Прохолодні влітку та комфортно теплі взимку: в Одесі можна знайти енергоефективні будівлі, які з'явилися на світ ще до заснування самого міста.

Довіряйте перевіреним джерелам — підпишіться на Telegraf у Google Новинах!

На схилах Шкодової гори в Одесі можна зустріти незвичні фасади з вікнами та дверима, які вражають своєю архітектурною оригінальністю. Ці будівлі вирізьблені прямо у скелі і були зведені ще до заснування самої Одеси. "Телеграф" досліджує історію печерних будинків, їхніх мешканців та унікальні особливості.

Перші печерні житла почали з'являтися наприкінці XVIII століття, коли після зруйнування Запорозької Січі частина козаків переселилася в район Хаджибейського та Куяльницького лиманів, 048.ua. Вони обживали балки та схили, засновуючи хутори Куяльник, Усатове, Нерубайське.

Масове зведення печерних осель почалося вже в першій половині XIX століття. Це явище було зумовлено активізацією видобутку ракушняку. Завдяки появі англійських пилок, камінь не лише видобували, а й вирізали. Процес видобутку відбувався безпосередньо на схилах, в результаті чого нерідко виникали житлові приміщення.

Ці споруди важко назвати лише печерами. Вони виконували функції повноцінних господарств. У вертикальній стіні урвища вирізали фасад з вікнами та дверима, а далі приміщення простягалися всередину гори. Зазвичай у таких будинках налічувалося від трьох до п'яти кімнат, але за необхідності їх можна було розширити. У верхній частині перекриття робили отвори для димоходів. Ззовні розташовувалося подвір'я, городи та господарські споруди.

Зазначається, що печерні житла були енергоефективними. У глибинних приміщеннях температура цілий рік трималася на рівні 14-15 °C. Товщина зовнішньої стіни часто перевищувала метр, тому взимку в будинку було тепло й сухо, а влітку -- прохолодно. Криниці облаштовували як ззовні, так і просто всередині таких жител.

У численних спорудах існували виходи до підземних систем, що значно полегшувало працю каменотесів, адже вони могли займатися своєю діяльністю практично в сусідстві з власними оселями.

Подібні житла існували не лише на Шкодовій горі. Їх можна було зустріти в Усатовому, Нерубайському, Кривій та Холодній Балках, а також уздовж морського узбережжя -- від Ланжерона до Малого Фонтану. Однак до XXI століття в межах самої Одеси такі будинки збереглися лише на вулиці Гладкова.

Спочатку це місце було домівкою для каменярів, але згодом житло стало занедбаним. З часом його почали займати особи, пов'язані з місцевими злочинними угрупуваннями.

Сьогодні печерні будівлі більше не виконують функцію житлових приміщень. Деякі з них зазнали руйнації та залишилися в занедбаному стані. На схилах все ще можна натрапити на фрагменти фасадів, а в деяких випадках навіть збереглися сліди від побілки.