Мобілізація резервістів: причини даного процесу та можливі рішення, які обговорюються у Верховній Раді.

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

В Україні цілком можливо мобілізувати в ЗСУ громадянина з чинним бронюванням. Це випливає з актуальної судової практики. При цьому, навіть якщо така мобілізація буде визнана Фемідою незаконною, "відмотати" призов назад виходить не завжди. Чому виникла така колізія і чи можна її виправити, розбирався "Телеграф".

Призов незворотній?

Під час дослідження численних судових постанов за останні два роки, можна зробити висновок, що мобілізація осіб, які мають бронь, є цілком імовірним варіантом.

Схожий позов, що стосується резервування, розглянув, наприклад, Рівненський окружний адміністративний суд.

"Особа прибула по повістці для уточнення даних. Там йому повідомили про проблеми із бронюванням, без уточнення які саме проблеми і коли вони виникли, та доставили для проходження медичного огляду. По завершенню огляду повідомили позивачу, що жодної броні у нього немає. Позивач стверджує, що надавав документи, які підтверджували факт його бронювання, однак такі документи не були взяті до уваги. Позивача було доставлено на територію навчального центру, де йому повідомили, що він зарахований до списків особового складу військової частини", - зазначається в ухвалі суду.

Суд встановив, що у позивача дійсно було бронювання, та в ТЦК стверджували, що воно було анульовано, оскільки позивач сам відмовився від нього і "виявив бажання проходити військову службу і власноруч написав заяву на видачу військового квитка". Чому відмовився? Тому що був мобілізований. Таке от замкнене коло.

Феміда стала на сторону позивача, бо ж в законі "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" немає таких підстав для анулювання бронювання. "Відтак суд погоджується з твердженнями позивача про те, що він був призваний на військову службу всупереч наявному у нього праву на відстрочку", - пояснюється в тексті рішення.

Проте, незважаючи на скасування судом наказів про мобілізацію та зарахування позивача до військової частини, Феміда не змогла звільнити його з військової служби.

"Процес призову на військову службу в умовах мобілізації є остаточним, що означає, що він вже відбувся, і навіть якщо процедура буде визнана незаконною, це не призведе до відновлення колишнього статусу особи", - зазначили в суді.

Такий підхід судів базується на відомому рішенні Верховного Суду (ВС), яке було ухвалене ще в березні 2025 року. У ньому йдеться про незворотність мобілізаційних заходів, навіть якщо вони здійснені з порушеннями. Згідно з цим рішенням, питання незаконної мобілізації є предметом суперечки між позивачем та територіальним центром комплектування (ТЦК). Скасувати наказ про мобілізацію може лише військова частина, але їй не надано такого права, оскільки закон "Про військовий обов'язок і військову службу" не містить підстав для звільнення у випадку незаконної мобілізації.

- Влітку Верховний суд вигадав нову судову практику: якщо мобілізація незаконна, то добре, скасовуйте наказ про мобілізацію. Але звільнити людину зі списків частини неможливо, тому що в законі немає такої підстави для звільнення. Фактично виходить парадокс: громадянин має відстрочку, на вулиці його зупиняють ТЦК, він показує документи, що він заброньований, але ТЦК все одно його мобілізує. Громадянин судиться з державою, держава каже: так, мобілізація незаконна, але звільнити неможливо, тому служи. І при такому підході будь-якого громадянина з буд-якою формою відстрочки, можливо мобілізувати і він не матиме права на звільнення. Тоді для чого нам відстрочки? - коментує "Телеграфу" адвокат Олександр Золотухін.

Інша логіка

Проте в останні часи суди першої інстанції почали ухвалювати рішення, що суперечать позиції Верховного Суду.

- Тому що все ж таки, порушене право не може існувати, його потрібно захищати. Березневе рішення ВС це ж не рішення Великої палати чи Об'єднаної палати. Це просто рішення Верховного Суду, яке не є обов'язковим для застосування і використовувалось в конкретній справі, - зазначає "Телеграфу" столичний юрист Ростислав Кравець.

Яскравим прикладом може слугувати справа, розглянута Волинським окружним адміністративним судом.

Працівники ТЦК та СП затримали позивача та перевели його до мобілізаційного пункту, звідки направили на військово-лікарську комісію. Вже наступного дня позивача відправили до військової частини, де його включили до списків військовослужбовців. Позивач вважає, що призов був незаконним, оскільки на момент призову він мав бронювання, яке було підтверджене відповіддю АТ "Укрзалізниця", - йдеться у судовому рішенні.

У підсумку Феміда підтвердила чинність бронювання та ухвалила скасувати накази про призов, зарахування до військової частини і, найголовніше зобов'язала військову частину виключити позивача зі списків особового складу.

Або ж рішення, ухвалене в травні Рівненським окружним адміністративним судом, який визнав мобілізацію громадянина з діючим бронюванням незаконною і прямо зобов'язав командира військової частини звільнити цього військового.

Крім того, мобілізація з порушеннями відбувається не тільки по відношенню до заброньованих.

В даний час все частіше трапляються випадки, коли особа, яка була виключена з військового обліку, не є військовозобов'язаною та не придатна до служби, але незаконно відновлюється на обліку. Судові органи також акцентують увагу на ситуаціях, коли особу мобілізували, проте ВЛК була проведена неналежним чином або ж її безпідставно направили до ТЦК. Це є вагомою підставою для скасування мобілізаційних наказів та звільнення, - зазначає Кравець.

Чи справді такі звільнення відбуваються на практиці, адже в українських умовах між ухваленням судового рішення та його реалізацією може виникнути значний розрив.

У дійсності звільнення людей відбувається, проте це надзвичайно складний процес, - зазначає адвокатка, заступниця голови військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко в інтерв'ю "Телеграфу".

- Це виконується. Окрім того, закриваються кримінальні справи, якщо людина знаходиться в СЗЧ. Єдине питання, що ТЦК потім складно змінити статус людини з "військового" на "військовозобов'язаного", - додає Кравець.

Але це у випадку, якщо рішення суду не оскаржується.

Що трапляється під час апеляційного процесу?

За словами юристів, самі ТЦК дуже не часто звертаються в апеляцію, адже якщо мобілізація дійсно була незаконною і це було підтверджено документами про відстрочку, то шансів це оскаржити майже ніяких. Більш того, стосовно військовослужбовців ТЦК, які провели мобілізацію громадян з бронюванням, відкриваються кримінальні впровадження, адже такі дії мають ознаки перевищення влади і службових повноважень. При цьому, ініціює подібні справи Військова служба правопорядку в ЗСУ.

Але це що стосується ТЦК. А от керівництво військових частин часто оскаржує в апеляції рішення судів першої інстанції, мовляв, неможливо відмінити наказ про зарахування до списків частини і звільнити людину, оскільки наказ - це "акт одноразового застосування, який на час вирішення справи вичерпав свою дію". Тобто нема чого скасовувати.

- Військова частина подає апеляцію в частині скасування рішення про звільнення громадянина. І апеляція пише: апеляційну скаргу військової частини задовільнити. Якщо у частини є гроші для сплати судового збору, то вона оскаржить рішення і людина залишиться служити. Якщо грошей немає, то людину звільнять. А частинам хвилями дають гроші: на початку року у них є гроші, потім немає, а під кінець року знову є. Тобто як пощастить, - пояснює Золотухін.

Звичайно, військова частина може і програти апеляцію. Як було, наприклад, у справі, яку розглядав П'ятий апеляційний адміністративний суд Одеси. Суд першої інстанції визнав мобілізацію заброньованого незаконною і зобов'язав військову частину звільнити чоловіка та виключити зі списків особового складу. Керівництво подало апеляцію і програло її. Але ж так буває не завжди.

Останні тенденції Восьмого апеляційного суду, що займається переглядом рішень Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Рівненської та Волинської областей, вказують на те, що, як правило, скасування стосується рішень першої інстанції, що стосуються звільнення з посади. Як зазначає Золотухін, раніше суд залишав рішення без змін, але наразі спостерігається зворотна тенденція до їх скасування, попри те, що Верховний Суд висловлював іншу позицію.

Чому судові рішення можуть суттєво відрізнятися?

Якщо підійти до питання з стратегічної точки зору, важливо насамперед визначити, чому судові рішення настільки різняться. У деяких ситуаціях мобілізація, навіть якщо вона є незаконною, вважається "незворотною", тоді як в інших випадках суди ухвалюють рішення про звільнення зі служби.

- Усе залежить від внутрішніх упереджень суддів, - коментує юристка з питань мобілізації Поліна Марченко в інтерв'ю "Телеграфу". - Частина суддів все ще спирається на рішення Верховного Суду, незважаючи на те, що воно стосувалося інших ситуацій. Проте наразі більшість судів скасовують як наказ про мобілізацію, так і наказ про зарахування до військової частини, якщо визнають, що мобілізація була проведена незаконно.

До моменту ухвалення рішення Великою палатою Верховного Суду, існуватиме така розбіжність у судовій практиці. Кожен суд на власний розсуд приймає рішення, спираючись на представлені сторонами докази. Таким чином, результати будуть дуже індивідуальними, - зазначає Катерина Аніщенко.

Що робити

Радикальне вирішення цієї проблеми могло б здійснитися завдяки незначним корективам у законодавстві "Про військовий обов'язок і військову службу".

- Фактично достатньо просто додати в 26 статтю, де є перелік підстав для звільнення, пункт - "за рішенням суду". Одного речення буде достатньо, - запевняє Золотухін.

Законопроєкт під номером 15119 був зареєстрований у парламенті ще в березні. Проте на сьогоднішній день він "застряг" у профільному комітеті. Більш того, деякі депутати з комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки в розмові з "Телеграфом" зізналися, що навіть не в курсі наявності цього законопроєкту.

- На даний час законопроєкт не просувається, - каже виданню автор законопроєкту, нардеп від групи "Відновлення України" Олександр Юрченко. - Хоча я за те, що всі повинні нести службу і в такий важкий час захищати країну. Але ми розуміємо, що є випадки, коли людину було мобілізовано або з порушеннями, або ж помилково. Тому цей законопроєкт має право на життя і, я думаю, був би підтриманий і суспільством. Це не законопроєкт, який підтримує ухилянтів. Це законопроєкт за справедливість. У захисників дуже великий попит на справедливість якої в тилу, на жаль, все менше і менше.

Юрченко не зміг визначити причини, чому його законопроект не просувається вперед. Проте народні депутати з відповідного комітету у розмові з журналістами запевнили, що немає нагальної потреби в змінах чинного законодавства.

Необхідно нічого не робити. У разі, якщо представники центрів комплектування, порушуючи законодавство, мобілізують військовозобов'язаних, вони фактично діють всупереч правовим нормам. Існували випадки, коли для виконання плану в ТЦК знімали бронь з громадян через систему "Оберіг", після чого їх мобілізували. Проте пізніше ці ситуації призводили до звільнень та доган. Тому, якщо такі випадки трапляються, слід терміново звертатися до правоохоронних органів, - прокоментував "Телеграфу" член комітету з національної безпеки, депутат від "Слуги народу" Олександр Федієнко.

У нашому законодавстві все чітко прописано. Головне — дотримуватися цих норм. Кожна ситуація потребує індивідуального аналізу. Якщо особу мобілізували, існує законна можливість її звільнення, якщо є відповідні підстави. Наприклад, якщо у призваного є троє дітей і він не подав необхідних документів, то згідно з законом його повинні звільнити. Де ж тоді проблеми в законодавстві? Якщо є підстави, людина отримає звільнення, — зазначив в інтерв’ю інший член комітету, депутат від монобільшості Юрій Здебський.

Крім того, і правники, які кожного дня розбирають суперечливі мобілізаційні кейси впевнені, що змін до закону очікувати не варто.

На мою думку, цей пункт не буде включений до закону. Чому я так вважаю? На моє суб'єктивне переконання, це питання наразі не є актуальним, адже ми усвідомлюємо, що в нас є нестача мобілізаційних ресурсів. Якщо ж особа буде звільнена, необхідно, щоб її хтось замінив, - пояснює Катерина Аніщенко.

Втім, можна і обійтися без цього. Якщо, звичайно, дотримуватися закону.

Так, існують законодавчі підстави для звільнення, проте рішення суду є індивідуальним. Вони повинні бути реалізовані. Однак не всі військові підрозділи усвідомлюють, як саме здійснити звільнення на основі судового рішення, — підсумувала Поліна Марченко.

У цій ситуації, ймовірно, бракує одного конкретного випадку з мобілізацією, скажімо, судді, оскільки і вони також мають бронювання. Можливо, після виникнення такого прецеденту проблема просто зникне.