Локація злочину - Чорне море. Як конфлікт забруднює води, знищує фауну та трансформує природні краєвиди.

19 липня 2026 року одеський еколог і гідробіолог Владислав Балінський відпочивав на пляжі. Неділя, погода тепла і суха - гріх залишатися вдома. На годиннику була приблизно п'ята вечора, коли він почув сильний вибух. На судні кілометрів за 8 від нього - він згодом перевірить по карті - повалив дим.

Ще один вибух. Остання детонація відбулася в момент, коли рятувальники підійшли до пошкодженого судна.

Того дня росіяни випустили три крилаті ракети типу Х-59/Х-69 по суховантажу "Golden Leo" під прапором Гвінеї-Бісау, що вийшов із порту Чорноморськ навантажений кукурудзою. Вісьмох членів екіпажу евакуювали до лікарні, десятеро людей загинули. Серед них - український лоцман.

За тиждень "Golden Leo" перекинувся і затонув у Одеській затоці на глибині приблизно 22-24 метри. Кукурудза залишилась у трюмах судна.

Міністерство економіки та наукові експерти висловили занепокоєння щодо серйозних екологічних загроз, які можуть виникнути внаслідок затоплення суховантажного судна. Існує ймовірність витоку пального, що призведе до забруднення води на поверхні, а також бродіння та розкладання зернових можуть негативно вплинути на здоров'я донних екосистем.

Ставши свідком нападу, Балінський укріпив свої переконання у двох аспектах. Перше - російські збройні сили мають на меті не лише зупинити цивільні судна, а й прагнуть максимізувати кількість жертв, що підтверджує їхня тактика подвійних і потрійних ударів. Друге - парадоксально, але українські атаки на танкери тіньового флоту завдають меншої шкоди екології, ніж знищення цивільних вантажівок з боку Росії.

- Я порівняв це з операцією "МоЛоЧКа". Там більшість уражених суден після удару втрачали хід, але не тонули. Не було повторних ударів, які могли б призвести до масштабного розливу нафтопродуктів. Тобто метою була фактично технічна зупинка судна: воно втрачає хід, але зберігає плавучість, - аргументує Балінський. - Були винятки: наприклад, коли пожежа на одному із суден тривала близько двох тижнів. Але здебільшого судна просто втрачали хід, не тонули й не губили вантаж.

"МоЛоЧКа", згадана гідробіологом, – це операція, що проводиться силами безпілотних систем. Станом на середину вересня українські військові вже знищили 285 суден російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях.

Війна, яку Росія веде проти України, вже давно переступила межі сухопутних бойових дій. Конфлікт має серйозний вплив не лише на хід війни, але й на екологічну ситуацію, наслідки якої можуть відчуватися протягом багатьох років, а іноді й десятиліть.

Владислав Балінський - науковий співробітник Нацпарку "Тузлівські лимани" та голова Одеського підрозділу Національного екологічного центру України - один з тих, хто цей вплив на екологію відстежує та документує.

Росія відкрила проти нього кримінальну справу й оголосила в міжнародний розшук - "за фейки" про російську армію та пошкодження радянських меморіалів в Одесі. Але сам еколог впевнений, що передусім - за його професійну діяльність. Зокрема, він займається "Платформою екологічних доказів", яка допомагає документувати екологічну шкоду від російської агресії, та задіяний у розслідуванні підриву Каховської ГЕС.

"Українська правда" поговорила з Балінським про те, як війна змінює Чорне море, чому деякі її наслідки можуть довго залишатися непомітними, що відбувається з екосистемою після руйнування Каховської ГЕС та чи справді ми зможемо усвідомити дійсний масштаб шкоди, який війна спричинила довкіллю, тільки через роки.

Коли олія так само небезпечна, як і нафтопродукти

До "Golden Leo" був "Golden Lion". Таку назву мав суховантаж під прапором Антигуа і Барбуди, який РФ атакувала восени 2024 року. Саме в той період вона перейшла з поодиноких ударів по суднах у портах Великої Одеси до системних атак на учасників "морського коридору" та портову інфраструктуру. І подекуди наслідки для екології були вельми серйозними.

У грудні минулого року російські війська завдали удару по резервуарам із рослинною олією, що призвело до витоку в море. Дослідники зафіксували утворення плями площею 60 км² та довжиною 25 кілометрів. «Олійні сліди спостерігалися уздовж берега від пляжу Ланжерон до 16 станції Великого Фонтану», - йдеться в повідомленні Українського наукового центру екології моря.

Уявіть собі ситуацію: рано вранці я отримую численні дзвінки від людей, які повідомляють, що з морем відбувається щось незвичайне. Зараз же грудень, і на вулиці доволі холодно. Вони стверджують, що поверхня моря повністю вкрила якась жовта речовина. Все узбережжя також стало жовтим. Надсилають фотографії — це просто жахливо, розумієте? На знімках видно птахів, які метушаться серед цього.

Люди знімали з себе одяг, незважаючи на люті морози, щоб врятувати птахів. І все це відбувалося завдяки чистій волонтерській активності, - згадує Балінський.

Олія створює на водній поверхні плівку, яка заважає нормальному газообміну та порушує кисневий баланс. З часом ця плівка може опуститися на дно, утворюючи щільний шар, що залишається там протягом тривалого часу.

Протягом останніх двох років Балінський зафіксував щонайменше чотири інциденти, що призвели до серйозного забруднення водних ресурсів. Найсвіжіший випадок стався в квітні цього року, коли після атаки російських військ на порт Чорноморськ у воду витекли тонни соняшникової олії.

За певними екологічними параметрами, наголошує фахівець, олія має навіть більш негативний вплив на довкілля, ніж мазут.

А вилив мазуту та інших нафтопродуктів - ще один згубний для моря наслідок війни. І річ не лише в українських атаках на російські об'єкти.

Росія постачає нафтопродукти малими танкерами через Азовське море, а поблизу Керчі або Тамані здійснює перевантаження на великі судна, які можуть продовжити маршрут через Чорне море. Саме діяльність цього логістичного хабу створює загрозу забруднення морських вод.

Балінський стежить за кількістю і площею плям за допомогою супутникових даних і стверджує, що після початку повномасштабного вторгнення ситуація суттєво погіршилася.

Так, наприклад, у грудні 2024-го одразу два російські танкери "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239" потрапили в шторм і розламалися навпіл у Керченській протоці. У воду потрапило кілька тисяч тонн мазуту. Цього року, коли море стало теплим, Балінський спостерігав сильні викиди мазуту з уламків цих танкерів.

- Дивишся на супутникові знімки - і складається враження, ніби затоплення сталося щойно: настільки великі шлейфи підіймаються. Там є доволі стійка циклонічна течія, спрямована якраз у наш бік. Якщо рахувати за обрисами узбережжя, від місця аварії до Національного природного парку "Тузлівські лимани" близько 600 кілометрів. Але вже за місяць ми фіксували згустки мазуту на території парку. І фіксуємо їх досі, - інформує він.

Наймасштабніша екологічна катастрофа, викликана війною.

Коли Владислав Балінський вперше побачив, як змінилося море після підриву Каховської ГЕС російськими військами в червні 2023 року, він залишився враженим. Одеський гідробіолог досі вважає цю катастрофу найсерйознішим екологічним наслідком війни.

Приближаючись до узбережжя, можна почути мелодійне кування жаб. На воді плавають острови, покриті очеретом, з козулями, що мирно пасуться на них. Коли йдеш уздовж берега, можна натрапити на червонокнижного дунайського тритона, що мирно відпочиває. Це місце стало притулком для всього живого, що колись існувало на Дніпрі, для прісноводних істот, які не змогли вижити у морських водах.

Крім того, спостерігалося жахливе забруднення. Холодильники, дахи, дерева, навіть подушки були розкидані всюди. Тоді я навіть не уявляв, що пінобетонні блоки можуть плавати, але вони все ж таки опинилися тут. Згодом море забрало значну частину цього сміття, але воно не зникло безслідно: багато з цих предметів просто пішло на дно і зараз лежить там, - згадує еколог з Одеси.

Читайте также: Вся информация о катастрофе на Каховской ГЭС, которую стоит знать.

Велика кількість забруднювачів, які осіли в акваторії Дніпро-Бузького лиману та його околицях, продовжує негативно впливати на екосистему регіону. Балінський переконаний, що відновити її до попередніх умов наразі вже не вдасться.

Невдовзі після трагічних подій, у липні 2023 року, уряд України затвердив експериментальний проєкт, спрямований на будівництво Каховського гідровузла та відновлення Каховської ГЕС. З огляду на поточну військову ситуацію, подальше проектування виглядає маловірогідним. Тим не менш, Балінський висловлює критику щодо ідеї відновлення водосховища в майбутньому, вважаючи її продовженням шкідливого радянського підходу до природи.

Три роки після трагічної події, величезні річкові плавні, відомі як Великий Луг, які були затоплені в 1950-х роках в процесі створення Каховського водосховища, почали відновлюватися. Сьогодні ці території знову покриваються лісами та луками, а в деяких місцях щільність дерев досягає десяти на квадратний метр.

Це одна з небагатьох позитивних новин, які з'явилися після катастрофи: не всі жахливі прогнози справдилися. Три роки тому екологи побоювалися ймовірних ерозійних процесів та пилових бур, проте природний процес відновлення виявився більш потужним.

Помітні та приховані ознаки війни.

З початку 2022 року в акваторі Чорного та Азовського морів загинули майже 100 тисяч дельфінів, зокрема афалін, білобочок та азовок, за даними Національного природного парку "Тузлівські лимани". В окремих випадках тіла цих морських ссавців викидає на берег. Лише в червні поточного року в межах парку дослідники виявили 56 мертвих особин.

Справа не тільки в колосальному обсязі хімічних забруднювачів, які через бойові дії потрапляють у воду. Владислав Балінський нагадує, що дельфіни орієнтуються в просторі та полюють за допомогою ехолокації. А військові сонари та регулярні вибухи заважають їм знаходити їжу та уникати небезпек.

Хімічні та акустичні забруднення - це не єдині сліди війни в морських водах. Деякі з наслідків можна навіть відчути на дотик. За день до інтерв'ю з УП Балінський натрапив на відео, де молодий чоловік насолоджується купанням у морі, використовуючи як човник пінопластову частину від російського дрона "Гербера".

Еколог, що займається підводними дослідженнями, виявляє численні уламки безпілотників під час своїх занурень у море — переважно це карбонові крила та хвостові елементи. Однак ці залишки не є найсерйознішою загрозою. У води потрапляють міни та інші види боєприпасів, які періодично виносять на берег завдяки течіям та штормам.

Тож після завершення бойових дій для очищення морського дна не обійтись без попереднього розмінування. Ці наслідки війни, каже Балінський, ще десятки років впливатимуть на існування морського середовища і на людське існування.

Sure! Please provide the text that you would like me to make unique.

Який з великих екологічних злочинів Росії є найменш задокументованим і найменш обговорюваним?

Балінський відповідає, не замислюючись ані на мить. Це те, що відбувається із землею вздовж лінії зіткнення - як війна змінює ґрунти і ландшафти.

Колись він спостерігав, як виглядає місцевість після застосування фосфорних боєприпасів.

- Розумієте, це вигорання всього гумусного, всього родючого, що є у верхньому шарі ґрунту. Це ж не просто мінеральна складова. Це жива екосистема, в якій існують сотні тисяч різних бактерій, ґрунтоутворюючі організми, гриби, комахи, ракоподібні, черви.

Після впливу снарядів, температурного режиму, після того, як вибухова хвиля просто все це підняла і винесла в повітря, змінюється структура ґрунту, його щільність. Утворюється дрібнодисперсний пил, який має зовсім іншу структуру, ніж ґрунт. І більше того, змінюється сам ландшафт, - пояснює він.

Що це може вказувати? Це означає, що навіть коли бойові дії завершаться і територію очистять від мін, природа не зможе самостійно відновитися в цьому місці.

Швидше за все, без втручання людини ці території не стануть ані дикими заростями, ані степами. Їх єдине майбутнє полягає в процесі опустелювання.