Чому важливо звертати увагу на деталі економічних новин після заголовка

Що не так з матеріалом Reuters про переорієнтацію України з долара на євро.

Як я зрозумів, у багатьох медіа є спеціально призначені особи, які відповідають за створення заголовків. Це можуть бути не лише журналісти чи редактори. Часто це просто люди, які володіють креативним мисленням або тонким (іноді навіть надто тонким) почуттям гумору.

На жаль, у цифрову добу, коли медіа борються за кліки, головною метою заголовка стає не передача змісту, а привернення уваги, аби читач натиснув. І байдуже, наскільки заголовок відповідає реальному змісту тексту.

Згадую своє перше інтерв'ю на позицію в Національному банку України, яке відбулося навесні 2014 року. Мене запитали, на які інституції ми спираємося під час розробки стратегії для фінансового сектору. Я чесно відповів: "Хотілося б, щоб ми мали завдання, подібні до тих, що стоять перед Європейським центральним банком або Бундесбанком. Проте, якщо порівняти наші виклики з іншими країнами, ми, напевно, більше нагадуємо Пакистан".

Нагадую, що це сталося під час кризових подій 2014 року, коли розпочалася війна, відбулася окупація Криму, виникли труднощі в банківській системі, а також спостерігалася девальвація валюти. В результаті, повне інтерв'ю про реформи було опубліковано з заголовком: "НБУ черпає досвід з Пакистану для реформування фінансового сектору". Як кажуть в Одесі, між заголовком і змістом – це "дві великі різниці".

Проте проблема з клікбейтом — це лише частина справи. Набагато серйозніше те, що багато людей навіть не ознайомлюються зі статтями. Вони складають свою думку про зміст виключно на основі заголовка.

Вчора агентство Reuters випустило статтю з досить провокаційним заголовком: "Україна обмірковує перехід від долара до євро в умовах зміни геополітичних реалій". Цей заголовок прямо перекладається як: "Україна розглядає можливість переходу на євро замість долара у зв'язку з новими геополітичними обставинами".

Це некоректний, невчасний і політизований заголовок, який не відповідає змісту тексту, але точно привертає увагу. Особливо на тлі новини про підписання/ратифікацію нашої "мінеральної угоди" з США.

Насправді, зміст цієї статті не обмежується лише питаннями України, а охоплює більш широкий глобальний контекст. У ній підкреслюється, що, хоча долар продовжує залишатися основною валютою в міжнародній торгівлі та резервній політиці, торговельні конфлікти та геополітична роздробленість призвели до того, що деякі аналітики почали сумніватися в майбутньому статусі долара як світової резервної валюти.

Що стосується України, то мова йде про те, що у зв'язку з можливим вступом до Європейського Союзу та зміцненням оборонного співробітництва з Європою, Національний банк України розпочав вивчення варіантів (explores potential approaches) для переходу на євро як базову валюту. Вислів "explores potential approaches" вказує на початкову стадію аналізу – дослідження різних можливостей без будь-яких зобов'язань.

Якщо б обговорювалося питання "НБУ розглядає можливість прив'язки гривні до євро", це могло б стати сигналом для фінансового ринку та натяком на можливість такого кроку в майбутньому. Проте наразі ми ще не на цьому етапі. Тому використання терміна "досліджує" є свідомою комунікаційною тактикою: це може спровокувати дискусію, але не фіксує конкретну позицію.

Це дуже важливе розрізнення, особливо в фінансово-політичному контексті, де навіть окрема фраза може викликати хвилі на ринку.

Так, ця діяльність дійсно є непростою і вимагає ретельної підготовки, але це зовсім не те, що можна назвати "відмовою від долара". Проте, хто ж насправді заглиблюється у зміст після заголовка?