Як функціонує шахрайський бізнес кол-центрів та які його обсяги в Україні

Підозри антикорупційних структур щодо можливого "кришування" шахрайських кол-центрів завдали серйозного удару по іміджу Офісу генерального прокурора. За останні роки тисячі людей стали жертвами шахраїв, і тепер вони вражені новими даними, які свідчать про можливу причетність посадових осіб правоохоронних органів до цих злочинних схем.

Протягом останніх тижнів стало очевидним, наскільки широко поширені кол-центри в Україні. Фахівці стверджують, що ця індустрія займає другий рядок у рейтингу після економічних злочинів, обганяючи навіть торгівлю наркотиками.

Згідно з інформацією, наданою міжнародною організацією Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), доходи від функціонування шахрайських "офісів" у країні можуть досягати мільярда доларів щомісяця.

Операції кол-центрів в Україні охоплюють не тільки українців, але й громадян з десятків інших країн. У цих "офісах" трудяться приблизно 60 тисяч осіб, серед яких є як українці, так і представники інших націй.

Ось кілька вражаючих фактів про діяльність "офісів", які були опубліковані GI-TOC. Це дослідження висвітлює їх еволюцію в Україні та внутрішні аспекти, які вражають жорсткими нормами і значними прибутками.

Автори дослідження вказують, що звіт ґрунтується на спілкуванні з колишніми працівниками центрів, співробітниками українських та іноземних правоохоронних органів, кіберрозслідувачами та журналістами.

Ми проаналізували цей звіт і дослідили дії, які вжила українська влада та правоохоронні органи для протидії цій діяльності.

50-річна киянка Наталя (ім'я змінене на її прохання) стала однією із тисяч жертв.

Номер, з якого їй подзвонили, був таким, як і вказаний на сайті одного з найбільших українських банків.

Чоловік, який назвався "представником служби безпеки банку", поцікавився, чи здійснювала вона переказ коштів на ім'я конкретної особи. Вона відповіла негативно, після чого він повідомив, що банк заблокував спроби переказу грошей з її картки на інший рахунок.

Чоловік зазначив, що можливий витік особистих даних міг статися через працівників банківського відділення, де Наталя отримувала картки. Він також додав, що "безпекова служба" повинна "виявити" цього працівника.

"У мене виникло відчуття, що він знав про мої картки більше, ніж я йому казала. Проте я ніколи не ділилася жодними номерами чи кодами. Далі все здавалось розмитим і незрозумілим. Він наполягав на терміновості виконання певних дій, щоб анулювати зламаний рахунок і отримати новий для переказу грошей", - ділиться вона в інтерв'ю з ВВС News Україна.

Наталя досі не може збагнути, як вона, обізнана людина, яка до цього критично ставилася до подібних підозрілих дзвінків і знала, як на них реагувати, робила все, що їй казали.

"Я відчувала себе немов під магічним впливом. Постійно перебуваючи в контакті з цією особою, я виконувала всі його вказівки," - зізнається вона.

Наталя перевела кілька десятків тисяч гривень з картки, якою раніше не користувалася, на так званий сегрегований рахунок, про який їй розповів шахрай.

Невдовзі після цього їй зателефонував чоловік із "служби безпеки" ще одного банку, де Наталя мала рахунок, повідомляючи ті ж самі "новини" про спроби крадіжки грошей. У цей момент вона зрозуміла, що щось не так, і перервала розмову. Проте чоловік продовжував дзвонити з різних номерів, намагаючись вмовити її, граючи роль дбайливого співробітника, а згодом почав її принижувати.

Наталя миттєво зателефонувала до банків, де їй порадили підготувати офіційні запити. Однак, звернули увагу на те, що переказ коштів відбувався на добровільних засадах.

Звернення до "гарячої лінії" кіберполіції виявилося безрезультатним — вона спілкувалася лише з ботами, а після того, як залишила повідомлення про злочин, ніхто так і не зв'язався з нею.

Схожі розповіді періодично з'являються в соціальних мережах, зокрема від підприємців.

Усі вони підкреслюють, що на той час ситуація виглядала досить переконливо.

Близько 15 років тому в Ізраїлі, а згодом у Грузії поширювалося так зване інвестиційне шахрайство, розповідають автори дослідження. Людям телефонували співробітники нібито відомих фінансових компаній, які пропонували швидко заробити на інвестиціях, вклавши гроші у "стартовий капітал".

Приблизно з 2014 року технологічні фахівці та керівники з Грузії почали переїжджати в Україну. За словами експертів GI-TOC, в Україні виникли сприятливі умови для цього процесу, зокрема внаслідок початку конфлікту на Донбасі та анексії Криму.

Безліч людей, особливо молодь, активно шукала можливості для заробітку. Як тоді, так і тепер, найбільш затребуваними кандидатами для офісних посад є молоді люди віком до 28 років, оскільки вони швидко освоюють нові технології і мають велике бажання заробити, стверджують дослідники.

У останні роки найбільшу кількість кол-центрів спостерігають у Дніпрі. Це місто стало домівкою для ПриватБанку, який з моменту свого заснування вирізнявся технологічними інноваціями. Саме він першим впровадив легальні та дійсно ефективні кол-центри для обслуговування клієнтів.

"В цих організаціях були розроблені, вдосконалені та доведені до автоматизації принципи телефонної взаємодії з клієнтами, комунікаційні скрипти та системи управління кадрами," - зазначають автори дослідження.

"Пізніше, колишні працівники та організатори легальних процесів застосували свої знання та готові технологічні моделі в нелегальному середовищі, відкривши перші шахрайські 'офіси', - підкреслюють вони."

У ПриватБанку кажуть, що спільно з Національною поліцією та Кіберполіцією активно викривають шахраїв і кол-ценри. Там наголошують, що служба безпеки банку тісно співпрацює із правоохоронцями і допомагає у цій сфері.

У дослідженні, проведеному в квітні 2026 року, автори вказують, що станом на середину 2023 року в Україні існувало близько 1000-2000 кол-центрів. Проте, зусилля правоохоронних органів призвели до скорочення цієї кількості на третину.

Автори акцентували увагу на значенні генпрокурора Руслана Кравченка, який був звільнений парламентом 15 вересня, зокрема через підозри у підтримці шахрайських дій.

"Призначення нового генерального прокурора Руслана Кравченка у червні 2025 року стало важливим етапом у боротьбі з кол-центрами, що призвело до серії масових рейдів у Дніпрі та Києві в другій половині 2025 року. Дослідження підкреслює, що цей ритм необхідно підтримувати."

Сам Кравченко через кілька днів після гучних заяв НАБУ про операцію "Карфаген" запевняв, що, прийшовши на посаду, "поставив завдання активізувати роботу проти шахрайських кол-центрів" і хвалився результатами.

За його словами, "за 12 місяців було проведено понад 1050 обшуків, припинено діяльність близько 340 кол-центрів та роботу понад 5 тисяч операторських місць. Наразі розслідується 147 кримінальних проваджень, понад 183 особам повідомлено про підозру. Обвинувальні акти щодо 93 осіб уже скеровано до суду".

Тепер колишній прокурор заявляє про 5 тисяч вакансій, хоча згідно з даними GI-TOC, загальна кількість працівників кол-центрів може сягати 60 тисяч. Дослідники також зазначають, що після закриття таких центрів вони швидко відновлюються, оскільки для цього не потрібно великих зусиль — достатньо мати приміщення, обладнання, канцелярські матеріали та працівників.

Згідно з інформацією, наданою платформою Опендатабот, судова статистика на вересень 2026 року вказує на значну різницю між числом викритих "офісів" і фактичними вироками.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні оголошено щонайменше 18 вироків у справах, пов'язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів. У цих справах фігурують 27 обвинувачених.

Лідером за кількістю судових рішень є Дніпропетровська область, на неї припадає понад половина всіх вироків -10 із 18.

На Харківщині, Одещині та Закарпатті зафіксовано по два вироки. Крім того, один вирок було винесено судами столиці та Київської області.

"Хоча правоохоронні органи постійно інформують про закриття чергових офісів, лише двоє осіб отримали реальні терміни ув'язнення - п'ять та вісім років відповідно," - зазначили в Опендатабот для ВВС News Україна.

Інші засуджені отримали або умовні покарання, або грошові санкції.

Спроби парламенту вплинути на ситуацію теж не мали достатнього ефекту.

У 2023 році Верховна Рада ініціювала створення тимчасової слідчої комісії, яка займалася розслідуванням неправомірних дій шахрайських кол-центрів та фінансових пірамід. Після завершення своєї роботи в 2024 році комісія представила рекомендації щодо внесення змін до законодавства, проте народні депутати погодилися лише на частину з цих пропозицій.

Після оприлюднення підозр на адресу представників Офісу генпрокурора президент Зеленський подав нові законопроєкти, що мають ужорсточити боротьбу з кол-центрами, вимагаючи ухвалити їх невідкладно.

"Необхідно завершити епопею з шахрайськими кол-центрами в Україні", - наголосив президент, звертаючись до депутатів.

15 вересня український парламент прийняв в першому читанні один із президентських законопроєктів. Цей документ передбачає кримінальну відповідальність за передачу і використання так званих дроп-рахунків. Подібні рахунки використовуються шахрайськими групами для переведення та виведення коштів, які були незаконно отримані у громадян.

Науковці відзначають, що головна частина великих "офісних" приміщень в Україні згрупована в кілька ключових мереж.

Перші - це прозорі компанії, оформлені як ІТ-стартапи або маркетингові агентства, які розміщують свої вакансії на легальних платформах для пошуку роботи.

Інша "мережа" переплітається з кримінальними елементами.

Третя - мережа, що працює під "корупційним дахом". У поясненні діяльності цієї мережі дослідники твердять, що вартість надання "даху" варіюється, хоча два співрозмовники називали цифри від 10 до 15 тисяч доларів на місяць.

У звіті згадуються свідчення одного з депутатів парламенту, чий ім’я не розкривається. Він зазначає, що в кол-центрах працює спеціаліст, який займається цими питаннями.

Ця особа звертається до правоохоронних органів і інформує про готовність кол-центру сплачувати щомісячну винагороду за "кришування". Зазвичай подібні угоди укладаються лише з одним правоохоронним відомством, проте [він] має гарантувати захист від інших структур. Отримавши плату, орган ділиться частиною з іншими службами, просячи їх не втручатися у справи, - йдеться у звіті.

НАБУ та САП не озвучили конкретні цифри, які, згідно з їхніми розслідуваннями, отримували представники правоохоронних органів від кол-центрів. Проте вони підкреслили, що "члени злочинної організації встановили систему регулярного отримання незаконних доходів" від шахрайських кол-центрів, за умов неналежного контролю за їхньою діяльністю.

Операція антикорупційних органів "Карфаген" стала не лише найбільшим скандалом, що пов'язаний з шахрайськими кол-центрами, але й завдала удару по репутації прокуратури.

У той же час, протягом останніх двох місяців Національна поліція значно посилила свої зусилля щодо закриття кол-центрів. На веб-сайті кіберполіції можна знайти численні повідомлення з цього приводу.

Зокрема на початку липня Департамент кіберполіції повідомив, що ліквідував у Києві масштабний кол-центр, який ошукав десятки громадян США на суму понад під мільйона доларів. Організатори спеціально наймали англомовних операторів, зокрема іноземців - вихідців із країн Західної Африки, Америки задля обману громадян США.

У тому ж місяці правоохоронні органи повідомили про ліквідацію складної мережі, яка функціонувала в Києві, Львові та Дніпропетровській області, завдавши людям збитків на суму понад 210 мільйонів доларів.

У серпні Нацполіція та СБУ заявили про масштабну операцію по всій Україні, наслідком якої стало закриття близько сотні кол-центрів.

Ще один скандал пов'язаний з депутатом парламенту від "Слуги народу" Миколою Тищенком.

2023 року він оголосив, що почав боротьбу з кол-центрами. Приходив до "офісів" за підтримки молодиків для "розборок".

Однак невдовзі в інтернет злили аудіозаписи, де людина з голосом схожим на Тищенка обговорювала, як заробляти на кол-центрах: закривати одні офіси й за щомісячну плату робити "дах" іншим.

Після цього НАБУ провело розслідування та висунуло Тищенку підозру. Слідство твердило, що має докази, як у серпні 2023 року під виглядом боротьби з "офісами" він начебто вимагав у представника кол-центру понад мільйон доларів і за це обіцяв "кришування" від правоохоронців. У липні 2026 року суд присудив йому запобіжний захід у розмірі 10 млн гривень.

Сам Тищенко відкидав свою провину, стверджуючи, що "обвинувачення не представило жодних істинних доказів".

Діяльність компанії "Milton Group" викликала великий міжнародний резонанс, оскільки вона функціонувала у багатьох країнах, включаючи офіси в Україні, Росії, Грузії, Албанії та Болгарії.

Телефонні центри обманювали пенсіонерів та іноземних громадян в Європі, видаючи себе за інвесторів у криптовалюту. Загальна сума коштів, отриманих внаслідок цих шахрайських дій, становить близько мільярда доларів.

Міжнародний проєкт із розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) у 2020 році оприлюднив разючі матеріали про діяльність мережі "Milton Group" у багатьох країнах і зокрема в Україні.

Цікаво, що OCCRP відіграла важливу роль як один з основних партнерів у розслідуванні відомих Panama Papers, які розкрили схеми відмивання грошей через офшорні компанії.

Журналісти OCCRP отримали інформацію від внутрішнього джерела - колишнього співробітника кол-центру, який мав доступ до бази даних, записів розмов та різних документів.

В Україні компанія "Milton Group" розпочала свою діяльність у 2016-2017 роках. Протягом певного часу її офіс розташовувався в Києві, в самому центрі "Mandarin Plaza".

Компанія "Milton Group" офіційно визначила себе як IT-організацію, яка спеціалізується на наданні фінансових послуг.

Згодом, коли справа дійшла до суду, очільники "Milton Group" твердили, що вони лише надавали платформи для торгівлі валютою, і їхньої вини у тому, що люди не вміють торгувати, немає.

"Чимало споживачів стикаються з фінансовими втратами через брак розуміння процесів. Коли вони втрачають кошти, чому ми повинні їх компенсувати?" - зазначив екс-керівник "Milton Group" Яків Кесельман у своєму інтерв'ю.

Однак співробітники виявилися залученими до шахрайства в сфері інвестицій. Потерпілі отримували пропозиції вкласти невелику суму в криптовалюту або акції через фальшиві платформи. Після того, як вони погоджувалися і передавали свої гроші, їх вводили в оману, демонструючи на підроблених платформах "зростання" їхніх інвестицій, що змушувало їх вкладати ще більше коштів.

Тоді тисячі людей похилого віку по всій Європі зазнали труднощів, багато з них втратили житло і навіть вирішили покінчити з життям.

Дослідники виявили, що в 2019 році один із кол-центрів у Києві приніс більше 65 мільйонів євро доходу.

До Києва приїздили правоохоронці з європейських країн, проводили спільні обшуки з українськими колегами.

Після кількох років розслідувань їм вдалося виявити та арештувати злочинців у Європі, а в 2025-2026 роках декілька осіб отримали різні терміни ув'язнення.

У 2020 році, після викриття мережі "Milton Group", українська редакція "Радіо Свобода" направила офіційний запит до Національної поліції та Служби безпеки України, щоб дізнатися, чи ведуться розслідування, пов’язані з діяльністю кол-центрів "Milton Group" на території України.

Відповідь виявилася негативною.

Sure! Please provide the text you would like me to make unique.

Точна кількість осіб, постраждалих від роботи шахрайських кол-центрів в Україні, залишається невідомою протягом багатьох років.

Багато людей не зверталися по допомогу, оскільки соромилися або сумнівалися у здатності правоохоронців їм допомогти.