В Україні питаннями радіонавігації опікується компанія, що належить дружині колишнього топ-менеджера російської компанії "Транзас": її підрозділи забезпечували технікою військовий флот Росії.

Довіряйте перевіреним джерелам — підпишіться на Telegraf у Google Новинах.

ТОВ "Транспортні системи безпеки України" лише цього року встигло отримати державні тендери на 115,4 млн грн (і ця сума щомісячно зростає). Компанія обслуговує радіонавігаційне обладнання, обладнання радіозв'язку та постачає пересувні радіолокаційні станції. Найбільші контракти надійшли від ДП "Адміністрація морських портів України" (АМПУ) та його філій.

Декілька років тому ця компанія носила іншу назву - "Транзас Україна". Вона має прямі зв'язки з російським "Транзасом", що постачає обладнання для військового флоту Росії. Власниця української фірми, Марина Белентьєва, є дружиною колишнього керівника російської компанії.

Дізнайтеся, хто відповідає за радіонавігаційний зв'язок в АМПУ і чому це питання є важливим, у статті "Телеграфу".

Основное:

Компанію "Транзас Україна" асоціюють з російською "Группой Транзас". Власниця українського підприємства, Марина Белентьєва, є дружиною російського топ-менеджера Андрія Белентьєва. Національна поліція розпочала розслідування у 2023 році, оскільки існує ймовірність, що російські громадяни можуть контролювати навігаційні станції в Україні.

Компанія "Транзас" активно функціонує у військовій сфері Російської Федерації: пов'язані з нею структури займалися розробкою військових технологій та безпілотних літальних апаратів "Орион" для Міністерства оборони РФ. Як повідомляло видання BILD, "Транзас" також постачав бойові симулятори для російського флоту та отримав відзнаку від начальника Генерального штабу РФ.

* Попри російський слід, українська компанія продовжувала отримувати державні замовлення. Від "Дельта-Лоцмана" та Одеського морського торговельного порту вона отримала понад 249,7 млн грн, причому після початку повномасштабної війни обсяги закупівель суттєво зросли.

У травні 2024 року компанія "Транзас Україна" змінила свою назву на ТОВ "Транспортні системи безпеки України". Після цього перейменування фірма зберегла свої державні контракти і впродовж неповного 2026 року отримала близько 115,4 млн грн через державні закупівлі.

* БЕБ розслідує можливе заволодіння бюджетними коштами: у 2025 році компанія уклала чотири договори на тренажери-симулятори загальною вартістю 26,34 млн грн. За версією слідства, ціни могли бути завищені на 30-50%, а посадовці державного підприємства могли діяти у змові з представниками компанії.

Приблизно 250 мільйонів від державних підприємств: на чому формують прибуток "Транспортні системи безпеки України".

В цілому, компанія ТОВ "Транзас Україна", яка пізніше змінила свою назву на ТОВ "Транспортні системи безпеки України", отримала понад 223,1 мільйона гривень згідно з контрактами, укладеними з філією "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Приблизно 26,6 мільйона гривень буде виділено ДП "Одеський морський торговельний порт". Отже, загальна сума державних витрат становить не менше ніж 249,7 мільйона гривень. Ця компанія займається постачанням та обслуговуванням навігаційного, радіонавігаційного та іншого обладнання, яке використовується в морській інфраструктурі, а також виробляє тренажери-симулятори.

З початком повномасштабної війни обсяги державних закупівель для компанії значно збільшилися. У 2021 році вона отримала приблизно 41,2 мільйона гривень через державні замовлення, тоді як за неповний 2026 рік ця сума вже становить близько 115,4 мільйона гривень.

Таким чином, незважаючи на присутність російського елементу, яку вивчали українські правоохоронні органи (більше про це ви зможете дізнатися далі в матеріалі), державні контракти не лише залишилися в силі, а й істотно зросли.

У травні 2024 року компанія "Транзас Україна" змінила свою назву на ТОВ "Транспортні системи безпеки України". Ці зміни виглядають як спроба дистанціюватися від зв’язків з російським бізнесом. Однак, крім зміни назви, нічого суттєвого не змінилося: залишилися ті ж власники, напрямок діяльності та клієнтська база.

Що цікаво, компанія кілька разів ставала фігурантом розслідувань правоохоронців через можливе завищення цін. Одне з таких розслідувань відбувається просто зараз. Так, БЕБ в Одеській області кілька місяців тому зареєструвало кримінальне провадження №42026160000000092.

За версією слідства, у листопаді-грудні 2025 року службові особи державного підприємства "Одеський торговельний морський порт" могли вступити у змову зі службовими особами ТОВ "Транспортні системи безпеки України" під час укладання договорів на закупівлю тренажерів-симуляторів на 26,3 млн грн.

Детективи БЕБ здійснили аналіз ринку для встановлення орієнтовної вартості зазначеного обладнання. Відповідно до отриманих результатів, вони зробили попередній висновок про можливе завищення цін на 30-50%.

Про "російський слід" уже давно відомо

Ще у 2023 році слідчі Нацполу встановили зв'язок ТОВ "Транзас Україна" з російською ООО "Группа Транзас". Відповідні дані містяться в матеріалах кримінального провадження №42023000000000105. Хоча насправді, щоб побачити ці зв'язки, не треба бути слідчим.

Українська компанія зареєстрована на ім'я дружини екс-топменеджера російської фірми "Транзас". Обидві компанії функціонують в одному секторі і до нещодавнього часу носили майже ідентичні назви.

Згідно з інформацією, наданою Національною поліцією, українське підприємство було засноване російською компанією "Група Транзас". Його власницею є Марина Белентьєва, дружина Андрія Белентьєва, який до 2014 року обіймав посаду генерального директора російського ЗАТ "Транзас" і згодом приєднався до "Групи Транзас".

Варто підкреслити, що у реєстрі юридичних осіб вказано, що первісним засновником компанії був Андрій Белентьєв, а тепер його місце займає дружина. При цьому "Группа Транзас" формально не виступала в ролі материнської компанії. У документах справи слідчі також відзначили, що, згідно з їхніми даними, компанія могла бути під контролем ФСБ Росії.

Проте вкрай важливо розмежувати факти та припущення. У наявних матеріалах слідства немає конкретних доказів, що свідчать про контроль "Транзас Україна" з боку ФСБ. Отже, це твердження залишається лише припущенням правоохоронних органів, а не доведеним фактом.

Одночасно, існують документальні підтвердження зв'язків української компанії з російським "Транзасом".

У 2015 році "Группа Транзас" пройшла часткову реорганізацію, ставши "Групою Кронштадт". Ця компанія здобула популярність завдяки виробництву безпілотних літальних апаратів для Міністерства оборони Російської Федерації, зокрема, БПЛА "Орион", що активно використовуються російськими військовими в конфлікті з Україною.

Ідеться про російський бізнес, де деякі компанії, які раніше займалися цивільним судноплавством, тепер переключилися на виробництво військової техніки.

Окремо на російський "Транзас" звертали увагу й німецькі журналісти. У 2021 році видання BILD опублікувало розслідування щодо використання технологій російської компанії у німецьких військових системах. Журналісти звернули увагу на те, що німецькі підводні човни були оснащені навігаційним обладнанням російського "Транзаса".

При цьому, як писав BILD, компанія мала не лише цивільний профіль. Її технології використовувалися російськими військовими, а колишні інженери "Транзаса" займалися розробкою безпілотних систем для російської армії.

Згідно з інформацією з німецького видання, компанія "Транзас" також забезпечувала російський флот бойовими симуляторами. Вона була настільки глибоко інтегрована у військову сферу Росії, що отримала нагороду від начальника Генштабу Збройних сил РФ, генерала Миколи Макарова.

У 2018 році фінська компанія Wärtsilä здійснила покупку міжнародного підрозділу бізнесу "Транзас". Однак, ця угода не призвела до миттєвого зникнення всіх російських структур, які мали зв'язок із брендом. У 2022 році фінська компанія ухвалила рішення про вихід з російських активів. На сьогодні "Транзас" асоційований з російським підприємцем Анатолієм Пантелєєвим і знаходиться під санкціями РНБО.

Український "Транзас" тим часом продовжує працювати. І тут виникає цілком логічне запитання: чому компанія з таким російським бекграундом роками залишалася постачальником українських державних підприємств, чому після початку великої війни її контракти зросли, а після перейменування державні закупівлі продовжилися?

І ще одне питання, на яке тепер має дати відповідь БЕБ: чи справді український бюджет платив за обладнання на 30-50% дорожче від його ринкової вартості. Окремо зазначимо: "Телеграф" не стверджує, що ТОВ "Транспортні системи безпеки України" контролюють росіяни. Однак ігнорувати зв'язки компанії з РФ - щонайменше халатно.