Ціни не були підвищені, але медикаменти стали дорожчими на 10%. Що ж відбувається?

"Дефіциту поки немає, а ціни щодня ростуть". Так 12 вересня виглядав головний висновок журналістів про ситуацію в аптеках після ударів росіян по логістичних центрах. Зокрема, окупанти знищили найбільший склад ліків країни, що належав компанії "Біокон", склад одного з найбільших фармацевтичних дистриб'юторів "Оптіма-фарм", а також склади компаній Universal logistic та "БаДМ" в Одесі.

Аби дослідити вплив цих ударів на вартість ліків, ЕП взяла сотню найпопулярніших позицій за продажами 2025 року і простежила їхню ціну на Tabletki.ua - сервісі, через який проходить 80% онлайн-продажів цієї групи товарів. Сайт зберігає середню ціну пропозицій аптек в Україні за кожен місяць.

В період з липня до середини вересня ціни на 95 з 99 виявлених лікарських засобів зросли. Середнє підвищення становить 10,3%. За попередні дев'ять місяців ці ліки подорожчали на 2,8%. Найбільше подорожчали доступні генерики компанії "Дарниця": "Анальгін" - на 37%, "Цитрамон" - на 29,5%. Основна частина підвищення цін сталася в серпні, коли медіанна вартість зросла на 7,5%.

Протягом двох місяців - значно більше, ніж за останні дев'ять.

На фармацевтичному ринку підвищення вартості на Tabletki.ua пояснюють наступним чином: традиційно мережі знижували ціни одна на одну на платформі, але в липні, коли фінансові умови погіршилися, почали відображати реальні ціни. Таким чином, за цією версією, і виник стрибок у 10%.

Однак зростання видно не лише на Tabletki. Другий агрегатор, МІС "Аптека 9-1-1", показує для тих самих 20 найпопулярніших ліків плюс 7,7% з липня. Це менше, ніж на Tabletki, але напрям збігається в 19 препаратах з 20.

Сайти самих мереж, збережені у вебархіві, показують те саме. Таблетки "Небілет" у "Подорожнику" подорожчали у всіх 110 київських відділеннях, свідчать копії від 26 травня і 16 вересня. Медіанна ціна зросла на 10,2%. "Анальгін-Дарниця" на сторінці цієї мережі в лютому коштував 37,7 грн, у вересні - 47,7 грн (+26,5%). В АНЦ мінімальна київська ціна трьох препаратів зросла на 7,7-8,4%.

Касові продажі теж дорожчають. За даними Proxima Research, які наводить спеціалізоване видання "Аптека", за 1-28 серпня мережі продали на 9,7% більше в гривнях і на 1,1% менше в упаковках. Інфляційна складова 34-го тижня 2026 року оцінюється в 6% до того самого тижня 2025 року.

Проте жоден сегмент фармацевтичної галузі не може похвалитися зростанням на 10%.

"На ринку наразі спостерігаються коливання в межах одного відсотка, а не 10%. Проте динаміка окремих препаратів може суттєво варіюватися, тому споживач може помітити істотне підвищення цін на конкретні бренди або нові партії," - зазначила директорка з корпоративних комунікацій компанії "Фармак" Євгенія Піддубна. Вона також підкреслила, що компанія не проводила систематичного підвищення цін.

На запит ЕП компанія "Дарниця" не надала жодної відповіді, так само як і аптечні мережі. Один із представників однієї з мереж зазначив, що їхня компанія не підвищувала ціни на системній основі. Дистриб'ютори, в свою чергу, також не змінюють цін. За словами Дмитра Бабенка, директора компанії "БаДМ", вони фізично не мають можливості піднімати ціни на свої послуги через діючі обмеження на націнку, яка становить лише 8%.

Не бачить зростання і Держстат. За його даними, у серпні фармацевтична продукція коштувала на 2,8% менше, ніж рік тому, і на 0,2% менше, ніж у грудні. Вітчизняні жарознижувальні та знеболювальні засоби від грудня подорожчали на 2,1%, тоді як стелю для таких ліків у каталозі підняли медіанно на 10%.

Однією з можливих причин виникнення розбіжностей є заміна товару: коли певна упаковка зникає з полиць або її ціна різко зростає, реєстратор використовує аналогічний продукт із тією ж активною речовиною, що призводить до того, що стрибок ціни не відображається в індексі. Згідно з методологією Державної служби статистики, для реєстрації цін обираються марки та аптеки працівниками територіальних органів статистики, а цей список не публікується.

Заперечуючи зростання цін, учасники ринку називають, звідки воно могло взятися. Бабенко з "БаДМ" бачить лише два варіанти: "Або зміна ціни виробника, або прямі валютні постачання при зміні курсу". Перший з них можна перевірити: ціну виробника в Україні фіксує держава. Відпускну ціну виробник не призначає вільно: він декларує в МОЗ граничну оптово-відпускну ціну, "стелю" і за постановою уряду може підвищувати її раз на шість місяців або при зміні курсу гривні понад 5%.

"Роздрібна стеля" представляє собою встановлену ціну, до якої додаються допустимі націнки: до 8% для дистриб'ютора і до 35% для аптек. За словами Піддубної, виробник не має права вносити зміни в ціни без попередніх обґрунтувань, проте протягом 2026 року Міністерство охорони здоров'я ухвалило дванадцять наказів, які затвердили 6 648 підвищень "стель" у Національному каталозі цін, а середнє підвищення склало 13%.

Серед ста найпопулярніших ліків "стелю" з грудня підняли для 82 - медіанно на 10%. Чим вищу ціну задекларував виробник, тим більше подорожчав препарат: там, де "стелю" підняли на 15% і більше, ціна на Tabletki від грудня до вересня зросла на 28,7%; там, де "стелю" не чіпали, - на 11,2%.

Хоча ринок ще обговорює причини нинішнього зростання цін, у їхньому подальшому підвищенні ніхто не сумнівається. Наказ Міністерства охорони здоров'я, що набрав чинності 17 вересня, передбачає 155 нових "стель" цін, середнє підвищення складає 18%.

Обмеження націнок, на які посилаються дистриб'ютори, були введені урядом у лютому 2025 року, коли президент Володимир Зеленський пообіцяв знизити ціни на медикаменти на 30%. Ймовірно, ці правила піддадуться перегляду. Згідно з інформацією, отриманою від джерел ЕП, уряд планує підвищити максимальний ліміт для дистриб'юторів з нинішніх 8% до 10%.

Всі респонденти, які брали участь у опитуванні ЕП, висловили думку, що ціни підвищаться. "Напади з боку Росії призводять до знищення значних обсягів вироблених або імпортованих медикаментів, і наразі відсутній механізм для компенсації цих втрат. Втрачені запаси необхідно буде відновити шляхом нових виробництв або імпорту, а також знайти фінансування для нових закупівель і перебудувати логістичні ланцюги", - зазначила Піддубна.