ТЦК - це ще одна форма українських збройних сил, проте її діяльність спрямована проти власного населення.
Writer: Nikky Selvin
У той час, коли бойові частини на лінії бойового зіткнення в кращому випадку укомплектовані на 50, а набагато частіше на 30, а то й на 15-20 відсотків, у тилу держави діють цілі натовпи здорових людоловів.
Їх загальна чисельність становить за офіційними даними близько 40 тисяч осіб. Однак у регіонах ще є "волонтери-добровольці", що за окрему плату допомагають хапати українців та й відправляти їх до фронту. У свою чергу, влада не тільки платить їм, а й дає таким катам індульгенцію від призову.Ось невідомі особи в цивільному одязі та із закритими обличчями абсолютно спокійно "запакували" в Одесі людину до авто та повезли в невідомому напрямі.
Нещодавно правоохоронці викрили в Одесі Громадську організацію "Україна - це матір" - організатори і члени якої діяли у змові з окремими посадовцями ТЦК та СП, в тому числі - займались затриманням людей.
З працівників ТЦК та їхніх асистентів можна створити близько 15-20 команд. А можливо, навіть більше.
Таким чином, треба говорити про те, що в тилу діє ціла армія офіційних ухилянтів, які ловлять хворих, інвалідів, багатодітних батьків, осіб, на утриманні яких офіційно перебувають діти і безпорадні родичі, та й безжально кидає їх на вірну смерть.
Якщо раніше працівники ТЦК переміщувалися невеликими групами по 2-3 особи, то тепер їх можна побачити на вулицях цілими десятками, як це спостерігається сьогодні в Запоріжжі.
Зверніть увагу на їхній вигляд. Це не бійці, які тривалий час перебували в окопах. Це добре харчовані та фізично підготовлені чоловіки, які явно не мають жодного досвіду з фронтовими реаліями.
У цьому контексті як звичайні працівники, так і керівники безсоромно і жорстко користуються стражданнями людей, отримуючи з цього вигоду без жодних наслідків. Вони володіють розкішними апартаментами в центрах українських міст. Багатоповерхові житлові комплекси з'являються як гриби після дощу, як в Україні, так і за її межами.
Ті особи, яким висувають обвинувачення в корупційних діях та хабарництві, є лише маленькою частиною великої проблеми. Вартість уникнення фронтових дій на сьогоднішній день сягає $20,000 за кожного. Ніщо і ніхто не в змозі зупинити тих, хто займається цим злочинним бізнесом, що ґрунтується на людських стражданнях.
У українців залишився лише один варіант дій. Саме той, який обрали на Волині. 8 березня, неподалік села Озеро, група цивільних на семи автомобілях переслідувала службове авто ТЦК, примусивши його в'їхати в кювет. Після цього вони застосували фізичну силу проти військових і звільнили примусово мобілізованого жителя Запоріжжя.
Внаслідок атаки один з військових отримав ушкодження голови, ще один отримав садно на передпліччі та обличчі. Зловмисники та вивільнений ними громадянин України змогли втекти без перешкод.
І що у нас за держава, для захисту якої треба мати цілу армію людоловів, які ловлять і насильно відправляють чоловіків на фронт? Це нормально? Це так треба?
Президент та Верховний Головнокомандувач практично не висловлює своїх думок щодо поточної ситуації. Це свідчить про те, що вона його влаштовує.
Потенційним жертвам ТЦК і СП залишається лише один вихід: тікати.