Військові з Росії здійснили напад на інфраструктуру в Одеській області, повідомляє обласна військова адміністрація.

Російські військові вночі 15 вересня масовано атакували цивільну інфраструктуру Одещини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

"Під загрозою виявилися житлові споруди, об'єкти логістики, а також портова і транспортна інфраструктура. Зафіксовано пошкодження дахів, фасадів і вікон приватних домівок, численних гаражів і автомобілів. На місці події працюють рятувальні служби та інші відповідні організації. Відновлювальні роботи після ворожого нападу тривають", - зазначив чиновник, не вдаючись до додаткових деталей.

Російські збройні сили постійно здійснюють напади на українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різноманітні види озброєнь, такі як ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, по всій території України.

Українські владні структури та міжнародні організації класифікують ці атаки як військові злочини, вчинені Російською Федерацією, підкреслюючи їх навмисний характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:

Оголошення намірів щодо знищення українського народу: президент Росії та інші представники російської влади не раз висловлювали думку про те, що українці як етнічна група нібито "не існують", вважаючи їх "штучно створеною" нацією. Вони також заявляли, що тих, хто має іншу думку, "слід знищити", а Україна та її народ не повинні мати місця у майбутньому.

публічні заклики до знищення українців;

цілеспрямоване ураження інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення, а також медичних установ, з метою позбавлення людей електрики, опалення, води, зв'язку, медичних послуг та інших важливих умов для нормального існування;

переслідування та ліквідація осіб з проукраїнськими поглядами на захоплених територіях;

Знищення інтелектуального класу: педагогів, художників, представників української культури, які передають свої знання та цінності наступним поколінням.

впровадження в навчальних закладах на територіях, що знаходяться під окупацією, системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;

депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;

Витіснення та знищення українських видань з бібліотек, грабежі музеїв і навмисне викрадення артефактів, що свідчать про давню спадщину українського народу.

Конвенція, що стосується запобігання геноциду та відповідальності за нього, була прийнята Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, що підписали Конвенцію, зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.

Конвенція описує геноцид як дії, що вчиняються з метою повного або часткового знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи.

Ознаки геноциду включають: вбивство представників певної групи або нанесення їм тяжких тілесних ушкоджень; умисне створення умов, що загрожують існуванню цієї групи; перешкоджання народженню дітей та примусове вилучення дітей з однієї групи для їх передачі до іншої; публічне підбурювання до здійснення таких злочинних дій.

Влада Росії заперечує, що під час широкомасштабного конфлікту російські війська здійснюють навмисні атаки на цивільну інфраструктуру українських міст і сіл, що призводить до загибелі мирних жителів і знищення лікарень, навчальних закладів, дитячих садків, а також об'єктів енергетики й водопостачання.