Помер у роздягальні під час матчу: причина трагічної смерті українського тренера Ігоря Турчина (фото)

Робота тренера Ігоря Турчина була виснажливою як морально, так і фізично, тому його серце не витримало переживань за власну команду "Спартак"

Ігор Турчин — це тренер, який перетворив київський "Спартак" на багаторазового чемпіона СРСР та двічі здобув олімпійське золото з радянською збірною. Його життя було присвячене спорту, але, на жаль, його пристрасть стала причиною трагедії — він пішов з життя під час гри.

Ігор Євдокимович Турчин -- український гандбольний тренер, Заслужений тренер СРСР і найуспішніший наставник в історії гандболу. Він заснував київську команду "Спартак", яка здобула 20 титулів чемпіона СРСР і 13 разів перемагала в Кубку Європейських чемпіонів. За видатні досягнення в спорті Турчин і його команда внесені до Книги рекордів Гіннеса. "Телеграф" вирішив розповісти про життя справжнього трудоголіка, взявши дані в "Оboz".

Яким чином склалася доля українського тренера з гандболу Ігоря Турчина?

Ігор Турчин з'явився на світ 16 листопада 1936 року в Одеській області. Хоча він ніколи не займався спортом професійно, Ігор довів, що для досягнення успіху не обов'язково мати лише спортивні вміння — важливі також аналітичні здібності та відданість власній справі. Після закінчення школи з високими оцінками він вирушив до Кам'янець-Подільського педагогічного інституту, де здобув освіту на факультеті фізичної культури, спочатку маючи намір стати тренером з баскетболу. Проте, за розподілом, його направили до Київської дитячо-юнацької спортивної школи, де, на жаль, не знайшлося вакантної посади за його спеціальністю.

Замінивши баскетбол на настільний теніс та жіночу гандбольну секцію, Турчин змінив курс своєї кар'єри і зробив вагомий внесок у розвиток гандболу на світовій арені. Він активно відвідував школи, закликаючи дівчат віком 12-13 років приєднатися до тренувань. Саме з цієї групи, у 1962 році, був заснований гандбольний клуб "Спартак", який згодом здобув 20 титулів чемпіона СРСР і 13 перемог у Кубку європейських чемпіонів. У 1976 році Турчина визнали найкращим тренером світу, а його досягнення з командою увійшли до Книги рекордів Гіннеса.

Особисте життя тренера тісно перепліталося з його професійною діяльністю. Він взяв у шлюб свою вихованку Зінаїду Столітенко, яка згодом стала однією з найталановитіших гандболісток у світі. Спочатку пара намагалася приховати свої почуття через заздрість з боку інших спортсменок, але з часом їхні стосунки стали міцними й безпечними. Разом вони виховали двох дітей: доньку Наталію, яка також обрала гандбол як своє покликання, та сина Михайла. Сім'я часто поєднувала особисте життя з тренуваннями та змаганнями, що допомагало їм залишатися близькими один до одного.

Турчин був відомий своєю суворістю на майданчику та емоційністю під час матчів. Він активно втручався в гру, сперечався з суддями, кричав на гравців і міг навіть конфліктувати з уболівальниками. Інтенсивний стиль роботи та постійне емоційне навантаження відображалися на його здоров'ї: перший інфаркт наставника трапився у 1973 році, згодом він переніс ще два. Лікарі попереджали, що наступного йому вже не пощастить, але Турчин продовжував працювати.

Після Олімпіади-1988, де збірна СРСР посіла третє місце, спортивне керівництво країни вважало результат провалом, що сильно засмутило наставника. Це призвело до ще одного інфаркту та операції з коронарного шунтування у Норвегії, яку сплатив норвезький клуб. Турчин на короткий час став головним тренером у норвезькій команді, відпрацьовуючи витрачені кошти, але через 8 місяців повернувся в Україну до "Спартака".

7 листопада 1993 року в Бухаресті, під час матчу Кубка ЄГФ, серце Ігоря Турчина зупинилося. Перед грою він помітив величезну зграю ворон біля готелю, де зупинилася команда, і передчував, що день буде важким. Під час перерви у роздягальні наставник ще зміг дати гравцям вказівки, але, коли гандболістки виходили на другий тайм, Турчин повільно сів на стілець і повідомив: "Дівчата... Я помираю".

Телетрансляція поєдинку з Бухареста здійснювалася в Україні, і коментатор у студії спочатку не міг зрозуміти, чому футболісти "Спартака" виявляють емоції. Зінаїда Турчина залишилася вдома з дітьми, спостерігаючи за матчем по телевізору. Коли на екрані з'явилися заплакані обличчя гандболісток, вона зрозуміла, що сталося щось трагічне.

Матч було перервано, швидка приїхала лише через 20 хвилин, і медики констатували смерть наставника від серцевого нападу. Його поховали у Києві на Берковецькому кладовищы.

Нагадаємо, що нещодавно "Телеграф" повідомляв про захоплюючу історію з життя політика і автора Володимира Винниченка – він майже загинув у воді через суперечку.