Китайська дипломатія або аналіз зради: чому "глобальні" марки балансують між двома світами.

Автор: Оксана Шевчук, номер 605742

Ви інвестуєте в "Джавелін", а вони – в "Калібр": неприємна реальність вашого ранкового чаю. Сьогодні розглянемо складну тему. Про те, як ми – свідомі, патріотичні, ті, хто відмовляється від усього російського – залишаємося в ролі жертв маніпуляцій.

Ви знаєте, що найбільше дратує в цій війні? Не тільки ракети та дрони. А ще - подвійні стандарти бізнесу, який грає в "ми поза політикою", заробляючи одночасно на українцях і росіянах. Поки ви скануєте QR-коди для ЗСУ, частина брендів у вашому кошику платить податки до двох бюджетів. І один із них - московський.

Сьогодні ми поговоримо про чай. Так, саме про той, що можна знайти на полицях супермаркетів "АТБ", "Сільпо" та невеликих магазинів у вашому житловому комплексі. Це той напій, рекламу якого ви регулярно бачите на екранах телевізорів. Це той самий чай, який ви купуєте, сподіваючись, що він не має російського походження. Greenfield, Richard, Curtis, Ahmad Tea, Basilur, Принцеса Нурі, Принцеса Канді - ці назви звучать знайомо і навіть близько.

Спойлер: це – чаї з "російським" відтінком, але з українським походженням.

Кейс номер один: Basilur - москвич на чолі, гроші в рублях у сейфі.

Розглянемо преміум-сегмент. Basilur - це той самий "люксовий" чай, що постачається в елегантних металевих упаковках і є популярним подарунком на свята. Він походить зі Шрі-Ланки, має знак якості у вигляді золотого лева і вирізняється вишуканим смаком. Усе це вірно. Але є один важливий нюанс.

Співзасновник бренду - Андрій Мареєв, громадянин росії, креативний директор компанії, який живе в москві. У липні 2023 року там з'явився офіційний дистриб'ютор - ТОВ "Базилур Ті Імпорт". Фактично: поки ви купуєте цей чай у Львові, Києві чи Одесі, москвичі купують його в "Перекрестке". І там податки йдуть прямо в бюджет країни-терориста.

В Україні продукцію реалізує компанія "Віяна-Л", що належить Галині Шульзі, яка у 2024 році отримала прибуток близько 21 мільйона гривень. Веб-сайт компанії досі функціонує виключно російською мовою, незважаючи на те, що триває четвертий рік повномасштабної війни. Це не випадковість, а свідома вибір позиції.

Кейс другий: Greenfield і 80 мільйонів штрафу

Цей самий Greenfield, реклама якого лунала на всіх українських телеканалах. "Принцеса Нурі", "Принцеса Ява", Tess, Jardin - всі ці марки фактично належать російській компанії "Орімі Трейд". Виробництво розташоване в Ленінградській області та Санкт-Петербурзі, рідному місті Володимира Путіна.

В Україні функціонує компанія "Орімі Україна", яка тепер відома як "ТС Трейд". Офіційно вона вважається українським бізнесом, але насправді є офшорною структурою, що контролюється через кіпрську Rimexo Limited особами, пов’язаними з російським холдингом. Це не просто здогадки; цю інформацію підтвердив Антимонопольний комітет України.

У 2022 році компанію наклали штраф у розмірі 80 млн грн за не розкриття своїх реальних власників. Її рахунки були заморожені, а понад 50 млн гривень направили на підтримку Збройних Сил України. Проте бренд все ще присутній на полицях, адже формально ситуація вважається "законною".

Кейс номер три: Річард, Кертіс та "Сонце Трипілля" колишнього депутата Держдуми.

А тепер переходимо до найцікавішого. Бренди Richard, Curtis, Майський та Coffesso належать компанії "Май", яку заснував український підприємець Ігор Лісіненко. Цей самий Лісіненко раніше був депутатом Держдуми від партії "Єдина Росія" та одним із засновників "Ділової Росії", організації, що має тісні зв'язки з Кремлем.

В Україні бізнес функціонував під брендом "Май Україна". Після 24 лютого ситуація суттєво змінилася: компанію спочатку переписали на маловідому жінку з Полтави, потім на вірменську фірму, а в 2024 році — на двох українців. У квітні 2022 року була заснована "Трипільське Сонце" — фактично це та ж сама компанія з тими ж виробничими потужностями, але з новими брендами та фасадом. Судові розгляди та слідство підтвердили, що це правонаступник російського бізнесу. Деякі рахунки були арештовані через підозри у фінансуванні структур, пов’язаних із Росією.

Ahmad Tea: виробництво в Росії та фінансові втрати в Україні

Британський бренд Ahmad Tea має діюче підприємство в росії та офіційного дистриб'ютора. В Україні є фабрика в Харкові, але фінансова звітність викликає питання: після зростання доходів прибуток різко впав, а у 2024 році компанія показала збиток. Класична схема виведення коштів через трансфертне ціноутворення.

Як діяти в цій ситуації?

Юристи стверджують: "Усе відповідає вимогам закону". Міжнародна компанія має право залучати дистриб'юторів у різних державах. Українські партнери сплачують податки в Україні, а російські - у своїй країні. Держава не має можливості заборонити це.

Але є інструмент, який працює ефективніше за будь-які санкції - свідомий вибір споживача. Коли ви розумієте, що купуючи Richard, ви фінансуєте ексдепутата Держдуми. Коли ви знаєте, що Basilur платить податки в Москві. Коли ви бачите, що Greenfield ховає власників через кіпрські офшори.

Це не заклик до бойкоту. Це заклик до усвідомленості. Ваші гроші - ваш вибір. Але тепер ви принаймні знаєте правду.