Асоціація міст і громад, розташованих поблизу лінії фронту, презентувала інноваційну концепцію допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Сьогодні особа, що позбулася свого житла, вимушена самостійно долати непростий шлях через численні установи.

Асоціація міст і громад, розташованих поблизу фронту (АПМГ), представила Кабінету міністрів України свої розроблені рекомендації щодо Стратегії державної політики для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на період до 2030 року. В документі пропонується створити єдиний шлях підтримки ВПО, який охоплює все — від надання первинної допомоги після переселення до інтеграції в нову громаду або повернення на попереднє місце проживання, повідомляє Інтерфакс-Україна 18 квітня, посилаючись на заяву Асоціації.

"Зокрема, пропонується закріплювати за кожним переселенцем відповідального фахівця -- соціального менеджера, який супроводжуватиме людину протягом усього маршруту, координуватиме доступ до допомоги, житла, роботи та послуг і забезпечуватиме взаємодію з усіма державними і місцевими інституціями", -- йдеться у заяві асоціації.

Асоціація підкреслює, що основною проблемою залишається відсутність централізованого органу, відповідального за координацію державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб. Відповідні рішення приймаються та впроваджуються різними державними структурами без належної узгодженості, що ускладнює створення єдиної системи підтримки.

"Сьогодні особа, що втратила свій дім, вимушена самостійно долати важкий шлях між різними установами — від оформлення соціальної допомоги до пошуку житла та роботи. Це не є системним підходом, а лише набір окремих процедур. Ми пропонуємо створити єдину модель..., в рамках якої держава супроводжує переселенця від моменту його переміщення до повної інтеграції в нову громаду та забезпечення стабільного життя", — зазначив голова асоціації мера Харкова Ігор Терехов у своїй заяві.

В житловій політиці Асоціація виступає за розвиток соціальної та муніципальної оренди, створення житлових фондів, підтримку будівництва нового житла, а також інтеграцію з механізмами компенсації за знищене або втрачене житло.

У сфері фінансової політики АПМГ рекомендаційно пропонує перейти до моделі, що відображає реальні умови життя, безпекову ситуацію та рівень витрат. Вона також наполягає на необхідності запровадження обов'язкової щорічної індексації виплат для внутрішньо переміщених осіб, які залишаються на одному рівні, незважаючи на інфляційні процеси.

Особлива увага приділяється прифронтовим районам, для яких асоціація пропонує ввести спеціальний режим підтримки. Це передбачає збільшення фінансування та запровадження механізму прямої субвенції з державного бюджету для кожної внутрішньо переміщеної особи, яка фактично живе та користується послугами в даній громаді.

АПМГ очікує, що напрацьовані пропозиції будуть враховані Урядом при доопрацюванні Стратегії та стануть основою для формування дієвої державної політики, здатної забезпечити реальну інтеграцію ВПО і підтримку громад.

У той же час у заяві бракує розрахунків фінансових потреб для реалізації всіх цих ідей, а також інформації про джерела фінансування таких витрат.

Сьогодні більше 4,6 мільйона українців мають статус внутрішньо переміщених осіб. За оцінками АПМГ, існуюча система підтримки ВПО залишається розрізненою і не приносить очікуваних результатів: житлові, соціальні та економічні механізми діють ізольовано, без злагодженої логіки, а відповідальність розподілена між різними державними структурами.

Пропозиції були розроблені на основі реального досвіду громад, які з початку великої війни займаються прийомом, розміщенням та інтеграцією вимушених переселенців у складних умовах безпеки. У формуванні цих очікуваних змін взяли участь громади Харківської, Сумської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Чернігівської, Полтавської та Одеської областей, зокрема такі міста, як Харків, Богодухів, Кривий Ріг, Суми, Первомайськ, Семенівка, Валки, Пісочин, Полтава, а також Тростянець, Путивль, Бахмач, Корюківка, Городня та інші.

Нагадаємо, фінансова допомога ООН українським біженцям цього року буде суттєво зменшена -- Управління верховного комісара з прав біженців ООН (УВКБ ООН, UNCHR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям в 2026 році у $614 млн, що на 23,6% менше порівняно із планом на 2025 рік ($803,6 млн)

Минулого року фінансування допомоги українським біженцям також було скорочено: до 43,7% або $351,1 млн порівняно із 64% або $635,7 млн у 2024 році. Це суттєво менше, аніж 84% або $924 млн у 2023 році та 91,7% або $1,1 млрд у перший рік російської повномасштабної агресії.