанні 300-400 кВт·год це означає додаткові 300400 грн щомісяця.

"Ці кошти необхідно буде знайти. З огляду на те, що середній рахунок за комунальні послуги взимку складає 5-6 тисяч гривень, а багато українців отримують зарплату в межах 12-14 тисяч гривень, це може стати суттєвим фінансовим тягарем," – зазначив експерт.

Тож, Україна входить у п'ятий рік війни з енергосистемою, яка працює на межі, проте тримається завдяки атомній генерації, розподіленим відновлювальним джерелам енергії та імпорту. Саме ця комбінація дозволяє уникати масштабного блекауту навіть під час пікових навантажень і нових російських атак. І хоча баланс залишається крихким, весна може стати переламним моментом за умови подальшого відновлення потужностей, розвитку ВДЕ та безпекових гарантій. Без цього залишається лише героїзм і надія втриматися і уникнути занурення країни в темряву.

Раніше Фокус повідомляв про нові тарифи на комунальні послуги для українців після закінчення опалювального сезону, оскільки період дії заморожених цін незабаром закінчується.