Майдан у легкому виконанні: як зрозуміти, що в Тбілісі поки що не така вже й спекотна ситуація.

Окинув ролики з Грузії професійним поглядом і зацінив спорядження журналістів. Можу сказати низку речей як людина, яка чотири роки майже без упину знімала масові зіткнення і часом війну -- і періодично по дрібниці відхоплювала.

Жюрі там абсолютно не налякали. Взагалі, немає навіть елементарного захисту, який би міг зупинити гуму чи кулі від Флобера. Лише один каска, і той звичайний, будівельний. На Майдані в Києві та під час всіх подій в Одесі у 2014 році люди бігали в радянських військових шоломах. І я також носив такий, куплений на Старокінному ринку за 50 гривень. Лише згодом дізнався про його недолік. Кажуть, що при сильному ударі він не тільки тріскається, але й може серйозно травмувати голову.

На одному з журі знаходиться протигаз, який виглядає досить саморобно.

Тактичних аптечок немає у жодного, а турнікети ні в кого не висілять.

Навіть іноземні репортери обходяться без бронежилетів. Це свідчить про те, що Грузія поки що не вважається "гарячою точкою". Світові медіа суворо вимагають від своїх журналістів використовувати захисне спорядження. Я пам'ятаю, як у квітні 2022 року на пляжі в Одесі під палючим сонцем, коли температура сягала 25 градусів, арабські хлопці з "Аль-Джазіри" в броні, з обличчями, сповненими серйозності, намагалися зняти стендапи. Оскільки я не був частиною їх команди, це мене не стосувалося. Лише один раз про моє захисне спорядження запитував великий міжнародний телеканал, з яким я співпрацював. Двічі мене питали, чи є у мене броня, і чи можу я принести свою. Коли вони прибули до Одеси, і ми почали працювати, виявилося, що моїм питанням займалися, а про місцевого водія забули, наче він не заслуговує на увагу.

Отже, ви коли-небудь замислювалися, чому співпраця з іноземними журналістами в умовах "гарячих точок" така приваблива? Справа в тому, що оплата тут складає не 100-120 євро на день, а починається від двохсот. А якщо вам дійсно пощастить, то можна заробити навіть п’ятсот.

Тільки в одного журналіста на тбіліському майдані помітив тактичний захист для очей. Хоча ока всього два і навіть осколок від скляної пляшки легко перетворить швидконогого тбіліського стрінгера на сумного грузинського Кутузова.

Тож щодо спорядження журів можна сказати, що все поки що лайтово. І у протестувальників на тбіліському майдані я не бачив броні і майже не бачив протигазів.