Як війна вплинула на Чорне море: екологічні наслідки та економічні збитки України.

Війна в Україні також торкнулася Чорного моря, ставлячи під загрозу його екосистему та завдаючи серйозних збитків економіці. Вибухи мін, затоплення суден і токсичні забруднення завдають шкоди рибі, дельфінам і безхребетним мешканцям моря, в той час як руйнування портової інфраструктури і високі витрати на перевезення ускладнюють експортні процеси та впливають на світові ринки. Фокус досліджував, яким чином повномасштабне вторгнення позначилося на морській флорі та фауні, стані портів і обсягах експорту України.

Отруйні води, зникнення рослинного та тваринного світу: війна перетворює Чорне море на територію екологічної катастрофи.

Екологи б'ють на сполох: через російську агресію екосистема Чорного моря перетворюється на небезпечну токсичну пастку. Вибухи мін, затоплені судна, паливо та важкі метали, що потрапляють у воду, нищать усе живе.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, повідомила, що в водах Чорного моря було виявлено понад 20 тисяч мін і небезпечних предметів. Ці об'єкти не лише становлять загрозу для морського судноплавства, але й завдають шкоди донним екосистемам, місцям нересту риб та ареалам проживання безхребетних.

"Кожен вибух генерує гідродинамічну хвилю, яка знищує все навколо: донні екосистеми, що складаються з мідій, устриць та крабів, які є важливими для підтримання чистоти води. Один потужний вибух здатен знищити до 95% живих істот на відстані 50-100 метрів," - зазначає експерт.

Та це лише частина проблеми. Разом із уламками техніки у воду потрапляє паливо, мастила, важкі метали -- свинець, кадмій, ртуть, цинк. Усе це осідає в тканинах риб і молюсків і поступово отруює всю екосистему.

"У районі Одеси концентрація нафтопродуктів у водоростях та мідіях у 5-7 разів перевищує допустимі норми, а рівень важких металів -- у 3-4 рази", -- наголосила голова ВЕЛ.

Екологи зазначають, що дії російських окупантів в Чорному морі також порушили міграційні шляхи дельфінів та риб, які особливо чутливі до гідроакустичного шуму.

"За час війни через акустичні травми, отруєння та брак корму загинуло понад 50 тисяч дельфінів -- це близько 20 % популяції трьох видів, що мешкають у Чорному морі (афаліна, білобочка і морська свиня). Також спостерігається масова загибель безхребетних та риб у прибережних зонах, особливо в районах Миколаївської та Одеської областей, де зафіксовано значне зменшення кількості бичкових, камбали та ставриди", -- зазначає Тетяна

Після вибуху Каховської ГЕС у 2023 році ситуація в акваторії Чорного моря значно ускладнилася. У воду потрапили небезпечні відходи, важкі метали, стічні води та органічні залишки. Різке зниження солоності води стало справжнім шоком для морських жителів, які звикли до стабільних умов свого середовища.

"У прибережних зонах рівень солоності знизився з звичних 13-18% до 3,95%. Це створює значний стрес для морських організмів. Крім того, у воді виявлено перевищення концентрацій амоній-азоту до 13,8 разів вище допустимої норми, а також спостерігається збільшення вмісту важких металів у 3-9 разів. Вміст завислих часток зріс від 1,6 до 5,2 разів", - зазначає Тетяна Тимочко.

Ці зміни порушили природну рівновагу води, створили токсичні умови для морських організмів і спричинили зміни у трофічних ланцюгах, що призвело до зменшення популяцій дрібної риби та безхребетних, від яких залежать більші мешканці моря.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують: Чорне море потребує лікування. Відновити його екосистему цілком можливо, але це реально лише після завершення бойових дій. Тривалість відновлення залежатиме від масштабу шкоди, яку завдала війна.

"Перш за все потрібно очистити море від вибухонебезпечних предметів, нафтопродуктів, важких металів і токсичних речовин, а далі відновити природні процеси, створити охоронні морські зони, нерестовища та підтримати баланс мікроорганізмів і водоростей. Постійний моніторинг води дозволить оцінювати стан екосистеми та своєчасно коригувати заходи, щоб ефективно відновлювати біорізноманіття і стабільність моря", -- пояснює експерт Тетяна Тимочко.

Економіка під прицілом: падіння експорту, рибалки без улову й туризм без гостей

Чорне море завжди відігравало важливу роль у економічному житті України. До початку повномасштабної війни в Україні налічувалося 13 морських портів, які забезпечували міжнародну торгівлю, зокрема, понад 70% експорту зерна. Проте, внаслідок російської агресії ситуація змінилася кардинально. В результаті блокади активними залишилися лише три порти: Одеса, Чорноморськ та Південний.

"Сьогодні весь блок портів Дніпровських на Чорному морі не працює -- ні Херсон, ні Миколаїв не функціонують. Раніше там був великий обсяг портового господарства і великий рух. Зараз працюють лише три порти, решта або окуповані, або заморожені. Щоб компенсувати втрати, ми запустили Дунайські порти: раніше вони були слабенькі, а зараз уже активно працюють і допомагають підтримувати експорт", -- пояснює економіст Олег Пендзин.

У Міністерстві розвитку громад та територій України зазначили, що, попри існуючі обмеження, у 2024 році через порти Чорного моря було експортовано 97,2 мільйона тонн товарів. З цієї кількості приблизно 60 мільйонів тонн становила аграрна продукція. Водночас, з січня по червень 2025 року українські морські порти обробили лише близько 40 мільйонів тонн вантажів.

Економіст Олег Пендзин зазначає, що зниження експорту в поточному році головним чином викликане зменшенням врожаю, який на 31 жовтня 2025 року склав приблизно 40,2 мільйона тонн зерна. Крім того, скорочення посівних площ через військові дії та тимчасову окупацію українських територій також вплинуло на цю ситуацію. Раніше Україна мала експортний потенціал близько 50 мільйонів тонн, проте тепер цей показник складає максимум 20-30 мільйонів тонн. Цей обсяг відповідає залишеним портам.

Морське страхування і фрахт стали серйозною проблемою для українського експорту. Через воєнні ризики страховики вводять надбавки "war-risk" для суден, які проходять через Чорне море, що значно підвищує вартість перевезень.

Конфлікт суттєво вдарив по рибному сектору. Унаслідок повномасштабної агресії Україна понесла великі втрати у обсягах риболовлі, а також зазнала збитків у рибних портах і місцях нересту, які були пошкоджені.

"Це призвело до безпосередніх збитків для риболовецьких підприємств, порушило процеси переробки та знизило фінансовий добробут прибережних спільнот. Для відновлення екосистем знадобляться спеціальні інвестиції та певний час," -- зазначає економіст Олег Пендзин.

Крім того, постраждала курортна індустрія на українському узбережжі Чорного моря. Небезпека для туристів, руйнування інфраструктури, відхід інвесторів і падіння попиту роблять відновлення туризму повільним. Це б'є по малому бізнесу, готелях, ресторанах та сервісах.

Пендзин наголошує, що удари по портах -- термінали, елеватори, доки та під'їзні шляхи -- завдали серйозних збитків і створили великі довгострокові витрати на їх відновлення.

"Для повного відновлення всіх портових інфраструктур після нападів знадобиться приблизно один мільярд євро. Це призводить до здорожчання експорту та зменшує конкурентоспроможність України", -- зазначає фахівець.

Ці питання впливають не тільки на нашу економіку, але й на глобальні ринки, оскільки витрати на поставки стають вищими і менш прогнозованими для країн, які імпортують товари.