"План Б" Трампа: досягнення угоди з Путіним до виборів у Конгрес — чи реальні перспективи енергетичного співробітництва та миру в Чорному морі?
Американські чиновники переконані, що Кремль не має наміру розпочати конструктивні переговори до весни 2027 року. Путін обрав шлях ескалації конфлікту. На початку вересня він віддав розпорядження російській армії здійснити масштабні удари по українській енергетичній інфраструктурі. В даний час Росія здійснює безперервні атаки за допомогою дронів та ракет, прагнучи підірвати українську економіку. Крім того, інтенсивні ворожі атаки на судна та порти Одеси практично паралізували експорт через Чорне море.
На засіданні "Рамштайн", що відбулося цього тижня, заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі закликав європейських партнерів планувати свою підтримку Україні на майбутнє. Зокрема, для того щоб пережити цю зиму, Німеччина має намір надати Україні ракети до системи Patriot та літаки F-16 з запасів Бундесверу. Як зазначив український міністр оборони Євгеній Хмара, завдяки підтримці міжнародних партнерів та кредиту від Європейського Союзу, Україна укладає угоди на придбання близько тисячі ракет для Patriot. Відзначимо, що Брюссель погодився відмовитися від правила "купуй європейське" і виділити $3,2 млрд з європейського кредиту на закупівлю американських "Патріотів".
Й поки Трамп напередодні проміжних виборів до Конгресу обіцяє кожному американцю по $5 тис., якщо республіканці переможуть, навіть його спецпредставники не вірять, що Путін погодиться на справжні переговори. Чи є у адміністрації США "план Б"? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Переговори в Абу-Дабі: в Москві не чули про дорожню карту
Невдовзі після візиту Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви і Києва, президент Трамп провів телефонну розмову з Путіним. Він охарактеризував цю бесіду як "чудову". Однак Білий дім не надав детальної інформації про зміст розмови, на відміну від Кремля. Помічник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що Абу-Дабі може знову стати місцем для тристоронніх переговорів між США, Україною та Росією. За словами Ушакова, Трамп з'єднав питання завершення конфлікту з можливістю повного відновлення відносин між США і Росією.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков зробив ще більш провокаційну заяву, зазначивши: "В Києві усвідомлюють, які кроки необхідно вжити для досягнення реального мирного врегулювання".
У той же час Ушаков зберігав байдужість, ніби не чув про заяву державного секретаря США Марко Рубіо, що стосується можливості створення плану дій для відновлення переговорів і знаходження прийнятного рішення для обох сторін — України та Росії. Лише Пєсков висловив думку, що питання змісту потенційної "дорожньої карти" не варто обговорювати у публічному просторі.
ТСН.ua вже повідомляв, що Віткофф і Кушнер відвідали Київ з новими концепціями, які можуть бути корисними для завершення конфлікту, проте їхні пропозиції досі не реалізувалися. Сам Кушнер визнав, що досягти значного прогресу до зими, що особливо цікавить Трампа напередодні проміжних виборів до Конгресу на початку листопада, навряд чи можливо. Водночас Рубіо зазначив, що ці "нові ідеї" виявилися спільною темою для обговорення як у Москві, так і в Києві, де спостерігалася "загальна відкритість".
У той же час, незважаючи на загалом позитивні відгуки про візити Віткоффа та Кушнера до Москви і Києва від різних американських офіційних осіб, видання Financial Times опублікувало матеріал, в якому йдеться про можливу заміну переговорників з Кремлем на директора ЦРУ Джона Реткліффа. Цей чиновник вже таємно побував у Москві наприкінці серпня, що викликало різноманітні спекуляції та навіть теорії змови. Згідно з інформацією, отриманою виданням, американська сторона вже проінформувала європейських союзників про можливу зміну, і ця новина була сприйнята ними з великим інтересом, оскільки дипломатичні зусилля США протягом 1,5 року не принесли жодних результатів.
У Білому домі спростували чутки про можливу заміну Віткоффа та Кушнера на Реткліффа. Проте, як зазначає Financial Times, американські спецпосланці протягом тривалого часу намагалися помилково представити Путіну перспективу величезних прибутків від бізнесу та торгівлі зі США в післявоєнний період. Минулого року, коли активно діяла американська дипломатія, у публічних дискусіях навіть з'явилася цифра в 12 трлн доларів як оцінка потенційного співробітництва між Америкою та Росією після завершення війни. Однак такий підхід є помилковим. FT вірно зауважує, що статки Путіна значно перевищують фінансові можливості Віткоффа, Кушнера або навіть самого Трампа.
Енергетика та експорт: чи є шанс та тимчасове перемир'я
У статті для The Washington Post Джон Болтон, радник з нацбезпеки Трампа під час його першого президентського терміну, а зараз його запеклий критик, зазначає, що безвідповідальна дипломатія може завдати більше шкоди, ніж користі. В той час як Віткофф і Кушнер зустрічалися з Путіним у Москві, на виборах у німецькій землі Саксонія-Анхальт перемогла проросійська "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка послідовно виступає за припинення допомоги України та відновлення дружби з Росією. Наступного року у Франції на президентських виборах може перемогти Марін Ле Пен -- давня подруга Путіна, яка має схожі з AfD погляди.
Джон Болтон висловлює думку, що це може підвищити впевненість Путіна у тому, що він досі має політичний вплив на Трампа, а також у тому, що Європейський Союз переживає нестабільність. Це відбувається на фоні конфлікту, який, ймовірно, призведе до тривалої зими руйнувань як на фронті, так і в самих Україні та Росії.
Проте ні Трамп, ні його адміністрація цього не розуміють. Напроти, президент США в своїй соцмережі Truth Social привітав AfD із перемогою. Після цього Фрідріх Мерц навіть скасував телефонну розмову з Трампом. Пізніше канцлер Німеччини заявив, що не бачить ознак готовності Путіна до серйозних переговорів щодо завершення війни. В той час як американський президент продовжує наполягати, що відповідної угоди немає, бо "Путін і Зеленський ненавидять одне одного".
За даними Bloomberg, як представники Європи, так і США вважають, що Росія продовжить свою агресію проти України й у наступному році. Віткофф і Кушнер не змогли досягти значних результатів під час зустрічей у Москві. Видання повідомляє, що впродовж найближчих шести місяців Путін має намір збільшити атаки на енергетичну та теплову інфраструктуру України, аби зробити життя мирних громадян нестерпним. Крім того, очікуються гібридні атаки та спроби політичного втручання в Європі, які мають на меті підірвати підтримку Києва.
До переговорів українського керівництва з Віткоффом і Кушнером у Києві долучалися також радники з питань нацбезпеки Німеччини, Франції та Британії. За інформацією Politico, основна увага приділялася далеко не мирній угоді, а тому, як Україні пережити зиму. Перебуваючи з візитом у Канаді цими днями Володимир Зеленський заявив, що порушуватиме питання енергетичної та продовольчої безпеки під час зустрічі з Дональдом Трампом наприкінці вересня (ймовірно ця зустріч відбудеться в рамках Генасамблеї ООН у Нью-Йорку).
"Обговорюючи можливі результати та підготовку до тристоронньої зустрічі між США, Україною та Росією, всі міжнародні партнери акцентують увагу на темі зерна і сільськогосподарської продукції, експорт яких Росія почала блокувати в Чорному морі. Ми вжили відповідних заходів у відповідь на ці дії. Однак важливо продовжувати реагувати, адже інакше Росія ніколи не зупинить цю війну", -- зазначив президент Зеленський.
У іншій публікації Politico цитують міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, який зазначив, що в разі продовження блокади чорноморського маршруту, щонайменше 30 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції на суму понад 10 мільярдів доларів не зможуть бути експортовані. Це, в свою чергу, може призвести до зниження українського ВВП на 5%. Також міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що "ми досягли критичної точки" — через обмежену ліквідність всі видатки, які не пов’язані з обороною та соціальними виплатами, вже перенесли на грудень.
Нещодавно The New York Times звернула увагу на бюджетний дефіцит України, який становить $27 млрд. Європейські партнери, що є головними фінансовими та військовими донорами для Києва, намагаються розібратися в причинах такого значного розриву, ставлячи під питання ефективність використання коштів. Крім того, залишається неясним, які негативні наслідки завдадуть російські удари по українським підприємствам, які можуть мати тривалий вплив.
Це не означає, що в Росії з економікою все так добре, особливо на тлі далекобійних українських ударів. ТСН.ua вже писав, що від початку 2026 року ціни на бензин у РФ зросли на 19%. У серпні переробка нафти російськими НПЗ впала на 30%. Морський експорт російської сирої нафти з портів Чорного моря знизився на понад 60%. Експорт російської пшениці в серпні впав на понад 50% рік -- до найнижчого від 2010 року рівня. А знищення логістичних центрів російських маркетплейсів призвело до збитків на понад $20 млрд. Тож, з огляду на це, Путін також може бути зацікавлений у встановленні режиму припинення вогню, принаймні до проміжних виборів до Конгресу США на початку листопада.