The Economist - Росія перейшла до нової стадії повномасштабної війни - Новини Весь Харків

Команда журналістів видання The Economist (https://www.economist.com/briefing/2026/09/17/russia-has-entered-a-new-phase-of-total-war) провела кілька тижнів в Україні, де їхні кореспонденти мали можливість поспілкуватися з місцевими жителями, державними діячами та військовослужбовцями. Це дало їм змогу на власні очі побачити, як новий етап агресії з боку Росії впливає на країну в фізичному, психологічному, економічному та політичному планах.

Після того, як на початку місяця представники Трампа — Віткофф та Кушнер — вперше відвідали Київ, джерела, знайомі з їхніми перемовинами, повідомляють, що в найближчі тижні може з’явитися пропозиція про обмежену технічну угоду. Трамп сподівається продемонструвати виборцям угоду стосовно Чорного моря, яка дозволить розблокувати експорт російської нафти та зерна з обох держав. Планується, що тристоронні переговори за участю США, Росії та України можуть відбутися в Абу-Дабі вже на початку жовтня.

Усе це могло б бути доцільним, адже Україна має свої сильні сторони. Проте мріяти про тривалий мир чи припинення вогню було б ілюзією. Путін не планує зупиняти наступ до весни наступного року.

Україна продовжуватиме вести боротьбу і завдавати значних втрат російським силам. На фронті та в зоні, що простягається на 200 км за ним, наша країна має стратегічні переваги. Конфлікт за територію не зупинився, однак його динаміка навряд чи радує путіна: чистий приріст території за цей рік становить близько 100 квадратних кілометрів, що дорівнює лише 0,017% від загальної площі України.

Обидві сторони активізують використання дронів, просуваючись у глибину тилу з метою перерізати ланцюги постачання. Загляньте в ретельно замаскований оперативний центр бригади "NEMESIS" — ви станете свідком зосередженої діяльності. Пілоти і штурмани, мов геймери, сидять поруч у футболках з пультами в руках, вишукуючи цілі поза лінією фронту. На екрані з'являється автомобільний міст, а російська вантажівка вже спалахує вогнем. Дрон, ховаючись між деревами, чекає, поки проїде наступна ціль.

У цих відкритих угіддях важко розпізнати військовий транспорт: росіяни використовують цивільні вантажівки.

- Ми ніколи не б'ємо по кабінах, -- запевняє Роберт "Мадяр" Бровді, командувач Сил безпілотних систем

Україна стикається з серйозною фінансовою нестачею. Доступних коштів з західних країн для підтримки армії виявляється недостатньо, щоб задовольнити потреби цього року. Російські атаки завдають шкоди низці ключових корпоративних платників податків. Величезні металургійні комбінати в Кривому Розі та Запоріжжі зупинили свою діяльність; виробництво сталі в серпні виявилося на 60% нижчим порівняно з минулим роком. Значні втрати зазнали супермаркети, електронна комерція та поштові служби: складські потужності в столиці зменшилися на 80%.

Росія також прагне обмежити можливості України в транспортуванні вантажів і пасажирів. Лише цього року атаки на залізничну інфраструктуру знищили понад 250 локомотивів.

Найбільш руйнівним стало фактичне блокування росією портів Одещини. Через це значна частина врожаю ризикує залишитися невивезеною: торік агроекспорт становив понад 10% українського ВВП. Із просілими внутрішніми цінами й сховищами, які до грудня заповняться, аграрні компанії вже сумніваються, чи сіяти наступного сезону взагалі.

В енергетиці в дечому Україна підготувалася до російського натиску краще, ніж будь-коли: її енергетичну інфраструктуру укріпили за західної допомоги. Але досі вразливими є кілька великих міст, насамперед Київ, які залежать від великих ТЕЦ, які неможливо захистити повністю. Цього року побоюються, що проблеми будуть ще й з їжею, водою і особливо з каналізацією.

Утім не все так погано. Все більша частка зброї власного виробництва підтримує економіку. Майже половина з двадцяти найбільших платників податків в Україні -- оборонно-технологічні компанії. Вони ще й децентралізовані, а отже, по них важче вдарити. З часом вони можуть стати новими експортними локомотивами.

Але воєнна економіка вже дає ознаки перегріву. Падіння експортних надходжень тиснутиме на гривню, а це може змусити Нацбанк або спалювати частину резервів (50 млрд доларів), щоб утримати курс, або підвищувати ставку.

12 вересня новопризначений прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що лише в перші тижні російського тиску бюджет України втратить 70 мільярдів гривень (1,6 мільярда доларів) у вигляді податкових надходжень. У серпні президент Зеленський шокував європейських союзників, звернувшись за допомогою для покриття дефіциту в 27 мільярдів доларів у військовому бюджеті. Наступний рік також не обіцяє бути легким: міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що до 2027 року Україні буде потрібно на 32,6 мільярда доларів більше зовнішнього фінансування, ніж те, що вже було обіцяно.

Західні союзники надають підтримку. У 2023 та 2024 роках Європейський Союз надасть Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро для покриття бюджетного дефіциту та придбання зброї. Однак частина цих фінансів залишається замороженою через те, що український парламент ще не ухвалив необхідні реформи, на які вказують донори. Водночас, один з українських високопосадовців вважає, що "моральна напруга" суворої зими спонукатиме всіх до дій.

— Який у нас варіант? — запитує він. І додає, що фокус на виживанні вже не раз дозволяв Україні перевершувати сподівання.