Україну очікує важка зима: фахівець передбачає збої в електропостачанні, зниження вартості гривні та економічні труднощі до 2026 року.

Економічний аналітик Олександр Бондаренко розглядає можливі виклики, з якими може зіткнутися Україна до кінця 2026 року. Серед основних аспектів він виділяє питання енергетичної безпеки, коливання курсу гривні, фінансовий стан держави та проблеми в сфері логістики.

Напередодні опалювального сезону 2026 року Україна може зіткнутися із серйозними проблемами в енергетичній сфері, зокрема, перебоями з тепло- та електропостачанням у великих містах. Економічний експерт Олександр Бондаренко у своєму аналізі прогнозує, що зима може бути некомфортною для мешканців Києва, Запоріжжя, Сум та Харкова через значні пошкодження енергетичної інфраструктури та недостатні темпи її відновлення. Водночас, державні фінанси, за оцінками експерта, залишатимуться стабільними, а міжнародна допомога забезпечить покриття видатків бюджету, включно з фінансуванням армії та соціальних виплат.

Експерт також прогнозує продовження планової девальвації гривні відносно долара та євро. Національний банк та Міністерство фінансів зацікавлені в такому процесі для збільшення гривневих надходжень від міжнародної допомоги, яка надходить у валюті. За прогнозами, до кінця 2026 року євро може сягнути позначки 52,5 гривні, а долар - 45,5 гривні. Наступного року очікується подальше зниження курсу гривні на 4-5% щорічно. Ці процеси, на тлі зростання цін на промислові товари та будівельні послуги (15-18% рік до року), можуть призвести до реальної інфляції на рівні 16-18%.

Енергетична стабільність: підготовка до зимового сезону під загрозою.

Велику частину теплогенераційних потужностей, зокрема у Києві (ТЕЦ-5, ТЕЦ-4, ТЕЦ-6), серйозно пошкоджено. Ремонтні роботи не встигають за масштабами завданих руйнувань, а також існує брак кваліфікованих спеціалістів у сфері енергетики. За прогнозами, до 2500 житлових будинків у Києві можуть залишитися без надійного постачання тепла. Експерт висловлює критику на адресу міського управління за повільне відновлення інфраструктури та недостатню реалізацію розподілених джерел енергії, таких як когенераційні установки. Очікується, що атаки на енергетичну інфраструктуру триватимуть у Києві, Одесі, Харкові та Запоріжжі з жовтня по листопад.

Міста, які страждають від інтенсивних обстрілів, такі як Запоріжжя, Суми та Харків, потребують новаторського підходу для забезпечення теплом і електрикою. Проте, на думку експертів, реалізація заходів з відновлення енергетичної інфраструктури просувається занадто повільно. Наприклад, у Києві лише 10% запланованого відновлення енергетичних потужностей виконано до зимового сезону 2025-2026 років. Міжнародна гуманітарна допомога часто залишається невикористаною на складах, не отримуючи належного впровадження. Харків, за оцінками, готовий до зимового періоду лише на половину, тоді як Запоріжжя перебуває в схожій ситуації, але його становище ускладнюється близькістю до лінії фронту. В умовах загострення військових дій та тиску з боку російських сил, ці три міста залишаються під постійною загрозою атак.

В енергетичному секторі є обнадійливі новини: до 2026 року планується реалізація проектів, які передбачають встановлення близько 600 МВт вітрової та 1,2 ГВт сонячної енергії. Ці нові екологічні електростанції, що зводяться приватними компаніями з підтримкою міжнародних інвестицій, таких як ЄБРР та IFC, розташовані в різних куточках України, що робить їх менш вразливими до можливих атак. Крім того, до кінця 2026 року очікується введення в експлуатацію батарейних комплексів загальною потужністю 500 МВт-год для зберігання електроенергії, що допоможе оптимізувати співвідношення попиту та пропозиції, а також підвищить надійність енергетичної системи.

Логістичні виклики та їхній вплив на економічну ситуацію.

Портова логістика в Україні страждає від серйозних втрат внаслідок ворожих атак, що ставить під загрозу експортні можливості держави. Основні порти Чорного моря, серед яких Одеса та Чорноморськ, зазнали значних руйнувань. Міжнародні судноплавні компанії, такі як MSC і Maersk, призупинили або зупинили свої перевезення в напрямку України через Чорне море принаймні до кінця 2026 року. Це ускладнює або робить неможливим експорт українських товарів, зокрема пшениці та гороху, через морські порти.

Зниження можливостей експорту має значний вплив на валовий внутрішній продукт України. Раніше очікуваний ріст ВВП на 2026 рік, який становив приблизно 2,5%, тепер, ймовірно, буде переглянуто до 1,2-1,3%. Це зростання, імовірно, виявиться лише номінальним через інфляційні процеси і не принесе суттєвих поліпшень у житті населення. Експерт також підкреслює руйнування логістичних терміналів, зокрема складу площею понад 100 тисяч квадратних метрів під Києвом, що призвело до величезних збитків приватних компаній на сотні мільйонів доларів. Усе це вказує на те, що економіка України фактично перебуває у стані рецесії.

Передбачається, що до завершення 2026 року Чорноморський флот України перестане діяти, а весь експорт аграрної продукції та інших товарів буде здійснюватися суходолом через залізниці та автомобільні шляхи до країн ЄС. Це суттєво знизить можливості для зростання валового внутрішнього продукту та призведе до скорочення податкових надходжень, що, в свою чергу, негативно вплине на фінансування соціальних виплат, зарплат у сфері освіти та, що найважливіше, на підтримку збройних сил.

Висновок: фінансова стійкість та планування

У контексті економічної нестабільності, знецінення гривні та постійного зростання цін, фахівець рекомендує громадянам вжити заходів для забезпечення фінансової безпеки. Очікується, що пенсії не зазнають значних змін через відсутність джерел для економічного зростання. Важливо зосередитися на збереженні наявних фінансів, розробці альтернативних стратегій "Б" та "С", а також підвищенні фінансової грамотності. Уміння ідентифікувати фінансових шахраїв, зокрема в онлайн-просторі, є критично важливим для захисту своїх активів. Хоча експерт висловлює сподівання на позитивні зміни в майбутньому, він підкреслює, що актуальна ситуація вимагає ретельного планування та готовності до можливих економічних викликів.