Марчук пояснив, чому автомобільний транспорт не може стати альтернативою морському експорту.

Восени Україні можуть загрожувати труднощі з місцями для зберігання зерна внаслідок значних залишків з попереднього врожаю та нового збору. Одним із можливих рішень цієї проблеми є впровадження полімерних рукавів для зберігання.

Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у проєкті "Тепер голове" на Еспресо.

Україна вивчає нові технології для зберігання зерна у зв'язку з можливими труднощами у забезпеченні достатніх потужностей під час збору пізніх культур. Одним із можливих рішень є використання полімерних рукавів, про що розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі каналу Еспресо.

Він зазначив, що на даний момент ситуація зі зберіганням не є катастрофічною, але восени можуть виникнути труднощі через великий обсяг нового врожаю та залишки з попереднього сезону.

"На сьогоднішній момент ми ще не стикаємося з критичною ситуацією, але восени це питання стане актуальним, оскільки розпочнеться збір кукурудзи, і в цьому сезоні очікується досить позитивний результат — близько 33 мільйонів тонн", - підкреслив Денис Марчук.

Він зазначив, що додатковий тиск викликаний залишками зерна, які не були реалізовані раніше.

"Ми маємо значні залишки з минулого сезону, які не вдалося реалізувати, і їх обсяг становить до 10 мільйонів тонн. Це створює додатковий тягар як для систем зберігання, так і для цінового рівня", - зазначив експерт.

Денис Марчук зазначив, що одним із можливих рішень є використання полімерних рукавів, які забезпечують тимчасове зберігання значних кількостей сільськогосподарської продукції.

"Як варіант сьогодні обговорюється можливість запровадження на підприємствах таких моментів з полімерними рукавами. Це така технологія, яка дає можливість зберігати до 200 тонн продукції в одному мішку", - розповів він.

Одночасно Денис Марчук підкреслив, що немає можливості забезпечити всі господарства необхідними засобами в один момент. За його словами, особливо важка ситуація спостерігається у прифронтових зонах.

"Ми, як Всеукраїнська аграрна рада, наразі активно працюємо над залученням донорських ресурсів для доставки цих мішків переважно в прифронтові райони, оскільки там спостерігається найскладніша ситуація: все знищено, а систем зберігання залишилося вкрай мало," - зазначив представник аграрної ради.

Денис Марчук також зазначив, що автомобільний транспорт не може конкурувати з морськими шляхами для перевезення зернових.

"Об'єми дуже маленькі. Автомобільний транспорт - це в кращому випадку. За липень ми отримали статистику - порядка до 300 тисяч тонн вигрузки, при тому що потрібно відвантажувати не менше 5 мільйонів тонн", - зазначив він.

За його словами, альтернативою частково може бути Дунайський напрямок, однак він також не вирішує проблему повністю.

"Дунай також може бути варіантом, проте, умовно кажучи, він відповідає лише на половину потреб. Отже, якщо це вдасться реалізувати, звісно, багато людей скористаються цим, хоча це буде дорожче, але це не вирішує загальну проблему", - зазначив Денис Марчук.

Він також підкреслив, що питання українського експорту зерна має глобальне значення, адже наслідки російських агресій можуть торкнутися не лише фермерів в Україні.

"Економічні труднощі стосуватимуться не лише аграрного сектору, але й можуть призвести до голоду в багатьох країнах. З України вивозилося приблизно 6-7% світового обсягу продовольчої пшениці та понад 11% кукурудзи. Це суттєві обсяги для держав Азії, Африки та Близького Сходу", - зазначив Денис Марчук.

Напади Росії на українські морські порти

Росія постійно обстрілює українські порти та їх інфраструктуру, прагнучи перешкодити морському експорту України. Після того, як РФ в липні 2023 року вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, атаки на порти Одеської області та річку Дунай набули регулярного характеру.

Незважаючи на обстріли, Україна не зупиняє реалізацію свого морського коридору, що забезпечує експорт сільськогосподарської продукції. Російські атаки завдають шкоди портовій інфраструктурі, цивільним судам та зерновим терміналам, що ставить під загрозу український експорт і глобальну продовольчу безпеку.

Зростання російських нападів на кораблі змусило деяких власників суден утриматися від заходів у порти України.

28 липня Росія втретє вчинила напад на цивільне судно, що підняло прапор Ліберії, яке знаходилося на якорі в районі підходів до порту Одеса.

Простій портів Великої Одеси щоденно призводить до затримки відвантаження українських товарів, вартість яких оцінюється приблизно у $70 мільйонів.