Данило Гетманцев: Я особисто запевнив ФОПів, що не будемо вносити зміни до єдиного податку до завершення військового стану. Я маю намір дотриматися цієї обіцянки.

Українські Новини вирішили дізнатися у голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, чи буде введено ПДВ для ФОПів, як просувається пенсійна реформа, як вирішити кризу в парламенті, чи потрібні вибори та інші актуальні питання.

Парламентські вибори, без сумніву, є необхідними та бажаними. Всі ми прагнемо їх проведення. Однак, коли йдеться про парламентські вибори, важливо усвідомлювати наявність двох ключових аспектів, які потребують вирішення. По-перше, це питання безпеки та організаційно-технічних аспектів. По-друге, це питання легітимності виборів.

Ми повинні організувати парламентські та президентські вибори так, щоб у людей не виникало жодних сумнівів, особливо у наших громадян, що ми діємо чесно і що результати виборів не були спотворені. Важливо, щоб усі бачили, що вибори є справедливими та легітимними. Це передбачає можливість голосування для військових, біженців за кордоном, внутрішньо переміщених осіб, а також для мешканців прифронтових районів. Доступ до виборчого процесу має бути простим і рівноправним для всіх українців.

Враховуючи всі обставини та сучасний стан справ, ми усвідомлюємо, що реалізація цього можлива лише після встановлення миру. На мою думку, спочатку потрібно досягти максимально прийнятних умов для миру, які мають бути затверджені через референдум. Адже такі важливі питання повинні вирішувати не політики, а самі люди. Після проведення референдуму та підписання мирної угоди необхідно якомога швидше організувати вибори – як президентські, так і парламентські, а також місцеві – в умовах стабільного миру.

Якщо говорити про політичну кризу у Верховній Раді, то у мене немає рецепту, який би допоміг. На сьогодні ми маємо звернутися до колег в парламенті, які вже почали передвиборчий процес. І різними способами публічного роз'яснення, а можливо і публічного тиску пояснити, що сьогодні є час державників, і цей час навряд створює умови для високих рейтингів. Приймати рішення потрібно непопулярні, тяжкі і такі, які згодом будуть критикувати. Та це потрібно робити для майбутнього країни та і в цілому, щоб вона існувала. Бо ситуація настільки серйозна, що ми можемо дійти до того, що вибори не буде де проводити. І аналогії з УНР 1918 року сьогодні просто кричущі!

Ті, хто вирішив зайнятися політичною діяльністю, повинні вже зараз отримати оцінку від суспільства.

Наразі консультації вже активно проходять, і паралельно розробляється відповідний законопроєкт. Я вважаю, що це буде процедура "ad hoc", що означає, що вибори відбуватимуться за спеціально створеними правилами, призначеними для перших виборів після війни. Таким чином, традиційні виборчі процедури, закріплені в чинному законодавстві, не будуть застосовані. Це рішення отримало підтримку від усіх учасників обговорення. Потрібно запровадити певні винятки, які допоможуть зменшити ризики і забезпечити легітимність виборчого процесу. Серед таких заходів - скорочення терміну передвиборчої кампанії до мінімальних 60 днів.

Отже, два місяці - це максимальний термін, необхідний для організації виборів. Я впевнений, що до моменту проголошення миру всі необхідні нормативні документи для проведення виборів повинні бути затверджені.

Обіцяли завершити це до кінця лютого. Хоча я не впевнений, чи вдасться дотриматися терміну, існує можливість пришвидшити процес. Сам по собі процес нормотворення не стане на заваді. У разі нагальної потреби документ можна підготувати дуже швидко, навіть за одну ніч.

На жаль, ми спостерігаємо, що процес мирного врегулювання затягується після чергового раунду переговорів. Важливо усвідомлювати, що, незважаючи на зусилля наших переговорників, які досягли значного прогресу в багатьох аспектах, агресор має свої межі, за які не готовий йти. Той компроміс, до якого ми можемо прийти, напевно, буде важким для нашої країни. Саме тому я підкреслюю важливість проведення референдуму: рішення, яке буде прийнято, матиме величезне значення для нашої майбутньої історії. Переговорники повинні прагнути досягти максимально можливого результату, оформити його належно і надати можливість народу визначити свою позицію: так чи ні.

На жаль, жодна людина не може навіть приблизно вказати, коли ми досягнемо миру. Ніхто не здатний дати точні прогнози. Це може статися як у найближчий день, так і, на жаль, затягнутися на тривалий час. Питання миру залишається невизначеним фактором, від якого залежить наше життя. Проте, я все ж сподіваюся, що мир може бути досягнутий уже цього року.

Як довго економіка зможе витримати? Ми будемо триматися стільки, скільки буде потрібно. У нас немає чітких термінів чи конкретних дат, після яких ми не зможемо продовжувати боротьбу. Так, це буде надзвичайно важко, і з кожним місяцем ситуація для економіки може ускладнюватися. Війна є основним чинником, що стримує її розвиток і завдає серйозних збитків. Вплив, який вона має на нашу енергетичну інфраструктуру, є значним ударом. Давайте будемо відвертими: наразі ми навіть не можемо повністю оцінити наслідки цієї катастрофи. Проте ми усвідомлюємо, що мова йде про мільярдні втрати в ВВП та надходження до бюджету. І, на жаль, це лише підсилює еміграцію наших громадян.

З іншого боку, я вважаю за необхідне акцентувати увагу на мирному шляху вирішення конфлікту. На мою думку, це є найбільш ефективним рішенням як для суспільства, так і для держави, враховуючи різні сценарії, які можуть розвиватися далі. Нам потрібно прагнути до встановлення миру в найкоротші терміни, незважаючи на всі складнощі, які супроводжують цей процес.

Необхідно відновити економічну стабільність та країну в цілому, повернути біженців, стати частиною Європейського Союзу і реалізувати кілька масштабних соціальних ініціатив, спрямованих на покращення життя наших громадян.

Я не втрачаю на це надію. Але те, що ми з травня минулого року не можемо винести це питання до зали парламенту - це ганьба, для всіх нас ганьба. Бо є кілька представників у всіх фракціях, які відверто лобіюють інтереси прокурорських кланів і не дають розглянути це питання в порядку денному.

Я докладаю всіх зусиль, щоб це питання отримало схвалення в парламенті. Маю впевненість, що більшість моїх колег у Верховній Раді підтримують цю ініціативу і вражені тим, що воно досі не знайшло свого вирішення. Тому ми продовжимо боротьбу за це. І ми обов'язково досягнемо успіху!

Можливо, ще зарано обговорювати зміну керівництва БЕБ, і мені не хотілося б поспішати до цього питання. Але певне розчарування в мене, безсумнівно, є. Вже пройшло цілих шість місяців активної діяльності нової команди Бюро. Я розумію, що деякі процеси вимагають часу для свого вирішення. Ніхто не очікує від БЕБ, що вони будуть діяти імпульсивно або порушувати закон, намагаючись зупинити діяльність тіньових гравців. Проте, з іншого боку, існують очевидні злочини, які вже давно можна було б припинити. Наприклад, наш комітет повідомляв БЕБ про конкретні порушення в сфері паливного ринку. Комітет надав Бюро список нелегальних заправних станцій, які просто необхідно закрити, оскільки вони не мають жодних документів.

41 заправка була припинена, тобто зупинила роботу і, теоретично, може відновити свою роботу. Але вони не були демонтовані. А загальна цифра там була біля 350 АЗС з чіткими адресами.

Крім того, я надіслав листа до Бюро, додавши до нього фіскальні чеки з мережі "МаркетОпт", що розділена на 1,5 тисячі фізичних осіб-підприємців. У цій ситуації не потрібно вживати жодних заходів, лише зафіксувати та передати матеріали до суду. Проте, як я помічаю, ситуація залишилася незмінною.

Я не закликаю до арешту когось, абсолютно не маю на увазі посадки. Моє прохання полягає лише в тому, щоб зупинити явний злочин. Адже 1,5 тисячі ФОПів – це явне порушення, яке підпадає під статтю 212 про ухилення від сплати податків. Більш того, були зафіксовані й інші випадки, де вина вже доведена, і залишається лише оформити документи.

Останньою краплею терпіння стало присвоєння звання полковника пану Мунтяну, очільнику одеського БЕБ, який є уособленням корупції старої Податкової міліції. Ця особа залишалася на плаву при різних владах і навіть була заслухана на нашій Тимчасовій слідчій комісії.

І натомість ми бачимо регулярні інтерв'ю, конференції, різноманітні карколомні ідеї аби домовлятися з бізнесом. Для прикладу, на одній із конференцій обговорювалось питання - яким чином внести зміни в законодавство, аби БЕБ змогло "порішати" з ухилянтом про часткову сплату нарахованого податкового зобов'язання. Якщо б колишній керівник Податкової міліції Мельник знав, що так можна, то він напевне був би найщасливішою людиною в правоохоронних органах.

А в нашому випадку обговорюється якась повна дурня. І це в той час, коли нелегальний ринок тютюну у нас за 2025 рік відкотився з 12,6% до більш ніж 18%. Постає питання - а чим ми тоді всі займаємось? А в цей час БЕБ звітує про досягнення в детінізації ринку пального. Якщо детінізація і відбулася, то виключно завдяки тим рішенням, які були прийняті в залі Верховної Ради в 2024 році, а до цього - Податкової служби, яка тримала БРСМ 8 місяців в ризиках, або позбавила половини ліцензій "Авантаж 7" і дуже жорстко виступила до відповідних компаній, які ухилялися від сплати податків. Але це відбулось точно не за рахунок БЕБ.

Тому з одного боку ми не бачимо жодних результатів від діяльності БЕБ, а з іншого - намагання створити паралельну реальність успіху, яка не має жодного стосунку до дійсності.

Безумовно, ми здатні це реалізувати, і вже продемонстрували, як можна досягти успіху в цей період з 2022 по 2024 роки. За ці три роки нам вдалося суттєво зменшити тіньову економіку на ключових ринках. Однак попереду ще багато завдань. На жаль, у деяких галузях, таких як контрабанда та нелегальна торгівля, ми поки що не досягли критичної точки. Проте в інших секторах, таких як азартні ігри, паливна промисловість та ринок тютюну, ми змогли досягти значних успіхів у детінізації.

Для досягнення більшої детінізації економіки необхідна системна, строгий та координована діяльність Податкової служби і БЕБ. Ця діяльність повинна бути спрямована не на піар-акції, а на конструктивну критику та уникнення замовних медійних кампаній. Саме такі виклики ми зустрічали протягом 2025 року у сфері грального бізнесу.

Мене щиро вразила оцінка Прем'єра щодо причин недовиконання бюджету. Кожен фахівець у сфері оподаткування підтвердить, що ПДВ зазвичай декларується із затримкою. Так, податкові накладні за грудневими операціями реєструються лише в січні. Отже, результати січня фактично відображають грудневі транзакції, які ще не зазнали істотного впливу від обстрілів. Саме тому в січні ми бачимо уповільнення процесу детінізації, резерв якого є значним. Негативний вплив обстрілів також спостерігається, і ми його ще відчуємо в надходженнях, але це станеться з певною затримкою.

Це запитання скоріш до Уряду, ніж до мене. Я особисто обіцяв ФОПам, що ми не будемо змінювати єдиний податок до кінця військового стану. Я збираюся цю обіцянку виконати.

Не висловлюю своїх думок щодо цього закону, поки не буде представлено його проєкт. Усі попередні спроби виглядали як емоційні реакції або непослідовні дії Уряду, які стосувалися як внесення, так і відстрочки законопроєкту.

Тому на сьогодні немає жодних підстав коментувати це питання, бо немає предмету коментування. Але водночас із такою позицією Уряду шанси на прийняття такого документу суттєво знижуються. Бо народні депутати розуміють, якщо є така невпевненість всередині виконавчої влади, яка брала на себе ці зобов'язання, то напевне рішення є неоднозначним і підтримка цього рішення є дуже низькою.

В цілому, позитивно, що Уряд звернув увагу на питання пенсійної реформи, оскільки самостійно депутати не в змозі розробити такий складний законопроєкт. Міністр соціальної політики представив концепцію потенційної реформи, за що я йому вдячний. Пропонується розділити солідарну пенсійну систему на дві основні частини: базову та страхову. Я підтримую цей підхід, оскільки базова частина забезпечує гарантований мінімум від держави, тоді як страхова залежить від трудової діяльності людини та внесків, які вона сплачувала. Зміни в солідарній системі є необхідними, і це беззаперечний факт.

Разом з тим, у мене є кілька принципових заперечень до моделі, яку представив міністр. По-перше, пропонується, щоб не всі платили однакову частину базових пенсій. У проєкті передбачена складна формула, що може призвести до зменшення базової виплати, аж до її повного скасування, якщо страхова частина пенсії перевищує 50% від середньої заробітної плати. Базова пенсія визначена на рівні 3 тисяч гривень, і якщо сума базової та страхової пенсії не досягне 6 тисяч гривень, то особі буде нараховуватися доплата до цього мінімуму.

Якщо пенсія особи перевищує 10 тисяч гривень, тоді держава взагалі не надає базову пенсію. Це викликає запитання: який сенс у сплаті єдиного соціального внеску, якщо легше приховувати свої доходи? Я вважаю, що базова частина пенсії повинна бути однаковою для всіх пенсіонерів, і її розмір слід наближати до реального прожиткового мінімуму. Тобто, не 6 тисяч гривень, а значно більше.

Я усвідомлюю можливості бюджету і не планую вимагати 10-12 тисяч гривень, як це передбачалося. Проте нам необхідно встановити чіткий графік, і давайте почнемо з 6 тисяч гривень. Згодом ми повинні вийти на фактичний прожитковий мінімум для тих, хто не здатний працювати, при нарахуванні базової пенсії. А до базової пенсії слід додавати страхову, яка повинна розраховуватися відповідно до стажу роботи та внесків.

Друге зауваження до цієї моделі - страхова частина пенсії. Міністерство нічого не планує змінювати в її розрахунку. На сьогодні пенсіонер втрачає до 20% пенсії тільки з урахуванням того, що формула є складна та несправедлива. Нашу заробітну плату корегують як середню заробітну плату по регіону за останні три роки. Чому трьох років, а не тільки останній рік? Таким чином зменшується та пенсія, яку я мав би отримати, якщо б цих трьох років не було.

Окрім того, існують й інші елементи формули, які можуть призводити до зниження пенсійних виплат. Формула має бути спростена так, щоб не віднімала у людей частину їхніх пенсій. Міністерство соціальної політики пропонує, щоб на фінансування страхової частини пенсії використовувався лише той обсяг єдиного соціального внеску (ЄСВ), який надходить до Пенсійного фонду без державних дотацій. Наразі відрахування ЄСВ є значними, зокрема через підвищені зарплати військовослужбовців. Але що буде після закінчення війни, коли Пенсійний фонд знову стане залежним від дотацій?

Питання справедливої індексації не закладено в формулу. Також ми не маємо уникати теми обов'язкової накопичувальної пенсії, бо ми вже маємо демографічну кризу і ми розуміємо, що з роками ситуація може лише погіршитись.

Крім того, проєктом реформи також планується трансформація спеціальних пенсій в професійні та передбачається, що професійні пенсії власне будуть більшими за рахунок того, що роботодавець буде здійснювати більші відрахування. Я з цим погоджуюся, так і має бути. Але якщо говорити про те, що до базової і страхової додаємо професійну складову, то за моделлю пропонується не переглядати професійну складову і її просто заморозити. Навіщо заморожувати? Вважаю, що це неправильно.

Залишається невирішеним питання, куди слід направляти кошти, що надходитимуть від професійної діяльності. У 2017 році вже мали місце подібні ситуації, коли людям, які здійснювали значні відрахування, були «прощені» ці суми. У результаті ці відрахування просто анулювалися. Таким чином, важливо, щоб професійна частина пенсії обчислювалася на окремих особистих рахунках громадян.

Це дуже важливе питання і воно багато говорить про пріоритети Уряду. Дійсно в Пенсійному фонді є профіцит, який можна було використати на підвищення мінімальної пенсії, яка на сьогодні є жалюгідною. Це рішення стосувалося б мільйонів наших пенсіонерів, які отримують гроші, на які не можна прожити. Більше того, гроші б повернулися в економіку і були б використані на стимулювання виробництва вітчизняних товарів, адже ці люди, м'яко кажучи, не схильні до накопичення. Натомість Уряд вилучає 11 млрд. грн. з Пенсійного фонду та спрямовує ці гроші на програми на кшталт абсолютно безглуздого кешбеку, який має вплив на розвиток економіки у відсотку значно меншому за статистичну похибку. Я навіть не знаю як охарактеризувати це рішення. Воно межує із шкідництвом. І як нам дивитися в очі після цього нашим пенсіонерам, більшість з яких продовжує отримувати пенсії в сумі меншій за 6000 грн? Нема слів...

Протягом 3,5 років програма "єОселя" видала всього 26,7 тисяч кредитів, що є незначним показником. Загальна сума кредитування становить 41 мільярд гривень. За даними Світового банку, в Україні розмір руйнувань житла, яке потребує відновлення, оцінюється в 83 мільярди доларів. Кількість заявок на участь у програмі "єОселя" перевищує видані кредити в 20 разів. Це означає, що 500 тисяч родин залишаються без можливості отримати ці фінансові ресурси.

За своєю суттю, ця програма не орієнтована на соціально незахищені верстви населення, тобто на тих, хто перебуває у скрутному фінансовому становищі. Нажаль, вона створена для тих, хто вже має можливість забезпечити себе житлом без додаткової підтримки. Якщо подивитися на статистику, серед клієнтів "єОселі" можна знайти 452 науковці, 545 ветеранів, 1,5 тисячі внутрішньо переміщених осіб, 1,6 тисячі педагогів та 1,7 тисячі медичних працівників. Це зрозуміло, адже прокурорам з їхніми вищими зарплатами значно легше отримати кредит на житло.

За нинішнього рівня заробітних плат банки не можуть визначити достатню платоспроможність людей, які переїхали з окупованих територій. Я вважаю, що це є вадою цієї програми.

Враховуючи всі ці фактори, я запропонував ініціативу, і ми організували кілька зустрічей для розробки великої програми житлового будівництва, що охоплює як теперішній час, так і період після війни. Ця програма передбачає зведення квартир для мільйона сімей, зокрема для військовослужбовців, медичних працівників, педагогів, внутрішньо переміщених осіб та багатодітних родин.

Програма полягає в тому, що держава субсидує видачу кредитів на придбання житла соціально незахищеними верствами населення. Ставка буде 3%, а платіж за кредитом не повинен перевищувати 20-25% середнього доходу домогосподарств та/або середньої орендної ставки для регіону і плюс 10-15%. Джерелами фінансування зазначеної програми може бути фондовий ринок. Ми маємо запустити кілька великих реформ на цьому ринку і підняти з нього біля 250 млрд гривень. Ще маємо банківську ліквідність біля 560 млрд гривень, але розуміємо, що все не піде, а хоча б половина з цього. Крім того ми маємо програми з партнерами, які можемо розширити. На сьогодні маємо біля 30 млрд гривень, та цього ще недостатньо. Ну і на залишок кошти через ОВДП можна залучити.

Це дозволить нам активізувати розвиток будівельної індустрії та суміжних секторів, значно вдосконалити територіальне планування та створити умови, які спонукатимуть людей залишатися в країні. Більш того, це також сприятиме поверненню тих, хто виїхав за кордон.

Якщо ви виявили орфографічну помилку, будь ласка, повідомте нам.