Логістика в Україні в умовах війни: труднощі та можливості для розвитку

Війна в Україні суттєво змінила функціонування логістичних процесів у країні. Зруйнована інфраструктура, заблоковані порти та постійні загрози безпеці стали новими реаліями для бізнесу. Проте, попри всі труднощі, українська логістика демонструє здатність адаптуватися, а лідери галузі вже сьогодні закладають основи для майбутнього відновлення і розвитку. Як українська логістика адаптувалась до війни розбираємось разом з генеральним директором міжнародної логістичної компанії українського походження UNI-LAMAN GROUP Сорочинським Геннадієм.

Uni-Laman Group — це українська компанія, яка має більше 20 років досвіду в галузі міжнародної логістики. Вона надає послуги в 9 країнах світу, а її власні логістичні рішення, включаючи митні склади, контейнерні перевезення та страхування вантажів, роблять її особливим учасником ринку.

Як війна вплинула на сферу логістики?

З першими днями повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що звичні логістичні маршрути більше не працюють. За перший рік війни близько 30% логістичних та експедиторських компаній припинили свою діяльність через зруйновану інфраструктуру, перебої з пальним і ризики для вантажів.

Однією з найсерйозніших втрат для економіки стала блокада портів у Великій Одесі, які до початку війни забезпечували понад 70% українського експорту. Втрата можливості морських перевезень змусила підприємства шукати нові шляхи доставки через Польщу, Румунію та інші держави.

Геннадій Сорочинський, керівник Uni-Laman Group, підкреслює:

"Війна стала тестом на витривалість для всієї логістичної системи країни. Ми втратили прямі морські маршрути, і водночас тисячі контейнерів з українськими вантажами опинилися в міжнародних портах без можливості доставки. Це потребувало швидких рішень і розробки нових логістичних схем".

Адаптація логістики до воєнних умов

Одним з основних кроків стало відкриття нових логістичних центрів поза межами України. Наразі Польща і Румунія виконують функцію транзитних вузлів для більшості українських вантажів. Порти Польщі, зокрема Гданськ і Гдиня, стали ключовими місцями для перевалки експортних та імпортних вантажів.

Окрім цього, мультимодальні перевезення перетворилися не лише на популярну тенденцію, а й на життєву необхідність. Поєднуючи різні способи транспортування — залізничний, автомобільний та морський — фірми змогли гарантувати безперервність постачань навіть у найскладніших обставинах.

"Наш досвід показує, що найефективніше рішення -- це гнучкість. У час, коли багато компаній боялися зосереджувати великі обсяги товарів в Україні, ми забезпечували їм безпечні рішення через наші склади у Польщі. Це дозволило нашим клієнтам зберігати гнучкість і уникати втрат. Наприклад, ми зберігаємо вантажі клієнтів на складах у Польщі, а потім доставляємо їх в Україну невеликими партіями. Це мінімізує ризики і дозволяє підприємствам залишатися мобільними", -- додає Геннадій Сорочинський.

Транскаспійський шлях: новий етап у світі логістики.

Один із найцікавіших напрямків розвитку логістики - це транскаспійський маршрут, який дозволяє доставляти вантажі з Китаю в Україну в обхід росії. Цей маршрут проходить через Казахстан, Азербайджан і Грузію, а потім паромом через Чорне море до України.

Тривалість транзиту складає 20-25 днів, що є істотно швидшим варіантом у порівнянні з морськими перевезеннями, які займають 70-90 днів. Завдяки цьому, транскаспійський маршрут виявляється не лише надійним, але й конкурентоспроможним з точки зору швидкості.

"До завершення 2024 року ми плануємо запустити новий проект власного контейнерного потяга, який курсуватиме за цим маршрутом. Це надасть українським компаніям можливість швидко і надійно перевозити вантажі з Китаю", - підкреслює Сорочинський.

Вплив логістики на економіку

Логістика завжди займала важливе місце в економічній структурі, а в умовах збройного конфлікту її роль стала ще більш значущою. Здатність оперативно доставляти товари має прямий вплив на діяльність компаній, підтримку робочих місць та надходження іноземної валюти до бюджету країни.

Історично Україна володіла великими можливостями у якості транзитної держави завдяки своєму стратегічному розташуванню. Відновлення цього статусу стане ключовим завданням у післявоєнний період.

У цьому контексті розвиток технологій відіграватиме вирішальну роль. Сучасні системи управління складами, цифрові рішення для відстеження вантажів і автоматизація логістичних процесів дозволять підвищити ефективність і прозорість галузі.

"Сучасна логістика охоплює набагато більше, ніж просто транспортування вантажів. Це також включає в себе управління ризиками, оптимізацію швидкості та ефективності. У Uni-Laman Group ми переконані, що лише завдяки технологічним інноваціям та міжнародній співпраці можна досягнути нових висот", - підкреслює Геннадій Сорочинський.

Майбутнє української логістики

Україна має всі шанси стати важливим логістичним хабом Європи після війни. Основні напрямки для розвитку включають:

"Ми бачимо майбутнє логістики у впровадженні інновацій і міжнародній інтеграції. Це дозволить не лише відновити галузь, а й вивести її на якісно новий рівень", -- резюмує Сорочинський.

Резюме

Незважаючи на важкі умови війни, українська логістика підтвердила свою стійкість і здатність до розвитку. Завдяки оперативній адаптації, міжнародним партнерствам та впровадженню інновацій, вона не лише зберегла свою функціональність, але й створила базу для майбутнього зростання.

Перспективи логістики в Україні полягають у поєднанні інноваційних технологій, глобальної інтеграції та стратегічного підходу. Попри наявні труднощі, такі підприємства, як Uni-Laman Group, доводять, що навіть у найважчі періоди можна виявити шляхи для розвитку та зміцнення національної економіки.

Цей матеріал базується на експертних думках і досвіді провідних учасників ринку, зокрема Геннадія Сорочинського, генерального директора Uni-Laman Group, який бачить у війні не лише виклики, а й можливості для глобального переосмислення галузі.