Металургія під загрозою: Шляхи, якими уряд може підтримати важливу сферу економіки.

Росія активізувала атаки на металургійні заводи в Україні, що супроводжується підвищенням залізничних тарифів та блокуванням портів. Внаслідок цього, галузь опинилася в серйозній кризовій ситуації.

Наскільки скоротилося виробництво сталі, які заходи треба вжити для порятунку металургії та чим може допомогти уряд - читайте в матеріалі РБК-Україна.

Ідеальні умови для металургійної галузі

У період з серпня по вересень Росія значно активізувала свої удари по металургійним заводам України. У серпні відбулися два напади на "Запоріжсталь", яка є частиною групи "Метінвест".

Після повторного удару балістичними ракетами, який відбувся 27 серпня, підприємство вимушено зупинило роботу. В результаті обох обстрілів загинули працівники підприємства, більше 20 осіб зазнали поранень, були пошкоджені енергетична, транспортна інфраструктура, а також доменне та коксівне виробництво.

У середині минулого місяця українське металургійне підприємство "ArcelorMittal Кривий Ріг" стало об'єктом російської атаки. Цей напад призвів до загибелі двох осіб, а також 13 працівників і підрядників отримали травми. Внаслідок події частина виробничих процесів на підприємстві була призупинена.

12 вересня росіяни знову завдали балістичних ударів по "Запоріжсталі" та підприємству у Кривому Розі. Таким чином, ворог зупинив або обмежив роботу двох заводів, які разом виробляють більше 70% української сталі.

На початку вересня росіяни атакували "Каметсталь" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, входить в структуру "Метінвесту"), також були загиблі та поранені працівники, пошкоджене аглодоменне виробництво, енергетична і транспортна інфраструктура, комбінат повністю зупинив роботу.

У ніч на 5 вересня під ударами опинився Дніпровський металургійний завод, що належить до групи DCH, яку очолює Олександр Ярославський. На щастя, жертв вдалося уникнути, проте адміністративні та виробничі будівлі підприємства зазнали значних пошкоджень.

Станом на сьогодні, згідно з відкритими джерелами, діяльність підприємств "Запоріжсталь" та "Каметсталь" була повністю призупинена. Таку інформацію надає РБК-Україна, посилаючись на думку економічного експерта Андрія Глущенка з GMK Center, який є кандидатом економічних наук.

У серпні та вересні російські сили атакували "Запоріжсталь" (зображення: прес-служба компанії).

В даний момент в структурі "Метінвесту" функціонують лише Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати, які працюють на половину своїх потужностей. Південний ГЗК призупинив свою діяльність через блокаду портів, а Інгулецький комбінат був законсервований раніше внаслідок високих цін на електроенергію. Цю інформацію в інтерв'ю для Forbes озвучив операційний директор "Метінвесту" Олександр Мироненко.

Ще до початку нової серії атак, в кінці липня було зупинено експорт залізної руди та металевих виробів через порти Одеського регіону (Чорноморськ, Одеса та порт "Південний"). Після цього промисловість почала шукати альтернативні логістичні рішення, зокрема, залізничні маршрути через західний кордон України, експорт через дунайські порти та автомобільні перевезення.

"Згідно з Глущенком, альтернативні шляхи можуть обробити лише до 50% обсягу продукції, яка раніше відправлялася через порти Великої Одеси. Він підкреслює, що металурги змушені конкурувати за доступні потужності з аграріями, тому ймовірно, що пропускна спроможність альтернативних маршрутів буде ще нижчою."

До обстрілів та блокади моря треба додати підвищення тарифу "Укрзалізниці", високу вартість електроенергії, квоти та вуглецевий податок (англ. СВАМ - carbon border adjustment mechanism) для доступу на ринок ЄС.

"Сьогодні український гірничо-металургійний сектор опинився в умовах ідеального шторму", - коментує РБК-Україна народний депутат і заступник голови парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

В результаті, у серпні виробництво сталі та металевих виробів скоротилося вдвічі в порівнянні з серпнем 2025 року, досягнувши 277 тисяч тонн сталі та 270 тисяч тонн металопрокату, згідно з інформацією профільної асоціації "Укрметалургпром".

Протягом перших 15 днів вересня обсяги експорту залізної руди та чорних металів залізничним транспортом зменшилися в 2,5 разу в порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, як повідомили в прес-службі "Укрзалізниці", інформує РБК-Україна.

Таке скорочення виробничих показників ГМК викликає тривогу, адже цей сектор економіки у минулому році сформував 6% ВВП, 13% всіх валютних надходжень та 2,5 млрд доларів відрахувань до бюджетів, повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.

Протягом січня-липня держбюджет отримав від галузей "Добування залізних руд", "Металургійне виробництво" та "Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування" 27 млрд гривень, додали у Державній податковій службі.

Зображення: Гірничо-металургійний сектор займає ключову позицію серед експортерів України (інфографіка РБК-Україна)

Криза, що охопила металургійну галузь, має серйозні наслідки для інших секторів, зменшуючи надходження до державного та місцевих бюджетів. "Цей вплив буде особливо відчутний для останніх, оскільки деякі підприємства є ключовими для міст. Їх діяльність суттєво позначається на економіці місцевих громад, а також на здатності підтримувати соціальну інфраструктуру та забезпечувати зайнятість", - зазначив у коментарі РБК-Україна народний депутат та голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Заходи порятунку для гірничо-металургійного комплексу.

Співрозмовник зазначив, що в існуючому законодавстві передбачені механізми для допомоги бізнесу, який зазнав втрат. Згідно з рішенням Міністерства фінансів, ці підприємства мають можливість отримати відстрочку на сплату податкових зобов'язань.

Обговорюючи нові ініціативи, Гетманцев виступає за розширення урядової програми доступного кредитування "5-7-9" для великих промислових підприємств. "Великий бізнес, що зазнав труднощів, звертається з проханням надати йому можливість брати участь у цій програмі, і я підтримую цю ідею", - зазначив він у коментарі для РБК-Україна.

Уряд повинен забезпечити металургів державними гарантіями, які слугуватимуть гарантією для їхніх кредитів. Через бомбардування підприємства зазнали значних втрат нерухомості, що раніше виступала заставою за банківськими кредитами, і тепер державі необхідно надати їм альтернативу, зазначає депутат.

Гетманцев підкреслює необхідність суттєвого збільшення фінансування програми страхування воєнних ризиків: з 1 мільярда гривень, закладеного у бюджеті 2026 року, до 10-30 мільярдів гривень. Лише за таких умов програма зможе охопити страхування активів металургійних компаній, оскільки поточний ліміт у 30 мільйонів гривень на одну компанію є явно недостатнім для потреб гірничо-металургійного сектору.

Опонент також підкреслює важливість збільшення підтримки для експортерів, а також програм Національної установи розвитку, що пропонує фінансові рішення для бізнесу, який зазнав збитків.

По-перше, необхідно відновити діалог з Європейським Союзом щодо можливості пом'якшення умов впровадження карбонового податку (СВАМ) для України, а також розглянути питання про розширення або скасування квот, зазначає Дмитро Кисилевський.

"Цю справу слід було реалізувати ще два дні тому", - вважає виконавчий директор Федерації металургів Сергій Біленький.

Європейський ринок є пріоритетним для українських металургів. На поставки в ЄС у першому півріччі цього року припало 48% всього експорту ГМК, повідомили в Мінекономіки.

Зображення: Європейські та азійські країни є основними споживачами українських залізорудних ресурсів і металевої продукції (інфографіка від РБК-Україна)

Кисилевський рекомендує відкласти впровадження CBAM для України принаймні до завершення воєнного стану, а також ще на рік після цього. Крім того, він виступає за повернення квот на українські товари до рівня, що існував у минулому році.

Також у Брюсселі слід порушити питання про зменшення витрат на транзит через територію Європейського Союзу. Це пов'язано з тим, що альтернативні шляхи обходяться значно дорожче, ніж перевезення через порти Чорного моря.

"Вартість логістики для певних вантажів зросла вдвічі. Зокрема, це стосується транспортування окатишів: витрати на доставку через європейські порти становлять 50-60 доларів за тонну, що робить постачання економічно недоцільним," - зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Варто відновити "Шляхи солідарності" - транспортні коридори зі зниженою вартістю їх використання, які забезпечують транзит української продукції через ЄС на світовий ринок.

"Брюсель може закласти 25-30 євро на тонну компенсації для європейських транспортних компаній", - говорить президент галузевого об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Учасники обговорення вважають, що важливо впроваджувати довгострокові двосторонні контракти на постачання електричної енергії. Аналізуючи результати перших аукціонів, які відбулися в липні, стало очевидно, що основними покупцями обсягів електроенергії від державних виробників стали трейдери, а не кінцеві промислові споживачі. Тому, на думку Кисилевського, механізм проведення таких торгів потребує подальшого вдосконалення.

Для галузі залишається проблематичною конкуренція з турецькими та китайськими металопродуктами на внутрішньому ринку.

Наразі спостерігається значний імпорт з Туреччини, яка обробляє російські сляби (великі залізні плити, напівфабрикат - ред.) та заготовки. Таким чином, ми фактично імпортуємо російський метал у вигляді готової продукції, - зазначає Каленков, додаючи, що Китай має можливість користуватися дешевими російськими енергетичними ресурсами.

Співрозмовник пропонує спочатку ввести антидемпінгові мита на продукцію з Туреччини та Китаю, а також розпочати торгове розслідування, щоб з'ясувати, чому ці постачальники можуть пропонувати такі низькі ціни. Ці заходи є важливими для захисту внутрішнього ринку, що залишається ключовим джерелом доходу для українських металургів.

Експерти пропонують утриматися від подальшого підняття тарифів енергетичних компаній - "Укренерго", обленерго та прискорити повернення з боку держави боргів перед металургійними компаніями, наприклад, відшкодування ПДВ. Найбільш затребуваним заходом залишається відкриття моря, адже альтернативна логістика не може повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

У відновленні торгового судноплавства у Чорному морі зацікавлена й сама Росія, адже Сили оборони України успішно обмежують морський експорт її пшениці, нафти і нафтопродуктів.

Переговори з агресором щодо взаємного розблокування морських торгових шляхів у Чорному морі можливі у жовтні, повідомило джерело РБК-Україна в Кабміні. Російська сторона хоче провести вибори до Державної думи (18-20 вересня) і лише після цього піднімати питання, які можуть вимагати кроків на зустріч Україні, додав співрозмовник.

Ціна залізничної логістики

Дуже відчутним для металургійної галузі стало підвищення з 1 серпня на 30% тарифів на транспортування вантажів залізницею. В асоціації "Укрметалургпром" пропонують звернутися до міжнародних партнерів та знайти кошти для "Укрзалізниці".

Ця компенсація дозволить знизити залізничні тарифи для тих підприємств, які раніше користувалися морським маршрутом і вимушено збільшили експорт через залізничні переходи на західному кордоні України.

"Каленков зазначає, що було б доцільно запровадити знижку в 30% на залізничні перевезення для компаній, які раніше використовували морський транспорт для доставки своєї продукції."

Підвищення тарифів на послуги "Укрзалізниці" негативно позначилося на металургійній промисловості, що значною мірою залежить від залізничної логістики (джерело: Getty Images).

Його думку підтримує виконавчий директор "Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції" Сергій Кудрявцев, який пропонує зробити такий дисконт тимчасовим (на період блокування моря) та застосувати його до постраждалих підприємств.

Дмитро Кисилевський вважає, що до відновлення морського коридору слід утриматися від збільшення тарифів на залізничні перевезення.

В Мінекономіки відверто говорять, що в бюджеті коштів для компенсації "Укрзалізниці" немає, а 30%-ве підняття тарифу дозволило вирівняти її фінансовий стан. Завдяки цьому підвищенню, транспортна компанія має закінчити 2026-й рік з фінансовим результатом мінус 0,1 млрд гривень. Це прийнятний показник для підприємства, яке у 2024 та 2025 роках отримало 2,7 та 7,5 млрд гривень збитку відповідно.

Цього року залізничному оператору було виділено 16 мільярдів гривень з резервного фонду бюджету, повідомив міністр агрополітики Тарас Висоцький. Таким чином, для зниження або стабілізації тарифів на залізничні перевезення дійсно необхідне зовнішнє фінансування.

Окрім тарифних питань, "Укрзалізниця" повинна зосередитися на усуненні "вузьких місць" на прикордонних залізничних переходах, зазначає Сергій Біленький.

Ініціативи уряду

Мінекономіки збирає фактичні дані щодо викидів вуглекислого газу промисловими підприємствами. В діалозі з Єврокомісією це дозволить переглянути дефолтні значення - кількість викидів для підприємств, які не мають фактичних даних, та привести їх до реальних значень. Цей крок має пом'якшити дію карбонового мита.

В уряді також працюють над верифікацією викидів - перевіркою справжності показників, які надає промисловість. Це дасть можливість користуватися не дефолтними, а фактичними значеннями у подальшому, повідомили РБК-Україна в Мінекономіки.

Українська металургійна продукція потребує розширення можливостей доступу до європейських ринків, а також відстрочки введення карбонового мита (фото: Getty Images).

Відомство надіслало до Єврокомісії позицію про те, що Україна має бути виключена із механізму, який обмежує імпорт сталі до ЄС та поділяє думку про необхідність переглянути європейські квоти. "Наразі діалог з Єврокомісією триває", - додали в Мінекономіки.

На п'ятий рік повномасштабної війни в Україні все ще немає програми страхування воєнних ризиків для великих промислових проектів. Цей факт 15 вересня на заході Європейської Бізнес-Асоціації визнав міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко. Щоб створити такий інструмент, держава пропонує підвищити ПДВ на 1% (до 21%), отримати від цього близько 1 млрд доларів та ще 1-2 млрд доларів попросити у міжнародних партнерів. На ці кошти, з наступного року планується запустити страхування майна компаній з лімітом покриття до 10 млн доларів.

Варіант виділення з бюджету окремих коштів для підтримки металургії є малоймовірним на фоні загальних проблем з бюджетом, повідомляють джерела видання в уряді.

Необхідність окремої постанови уряду

Глибина та обширність проблем металургійної галузі потребує від уряду не точкових ініціатив, а пакетного рішення - постанови, яка створить рамку для багатьох органів виконавчої влади, які дотичні до цього процесу, кажуть у галузі.

Наприклад, Міністерство енергетики та Нацкомісія, що регулює енергетику та ЖКП, мають пропрацювати питання вартості і доступності електроенергії для промисловості, МЗС та Мінекономіки - провести переговори з ЄС щодо квот, вуглецевого податку та доступу металургійних компаній до європейських фондів відновлення.

"Ні один окремий орган не здатен впоратися з усім спектром існуючих проблем. Без єдиного документа, що містить чіткі терміни та відповідальних осіб, кожне питання розглядається в ізоляції, що призводить до його затягування", - зазначають представники компанії "ArcelorMittal Кривий Ріг".

Урядова постанова дасть сигнал інвесторам, кредиторам та міжнародним партнерам, що держава визначає стратегічною проблему галузі. За відсутності такого документа, часто в переговорах з ЄС може звучати думка, що Україна сама не вважає підтримку металургії пріоритетом. "Формалізована урядова позиція знімає цей аргумент", - пояснюють представники компанії.

Зображення: Урядовий документ загального характеру надасть інвесторам важливий сигнал та окреслить напрямки подальших дій для органів виконавчої влади (інфографіка РБК-Україна).

Документ має містити положення про запуск переговорів з Єврокомісією про розширений доступ української металопродукції на європейський ринок, про початок антидемпінгових розслідувань поставок на внутрішній ринок з Китаю і Туреччини, пропонує гендиректор "ArcelorMittal Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо.

Рішення повинно включати стабілізацію тарифів для "Укрзалізниці" та інших логістичних послуг, а також встановлювати спеціальні умови бронювання для працівників металургійної промисловості, аби зберегти їхній кадровий потенціал. Крім того, важливо продовжити практику укладення довгострокових угод на постачання електроенергії від генерацій, при цьому визначивши чіткий пріоритет: першочергове забезпечення промислових підприємств.

У законодавчих нормах слід змінити вимогу щодо громадянства кінцевих бенефіціарів компаній, замінивши її на критерій відсутності зв'язків із країною-агресором. Крім того, варто переглянути кредитні ліміти Фонду декарбонізації, щоб вони відповідали реальним потребам промисловості.

"Це відкриє шлях промисловим підприємствам до інструментів декарбонізації, що дозволить їм відновитися після нападів," - зазначив Мауро Лонгобардо.

У список можливих заходів можна включити установлення статусу "постраждалого підприємства" спеціально для металургійних компаній. Однак така ініціатива буде доречною лише за умови розробки конкретних механізмів підтримки, які повинні стати основним пріоритетом уряду в даний час, підкреслює Кисилевський.

Внаслідок військових та економічних викликів, українська металургійна галузь опинилася у серйозній кризі. Зважаючи на значущість цього сектору для національної економіки та масштаби його проблем, уряд повинен розробити комплексний план дій і зібрати його в одному документі. Постанова Кабінету Міністрів має встановити основу для всього державного апарату, що покликаний захищати інтереси металургів як на внутрішньому ринку, так і на міжнародній арені.

Окрім економічної стратегії, державі необхідно зберігати високий пріоритет на забезпечення фізичної безпеки об'єктів та постійно вдосконалювати системи протиповітряної оборони для запобігання повітряним атакам. Особливу увагу варто приділити захисту великих промислових підприємств. Бізнес має бути впевнений у надійності захисту своїх активів; без цього гарантування нові інвестиції та економічні стимули втрачають свою доцільність.

Питання - Відповіді (FAQ):

- Які металургійні заводи постраждали від російських атак?

У серпні та вересні під обстріли потрапили металургійні підприємства, зокрема "Запоріжсталь", "ArcelorMittal Кривий Ріг", "Каметсталь" і Дніпровський металургійний завод. В результаті цих атак загинули та отримали поранення працівники, а також було завдано шкоди енергетичній і транспортній інфраструктурі.

- Наскільки впало виробництво сталі?

- У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося вдвічі порівняно із серпнем 2025 року - до 277 тис. тонн. Виробництво металопрокату також знизилося вдвічі - до 270 тис. тонн.

Які виклики в сфері логістики постали перед металургійною галуззю?

У кінці липня експорт через чорноморські порти призупинився, а з початку серпня тарифи на залізничні перевезення піднялися на 30%.

Альтернативні варіанти логістики, які використовують західні залізничні переходи, порти на Дунаї та автомобільний транспорт, можуть покрити лише близько 50% морського експорту та є більш витратними.

Які кроки повинен вжити уряд для підтримки сектору гірництва та металургії?

Слід збільшити масштаб програми пільгового кредитування для масштабних промислових ініціатив, забезпечити державні гарантії для позик у металургійній галузі, переглянути або підвищити квоти для українських підприємств на ринку Європейського Союзу, а також відстрочити запровадження карбонового податку.

Ключовим завданням є вирішення логістичних викликів — зменшити витрати на транспортування українських товарів через країни Європейського Союзу, уникнути підвищення тарифів "Укрзалізниці" та відновити функціонування чорноморських портів. Реалізація останнього пункту безпосередньо пов'язана з переговорами з Росією.

- Які кроки вже робить уряд?

Міністерство економіки активно працює над полегшенням умов вуглецевого мита та веде переговори з Європейською комісією з метою усунення бар'єрів для українських металевих виробів та руд. Крім того, відомство займається створенням програми страхування воєнних ризиків, яка буде здатна компенсувати значні збитки, понесені промисловими підприємствами.

Чому важливо мати окрему урядову постанову та які пункти вона повинна охоплювати?

Рішення Кабінету Міністрів встановить основні принципи діяльності для всього державного механізму, надихне інвесторів і акцентує увагу на важливості вирішення питань, що стосуються металургійної промисловості.

Документ має передбачати розширений доступ до ринку ЄС, антидемпінгові розслідування проти турецьких та китайських постачальників, стабілізацію залізничних тарифів, спеціальні умови бронювання металургів та можливість придбати електроенергію у генерації за доступною ціною.