Огляд основних подій тижня: енергетичні виклики та зустріч Зеленського з Трампом.

Переговори у Білому домі. Фото: із відкритих джерел

На тижні, що минає, військові атаки ворога по цивільній інфраструктурі чергувалися з дипломатичними переговорами, а енергетична криза продовжилася на тлі внутрішньо-політичної боротьби.

Військові операції та загострення протистояння.

Тиждень стартував з обстрілів на захоплених територіях і перетворився на низку інтенсивних атак на Україну. У ніч на 13 жовтня українські дрони завдали удару по нафтобазі в тимчасово контрольованій Феодосії в Криму, викликавши масштабну пожежу, яку можна було побачити з кількох кілометрів.

У той же день Росія здійснила напад на Харків, використовуючи керовані авіабомби (КАБ), що спричинило вогняні спалахи в Салтівському районі та завдало шкоди одному з медичних закладів. Було зафіксовано чотири поранених, а в цілому в Херсонській, Харківській та Дніпропетровській областях постраждало 72 особи. Атаки охопили більше 30 населених пунктів, внаслідок чого було знищено 11 багатоквартирних та 24 приватних будинки, а також освітні і комерційні об'єкти.

14 жовтня в Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях продовжувалися атаки, внаслідок яких загинуло 5 цивільних осіб, а 19 отримали поранення. У ніч на 15 жовтня Росія здійснила запуск 113 ударних безпілотників типу Shahed і "Гербера", з яких українська система протиповітряної оборони (ППО) знищила 86, що становить ефективність на рівні 76%.

Ескалація досягла свого піку 15-16 жовтня, коли агресор здійснив запуск понад 320 безпілотників і 37 ракет. З цих атак були нейтралізовані 283 дрони та 5 ракет. Удар по енергетичній інфраструктурі та навчальному підрозділу Сухопутних військ у тилу призвів до втрат серед військовослужбовців.

Вранці 16 жовтня повітряна тривога оголошена по всій Україні через зліт МіГ-31К з Росії, з вибухами в Харкові, Кропивницькому, Ізюмі, Полтаві, Ніжині та Чернігові. Пошкоджено логістичні об'єкти та житлові будинки, поранено одну людину.

Військові удари безпосередньо вплинули на енергосистему, спричинивши масові відключення. Вранці 13 жовтня в Дніпропетровській та Донецькій областях запровадили екстрені блекаути за командою "Укренерго", а ввечері 14 жовтня це поширилося на Київську область. Атака 15-16 жовтня з влучаннями по ключових об'єктах погіршила ситуацію: глава "Укренерго" Віталій Зайченко прогнозує відключення електроенергії на тиждень або довше в окремих регіонах.

Дипломатичні стратегії та глобальна підтримка України

Цього тижня політичні ініціативи щодо розв'язання конфлікту між Україною та Росією отримали новий імпульс, зосередившись на веденні переговорів та постачанні озброєння. Президент США Дональд Трамп оголосив про можливість надання Україні ракет Tomahawk як засобу тиску на Росію в разі затягування війни і має намір обговорити це питання з Володимиром Путіним.

Після телефонної бесіди з президентом Росії, Дональд Трамп оголосив про намір провести зустріч із ним у Будапешті, сподіваючись на досягнення миру, подібно до того, як це було на Близькому Сході. У відповідь, Путін заявив, що "Томагавки" не вплинуть на хід конфлікту, але можуть погіршити відносини між США та Росією. Трамп, у свою чергу, відмовився від запровадження нових санкцій, щоб не зірвати можливість діалогу. Угорщина, через міністра закордонних справ Петера Сійярто, підтвердила, що не має наміру арештовувати Путіна за міжнародним ордером. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков також підтвердив можливість зустрічі в найближчі два тижні.

Як і було заплановано на початку місяця, 17 жовтня президент Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом у Білому домі. Під час переговорів він запропонував США обмін: ракети Tomahawk в обмін на українські дрони. Обговорення можливостей далекобійних систем проходило в закритому режимі, з акцентом на необхідність уникнення ескалації конфлікту. Трамп підкреслив, що ці ракети важливі для США, а сама війна має "технологічний" характер. Зеленський позитивно оцінив результати зустрічі, вважаючи перспективи отримання далекобійної зброї "реалістичними", та сподівається на те, що Трамп зможе чинити тиск на Путіна.

Делегація України в США напередодні переговорів, також зустрілася з Raytheon, виробником Tomahawk, щоб оцінити перспективи постачання зброї в Україну.

Обмежувальні заходи щодо Російської Федерації

Міжнародні санкції проти Росії продовжують посилюватися. Британія 15 жовтня ввела заходи проти 90 суб'єктів, включаючи "Роснефть", "Лукойл", китайські термінали, Nayara Energy та 44 танкери "тіньового флоту". Мета санкцій -- скоротити російські доходи від нафти (понад 100 млрд доларів у 2024 році, за даними МЕА).

У Європі виявили інтерес до використання російських коштів для зміцнення української армії: ЄС планує направити частину з 140 мільярдів євро, що складають російські активи (додатково 25 мільярдів з приватних рахунків), на закупівлю американської зброї, що потенційно може забезпечити 50 мільярдів євро на виплату репарацій.

Сполучені Штати продовжують вжити заходів, щоб змусити Індію обмежити надходження доходів від продажу нафти Росії. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді запевнив президента США Дональда Трампа, що його країна більше не планує імпортувати російську нафту. Непряме підтвердження зміни орієнтації індійських нафтових покупців з російських поставок на інші джерела надійшло безпосередньо від трейдерів.

Суспільні та резонансні події

На цьому тижні внутрішня політична ситуація в країні була сповнена скандалів. Служба безпеки України оголосила про наявність російського громадянства у мера Одеси Геннадія Труханова. Однак мер категорично заперечує цю інформацію, вважаючи її фальсифікацією, і має намір звернутися до суду, адже попередні перевірки не виявили у нього російських паспортів. Незважаючи на це, президент Зеленський вирішив позбавити Труханова українського громадянства, що призвело до його відсторонення від виконання обов'язків мера. Зеленський також доручив головнокомандувачу Сирському організувати Одеську міську військову адміністрацію, призначивши на її керівну посаду Сергія Лисака.

У Збройних Силах України зростає кількість проблем, пов'язаних із корупцією та неефективною мобілізацією. Міністерство внутрішніх справ опублікувало невтішні дані: з січня 2022 по вересень 2025 року було порушено 290 тисяч кримінальних справ за дезертирство, що вказує на серйозні дисциплінарні недоліки. Ситуацію також підкреслюють численні випадки зловживань і корупційних схем, які отримують значний розголос.

У Львівській області заступник командира військової частини залучив солдатів до виконання особистих ремонтно-будівельних завдань.

У Тернополі було затримано шість військовослужбовців, які займалися незаконним утриманням людей, які проходили реабілітацію після отриманих поранень. Вони застосовували фізичну силу, катували жертв, вимагали гроші та конфіскували їхнє майно.