Різка трансформація стосунків з Росією та геополітичний сюрприз: які заяви зробила фон дер Ляєн у своїй ключовій промові за останній рік.

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

16 вересня, в середу, президентка Європейської Комісії Урсула фон Дер Ляєн виступила з традиційною промовою про стан Європейського Союзу (SOTEU) в Європейському парламенті, акцентуючи увагу на Україні. Цю інформацію передала кореспондентка "Телеграфу" зі Страсбурга.

Зазвичай у своїй промові підводяться підсумки діяльності Євросоюзу за попередній рік та визначаються ключові напрямки на майбутнє. Виступ Урсули фон дер Ляєн має особливе значення, адже він вказує на фінансові та політичні пріоритети для всіх держав-членів.

Рада безпеки з участю Києва

Агресивна війна Росії проти України не припиняється. Загрози на нашій землі лише посилюються. На цьому тижні ми наочно переконалися в цьому в Литві, Данії та Польщі.

Спроба реалізувати дронові атаки в Лейпцигу є ще одним підтвердженням цього факту. Ми повинні чітко усвідомлювати, що це таке. Атака з використанням військових засобів, здійснена російськими агентами на території Європи, - підкреслила фон дер Ляєн з трибуни.

Виступ лідера Європейського Союзу відображає кардинальну зміну в розумінні ситуації в Брюсселі: Європа починає відкрито говорити про речі, визнаючи дії Росії як безпосередню, сплановану агресію, що загрожує безпеці всього континенту.

"Гібридні загрози, з якими стикається Європа, дедалі менше є "гібридними" -- і дедалі більше стають безпосередніми загрозами. Кібератаки, диверсії, підпали, вторгнення дронів у повітряний простір -- вони посилюються щодня.

"Отже, зі збільшенням загроз повинна підвищуватися і готовність Європи до їх подолання," - зазначила вона.

Разом із Верховною представницею ЄС у справах зовнішньої політики та безпеки Каєю Каллас, Урсула фон дер Ляєн представила нову стратегію безпеки для Європи. Вона підкреслила, що існуючі доктрини, інституції та механізми прийняття рішень не відповідають сучасним викликам.

Наші системи були розроблені для абсолютно іншого контексту. Вони основані на чесних намаганнях досягти згоди та компромісу. Однак, настав час задуматися, чи все ще виконують вони свої функції. Наприклад, Європі необхідно створити власний механізм реагування на гібридні загрози.

Нам терміново потрібен консенсус щодо того, як реагувати на певні інциденти -- ті, що не досягають рівня збройної агресії, але очевидно становлять загрозу нашій національній безпеці.

"Альтернативно, необхідно створити механізм, що доповнюватиме Статтю 4 Північноатлантичного договору. Я вважаю, що зараз настав момент для введення власної європейської Статті 4 або ж протоколу надзвичайної безпеки", - заявила вона.

Якщо одна з країн-учасниць впроваджує цей механізм, інші держави повинні об'єднатися для координації спільних дій, щоб запобігти подальшому загостренню ситуації та зменшити її наслідки.

Для довідки: Стаття 4 НАТО дозволяє будь-якій країні-альянсу ініціювати термінові консультації з союзниками, якщо вона відчуває загрозу своїй території, незалежності чи безпеці.

Окрім того, Урсула фон дер Ляєн анонсувала ініціативу щодо формування Європейської ради з безпеки, до якої планується залучити партнерів, зокрема Україну, Канаду, Норвегію, Великобританію та ряд інших країн.

"Необхідність діяти терміново є очевидною", - зазначила керівниця ЄС.

Концепція заснування Європейської ради з безпеки вперше виникла в 1980-х роках. З того часу було представлено та відхилено безліч її моделей. Після розподілу в Європейському Союзі, зумовленого війною в Іраку у 2003 році, ця пропозиція знову стала важливою темою для обговорення.

У 2017 році екс-президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер разом із президентом Франції Еммануелем Макроном надали цій ініціативі новий поштовх. Проте її реалізація виявилася складною через відмову Великої Британії підтримати цей проект.

Пропозиція, що стосується Ради Безпеки, акцентує увагу на зростаючих тривогах стосовно неспроможності Європейських країн адекватно реагувати на швидке зростання загрози з боку Російської Федерації. НАТО не демонструє рішучих кроків у посиленні своєї реакції на провокації з Москви, оскільки існує побоювання, що це може призвести до подальшої ескалації конфлікту.

Фрейя - лише старт.

"Ми знаємо, що наступна зима буде важкою для України. Але ми також знаємо, що північнокорейські ракети та російські дрони не здатні зламати дух опору українців", - сказала президентка.

За її висловлюваннями, мета Європи полягає в тому, щоб і далі всіма можливими засобами допомагати Києву у цій боротьбі.

"Ми підтримуватимемо Україну цієї найскладнішої воєнної зими сильніше, ніж будь-коли. Разом із партнерами ми надаватимемо гуманітарну допомогу, а також зміцнюватимемо енергетичну систему України та її спроможність забезпечувати людей теплом.

По-друге, ми зміцнимо систему протиповітряної оборони України. На минулому тижні вперше було затверджено закупівлю американських ракет-перехоплювачів Patriot. Тепер їх терміново потрібно доставити в Україну.

"Проте, водночас необхідно колективно працювати над зменшенням нашої залежності від єдиного постачальника," - зазначила фон дер Ляєн.

Ось чому українці та європейці разом працюють над створенням власної ефективної системи протиповітряної оборони, зокрема акцентуючи увагу на антибалістичній системі Freyja.

"Ми поєднуємо бойовий досвід та інноваційний потенціал українців із технологічним лідерством Європи. І, звичайно, з нашими значними виробничими потужностями.

І Freyja -- лише початок. Потрібно більше. За рахунок коштів, що залишилися в рамках SAFE (кредитів для переозброєння держав-членів - Ред.), ми започаткуємо нову програму спільних проєктів з українськими компаніями".

По-третє, Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір посилити санкції щодо Росії. Водночас, основна увага буде зосереджена на забезпеченні дотримання існуючих міжнародних обмежень.

Наші санкції завдають значного удару. Вони створюють великий тягар для економіки Росії. Росія намагається знайти способи їх обійти. Тому нам необхідно закрити всі можливі прогалини.

Під час свого виступу перед європарламентарями Урсула фон Дер Ляєн розповіла зворушливу історію 10-річної української гімнастки Олександри Паскаль, яка була в залі. У травні 2022 року, коли дівчинці було всього 6 років, вона стала жертвою російського ракетного обстрілу, що вразив селище Затока в Одеській області. Внаслідок нападу Олександра отримала серйозні травми, потрапила до медикаментозної коми, і лікарі змушені були провести їй ампутацію ноги.

Після тривалої реабілітації та встановлення протеза Олександра виявила неймовірну силу духу: вона не покинула свою мрію і повернулася до тренувань з художньої гімнастики. Дівчинка вже неодноразово виступала на турнірах і змаганнях на протезі та здобувала заслужені нагороди.

Пропозиція, яка змінює все для Карні.

Основною геополітичною подією стало оголошення керівника Європейського Союзу про початок процесу, який може привести до того, що Канада стане першим асоційованим членом цієї організації.

Серед запрошених до Страсбурга почесних гостей був прем'єр-міністр держави Марк Карні. Президентка Єврокомісії оголосила, що Європа має терміново переосмислити партнерства й створити коаліції задля захисту демократій.

"Європа та Канада дивляться на світ однаково. Від штучного інтелекту до зміни клімату, від Арктики до геополітики. І ми стояли пліч-о-пліч -- щодо України, оборони, сировини та ланцюгів постачання.

Проте, перш за все, шановний Марку, Європа і Канада мають незламну віру в демократичні принципи. Влада не повинна належати найсильнішим, найбагатшим чи найгучнішим, а кожному з нас, — зазначила Урсула фон дер Ляєн. Цей вислів став чітким посланням для адміністрації Дональда Трампа, з якою стосунки іноді складалися непросто, як у Брюсселі, так і в Оттаві.

Лідерка Європейського Союзу офіційно оголосила про старт процесу, який дозволить Канаді стати першим асоційованим членом ЄС. Варто зазначити, що ще влітку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловлював ідею подібного формату щодо України.

Проте концепція асоційованого членства для Києва не знайшла підтримки ні в української сторони, ні в багатьох європейських столицях, адже Україна прагне виключно повноправного вступу до Союзу.

Фон дер Ляєн зазначила, що співпраця з Оттавою не має на меті протистояти іншим, а навпаки, сприяє зміцненню спільної потужності.

Демократичні країни мають право самостійно обирати своїх партнерів для співпраці. Тому ми свідомо об'єднуємо наші зусилля. Ми рухатимемося від CETA (угоди про вільну торгівлю між Канадою та ЄС) до нового альянсу, спрямованого на майбутнє, з метою формування спільного простору для процвітання та економічної стабільності. Ми зосередимося на інноваційному виробництві та створимо технологічний союз.

Ми об'єднуємо оборонні промислові потужності. Арктика стане одним із наших основних спільних проектів. Ми зосередимося на енергетичних рішеннях, видобутку критично важливих корисних копалин та розробці акумуляторних технологій.

"Про штучний інтелект, квантові технології, кібербезпеку та економічну безпеку заявила політичний діяч."

Без вказівок на Трампа.

Примітно, що фон дер Ляєн відкрито не згадувала у промові США - лише опосередковано. Наприклад, у контексті Гренландії, за яку Європа "вступилася, коли тій загрожували".